Справа № 2-2215/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

26 квітня 2011 року          Дарницький районний суд м. Києва

в складі головуючого - судді Парамонова М.Л., при секретарі Скирута К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом

ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Сіон»про стягнення суми,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 01.11.2010 року звернувся до суду з позовом до Кредитної спілки «Сіон» про стягнення суми 7000,00 грн., посилаючись на те, що згідно договору №171 від 06.02.2008 року «Про залучення внеску (вкладу) на депозитний рахунок «Класичний»він вніс на рахунок відповідача грошові кошти в сумі 2000,00 грн. строком на 18 місяців –по 05.08.2009 року; згідно угоди від 23.01.2009 року про розірвання договору №171 від 06.02.2008 року сторонами було розірвано договір №171, а відповідач був зобов»язаний повернути суму внеску не пізніше 90 днів з моменту підписання Угоди; разом з тим, позивачем згідно його заяви від 29.01.2009 року було додатково внесено на рахунок відповідача грошові кошти в сумі 5000,00 грн. та йому відповідачем було видано пайовий сертифікат серії КСС №41/405-1 від 29.01.2009 року на загальну суму 7000,00 грн.

Оскільки відповідач на його (позивача) неодноразові звернення не повертає суму внеску 7000,00 грн., тому він (позивач) вимушений був звернутися до суду з даним позовом.

          В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити –стягнути з відповідача на користь позивача суму вкладу 7 000,00 грн.

Представник відповідача Кредитної спілки «Сіон»в судове засідання не з"явився повторно, про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином; будь-яких клопотань від нього не надходило.

Судом відповідно до положень ст.224 ЦПК України визнано за можливе ухвалити по даній справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення позивача в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В судовому засіданні встановлено: згідно договору №171 від 06.02.2008 року «Про залучення внеску (вкладу) на депозитний рахунок «Класичний»позивачем ОСОБА_1 було внесено на рахунок відповідача грошові кошти в сумі 2000,00 грн. строком на 18 місяців –по 05.08.2009 року (а.с.3-4 –копія договору).

Згідно Угоди про розірвання договору №171 від 23.01.2009 року сторонами було розірвано договір №171, а відповідач був зобов»язаний повернути суму внеску не пізніше 90 днів з моменту підписання Угоди (а.с.6 –копія Угоди).

Згідно заяви ОСОБА_1 від 29.01.2009 року та квитанції до прибуткового касового ордера №162 від 29.01.2009 року на суму 7000,00 грн. позивачем було додатково внесено на рахунок відповідача грошові кошти, як стверджує позивач, в сумі 5000,00 грн. та йому відповідачем було видано пайовий сертифікат серії КСС №41/405-1 від 29.01.2009 року на загальну суму 7000,00 грн. (а.с.7-8 –копії заяви та сертифікату на ім»я позивача).

Як стверджує позивач ОСОБА_1, за вказаними договором та угодами  він не отримав від відповідача суму внеску у загальному розмірі 7000,00 грн. по теперішній час.

Відповідно до ч.2, 3, 4 ст.214 ЦК України відмова від двостороннього  правочину вчиняється у такій самій формі, в якій було вчинено правочин, за згодою сторін. Правові наслідки відмови від правочину встановлюються законом або домовленістю сторін.

Згідно ст.526, 623, 624 ЦК України зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, а в разі порушення зобов"язання боржник має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч.7 ст.10, 23 Закону України «Про кредитні спілки»внески (вклади) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також нарахована на такі кошти та пайові внески плата (проценти) належать членам кредитної спілки на праві приватної власності; кожний член кредитної спілки має право одержати належні йому кошти (внески та проценти) у порядку і строки, визначені законом, статутом кредитної спілки або укладеним з членом кредитної спілки договором.

На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 в об»ємі заявлених та підтриманих вимог доведені в судовому засіданні та підлягають задоволенню, а саме –з відповідача КС «Сіон»підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 7000,00 грн.  

          Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача також підлягає стягненню на користь держави судові витрати в сумі (70,00 + 120,00) = 190,00 грн.

          Керуючись ст.15, 30, 60, 209-218, 224-228 ЦПК України, на підставі ч.2-4 ст.214, 526, 623-625 ЦК України, ст.10, 11, 23 Закону України «Про кредитні спілки», суд -  

ВИРІШИВ:    

Позов задовольнити. Стягнути з Кредитної спілки «Сіон»(код 34300276)  на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 7000 (сім тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з Кредитної спілки «Сіон»(код 34300276) на користь держави судові витрати в сумі 190 грн. 00 коп.

За письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом 10 днів з дня отримання копії заочного рішення до суду першої інстанції, заочне рішення може бути переглянуто судом, який постановив рішення.

За загальним правилом, а також у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, рішення може бути оскаржено сторонами до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня проголошення рішення або з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя:                                                                                Парамонов М.Л.