ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 травня 2011 р.

(14:50)                      м. Сімферополь Справа №2а-4493/11/0170/3

Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого судді  Шкляр Т.О., при секретарі Желудковій О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом   Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі"          

до   Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим              

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився,

від відповідача - не з'явився.

Суть справи:
Кримське республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000051502 від 14.01.11 р.  

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 19.04.11 р. відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на відсутність обґрунтованих підстав у ДПІ в м. Керчі АР Крим щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання із ПДВ за лютий 2009 року у зв'язку із автоматичним розподілом грошових коштів на погашення податкового боргу в порядку календарної черговості його виникнення в порушення вимог дії Закону України № 2181, який діяв під час виникнення спірних правовідносин.

Відповідачем надані письмові заперечення проти позову, у яких зазначено, що погашення платежу в картці особового рахунку платника податків здійснено відповідно чинного законодавства у хронологічному порядку згідно п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, рекомендованою кореспонденцією з рекомендованим повідомленням про вручення (а.с. 34). Клопотань про відкладення розгляду справи або пояснень щодо поважності причин його відсутності у судовому засіданні на адресу суду не надіслав.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, рекомендованою кореспонденцією з рекомендованим повідомленням про вручення (а.с. 33). Надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності (а.с. 39).

Враховуючи вищезазначені обставини, приймаючи до уваги принцип розумності строку розгляду справи згідно ст. 122 КАС України, керуючись ст. 128 КАС України, суд вирішив за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін, на підставі наявних доказів.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх у сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Кримське республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі (ЄДРПОУ 19195199) зареєстровано 15.05.1992 р. виконавчим комітетом  Керченської міської ради АР Крим за адресою: 98303, АР Крим, м. Керч, вул. Години, буд. 2-В, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 № 641891 (а.с. 21) та підтверджується довідкою статистики серії АБ № 191448 станом на 21.12.2010 р. (а.с. 22).

19.03.2009 р. позивачем подано податкову декларацію із ПДВ за лютий 2009 року із самостійно визначеним податковим зобов'язанням у сумі 214463,00 грн. (а.с. 26-27).

Кримське республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі" проводило сплату  податкового зобов'язання  із ПДВ за лютий 2009 року частинами, про що свідчать наявні в матеріалах справи платіжні доручення № 281 від 27.03.09 р. у сумі 20000,00 грн. (а.с. 23), № 249 від 24.03.09 р. у сумі 100000,00 грн. (а.с. 24), № 273 від 26.03.09 р. на суму 20000,00 грн. (а.с. 24).

Кримське республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі" сплачувало суми податкового зобов'язання із ПДВ за вересень-жовтень 2010 року, про що свідчать платіжні доручення № 3283 від 01.11.10 р. на суму 175305,00 грн. (а.с. 28), № 3544 від 30.11.10 р. на суму 47798,00 грн. (а.с. 29), № 3545 від 30.11.10 р. на суму 128000,00 грн. (а.с. 29) із відповідним зазначенням періоду сплати  платежу.

30.12.2010 р. Державною податковою інспекцією в м. Керчі АР Крим було проведено невиїзну документальну перевірку Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі" з питання своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання із ПДВ за лютий 2009 року, за результатами якої виявлені факти порушення п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами", про що складено акт № 1903/15-2 (а.с. 10).

Так, зокрема в описовій частині акту зазначено, що Кримським республіканським підприємством "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі" надана податкова декларація із ПДВ за лютий 2009 року від 19.03.09 р. вх.№ 4012 з узгодженою сумою ПДВ у розмірі 214463,00 грн., яка повинна бути сплачена терміном на  30.03.2009 р., фактично сплата зазначеного податкового зобов'язання відбулась несвоєчасно, а саме:

- у сумі 135436,20 грн. - 01.11.2010 р. платіжним дорученням № 3283 із затримкою у 581 календарний день;

- у сумі 39225,84 грн. - 30.11.2010 р. платіжним дорученням № 3545 із затримкою у 610 календарних днів;

- у сумі 39800,98 грн. - 30.11.2010 р. платіжним дорученням № 3544 із затримкою у 610 календарних днів.

Згідно розрахунку штрафних санкцій, який був доданий до акту перевірки № 1903/15-2 від 30.12.2010 р., сума штрафних санкцій, нарахована згідно вимог Закону України № 2181, який діяв під час проведення перевірки, дорівнювала 107231,51 грн. (а.с. 9), тобто становила 50 % від суми несвоєчасно сплаченого податкового зобов'язання із ПДВ за лютий 2009 року із затримкою більше 90 календарних днів у розмірі 214463,02 грн.

З аналізу п.п.17.1.7. п.17.1 ст.17 Закону України № 2181 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. вбачається, що законодавець пов'язує настання відповідальності платника податків при затримці сплати узгодженого податкового зобов'язання саме зі сплатою платником податків узгодженої суми податкового зобов'язання, відтак сплив строків давності відповідальності платника податку в цьому випадку пов'язаний із датою сплати відповідачем податкового зобов'язання.

14.01.2011 р. відповідно до акта перевірки № 1903/15-2 від 30.12.2010 р. за порушення п. 57.1.ст. 57 Податкового кодексу України, на підставі ст. 126 Податкового кодексу України за затримку більше 30 календарних днів зі сплати суми грошового зобов'язання із ПДВ у розмірі 214463,00 грн. ДПІ в м. Керчі АР Крим було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000051502, за яким Кримське республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі"  зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 42892,60 грн. (а.с. 8).

Як додаток до вищевказаного повідомлення-рішення ДПІ в м. Керчі АР Крим був зроблений новий розрахунок штрафних санкцій у відповідності з вимогами Податкового кодексу України, що набрав чинності на час винесення податкового повідомлення-рішення та яким встановлено відповідальність за порушення строків сплати із ПДВ понад 30 днів у вигляді 20%  від податкової заборгованості, а саме - 42892,60 грн. (а.с. 11).

28.01.11 р. Кримське республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі" розпочало процедуру апеляційного оскарження та подало первинну скаргу на податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Керчі АР Крим № 0000051502 від 14.01.2011 р. до ДПА в АР Крим за тих підстав, що в листопаді 2010 року із дотриманням строків сплати податкового зобов'язання були перераховані грошові кошти на сплату ПДВ за вересень-жовтень 2010 р. Дана скарга була залишена без задоволення, про що свідчить наявне в матеріалах справи рішення ДПА в АР Крим про результати розгляду первинної скарги вих.№ 599/10/25-023 від 21.02.11 р. (а.с. 12).

Кримське республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі" подало повторну скаргу на спірне податкове повідомлення-рішення до ДПА України, яку було залишено без задоволення, а податкове повідомлення - рішення № 0000051502 від 14.01.2011 р. - без змін, про що свідчить копія рішення ДПА України про результати розгляду повторної скарги № 5695/6/25-0215 від 23.03.11 р. (а.с. 14-15).

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, який набрав законної сили під час винесення спірного податкового повідомлення-рішення, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом, у разі несплати якого згідно п. 126.1 ст. 126 ПК України протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу, а саме при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Спірне податкове повідомлення-рішення було винесено під час дії та згідно вимог Податкового кодексу України, проте правопорушення, за вчинення якого були нараховані штрафні (фінансові) санкції позивачу у сумі 42892,60 грн., стались під час дії Закону України № 2181 від 21.12.2000 р.

Оскільки суть правопорушення складається у тому, що позивачем несвоєчасно погашено податкове зобов'язання із ПДВ за лютий 2009 року, про що був складений акт перевірки № 1903/15-02 від 30.12.2010 р., суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи наявні платіжні доручення Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі", які свідчать про сплату позивачем  податкового зобов'язання  із ПДВ за лютий 2009 року частинами, а саме: № 281 від 27.03.09 р. у сумі 20000,00 грн. (а.с. 23), № 249 від 24.03.09 р. у сумі 100000,00 грн. (а.с. 24), № 273 від 26.03.09 р. на суму 20000,00 грн. (а.с. 24).

Відповідно до п. 7.7 ст. 7 Закону України № 2181 від 21.12.2000 р. податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Згідно п.п. 7.1.1 п. 7.1 ст. 7 Закону України "Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" № 2181 від 20.12.2000 р., джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку.

Грошовий платіж є однією з форм сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Згідно з п. 6 ст. 7 Закону України від 20.05.99 N 679-XIV "Про Національний банк України" Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 р. N 22, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 р. за N 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції.

Відповідно до п. 1.4 Інструкції № 22 доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача може бути викладено у письмовій формі, а саме - платіжного доручення, яке є розрахунковим документом.

