Судове рішення #15682880


Категорія №8.1.5


ПОСТАНОВА

Іменем України


16 травня 2011 року Справа № 2а-3440/11/1270


          Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді                                         Горпенюк О.А.                                                                                                                                  

при секретарі                               Сіряцькому А.С

          

          розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом прокурора м. Первомайська Луганської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Первомайську до Комунального підприємства «Первомайськ – сервіс» про стягнення податкового боргу в сумі 86 265,04 грн., -

                                                           ВСТАНОВИВ :

21 квітня 2011 року прокурор м. Первомайська Луганської області звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Первомайську до Комунального підприємства «Первомайськ – сервіс» про стягнення податкового боргу в сумі 86 265,04 грн. з наявних розрахункових рахунків.

 В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Комунальне підприємство «Первомайськ – сервіс» створено рішенням Первомайської міської ради від 28.05.2002., зареєстровано виконавчим комітетом Первомайської міської ради 05.08.2002 за № 040519ю0010144. Згідно довідки Луганського обласного управління статистики від 06.08.2002 за № 28438 КП «Первомайськ – сервіс» внесено до Єдиного реєстру підприємств та організацій України – код 32082126. В ДПІ в м. Первомайську КП «Первомайськ – сервіс» взято на облік платником податків 22.08.2002 № 849, зареєстровано платником податку на додану вартість 01.08.2002 згідно свідоцтва № 16494248 серія НБ №192861, індивідуальний податковий номер 320821212104. Комунальним підприємством «Первомайськ – сервіс», яке є платником податків і зборів, накопичено податкову заборгованість по податку на додану вартість у  сумі - 86 265,04 грн., у тому числі :

- 53 756,04 грн. - штрафні санкції по податку на додану вартість  - згідно Акту про результати документальної невиїзної перевірки своєчасності сплати податкового зобов’язання від 15.10.2010 № 672/16-32082/26; повідомлення – рішення від 15.10.2010 № 0000611602/0.

-14 342 грн. - згідно податкової декларації з податку на додану вартість від 20.12.2010 № 9005796535;

- 6 872 грн. –згідно податкової декларації з податку на додану вартість від 22.02.2011 № 900631496;

- 11 295 грн. –згідно податкової декларації з податку на додану вартість від 17.03.2011 № 9001068127.

У    зв’язку з чим прокурор -  заявник просить стягнути з відповідача податковий борг в сумі 86 265,04 грн. з наявних розрахункових рахунків.

 В судовому засіданні прокурор – заявник підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеному у позовній заяві.

  Представник позивача підтримав позовні вимоги, просив стягнути з відповідача податковий борг у  сумі 86 265,04 грн.

 Представник відповідача у судовому засіданні надав відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що Комунальне підприємство «Первомайськ – сервіс» погоджується з заборгованістю по податку на додану вартість у сумі 86265,04 грн. та повідомляє, що зазначені в адміністративному позові  розрахункові рахунки на даний момент знаходяться на стадії закриття , у підприємства залишаються відкритті рахунки:

-          р/р 35432001003521 ГУДКУ у Луганській області, м. Луганськ, МФО 804013;

-          р/р 26000051003055 Луганська філія ПАТ КБ «Приватбанк», м. Луганськ, МФО 304795.

          Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України , суд  прийшов до наступного.

           Статтею 121 Конституції України на органи прокуратури покладено обов’язок представництва інтересів держави, у випадках передбачених законом.

           У відповідності до ст. 36-1 ЗУ «Про прокуратуру» , підставою для представництва прокурором в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

           Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.7 ч.1 ст. З КАС України).

          Як зазначено в п. 1 ч. 1 ст. З КАС України справа адміністративної юрисдикції - публічно-правовий спір у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.

         З урахуванням викладеного, зазначена справа відносяться до юрисдикції адміністративних судів, оскільки учасником спору є суб'єкт владних повноважень (орган державної податкової служби, наділений публічно-владними повноваженнями).

          Відповідач – Комунальне підприємство «Первомайськ – сервіс», і.к. 32082126, дата реєстрації 02.08.2002, про що зроблено запис за № 04051968ю0010144 (а.с.17)

          Перебуває на обліку як платник податків  в ДПІ в м. Первомайську Луганської області з 22.08.2002 за № 849 (а.с.19 звор. бік).

          Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100284946 від 29.08.2002, індивідуальний податковий номер 320821212104 ( а.с.19).

           01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами ” та Закон України “Про систему оподаткування ” втратили чинність.

       З огляду на те, що податковий борг відповідача частково виник до набрання чинності Податковим кодексом України, факт наявності податкового боргу до 01.01.2011 року у відповідача суд встановлює за приписами законодавства, що було чинним на момент виникнення податкового боргу, а саме ЗУ “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами ” та ЗУ “Про систему оподаткування ”, з 01.01.2011 за приписами Податкового Кодексу України.

       Згідно преамбули ЗУ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181 (далі - ЗУ №2181) цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

       Згідно ч.1 ст. 14 Закону України “Про систему оподаткування”, податок на додану вартість  належить до загальнодержавних і справляється на всій території України.   

      Пунктом 3 ч.1 ст. 9 цього ж Закону України встановлено, що платники  податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

      Порядок нарахування та сплати податку на додану вартість було визначено Законом України “Про податок на додану вартість ”,  а з 01.01.2011 Податковим Кодексом України.    

     Згідно зі ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, суб’єкти господарювання зобов’язані у встановленому цим законом порядку сплачувати податок на додану вартість.

     У відповідності зі ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 № 2181- III (зі змінами та доповненнями) передбачено: п.1.3 податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

      Згідно акту № 672/16-32082/26 від 15.10.2010 про результати документальної перевірки своєчасності сплати податкового зобов’язання (а.с.6-9), встановлено порушення відповідачем вимог п.п.63.1 п.5.3 ст.5 ЗУ № 2181, а саме платником податку несвоєчасно сплачено податок на додану вартість.

  Відповідно до п.п.  5.3.1. п. 5.3 ст.5 ЗУ №2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

   У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

   П.п.17.1.7. п.17.1 ст.17 вищезазначеного закону передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

    Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1- 17.1.6 цього пункту, чи ні.

    15 жовтня 2010 року у податковому повідомленні – рішенні № 0000611602/0 відповідачу визначено податкове зобов’язання в сумі 53756,04 грн.( а.с.10).

      Зазначене податкове повідомлення - рішення отримане начальником відповідача 15.10.2010, про що свідчить підпис на корінці податкового повідомлення – рішення ( а.с.10). та у встановлені законом строки не оскаржене.

Відповідно до п.5.1. вказаного Закону податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

  Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

   Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

   Згідно з п.п. 5.3, п. 5.3.1. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

   Згідно п.п. 5.4.1. п.5.4. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені ст. 5 цього закону визначається сумою податкового боргу платника податків.

          Податкове зобов’язання  в сумі 14 342 грн. було самостійно визначено платником податків в податковій декларації з податку на додану вартість від 20.12.2010 № 9005796535 (а.с.11-12) та у встановлені строки не сплачене.

          Згідно п.п. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.  

          Згідно п.п. 14.1.175  п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг — сума грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.

           Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

          Згідно пункту  203.1 статті 203 Податкового кодексу України податкова  декларація  подається  за  базовий  звітний (податковий) період,  що дорівнює  календарному  місяцю,  протягом 20 календарних  днів,  що  настають  за  останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

        Згідно пункту  203.2 статті 203 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити  суму податкового  зобов'язання,  зазначену  у  поданій  ним  податковій декларації,  протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем  відповідного граничного строку,  передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

           Податкове зобов’язання в сумі 6 872,00 грн. було самостійно визначено платником податків в поданих ним податковій декларації з податку на додану вартість від 22.02.2011 № 9000631496, в сумі 11 295,00 грн. в податковій декларації з податку на додану вартість від 17.03.2011 № 9001068127 (а.с.11-12) та у встановлені строки не сплачене.

          Відповідно до п.20.1.18 ст.20 Податкового кодексу України Державна податкова інспекція має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

          Згідно з п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податку шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

          Згідно з п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

          Згідно з п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органами державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

          Відповідно до п.п. 95.1 – 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

          Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

          Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи вищевикладене, податкова заборгованість відповідача з податку на додану вартість у сумі 86 265,04 грн. підтверджена матеріалами справи та  на час розгляду справи  не погашена.

          Відповідно до ст. 136 КАС України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач —визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Судове рішення у зв’язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

         Згідно з ч.2 ст.112 КАС України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

          Дії відповідача при визнанні адміністративного позову не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, тому визнання позову приймається судом.          

          У зв’язку з чим суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

          Враховуючи, що розрахункові рахунки, з яких позивач просить стягнути кошти в рахунок погашення боргу, закриті, суд приходить до висновку про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу з р/р 35432001003521 ГУДКУ у Луганській області, м.Луганськ, МФО 804013; р/р 26000051003055 Луганська філія ПАТ КБ «Приватбанк», м.Луганськ, МФО 304795, які відкриті.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

          На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 16 травня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 20 травня 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

   Керуючись   ст. ст. 17,18, 94, 112, 136,  158-163,254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

                                                         ПОСТАНОВИВ:

 Адміністративний позов прокурора м. Первомайська Луганської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Первомайську до Комунального підприємства «Первомайськ – сервіс» про стягнення податкового боргу в сумі 86265,04 грн. - задовольнити повністю.

          Стягнути кошти з Комунального підприємства «Первомайськ – сервіс» в розмірі 86265,04 (вісімдесят шість тисяч двісті шістдесят п’ять грн. 04 коп.) гривень з податку на додану вартість на користь Державної податкової інспекції в м. Первомайську з наступних рахунків у банках, обслуговуючих платника:

          - № р/р 35432001003521 ГУДКУ у Луганській області, м. Луганськ, МФО 804013;

          - № р/р 26000051003055 Луганська філія ПАТ КБ «ПриватБанк», м. Луганськ, МФО 304795.  

  Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

  Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

  Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

  Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

  Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не буде подано.

  У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

                          Повний текст постанови складено 23 травня 2011 року.

          

          


           СуддяО.А. Горпенюк


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація