Справа №2-35/11 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2011 року                               Солом»янський районний суд м.Києва

у складі головуючого судді-Букіної О.М.

при секретарі- Возному М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Інтернет технології та електронні комунікації»в особі ліквідатора про стягнення заборгованості по заробітній платі та компенсації при звільненні, -

ВСТАНОВИВ:

В липні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом та в ході розгляду справи уточнивши позовні вимоги просив стягнути з відповідача заборгованість по  заробітній платі в розмірі 948000, 00 грн., компенсації за невикористану відпустку в розмірі 79 000,00 грн. 94800 грн. вихідної допомоги та компенсацію за затримку в розрахунку при звільненні за період з 04.03.2010 року по 08.12.2010 року.

Свої вимоги мотивував тим, що наказом №2 від 30.05.2009 р. був призначений на посаду радника голови правління ВАТ «НВП «Ітек»за сумісництвом з окладом 10540 грн. в місяць з 01.06.2009 року.

Наказом  №8 від 03.03.2010 року його було звільнено із займаної посади з 03.03.2010 р. у зв’язку з початком процедури ліквідації ВАТ «НВП «Ітек».

Наказом №7 від 01.03.2010 року йому було нараховано до сплати за період з 01.01.2009 р. по 28.02.2010 р. заробітну плату у розмірі 948 000,00 грн. на виконання рішення акціонерів ВАТ «НВП «Ітек»згідно протоколу зборів акціонерів №2010 від 28.02.2010 року. Розрахунком №303/2010 від 03.03.2010 р. йому нараховано 948 000,00 грн. основної заробітної плати, 79 000 грн. компенсацію за невикористані дні відпустки, 94 800,00 грн. вихідної допомоги при звільненні, а всього  до сплати 1 121 800,00 грн.

Також позивач вважає, що на підставі ст..117 КЗпП України на його користь має бути стягнуто середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні за період з 04.03.2010 року по 08.12.20101 року.

Позивач зазначає, що відповідачем не визнається вказана вище заборгованість та наданий розрахунок, а тому він змушений звернутися до суду з даним позовом.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали.

Представник відповідача ВАТ «НВП «Ітек»в особі ліквідатора Агеєва А.В. заперечили щодо зазначених вимог ОСОБА_1 повністю.

Свої заперечення мотивували тим, що в процесі роботи в якості розпорядника майна ВАТ «НВП «Ітек»зазначені дії щодо наявності заборгованості перед позивачем жодним чином не погоджувалося з Агеєвим А.В., при передачі документів ВАТ «НВП «Ітек»табелі обліку робочого часу, штатний розклад, доручення (розпорядження) роботодавця, посадові інструкції, колективний договір, інші документи про нарахування заробітної плати працівникам ВАТ «НВП «Ітек»не передавалися. Будь-яких доказів щодо результатів виконуваної роботи працівників, в т.ч. позивачем , відсутні. Посилався, що  товариство не здійснювало господарської діяльності та доходу не отримувало. Розрахункова відомість за лютий 2010 року про нарахування заробітної плати працівникам ВАТ «НВП «Ітек»хоча затверджена головою правління ОСОБА_3 03.03.2010 року, але не погоджена з ліквідатором банкрута ВАТ «НВП «Ітек».

Вважає, що заявлені вимоги позивача є необгрунтовані та безпідставні, а тому просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідно до  наказу №2 від 30.05.2009 р., ОСОБА_1 був призначений на посаду радника голови правління ВАТ «НВП «Ітек» за сумісництвом з окладом 10540 грн. в місяць з 01.06.2009 року. Цей же документ перебуває в акті передачі документів від 18.03.2010 року від ОСОБА_3 голови правління ВАТ «НВП «Ітек»до ліквідатора Агеєва А.В. (п.16).

Наказом  №8 від 03.03.2010 року позивача  було звільнено із займаної посади з 03.03.2010 р. у зв’язку з початком процедури ліквідації ВАТ «НВП «Ітек».

В судовому засіданні позивач та його представник посилалися на те, що позивача було прийнято на роботу згідно наказу №2 від 30.05.2009 року та останній виконував покладені на нього умовами трудового договору обов’язки ,а тому на їх думку відповідач в порушення трудового законодавства не здійснив  відповідного розрахунку з позивачем при звільненні. На думку позивача наявність наказу при прийняття позивача на роботу є визначальним при вирішенні питання та підставою для здійснення і виплати відповідних сум працівнику за виконану роботу,в  т.ч. при звільнені.