Пунктом 3.1 Інструкції № 22 встановлений перелік реквізитів, які повинно містити в собі платіжне доручення, в тому числі, зазначення призначення платежу.

Згідно з п. 3.8 Інструкції № 22 реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником із зазначенням повної інформації про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

Відповідно до вимог Порядку заповнення розрахункових документів у разі сплати (стягнення) платежів до бюджету або повернення платежів з бюджету, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 1 липня 2002 р. N 301, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 6 вересня 2002 р. за N 735/7023 при погашенні податкового зобов'язання вказується в тому числі роз'яснювальна інформація про призначення платежу.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власник користується своїм майном на свій власний розсуд. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, що встановлено ст. 391 ЦК України. Відповідно до ст.ст. 22, 41 Конституції України захист права власності гарантується державою. Кожен має право володіти, користуватись та розпоряджуватися своєю власністю. Відповідно до ст. 47 Господарського кодексу України держава гарантує недоторканість майна і забезпечує захист майнових прав.

Таким чином, право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику податків (боржнику зі сплати податкового зобов'язання).

Відповідно до п. п. 16.5.2 п. 16.5 ст. 16 Закону України № 2181 днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації у цих установах. Відтак податковий платіж є сплаченим у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

З матеріалів справи вбачається, що Кримське республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі" платіжними дорученнями, про які йдеться в акті перевірки № 1903/15-02 від 30.12.2010 р., а саме платіжні доручення № 3283 від 01.11.10 р. на суму 175305,00 грн. (а.с. 28), № 3544 від 30.11.10 р. на суму 47798,00 грн. (а.с. 29), № 3545 від 30.11.10 р. на суму 128000,00 грн. (а.с. 29) відповідно сплачувало суми податкового зобов'язання із ПДВ за вересень-жовтень 2010 року, про що прямо зазначено у призначенні платежу у вказаних платіжних дорученнях.

Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який діяв на час виникнення спірних правовідносин та був спеціальним законом з питань оподаткування, встановлюючи порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, було визначено вичерпний перелік заходів, які можуть вживатися контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Відповідно до Закону України "Про державну податкову службу в Україні" № 509 від 04.12.1990 р. в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, а саме в ст. 11, яка визначала права органів податкової служби на виконання функцій за ст. 10 цього Закону в межах компетенції та в порядку, встановлених законами України, не містить таке право контролюючого органу як зміна призначення платежу платника податків шляхом автоматичного перерозподілу його в рахунок погашення податкового боргу за календарною черговістю його виникнення.

Таким чином, податковий орган на час виникнення спірних правовідносин не був наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, самостійно визначене платником податків.

Отже самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум податкового зобов'язання із ПДВ за вересень-жовтень 2010 року у рахунок податкового боргу за лютий 2009 року, який не вказаний в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

З 01.01.2011 р. пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу України встановлений обов'язок органів податкової служби зараховувати кошти, які платник податків сплачує на погашення податкового боргу, в порядку календарної черговості його виникнення. Проте автоматичний перерозподіл коштів позивача за платіжними дорученнями № 3283 від 01.11.10 р. на суму 175305,00 грн. (а.с. 28), № 3544 від 30.11.10 р. на суму 47798,00 грн. (а.с. 29), № 3545 від 30.11.10 р. на суму 128000,00 грн. (а.с. 29) із призначенням платежу "ПДВ за вересень 2010 року", "ПДВ за жовтень 2010 року" було зроблено під час дії Закону України № 2181 від 21.12.2000 р., ст. 11 Закону України № 509 від 04.12.1990 р., якими таке право органу податкової служби не встановлено.

Таким чином, нарахування штрафних (фінансових) санкцій ДПІ в м. Керчі АР Крим за податковим повідомлення-рішенням № 0000051502 від 14.01.2011 р. , за яким Кримське республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі" зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 42892,60 грн., є протиправним та підлягає скасуванню з огляду на вимоги законодавства, що діяло на час виникнення спірних правовідносин.

В силу ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч вимогам ч. 2 ст. 71 КАС України відповідачем не доведено підстав законності та обґрунтованості винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Приймаючи до уваги, що суд задовольнив позовні вимоги, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 3,40 грн.

Постанова складена у повному обсязі 12.05.11 р.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –  

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Керчі АР Крим № 0000051502 від 14.01.2011 р.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі"  (ЄДРПОУ 19195199) 3,40 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового  провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                                                Шкляр Т.О.