ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 квітня 2011 р. Справа № 3596/11
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Коваля Р.Й.,
суддів Пліша М.А.,
Судової-Хомюк Н.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу колективного підприємства «Ковельбуд», м.Ковель Волинської області, на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2010 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Ковелі Волинської області до колективного підприємства «Ковельбуд» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах,-
В С Т А Н О В И Л А :
Управління Пенсійного фонду України в м. Ковелі Волинської області (далі – УПФУ в м.Ковелі) звернулося з адміністративним позовом до колективного підприємства «Ковельбуд» (далі – КП «Ковельбуд») про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з 22.06.2010 року по 26.10.2010 року в сумі 43249,29 грн.
Позовні вимоги мотивує тим, що за відповідачем рахується заборгованість по відшкодуванню витрат на доставку і виплату пільгових пенсій за Списком № 2 відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2010 року позов задоволено повністю. Стягнуто з КП «Ковельбуд» на користь УПФУ в м. Ковелі заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах за період з 22.06.2010 року по 26.10.2001 року в сумі 43249 грн. 29 коп.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі, покликаючись на порушенням судом першої інстанції норм матеріального права, просить постанову Волинського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2010 року скасувати і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що підприємство в зв’язку з фінансово-економічною кризою на протязі з січня 2009 року по грудень 2010 року зовсім не працює, в зв’язку з тим, що відсутні будь-які замовлення на виконання будівельних чи ремонтних робіт. Через це на підприємстві залишилося працювати 52 чоловіки. За 57 років існування підприємства на ньому працювало більше 5 – 7 тисяч чоловік, частина яких в даний час іде на пільгову пенсію. Якби підприємство і працювало, то ці люди не в силі забезпечити цими коштами, які на сьогодні потрібні для виплати пільгових пенсій, а інших джерел для їх виплати немає. На думку апелянта ці обставини є форс-мажорними, тому відповідно до діючого законодавства в таких випадках позовна сума не підлягає стягненню.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відшкодування коштів на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» – «з» статті 13 Закону України № 1788-12 «Про пенсійне забезпечення» здійснювалось відповідно до Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» (у редакції Закону України від 17.02.2000 р. № 1461-IV).
Абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону N 400/97-ВР «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» встановлено ставку на обов’язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об’єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.
Цей порядок компенсації витрат Пенсійного фонду України не змінився у зв’язку з набранням чинності Законом № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Так, пунктом 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно абзацу четвертого підпункту 1 зазначеного пункту Закону № 1058-IV підпри-ємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності Законом № 1058-IV, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Законом також збережено розмір відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, який передбачено Законом України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування».
Розмір сум на відшкодування на поточний рік витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначається щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку цих пенсій, а підприємства щомісяця, до 25-го числа, вносять до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Відповідно до зазначеного та п.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та зареєстрованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року № 21-1, підприємства зобов’язані відшкодовувати витрати органу Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, що здобули стаж який дає право на даний вид пенсії на цьому підприємстві.
Відшкодуванню підлягають витрати пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», зокрема, для підприємств, установ і організацій, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, – 100% фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого ч. 2 розділу XV Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Судом встановлено, що в КП «Ковельбуд», яке є суб’єктом підприємницької діяльності – юридичною особою та платником збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, працювали громадяни ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 Зазначеним особам відповідно до п.п. «б» – «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» була призначена і виплачується пільгова пенсія, що підтверджується карткою особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2, розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 22.06.2010 року по 26.10.2010 року, а також розрахунком заборгованості станом на 26.10.2010 року.
Відповідно до зазначених розрахунків станом на 26 жовтня 2010 року КП «Ковельбуд» зобов’язане відшкодовувати УПФУ в м.Ковелі фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з 22.06.2010 року по 26.10.2010 року в сумі 43249,29 грн.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що згідно пенсійного законодавства відповідач зобов’язаний відшкодовувати витрати органу Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, що здобули стаж, який дає право на даний вид пенсії на цьому підприємстві, а право позивача УПФУ в м.Ковелі звернутися до адміністративного суду з позовом про стягнення вказаних коштів передбачене п. 4 ч. 1 ст. 17, ст. 104 КАС України та абз. 8 ч. 3 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, є вірним, так як він відповідає нормам права, встановленим обставинам справи та знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта КП «Ковельбуд» про неможливість сплати вищезазначених коштів через фінансовий стан підприємства і що через вищезазначені форс-мажорні обставини ці кошти не підлягають стягненню. При цьому колегія суддів враховує, що будь-яких виключень із обов’язку відшкодування витрат пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, законодавством не встановлено. В той же час зазначено, що ці кошти підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198 ч.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу колективного підприємства «Ковельбуд» залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2010 року у справі № 2а-3317/10/0370, – без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий суддя Р.Й.Коваль
Судді М.А.Пліш
Н.М.Судова-Хомюк