Категорія №10.1
ПОСТАНОВА
Іменем України
23 травня 2011 року Справа № 2а-3697/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді Горпенюк О.А.
при секретарі Сіряцькому А.С.
за участю сторін:
прокурор – заявник Грек М.В. (посвідчення НОМЕР_1 від 08.10.2010)
представнику позивача ОСОБА_2 (дов. № 1 від 04.01.2011)
представник відповідача не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Прокурора м. Антрацит в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в м. Антрацит Луганської області до Державного підприємства «Антрацит» в особі ВП «Антрацитівській ремонтно – механічний завод» про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 16549,81 грн., -
ВСТАНОВИВ:
04 травня 2011 року Прокурор м. Антрацит звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в м. Антрацит Луганської області до Державного підприємства «Антрацит» в особі ВП «Антрацитівській ремонтно – механічний завод» про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 16549,81 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив наступне.
Державне підприємство «Антрацит» в особі ВП «Антрацитівській ремонтно – механічний завод» є платником страхових внесків та зборів до Управління Пенсійного фонду України в м. Антрацит Луганської області. Відповідач має заборгованість перед Пенсійним фондом України з відшкодування виплачених пільгових пенсій, призначених відповідно до п.п.«б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за списком № 2, яка за період з 01.01.2011 по 01.04.2011 складає 16549,81 грн. Позивач просить стягнути з державного підприємства «Антрацит» в особі ВП «Антрацитівській ремонтно – механічний завод» на свою користь суму витрат на виплату та доставку пільгових пенсій 16549,81 грн.
У судовому засіданні прокурор та представник позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі, надали пояснення, аналогічні викладеним у позові.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, на адресу суду надав відзив на адміністративний позов, в якому позовні вимогу визнав в повному обсязі та просив розгляд справи провести за його відсутністю.
Заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з таких підстав.
Державне підприємство «Антрацит» в особі ВП «Антрацитівській ремонтно – механічний завод» у встановленому порядку зареєстроване у позивача, як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
На підприємстві відповідача працювали та працюють громадяни, які були зайняті на роботах, що дають їм право на призначення пенсій на пільгових умовах, відповідно до пункту «б»-«з» статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення».
Позивачем їм відповідно до вказаного Закону було призначено та виплачено пенсію.
Відповідно до частини 2 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:
1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення».
У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Таким чином, необхідність відшкодування відповідачем позивачу фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 2, передбачена діючим законодавством.
Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, врегулювано розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663.
Згідно із п. 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій в таких розмірах:
- для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Відповідно до п. 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій (Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (п. 6.5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.
Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Таким чином, платіж підприємства за виплачену та доставлену пенсію є помісячним платежем.
Право на звернення до суду з позовом про стягнення суми заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 виникає у позивача з 25-го числа кожного місяця, за який позивач просить стягнути заборгованість.
У судовому засіданні встановлено, що позивач у період 01.01.2011 по 01.04.2011 за списком № 2 сплачував та доставляв пенсіонерам відповідача пільгові пенсії.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем надсилалися відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.01.2011 по 01.04.2011 (а.с. 20-23, 25 – 33).
Про отримання відповідачем вказаних розрахунків, про що свідчить підпис посадової особи на почтовому повідомлені, яке були надані для огляду в судове засідання. (а.с. 24, 34)
Дослідженням вказаних розрахунків встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем за період з 01.01.2011 по 01.04.2011 станом на теперішній час складає 16549,81 грн.
Суд вважає, що відповідач, отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, не надавши на них заперечень до управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області та не оскарживши їх у суді, фактично узгодив такі розрахунки та повинен був їх відшкодувати позивачу.
На час розгляду справи, заборгованість відповідачем перед УПФУ не відшкодована.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 КАС України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 23 травня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 4 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись ст.ст.2, 17, 18, 71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Прокурора м. Антрацит в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в м. Антрацит Луганської області до Державного підприємства «Антрацит» в особі ВП «Антрацитівській ремонтно – механічний завод» про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 16549,81 грн. задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Державного підприємства «Антрацит» (94613 вул. Ростовська, 38 м. Антрацит код ЄДРПОУ 32226065) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Антрацит Луганської області (94613 вул. Радянська, 19 м. Антрацит) борг на відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 2 в розмірі 16549,81 грн. (Шістнадцять тисяч п’ятсот сорок дев’ять грн. 81 коп.) гривень.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не буде подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 30 травня 2011 року.
СуддяО.А. Горпенюк