Проте, з даними доводами позивача суд не може погодитися , оскільки наявність самого по собі наказу при прийняття на роботу  не може слугувати єдиною підставою та доказом для стягнення відповідних коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Встановлено, що зазначений примірник наказу №2 від 30.05.2009 року, наданий ВАТ «НВП «Ітек», що міститься в акті передачі документів від 18.03.2010 року не містить підпису ОСОБА_1 в частині ознайомлення із зазначеним наказом. В той же час, позивачем надано наказ за № 2 від 30.05.2009 року  про прийняття його на роботу з 01.06.2009 року  з відміткою про його ознайомлення ( а.с. 36, 6).  

Крім того, в матеріалах справи наявний наказ від 07.05.2009 року за №2, тобто датований раніше, але за одним і тим же номером , проте іншого змісту, а саме про наявних працівників ВАТ «НВП «Ітек»та їх звільнення з 07.05.2009 року ( а.с. 35).

Стаття 212 ЦПК України передбачає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд критично оцінює наданий ОСОБА_1 наказ №2 від 30.05.2009 р., яким його було призначено на посаду радника голови правління на підставі наступного.

В розрахунку належних до виплати сум ОСОБА_1 від 03.03.2010 р. №303/2010 вказаний інший наказ про прийняття на його роботу, тобто вказаний наказ №003-к від 01.06.2009 р. Згідно цього розрахунку ОСОБА_1 нараховано заробітну плату за період з травня 2009 р., тобто до періоду прийняття особи на роботу, згідно наказу №2 від 30.05.2009 р. ( а.с. 7, 39).

В наказі №7 від 01.03.2010 року, вказано про нарахування заробітної плати за період з 01.01.2009 р. по 28.02.2010 р., в тому числі ОСОБА_1, хоча останнього було призначено наказом з 01.06.2009 року, а звільнено з 03.03.2010 року відповідно до наказу №8 від 03.03.2010 року.( а.с. 40, 37).

Постановою Прокуратури м. Чернігова від 13.09.2010 р. встановлено, що ВАТ «НВП «Ітек»не вів господарської діяльності протягом 2009-2010 років, документи, що підтверджують призначений розмір заробітної плати та результати виконаної роботи відсутні. Прокуратурою було встановлено, що відсутні будь-які документи, що підтверджують призначений розмір заробітної плати та результати виконуваної роботи, в т.ч. і ОСОБА_1

Також з даної постанови вбачається, що допитаний ОСОБА_3, як голова  правління ВАТ «НВП «Ітек» пояснив, що з 2006 року підприємство не здійснювало фінансово-господарської діяльності. До 2009 року  на рахунки підприємства  надходили значні кошти за оренду  приміщення підприємства. Після проведення загальних зборів  28.02.2010 року , він як голова  правління ВАТ , організував нарахування  заробітної плати, а саме прийняв у усному  порядку без  укладання  договору про надання послуг  бухгалтера , що здійснив нарахування заробітної плати. Інших документів , на підставі  яких було  здійснено нарахування  заробітної плати за 2009-2010 роки, крім переданих до акту передачі документів  від 18.10.2010 року  Агеєву А.В. не існувало та не існує. Табелі обліку робочого часу  не велися з травня 2009 року по березень 2010 року, у зв’язку з відсутністю господарської діяльності.

Стаття 94 КЗпП передбачає, що зарплата це винагорода, яку власник виплачує працівникові за виконану ним роботу. При цьому відповідно до статті 30 КЗпП працівник повинен виконувати доручену йому роботу особисто і не має права передоручати її виконання іншій особі, за винятком випадків, передбачених законодавством. Стаття 57 КЗпП передбачає, що час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) передбачається правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності у відповідності з законодавством.

В судовому засіданні відповідач заперечував  наявність на товаристві будь-яких графіків змінності, докази доручень (розпоряджень) керівника, штатні розклади, графіки обліку робочого часу, посадові інструкції, інші документи щодо нарахування заробітної плати та відсутні докази про передачу таких документів від ОСОБА_3 голови правління ВАТ «НВП «Ітек»до ліквідатора Агеєва А.В.

В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що працював за сумісництвом, оскільки в цей період часу був працевлаштований та працював в якості фізичної особи-підприємця, мав інший постійний дохід. Зазначена інформація підтверджується інформацією наданою ДПІ у Солом’янському районі м. Києва за формою 1-ДФ, 8-ДР. Пояснив, що постійно проживав у м. Києві, а виїжджав до Чернігова приблизно один раз на тиждень. Проте,  жодного доказу в підтвердження таких виїздів, відряджень суду надано не було.

З пояснень  ОСОБА_1 вбачається, що він працював вдома в м.Києві, тобто не за місцем знаходження відповідача та за функціональними обов’язками займався розробкою плану фінансового оздоровлення ВАТ «НВП «Ітек», заходами по відновленню платоспроможності, готував договори оренди приміщень. В той же час знав, що доходу у підприємства жодного не має, господарської діяльності ВАТ «НВП «Ітек»не веде.   До офісу ВАТ «НВП «Ітек» доступу не мав.

Жодних доказів реального виконання роботи у ВАТ «НВП «Ітек»позивачем до  суду  надано не було.

Також встановлено, що ВАТ «НВП «Ітек»не має жодних документів виконання позивачем будь-якої роботи та будь-яких документів попереднім головою правління не передавалися, що підтверджується актом передачі документів ( а.с. 41,60).

Відповідно до ст. 139 КЗпП працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Відповідачем в суді зазначено, що ВАТ «НВП «Ітек»не має будь-якої інформації про надання, отримання та виконання позивачем доручень, розпоряджень власника товариства.

Згідно отриманих запитів вбачається, що інформації про нарахування та виплату щомісячної заробітної плати, в тому числі, на користь ОСОБА_1 до ДПІ у м. Чернігові, Фонду соціального страхування на випадок безробіття м.Чернігова, Фонду соціального страхування від НВ та ПЗ на виробництві м.Чернігова, Центру зайнятості м.Чернігова не подавалась ( а.с.107-110).

Подання інформації про нарахування, виплату заробітної плати є обов’язком податкових агентів, до яких відноситься ВАТ «НВП «Ітек», що регулюється наказом Державної податкової адміністрації України від 29 вересня 2003 року № 451, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 жовтня 2003 р. за № 960/8281, «Про затвердження форми податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф. № 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку».

Відповідно до п. 1.1. вказаного вище наказу цей Порядок регулює заповнення і подання органам державної податкової служби України податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, та сум утриманого з них податку відповідно до вимог підпункту «б»пункту 19.2 статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». Дія цього Порядку поширюється на всіх юридичних осіб, які зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок з доходів фізичних осіб до бюджету від імені та за рахунок платника податку, та є податковими агентами.

Пункт 2.1. визначає, що вказаний податковий розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період). При цьому вказаний податковий розрахунок надається незалежно від повної виплати доходів.

Графа 2 розрахунку містить Ідентифікаційний номер фізичної особи, про яку надається інформація в розрахунку; графа 3а відображає (за звітний квартал) дохід, який нараховано фізичній особі. При цьому у разі нарахування доходу, його відображення у графі 3а є обов'язковим незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні.

У графі 3 відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом. Заробітна плата, що виплачується у встановлені терміни в наступному місяці, повинна бути відображена в податковому розрахунку за той період, у який входить попередній місяць, за який заробітна плата була нарахована.

Відсутність такого розрахунку свідчить про відсутність нарахування заробітної плати працівникам товариства.

Згідно відповіді ДПІ у Солом’янському районі м.Києва за №21/9/01-116 дек від 16.05.2011 р. вбачається, що ОСОБА_1 мав постійний дохід з джерел господарської діяльності в якості фізичної особи-підприємця за 2009 (за 2, 3, 4 квартали) та 2010 (за 1 квартал) роки. Жодного нарахування доходу в якості заробітної плати або іншої винагороди за 2009 та 2010 рік ВАТ «НВП «Ітек» на користь ОСОБА_1 не здійснювалося( а.с.170-171).

Як вбачається з довідки Пенсійного фонду, виданої на ОСОБА_1, наданої ОСОБА_1 за січень 2010 року жодних нарахувань не мало місце. Нарахування заробітної плати відображене лише за лютий 2010 року, тобто в момент прийняття рішення зборів акціонерів ВАТ «НВП «Ітек»згідно протоколу зборів акціонерів №2010 від 28.02.2010 року про нарахування заробітної плати за період 2009-2010 років ( а.с.113).

В той же час ОСОБА_1, працюючи фізичною особою-підприємцем, був зобов’язаний подавати щорічну декларацію про доходи отримані протягом звітного календарного року.

З відповіді ДПІ у Солом»янському районі м.Києва вбачається, що декларація про доходи отримані ОСОБА_1 за 2009 рік відсутня ( а.с.173).

В той же час з копії  декларації про доходи ОСОБА_1 за 2010 року вбачається, що  ОСОБА_1 не вказав жодної інформації про нарахування доходів в якості працівника ВАТ «НВП «Ітек»ані в якості основного місця роботи, ані в якості джерел доходів, отриманих в інших місцях не за місцем основної роботи ( а.с. 174).

Аналізуючи  надані докази,  суд вважає за необхідне зазначити, що у формі декларації в стовпчику 3 та 4 таблиці 1.1. та 1.2. вказується необхідність відображення нарахованого доходу, а не лише виплаченого, та суму утриманого податку. Обов’язок заповнення такої декларації повною мірою покладається на ОСОБА_1

Також ОСОБА_1 не вказав про те, що він працює (працював) у ВАТ «НВП «Ітек»з певного періоду часу. Відсутність будь-яких нарахувань заробітної плати ОСОБА_1 за 2009 рік, підтверджується інформацією за поданими формою 1-ДФ до державної податкової інспекції, відображене в листі ДПІ у Солом’янському районі м. Києва.

Таким чином, ОСОБА_1 було відомо про відсутність будь-яких нарахувань заробітної плати у ВАТ «НВП «Ітек», в тому числі у 2010 році.

Судом встановлено, що ВАТ НВП «Ітек»заробітна плата щомісячно не нараховувалась, а нарахування всіх виплат, в тому числі ОСОБА_1 було здійснено одноразово на підставі протоколу зборів акціонерів ВАТ «НВП «Ітек»№2010 від 28.02.2010 року, де п.2 передбачалося нарахувати та сплатити ОСОБА_1 за період з 01.05.2009 року по 28.02.2010 року заробітну плату у розмірі 948 000,00 грн. ( а.с. 62-63).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2011 року визнано недійсним рішення, оформлене протоколом зборів акціонерів №2010 від 28.02.2010 року в частині нарахування заробітної плати працівникам підприємства за 2009 р. та оплати праці на 2010 р. Зазначена постанова згідно даних Державного реєстру судових рішень залишена без змін постановою Вищого господарського суду України (№ 15225799 в Єдиному державному реєстрі судових рішень) у справі № 13/140 від 11.05.2011 року ( а.с. 136-145).

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. У господарській справі ОСОБА_1 приймав участь в якості третьої особи та щодо нього було встановлено зазначену обставину.

Підставою наказу №7 від 01.03.2010 року, яким ОСОБА_1 було нараховано до сплати за період з 01.01.2009 р. по 28.02.2010 р. заробітну плату у розмірі 948 000,00 грн. було рішення акціонерів ВАТ «НВП «Ітек»згідно протоколу зборів акціонерів №2010 від 28.02.2010 року. Підставою розрахунку №303/2010 від 03.03.2010 р., яким було нараховано ОСОБА_1 948 000,00 грн. основної заробітної плати, 79 000 грн. компенсацію за невикористані дні відпустки, 94 800,00 грн. вихідної допомоги при звільненні був протокол зборів акціонерів ВАТ «НВП «Ітек»№2010 від 28.02.2010 року. Визнання судом недійсним рішення, оформлене протоколом зборів акціонерів №2010 від 28.02.2010 року про нарахування заробітної плати працівникам товариства за період 2009-2010 років свідчить про нікчемність всіх документів, прийнятих на підставі та на виконання зазначеного рішення, до яких суд відносить наказ №7 від 01.03.2010 року та розрахунок №303/2010 від 03.03.2010 р.

З огляду на викладене суд не знаходить підстав для задоволення вимог позивача про стягнення заборгованості по заробітній платі, вихідної допомоги та  за невикористану відпустку.

Згідно зі ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

З огляду на те, що суд прийшов до висновку про відсутність підстав для стягнення належних ОСОБА_1 сум, суд вважає, що  вимога позивача  про виплату сум за затримку проведення розрахунку при звільненні не підлягає задоволенню , оскільки для такої компенсації необхідна вина роботодавця та відсутність спору про розмір таких грошових сум.

Таким чином, вимоги позивача є необгрунтованими, а тому в позові слід відмовити повністю.

Керуючись Законом України «Про оплату праці», ст. ст. 94, 115, 116, 117, 139 КЗпП України, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 61, 88, 209, 212-215  218 ЦПК України, суд ,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову  ОСОБА_1 -відмовити .

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м.Києва через суд першої інстанції  шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: