Справа № 2-1171/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

"27" травня 2011 р.Дніпровський районний суд  м. Києва в складі:

Головуючого судді Бартащук Л.П.,

при секретарях Онуфрієнко О.С., Бартко Н.В.

з участю: позивача ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення авансового платежу, сплаченого за попереднім договором купівлі-продажу квартири та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення збитків та штрафу,-

в с т а н о в и в :

         Позивач –ОСОБА_1 звернувся з позовом до Відповідача-ОСОБА_3 про стягнення авансового платежу, сплаченого за попереднім договором купівлі-продажу квартири, мотивуючи свої вимоги тим, що 15.09.2010 року між сторонами  було укладено попередній договір, за яким Відповідач у строк не пізніше 15 листопада 2010 року зобов'язувалася продати Позивачу квартиру АДРЕСА_1 (Попередній договір).

         Сторонами було досягнуто домовленості щодо усіх істотних умов, необхідних для договорів такого виду, Попередній договір був посвідчений приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_5.

         У відповідності до п. 3 Попереднього договору, на підтвердження дійсних намірів про наступне укладення договору купівлі-продажу Позивач передав, а Відповідач отримала від нього авансовий платіж у рахунок платежів за договором купівлі-продажу, в сумі 15 838  гривень 40 копійок, що в еквіваленті грн. по відношенню до дол. США  за курсом Національного банку України на день укладення Попереднього договору, складало 2 000 дол. США.

        Попереднім договором (п. 4) передбачено, що при оформленні договору купівлі-продажу сума, що підлягатиме передачі Позивачем Відповідачу, буде зменшена на суму переданого за Попереднім договором авансу.

       П.6 Попереднього договору Відповідач гарантував Позивачу, що протягом строку, який передуватиме укладенню договору купівлі-продажу, не вчинятиме будь-яких дій, що могли б зумовити виникнення права третіх осіб чи погіршити стан належного йому об'єкту нерухомого майна, не приховувати недоліків, які відомі йому та про які він свідомо не попередив Позивача щодо цього об'єкту нерухомого майна та про відсутність обставин, які перешкоджали б в подальшому укладенню договору купівлі-продажу.

        П.7 Попереднього договору передбачено, що якщо договір купівлі-продажу між Сторонами не відбудеться, то Сторона 1 (Відповідач) зобов'язується повернути Стороні 2 (Позивачу) отриманий аванс у повному обсязі протягом трьох днів з дня письмової вимоги.

        П.13 Попереднього договору передбачено, що продовження терміну для укладення договору купівлі-продажу та збільшення авансового платежу допускається за додатковим погодженням між сторонами.

        На основі попередньої домовленості, на виконання п.1 Попереднього договору, 15.11.2010 року, сторони  з'явилися до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 з метою підписання основного договору.

       Проте, в порушення п.6 Попереднього договору, Відповідач не надав усіх документів та інформації, необхідних для укладення основного договору купівлі-продажу квартири під номером 68, яка знаходиться у будинку під номером АДРЕСА_1

        Зокрема, в Ухвалі Святошинського районного суду міста Києва від 03.02.2010 року про виправлення помилки в Рішенні Святошинського районного суду міста Києва від 16.03.2009 року (яке, у відповідності до ч.2 п.1 Попереднього договору, є підставою для набуття Відповідачем права власності на дану квартиру), відсутня відмітка про набрання Ухвалою законної сили та зберігання оригіналу ухвали в суді і номер справи.

           Крім того, Відповідачем не було надано Позивачу об'єктивної інформації (разом з підтверджуючими документами) щодо кола спадкоємців після смерті її чоловіка, які мають майнові права на квартиру, що є предметом Попереднього договору. Також, не було надано Витягу з реєстру права власності БТІ на квартиру.

            У зв'язку з ненаданням Відповідачем даної інформації та підтверджуючих її документів, Позивачем було написано і відправлено на адресу Відповідача заяву, згідно якої він відмовився  від підписання основного договору купівлі-продажу квартири на умовах і в порядку, передбачених Попереднім договором.

           19.11.2010 року Позивачем було відправлено на адресу Відповідача повторну заяву, де, зокрема, містилася вимога повернення авансового платежу у зв'язку зі спливом 3-денного строку, передбаченого п. 7 Попереднього договору на повернення авансу у випадку не укладення сторонами у передбачений Попереднім договором строк основного договору.

         Жодної відповіді від Відповідача на адресу Позивача не надійшло, аванс не повернуто.

          Оскільки Попередній договір, підписаний і посвідчений Позивачем та Відповідачем 15.09.2010 року, припинив свої дію, Відповідач безпідставно зберігає грошові кошти Позивача у себе та не повернув їх останньому, незважаючи на неодноразові письмові звернення.

         Відповідач має заборгованість перед Позивачем у розмірі 15 838 гривень 40 копійок.

          Вказану грошову суму Позивач просить стягнути з Відповідача та відшкодувати йому понесені судові витрати.

          В судовому засіданні Позивач свої вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві, просив задовольнити.

          Відповідач ОСОБА_3 позов ОСОБА_1 не визнала, подавши зустрічну позовну заяву про стягнення збитків та штрафу, в якій просить визнати отриману нею за Попереднім договором грошову суму в розмірі 15 838 грн. 40 коп. штрафом і залишити цю суму їй.

         Зустрічний позов мотивований тим, що 15 вересня 2010 року між нею та ОСОБА_1 був кладений Попередній договір, відповідно до умов якого вона зобов'язалася продати вказану квартиру ОСОБА_1 не пізніше 15 листопада 2010 року. На виконання умов Попереднього договору Відповідач передав їй аванс у сумі 2000 доларів США.

         15 листопада 2010 року вона  та ОСОБА_1 з'явилися за адресою АДРЕСА_2 - робоче місце приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу для посвідчення договору купівлі-продажу належної їй на праві приватної власності квартири.

         Для нотаріального посвідчення вказаного договору нею, як продавцем, були надані всі передбачені чинним законодавством документи, зокрема: рішення Святошинського районного суду м. Києва від 16.03.2009 року, ухвала Святошинського районного суду м. Києва від 03.02.2010 року про виправлення описки, Витяг з реєстру прав власності на об'єкт нерухомого майна №27997821 від 15.11.2010 року на квартиру, Витяг про державну реєстрацію прав №27994357 від 15.11.2010 року, технічний паспорт на квартиру, довідка про склад сім'ї форми №3, свідоцтво про смерть чоловіка, паспорт, ідентифікаційний код та Попередній договір.

        Однак, ОСОБА_1 безпідставно, в односторонньому порядку від укладання договору купівлі-продажу квартири відмовився, в порушення п. п. 1,2 Попереднього договору.

        Таким чином, основний договір купівлі-продажу квартири не був укладений саме з вини ОСОБА_1, а п. 8 Договору передбачено, що ОСОБА_1 в такому випадку зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані відмовою від договору купівлі-продажу та сплатити штраф у розмірі 100% від суми авансу, переданого 15.09.2010 року.

         Передбачений п.8 Договору від 15 вересня 2010 року штраф в розмірі 100 % від суми авансу, відповідно до вимог ч. 2 ст. 549 ЦК України, є способом забезпечення зобов’язання за попереднім договором, оскільки сторони договору домовились про те, що той, хто необгрунтовано відмовлятиметься (ухилятиметься) від укладання договору купівлі-продажу у визначений п.1 цього попереднього договору термін - 15 листопада 2010 року, повинен відшкодувати збитки, завдані відмовою від укладання договору купівлі-продажу та сплатити штраф у розмірі 100% від суми авансу.

        Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

         Оскільки позов про стягнення розміру авансу та зустрічний позов в частині стягнення штрафу заявлені в рівних сумах, вказані зустрічні позовні вимоги повинні бути зараховані наступним чином - у позові ОСОБА_1 ОСОБА_3 просить  відмовити, а залишену суму авансу, відповідно до п.8 Попереднього договору вважати штрафом в розмірі 100 %, від суми авансу (15838,40 гривень) залишити їй.

          Вислухавши пояснення сторін, показання допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_7, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про задоволення позову ОСОБА_1 та відмову в зустрічному позові ОСОБА_3 з заступних підстав.

         15.09.2010 року між сторонами  було укладено Попередній договір купівлі-продажу квартири, за яким ОСОБА_3  у строк не пізніше 15 листопада 2010 року зобов'язувалася продати ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 (Попередній договір).

         Сторонами було досягнуто домовленості щодо усіх істотних умов, необхідних для договорів такого виду та дотримана встановлена законом форма такого договору, оскільки  Попередній договір був посвідчений приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_5.

         У відповідності до п. 3 Попереднього договору, на підтвердження дійсних намірів про наступне укладення договору купівлі-продажу Позивач передав, а Відповідач отримала від нього авансовий платіж у рахунок платежів за договором купівлі-продажу, в сумі 15 838  гривень 40 копійок, що в еквіваленті грн. по відношенню до дол. США  за курсом Національного банку України на день укладення Попереднього договору, складало 2 000 дол. США.

        Вказані обставини сторонами визнаються (ст. 61 ЦПК України).

         Попереднім договором (п. 4) передбачено, що при оформленні договору купівлі-продажу сума, що підлягатиме передачі Позивачем Відповідачу, буде зменшена на суму переданого за Попереднім договором авансу.

         П.7 Попереднього договору передбачено, що якщо договір купівлі-продажу між Сторонами не відбудеться, то Сторона 1 (Відповідач) зобов'язується повернути Стороні 2 (Позивачу) отриманий аванс у повному обсязі протягом трьох днів з дня письмової вимоги.

        Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

       Згідно з ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

        Відповідно до вимог ст. 546 Цивільного кодексу України, - виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

        Статтею 570 ЦК України передбачено, що завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

        Внесення завдатку як способу виконання  зобов'язання може мати місце лише у випадку наявності зобов'язання, яке б мало випливати із договору купівлі-продажу квартири.

         В судовому засіданні встановлено, що основного договору купівлі-продажу квартири сторонами укладено не було, передана ОСОБА_1 ОСОБА_3 грошова сума є авансом, який має бути повернений власникові –ОСОБА_1

        Відповідно до ч. 1 ст. 635 ЦК України, попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення (ч.2 ст. 635 ЦК України).

        Таким чином, Попередній договір, підписаний сторонами і нотаріально посвідчений 15.09.2010 року, припинив свої дію.

        Отже,  Відповідач ОСОБА_3 безпідставно зберігає грошові  кошти Позивача у себе та не повертає їх Позивачу.

         Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

      За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення авансового платежу є обгрунтованими, доведеними належними доказами і підлягають задоволенню.

      Щодо зустрічних вимог ОСОБА_3 про визнання грошової суми  штрафом, передбаченим п.8 Попереднього договору від 15 вересня 2010 року (в розмірі 100 % від суми авансу), з тих підстав, що,  відповідно до вимог ч. 2 ст. 549 ЦК України,  штраф є способом забезпечення зобов’язання за попереднім договором, судом встановлено наступне.

       Відповідно до ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

         Показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_7 підтверджується той факт, що сторона покупця була готова для укладення основного договору купівлі-продажу. Так, свідок показала, що заручена з ОСОБА_1 і їх батьки вирішили спільно зібрати кошти і придбати їм квартиру. Квартира ОСОБА_3 їм одразу ж сподобалася і, уклавши Попередній договір, вони раділи, що знайшли свою майбутню оселю.

        З’явившись разом з батьками до офісу приватного нотаріуса, у якого вони домовилися оформили догові купівлі-продажу, вони вперше побачили всі правовстановлюючі документи на квартиру, які ОСОБА_3 пред’явила в останній день оформлення договору. Вивчивши надані документи, вони побачили, що не вистачає інвестиційного договору, судові рішення (рішення Святошинського районного суду м. Києва та ухвала) надані без відмітки про набуття ними законної сили, тощо. На пропозицію надати їм ці документи ОСОБА_3 та її брокер це зробити відмовилися. Виник конфлікт, наслідком якого стало те, що і їх з Позивачем батьки і ОСОБА_3  роз’їхалися, втративши намір оформляти договір.

        Свідок також  підтвердив в судовому засіданні факт повної готовності її та Позивача батьків до грошових розрахунків з Відповідачем в день, визначений сторонами в Попередньому договорі для укладення основного договору купівлі-продажу.

        Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх тверджень або заперечень.

       Позивач за зустрічним позовом –ОСОБА_3 не надала жодного доказу на підтвердження порушення ОСОБА_1 взятих на себе за Попереднім договором зобов’язань, що можуть мати наслідком сплату останнім штрафу згідно п. 8 Попереднього договору.

        Доводи представника ОСОБА_3 про те, що приватний нотаріус КМНО ОСОБА_6 , в силу некомпетентності якої та внаслідок її неправомірних дій зірвалася угода,  не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки неправомірні дії нотаріуса не можуть свідчити про винність ОСОБА_1 в порушенні зобов’язань за Попереднім договором.

        Відповідно до вимог ст. ст. 6, 627 Цивільного Кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

       Отже, нотаріус не могла примусити сторони до укладення договору у випадку відсутності вільної згоди сторін договору, а сторони мали право визначити додатковий строк для укладення основного договору купівлі-продажу квартири як за спільної ініціативою, так і з ініціативи однієї зі сторін, проте, цього не зробили, що свідчить про відсутність подальших намірів обох сторін укласти договір.

      За таких обставин, зустрічний позов є недоведеним і задоволенню не підлягає.

       Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

       З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 сплачений судовий збір  (державне мито) в сумі 160, 00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення 120, 00 грн., які слід стягнути на його користь з ОСОБА_3

       Керуючись ст. ст. 15, 16, 509, 546, 549, 570, 635, 1212 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-61, 79, 88, 208-209, 211, 212-215, 218, 222, 223, 294 ЦПК України, суд,  –

                                                              в и р і ш и в:

          Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення авансового платежу, сплаченого за попереднім договором купівлі-продажу квартири –задовольнити.

          Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 15 838,40 грн. (авансу), судовий збір  в сумі 160, 00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення 120, 00 грн., а всього стягнути 16 118 гривень 40 копійок.

           В зустрічному позові  ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення збитків та штрафу –відмовити.

          Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду міста Києва через Дніпровський районний суд міста Києва протягом десяти днів після його проголошення в судовому засіданні, а учасниками судового розгляду, які не брали участь у справі протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

         СУДДЯ: