Справа № 2-2521/11

З А О Ч Н Е   Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

27 травня 2011 року                                                                                              м. Київ

Солом’янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого                судді Шевченко Л. В.,

при секретареві          Прохоровій К. Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, -

в с т а н о в и в:

У лютому 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2  про стягнення боргу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 26.10.2007 позивач позичив відповідачу 5 000 дол. США, які вона зобов’язалася повернути в строк до 01.04.2008.

03.12.2007 позивач позичив відповідачу 25 000 грн., які вона зобов’язалася повернути в строк 01.09.2008.

На підтвердження отримання боргу відповідач надала письмові розписки у присутності свідків.

Однак, з настанням відповідних дат відповідач не повернула борг, а всі спроби позивача у досудовому порядку врегулювати спір виявилися марними.

Зважаючи на те, що зобов’язання повинно виконуватися належним чином, позивач звернувся до суду і просить стягнути з відповідача заборгованість, яка станом на 01.02.2011 складає: 64 750 грн. основного боргу, 20 650,25 грн. інфляційних витрат, 5 364,10 грн. –3 % річних, 18 462,58 грн. процентів за користування грошовими коштами, 10 000 грн. моральної шкоди, а також покласти на відповідача судові витрати.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позов та просила його задовольнити з підстав, наведених у ньому.

Відповідач у судове засідання не з’явилася, хоча була повідомлена належним чином. Причини своєї неявки суду не повідомила.

За цих обставин, суд на підставі ч. 1 ст. 224 ЦПК України, враховуючи думку представника позивача, яка не заперечувала проти розгляду справи у відсутність відповідача, визнав можливим провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.   

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є реальним, тобто вважається укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками

Згідно з ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Судом встановлено, що 26.10.2007 між позивачем та відповідачем укладено договір позики на суму 5 000 дол. США  із датою повернення позики до 01.04.2008, а 03.12.2007 –на суму 25 000 грн. із датою повернення до 01.09.2008.

На підтвердження укладення договорів позики відповідач склала розписки від 26.10.2007 та від 03.12.2007 (а.с. 7,8).

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно з ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на сьогоднішній день відповідач свої боргові зобов’язання перед позивачем не виконала.

Згідно з ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на це заборгованість відповідача за розпискою від 26.10.2007, строк виконання зобов’язання за якою настав 01.04.2008, складає:

5 000 дол. США –основний борг;

425,75 дол. США –3% річних, з розрахунку: 5 000 дол. США х 3% х 1036 дн. (з 02.04.2008 по 01.02.2011) / 365 дн. = 425,75 дол. США.

Що стосується інфляційної складової боргу за розпискою від 26.10.2007, то в даній частині позов задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці, тобто зменшення купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти.

Визначення грошових зобов’язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству, однак унеможливлює урахування розрахованого Державним комітетом статистики індексу інфляції для обґрунтування вимог, пов’язаних зі знеціненням боргу, визначеного в іноземній валюті.

Як вбачається з матеріалів справи, позика за розпискою від 26.10.2007 надавалась в доларах США, а не в національній валюті, тому при вирішенні питання про повернення боргу не може враховуватись індекс інфляції, який установлений відносно гривні, а не іноземної валюти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Оскільки у договорі позики розмір процентів не встановлений, то позивач має право на отримання від відповідача проценти за користування позикою в розмірі облікової ставки НБУ.

Розмір процентів за розпискою від 26.10.2007 складає:

5 000 дол. США х 10 % (облікова ставка НБУ з 02.04.2008 по 29.04.2008) х 28 дн. / 365 = 38,36 дол. США;

5 000 дол. США х 12 % (облікова ставка НБУ з 30.04.2008 по 14.06.2009) х 411 дн. / 365 = 675,62 дол. США;

5 000 дол. США х 11 % (облікова ставка НБУ з 15.06.2009 по 11.08.2009) х 58 дн. / 365 = 87,40 дол. США;

5 000 дол. США х 10,25 % (облікова ставка НБУ з 12.08.2009 по 07.06.2010) х 300 дн. / 365 = 421,23 дол. США;

5 000 дол. США х 9,25 % (облікова ставка НБУ з 08.06.2010 по 07.07.2010) х 30 дн. / 365 = 39,04 дол. США;

5 000 дол. США х 8,5 % (облікова ставка НБУ з 08.07.2010 по 09.08.2010) х 33 дн. / 365 = 38,42 дол. США;

5 000 дол. США х 7,75 % (облікова ставка НБУ з 10.08.2010 по 01.02.2011) х 176 дн. / 365 = 186,85 дол. США.

Всього розмір процентів складає: 1 486,92 дол. США.

Таким чином, загальний розмір заборгованості за розпискою від 26.10.2007 становить:
5 000 + 425,75 + 1 486,92 = 6 912,67 дол. США.

За правилами ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Станом на день ухвалення рішення офіційний курс гривні до долару США складає 7,98грн. за 1 дол. США.

Отже, загальна сума заборгованості за розпискою від 26.10.2007 складає 55 163,11 грн.

Що стосується розписки від 03.12.2007, строк виконання зобов’язання за якою настав 01.09.2008, то розмір заборгованості відповідача за нею становить:

25 000 грн. –основний борг;

1 814,38 грн. –3% річних, з розрахунку: 25 000 грн. х 3% х 883 дн. (з 02.09.2008 по 01.02.2011) / 365 дн. = 1 814,38 грн.

Інфляційна складова боргу складає:

За період вересень –грудень 2008 року індекс інфляції становить: 101,1% х 101,7 %, х 101,5 % х 102,1 % = 106,6 %.

Отже, індекс інфляції за 2008 рік складає: 25 000 х 106,6 % - 25 000 = 1650 грн.

Індекс інфляції за 2009 рік становить: 25 000 х 112,3 % - 25 000 = 3075 грн.

Індекс інфляції за 2010 рік становить: 25 000 х 109,1 % - 25 000 = 2275 грн.

Всього: 1650 + 3075 + 2 275 = 7000 грн.

Розмір процентів за розпискою від 03.12.2007 складає:

25 000 грн. х 12 % (облікова ставка НБУ з 02.09.2008 по 14.06.2009) х 286 дн. / 365 = 2 350,68 грн.;

25 000 грн. х 11 % (облікова ставка НБУ з 15.06.2009 по 11.08.2009) х 58 дн. / 365 = 436,99 грн.;

25 000 грн. х 10,25 % (облікова ставка НБУ з 12.08.2009 по 07.06.2010) х 300 дн. / 365 = 2 106,16 грн.;

25 000 грн. х 9,25 % (облікова ставка НБУ з 08.06.2010 по 07.07.2010) х 30 дн. / 365 = 195,21 грн.;

25 000 грн. х 8,5 % (облікова ставка НБУ з 08.07.2010 по 09.08.2010) х 33 дн. / 365 = 192,12 грн.;

25 000 грн.  х 7,75 % (облікова ставка НБУ з 10.08.2010 по 01.02.2011) х 176 дн. / 365 = 934,25 грн.

Всього розмір процентів складає: 6 215,41 грн.

Таким чином, загальний розмір заборгованості за розпискою від 03.12.2007 складає:
25 000 + 1 814,38 + 7 000 + 6 215,41 = 40 029,79 грн.

Отже, загальний розмір заборгованості відповідача за двома розписками становить: 55 163,11 грн. + 40 029,79 грн. = 95 192,90 грн.

Позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди в розмірі 10 000 грн. задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно з ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно з вимогами ст. ст. 57-60 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.   

Позивачем не було надано до суду жодних доказів того, що йому була завдана моральна шкода та глибокі моральні страждання, які викликані погіршенням матеріального стану з вини відповідача.

Повно та всебічно з’ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.

З урахуванням часткового задоволення позовних вимог відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача  на користь позивача, підлягають стягненню судові витрати в розмірі 951,93 грн. судового збору та 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст. 23, 526, 527, 533, 599, 610, 625, 1046 –1050, 1167 ЦК  України, ст. ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 74, 88, 209, 212-215, 218, 223, 224-226 ЦПК України, суд, –

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг у розмірі 95 192 гривні 90 копійок.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 951 гривня 93 копійки та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження –після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий