Категорія №11.5
ПОСТАНОВА
Іменем України
18 травня 2011 року Справа № 2а-3903/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді Яковлева Д.О.,
при секретарі Кучеровій О.О.
в присутності сторін: від позивача – не з’явився,
від відповідача – Пивоваров Р.І.,
від третьої особи – не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Антрацит та Антрацитівському районі Луганської області до Відділу державної виконавчої служби Антрацитівського міськрайонного управління юстиції в Луганській області, третя особа на стороні відповідача – Державне підприємство «Антрацит» в інтересах Відокремленого підрозділу «Антрацитівський ремонтно-механічний завод» про визнання дій незаконними та скасування постанови від 22.03.2011 ВП № 25231119, -
ВСТАНОВИВ:
11 травня 2011 року Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Антрацит та Антрацитівському районі Луганської області звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби (далі - ВДВС) Антрацитівського міськрайонного управління юстиції в Луганській області, третя особа на стороні відповідача – Державне підприємство «Антрацит» в інтересах Відокремленого підрозділу «Антрацитівський ремонтно-механічний завод», про визнання дій незаконними та скасування постанови від 22.03.2011 ВП № 25231119, в обґрунтування якого зазначив наступне.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 25.01.2010 по справі № 2а-27673/09/1270 було задоволено позовні вимоги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Антрацит та Антрацитівському районі Луганської області про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків з Державного підприємства «Антрацит» в особі Відокремленого підрозділу «Антрацитівський ремонтно-механічний завод» в розмірі 17535,01 грн.
18.02.2011 позивачем було передано виконавчий лист від 25.01.2010 № 2а-27673/09/1270 про стягнення недоїмки до ВДВС Антрацитівського міськрайонного управління юстиції в Луганській області, для примусового виконання.
14.03.2011 головним державним виконавцем ВДВС Антрацитівського міськрайонного управління юстиції в Луганській області Пивоваровим Р.І. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 25231119, але постановою від 22.03.2011 вказане виконавче провадження було зупинено у зв’язку з внесенням боржника до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» від 23.06.2005 № 2711 зі змінами (далі – Закон України № 2711).
Позивач не погоджується з постановою головного державного виконавця ВДВС Антрацитівського міськрайонного управління юстиції в Луганській області Півоварова Р.І. про зупинення виконавчого провадження з огляду на те, що дія Закону України № 2711 поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу та суб’єкти господарської діяльності, перераховані в пункті 1.3 статті 1 наведеного Закону щодо заборгованості, що виникла внаслідок несплати або неповних розрахунків за енергоносії.
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Антрацит та Антрацитівському районі Луганської області не відноситься до учасників зазначених розрахунків, борг Державного підприємства «Антрацит» в особі Відокремленого підрозділу «Антрацитівський ремонтно-механічний завод» не відноситься до боргу у сфері енергопостачання (енергоспоживання) чи за несплату електроенергії або податкового боргу. Спірний борг виник внаслідок несплати обов’язкових страхових внесків, на які не поширюється податкове законодавство та Закон України № 2711.
На підставі вищевикладеного позивач просить:
1. Визнати дії старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Антрацитівського міськрайонного управління юстиції в Луганській області Пивоварова Р.І. по зупиненню виконавчого провадження № 25231119 по примусовому виконанню виконавчого листа від 25.01.2010 № 2а-27673/09/1270 про стягнення недоїмки з ДП «Антрацит» в інтересах Відокремленого підрозділу «Антрацитівський ремонтно-механічний завод» в розмірі 17535,01 грн. на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області - незаконними;
2. Скасувати постанову від 22.03.2011 головного державного виконавця ВДВС Антрацитівського міськрайонного управління юстиції в Луганській області Пивоварова Р.І. по зупиненню виконавчого провадження № 25231119 по примусовому виконанню виконавчого листа від 25.01.2010 № 2а-27673/09/1270 про стягнення недоїмки з ДП «Антрацит» в інтересах Відокремленого підрозділу «Антрацитівський ремонтно-механічний завод» в розмірі 17535,01 грн. на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області.
Представник позивача у судове засідання не прибув. 17.05.2011 до суду надійшла заява Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Антрацит та Антрацитівському районі Луганської області від 16.05.2011 № 06/2272 з проханням розглянути справу без участі представника позивача, в якої зазначено, що позивач позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснив, що постанову про зупинення виконавчого провадження винесено на підставі пункту 15 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження». Зупинення виконавчого провадження у разі внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» є обов’язком державного виконавця. Страхові внески до переліку підстав, за якими державний виконавець має проводити виконавчі дії та не зупиняє виконавче провадження не відносяться.
Представник відповідача зазначив, що постанову про зупинення виконавчого провадження прийнято у відповідності з вимогами Закону України «Про виконавче провадження», тому підстав для задоволення позовних вимог немає. Надав суду письмові заперечення аналогічні наданим поясненням.
Представник третьої особи - ДП «Антрацит» в інтересах Відокремленого підрозділу «Антрацитівський ремонтно-механічний завод» у судове засідання не з’явився, надав письмові заперечення, в яких позов не визнав, просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, у зв’язку з тим, що ДП «Антрацит» внесено до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу та є учасником процедури погашення заборгованості, а отже державним виконавцем правомірно винесено постанову від 22.03.2011 № 25231119 про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2а-27673/09/1270 про стягнення з ДП «Антрацит» на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області суми боргу у розмірі 17535,01 грн.
Заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 КАС України, суд прийшов до такого.
Згідно із частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 КАС України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, відповідно до якого усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.
Згідно із частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Частиною 1 статті 181 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби (частина 3 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України).
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України від 21.04.1999 № 606-ХІV «Про виконавче провадження» (далі – Закон № 606).
Відповідно до ст. 1 Закону № 606 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України (частина 1 статті 2 Закону № 606).
Згідно з частини 1 статті 6 Закону № 606 державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Згідно положень статті 11 Закону № 606 державний виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом (частина 2 статті 11 Закону № 606).
Судом встановлено, що 14.03.2011 головним державним виконавцем ВДВС Антрацитівського міськрайонного управління юстиції Пивоваровим Р.І. винесено постанову ВП № 25231119 про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 2а-27673/09/1270, виданого Луганським окружним адміністративним судом 27.01.2011 (а.с.8).
22.03.2011 головним державним виконавцем ВДВС Антрацитівського міськрайонного управління юстиції Пивоваровим Р.І. винесено постанову про зупинення виконавчого провадження ВП № 25231119 по примусовому виконанню виконавчого листа по справі № 2а-27673/09/1270, виданого 27.01.2011 Луганським окружним адміністративним судом, у зв’язку із внесенням боржника до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» (а.с. 9).
Відповідно до пункту 15 частини 1 статті 37 Закону № 606, виконавче провадження підлягає обов’язковому зупиненню, зокрема, у випадку внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».
Статтею 2 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» визначено, що цей закон регулює відносини, пов’язані з проведенням комплексу заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу та поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.
До учасників розрахунків віднесені: підприємства паливно-енергетичного комплексу, суб’єкти господарської діяльності, розпорядники коштів державного та місцевих бюджетів, державні цільові фонди, Державний комітет України з державного матеріального резерву, правонаступники ліквідованих фондів, що були передбачені законодавством, розпорядник цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України, які мають дебіторську або кредиторську заборгованість та здійснюють заходи щодо її погашення на умовах, визначених цим Законом (пункт 1.3 статті 1 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»).
Згідно з пунктом 1.4 статті 1 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» до заборгованості відноситься сума коштів, підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату, яка:
1) підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена;
2) є податковим боргом та підлягає сплаті, але не сплачена, до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, у тому числі ліквідованих;
3) підлягає сплаті, але не сплачена, до цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України;
4) передбачена видатками бюджетів усіх рівнів, але не отримана суб’єктами господарської діяльності, у тому числі за пільгами та субсидіями, для сплати за спожиті енергоносії;
5) підлягає сплаті і виникла внаслідок відсутності у Державному бюджеті України минулих років видаткових статей або передбачення видатковими статтями часткового фінансування видатків для розрахунків за енергоносії, у тому числі за пільгами та субсидіями (трансфертами), спожиті підприємствами, організаціями, закладами та установами, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів.
Вищенаведеною нормою встановлено вичерпний перелік сум коштів, що підпадають під визначення заборгованості при застосуванні цього Закону, на які поширюється положення пункту 15 частини 1 статті 37 Закону № 606 щодо обов’язкового зупинення виконавчого провадження.
Відповідно до положень Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» його дія поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу та суб’єктів господарської діяльності, зазначених в пункті 1.3 статті 1, щодо заборгованості, яка виникла внаслідок несплати або неповних розрахунків за енергоносії.
З урахуванням вищевикладеного, судом встановлено, що Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Анрацит та Антрацитівському районі не відноситься до учасників розрахунків відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», а борг ДП «Антрацит» в особі Відокремленого підрозділу «Антрацитівський ремонтно-механічний завод» не є боргом у сфері енергопостачання (енергоспоживання) чи за не сплату електроенергії або податковим боргом, оскільки борг виник через несплату ДП «Антрацит» в особі Відокремленого підрозділу «Антрацитівський ремонтно-механічний завод» обов’язкових страхових внесків, на які не поширюються норми Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», а тому віднесення ДП «Антрацит» в особі Відокремленого підрозділу «Антрацитівський ремонтно-механічний завод» до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», не є підставою для зупинення спірного виконавчого провадження.
Крім того, суд вважає за потрібне зазначити, що приписи пункту 15 частини 1 статті 37 Закону № 606 визначають дві обов’язкові умови, які зумовлюють обов’язкове зупинення виконавчого провадження. Це внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу – суб’єктивна ознака, що має місце у межах спірних відносин, та участь зазначеного підприємства у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», об’єктивна умова, яка в свою чергу включає характер та термін виникнення заборгованості.
Недоведеність віднесення заборгованості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, перед позивачем до такої, що погашається за процедурою Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» унеможливлює застосування приписів 15 частини 1 статті 37 Закону № 606 до спірних правовідносин.
Врахувавши вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовна вимога щодо скасування постанови від 22.03.2011 ВП № 25231119 про зупинення виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа від 27.01.2011 № 2а-27673/09/1270 про стягнення недоїмки по сплаті страхових внесків з ДП «Антрацит» в особі ВП «Антрацитівський ремонтно – механічний завод» в розмірі 17535,01 грн. на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в місті Антрацит та Антрацитівському районі Луганської області є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Позовна вимога щодо визнання незаконними дії головного державного виконавця ВДВС Антрацитівського міськрайонного управління юстиції Пивоварова Р.І. по зупиненню виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа від 27.01.2011 № 2а-27673/09/1270 про стягнення недоїмки по сплаті страхових внесків з ДП «Антрацит» в особі ВП «Антрацитівський ремонтно – механічний завод» в розмірі 17535,01 грн. на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області, залишається судом без задоволення з огляду на таке.
Вчинення дій суб’єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб’єкту владних повноважень компетенції. Здійснення дії являє собою процес реалізації наданих законом функцій суб’єкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи. Правові наслідки для позивача несуть акти індивідуальної дії – постанови про зупинення виконавчого провадження. Саме вони мають вплив на його права та інтереси. Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України, як то захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для фізичної особи прав (чи інтересів).
З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню через відсутність порушення прав діями відповідача, а обраний позивачем спосіб захисту в цій частині не відповідає об’єкту порушеного права.
Зважаючи на обставини справи, враховуючи положення статті 124 Конституції України щодо обов’язковості до виконання на всій території України судових рішень, ухвалених судами Іменем України, суд вважає за необхідне скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Антрацитівського міськрайонного управління юстиції від 22.03.2011 про зупинення виконавчого провадження № 25231119 з примусового виконання виконавчого листа № 2а-27673/09/1270, виданого 27.01.2011 Луганським окружним адміністративним судом, про стягнення з ДП «Антрацит» в особі відокремленого підрозділу «Антрацитівський ремонтно – механічний завод» на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Антрацит та Антрацитівському районі Луганської області недоїмки по сплаті страхових внесків у сумі 17535,01 грн., оскільки саме такий спосіб захисту порушених прав позивача відповідає об’єкту порушеного права і, на думку суду, у спірних правовідносинах є достатнім та необхідним.
Скасування у судовому порядку постанови про зупинення виконавчого провадження автоматично обумовлює обов’язок відповідача за Законом № 606 відновити виконавче провадження по виконанню в примусовому порядку виконавчого листа, виданого Луганським окружним адміністративним судом та провести дії, спрямовані на виконання рішення суду.
Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач згідно з п. 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» від сплати державного мита (судового збору) звільнений.
На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 18 травня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 23 травня 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись ст. ст. 11, 71, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Антрацит та Антрацитівському районі Луганської області до Відділу державної виконавчої служби Антрацитівського міськрайонного управління юстиції в Луганській області про визнання дій незаконними та скасування постанови від 22.03.2011 про зупинення виконавчого провадження № 25231119, - задовольнити частково.
Скасувати постанову головного державного виконавця Відділу державної виконавої служби Антрацитівського міськрайонного управління юстиції в Луганській області Пивоварова Р.І. по зупиненню виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа від 27.01.2011 № 2а-27673/09/1270 про стягнення недоїмки по сплаті страхових внесків з Державного підприємства «Антрацит» в особі відокремленого підрозділу «Антрацитівський ремонтно–механічний завод» в розмірі 17535,01 грн. на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Постанову складено в повному обсязі та підписано 23 травня 2011 року.
СуддяД.О. Яковлев