Судове рішення #15682759


Категорія №6.2.1


ПОСТАНОВА

                                                                 Іменем України


13 травня 2011 року Справа № 2а-1277/11/1270


          

          

          Луганський окружний адміністративний суд у складі:

           головуючого судді                        Кравцової Н.В.,

          при секретарі                                     Бражник В.І.,

за участю сторін:  

представника позивача                                                                  ОСОБА_1,

представників відповідача

Комісії з розгляду питань,

пов'язаних з погодженням документації

із землеустрою Луганської міської ради:                                      не з’явився,

Луганського обласного

управління лісового та мисливського господарства України       Бєльченка К.Ю.,

представника третьої особи:                                                             Левчук Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою Луганської міської ради, Луганського обласного управління лісового та мисливського господарства України, третя особа – Державне підприємство «Луганське лісомисливське господарство» про визнання висновків незаконними,-  

                                                                ВСТАНОВИВ:

08 лютого 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_4 до Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою Луганської міської ради, Луганського обласного управління лісового та мисливського господарства України, третя особа – Державне підприємство «Луганське лісомисливське господарство» про визнання висновків незаконними.  

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що рішенням Артемівської районної у місті Луганську ради № 432/18 від 18.06.2010 ОСОБА_4 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо виведення земельної ділянки площею 0,0861 га за адресою: АДРЕСА_1.

На підставі вказаного рішення позивач звернулась до Луганського комунального землевпорядного    підприємства   для   розроблення    землевпорядної   документації.  

Розроблений проект землеустрою було надано на розгляд комісії з розгляду питань, пов’язаних з погодженням документації із землеустрою.

За результатом розгляду зазначеного проекту землеустрою висновком Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою Луганської міської ради № 613 від 20.09.2010 було прийнято рішення про відмову у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 у м. Луганську.

Позивач не погоджується з рішенням комісії та вважає його таким, що підлягає скасуванню з наступних підстав.

Комісія у висновку зазначає, що до відведення запроектована земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1, яка віднесена до категорії житлової та громадської забудови, а після відведення - до категорії землі житлової та громадської забудови (пункт 6 Висновку).

Запроектована позивачем земельна ділянка до відведення не відноситься до земель лісогосподарського призначення та ніякої зміни її цільового призначення після відведення земельної ділянки не відбувається.

На спірній земельній ділянці відсутні будь - які зелені насадження (п.16 висновку Комісії).  

Документом, що свідчить про надання земельних ділянок в користування, повинно вважатися рішення відповідного органу. Документом, що підтверджує надання ОСОБА_4 земельної ділянки в користування є рішення Артемівської районної у місті Луганську ради №432/18 від 18.06.2010.

Згідно із ст. 38 Земельного кодексу України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються

для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.

Статтею 55 Земельного кодексу України передбачено, що до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

Спірна земельна ділянка розташована в межах м. Луганська, та за змістом ч. І ст. 55 Земельного кодексу України до земель лісогосподарського призначення не належить.

Позивач вважає, що посилання комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою Луганської міської ради на відмову їй у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: м. Луганськ, АДРЕСА_1, є безпідставним, оскільки в даному випадку немає зміни цільового призначення землі.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, надала пояснення, аналогічно викладеним в позові та просила задовольнити позов.  

Представник відповідача - Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою Луганської міської ради у судове засідання не з’явився, про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача - Луганського обласного управління лісового та мисливського господарства України у судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічно викладеним в запереченнях на позовну заяву та просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Представник третьої особи у судовому засіданні позов не визнала, просила відмовити у його задоволенні у зв’язку з необґрунтованістю та безпідставністю,  підтримала надані суду заперечення.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);  5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У судовому засіданні встановлено, що позивач звернулася до виконавчого комітету Артемівської районної у місті Луганську ради з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0.0861 га за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) згідно до викопіювання з генерального плану м. Луганська.

         18.06.2010 Артемівською районною у місті Луганську радою було прийнято рішення №432/18 про надання ОСОБА_4 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0860 га за адресою: АДРЕСА_1, згідно до викопіювання з генерального плану міста Луганська для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд (далі - Рішення № 432/18)  (а.с.128)).

         На підставі Рішення № 432/18 від 18.06.2010 позивач звернулася до Луганського комунального землевпорядного підприємства для розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

         Розроблений у встановленому порядку проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0861 га за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських споруд був наданий на розгляд комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою (далі - проект землеустрою (а.с.8-9).

         20 вересня 2010 року 1-м відповідачем був розглянутий наданий ОСОБА_4 проект землеустрою.

         Згідно із висновком № 613 від 20.09.2010, позивачці було відмовлено у погодженні проекту землеустрою з посиланням на розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.04.2008 року № 610-р «Деякі питання розпорядження земельними лісовими ділянками» яким призупинено надання згод на вилучення ділянок лісогосподарського призначення і їх передачу у власність із зміною цільового призначення до вдосконалення процедури розпорядження ділянками (далі - висновок № 613, а.с.8-9).

         20.09.2010 2-м відповідачем надано висновок № 1112 про відмову в погоджені відводу земельної ділянки позивачці, оскільки зазначена земельна ділянка належить до земель державного лісового фонду України, віднесена до кварталу 13 Луганського лісництва та знаходиться у постійному користуванні державного підприємства «Луганське лісомисливське господарство», що підтверджено матеріалами лісовпорядкування ( далі - висновок № 1112) (а.с. 7)).

         Рішенням Луганської міської ради від 31.03.2008 № 32/32, в межах компетенції, земельна ділянка площею 1, 8453 га за адресою: вул. Угольная , визначена територією, призначеною для будівництва і обслуговування індивідуальних житлових будинків, господарських годівель і споруд (присадібна ділянка) відповідно до плану земельної ділянки та викопіювки з генерального плану міста, які додаються до вказаного рішення (далі - рішення № 32)  (а.с.123)).

         Таким чином, документом, що свідчить про надання позивачці права на розробку проектної документації на земельній ділянці, передбаченій для індивідуального житлового будівництва є рішення Артемівської районної у місті Луганську ради № 432/18 від 18.06.2010.

         29.01.2008 управління архітектури та містобудування Луганської міської ради дійшло висновку про можливість після оформлення необхідних документів присвоєння адрес всім ділянкам, які надаються громадянам під будівництво та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд та знаходяться на вказаній вище земельній ділянці. Дана обставина підтверджується листом управління архітектури та містобудування Луганської міської ради від 29.01.2008 №01-20/88/1 (а.с.127).

         Рішенням Луганської міської ради № 55/86 від 20.08.2010 (далі - рішення № 55), внесені зміни до рішення № 32, за якими зазначена земельна ділянка віднесена до категорії землі житлової та громадської забудови (а.с. 124).

         Судом встановлено, що між сторонами існує спір щодо цільового призначення та відомчої приналежності зазначеної спірної земельної ділянки, що має значення для визначення її статусу та можливості її використання для індивідуального житлового будівництва.

Законом України від 08.02.2006 N 3404-ІV (який діє з 29.03.2006) «Про внесення змін до Лісового кодексу України» внесено доповнення, в тому числі п. 5 розділу VII Прикінцевих положень Лісового кодексу України, яким встановлено, що до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріалі лісовпорядкування.

Згідно планово - картографічних матеріалів лісовпорядкування - спірна земельна ділянка відноситься до земель лісогосподарського призначення та знаходиться у постійному користуванні Державного підприємства "Луганське лісомисливське господарство".

Зазначені обставини не спростовані органом владних повноважень, оскільки не були надані матеріали інвентаризації земель по місту Луганську, які б підтверджували належність спірної земельної ділянки до земель комунальної власності.

          Частиною  1 статті 151 Земельного кодексу України встановлено, що особи, зацікавлені у вилученні (викупі), виборі земельних  ділянок,   зобов'язані   погодити    з    власниками    землі    і землекористувачами   та  органами  державної  влади  або  органами місцевого самоврядування,  згідно  з  їх  повноваженнями,  розміри земельних  ділянок,  передбачені для вилучення (викупу),  умови їх вилучення (викупу), а також розміри земельної ділянки, передбачені для   її   передачі  (надання),  умови  її  передачі  (надання)  з урахуванням комплексного розвитку території,  який би забезпечував нормальне  функціонування  на  цій  ділянці і прилеглих територіях усіх об'єктів та умови проживання населення і охорону довкілля.

         Відповідно до ч. 4 ст. 151 Земельного кодексу України  особи, зацікавлені у вилученні (викупі) земельних ділянок, звертаються  із  заявою (клопотанням) про вибір місця розташування земельних ділянок до  відповідної  сільської,  селищної,  міської, районної,   обласної   ради,   Кабінету  Міністрів  України,  Ради міністрів   Автономної   Республіки   Крим,   місцевої   державної адміністрації.

         Частиною 5 зазначеної статті визначено перелік документів які  додаються до заяви (клопотання) додаються в тому числі передбачено надання засвідченої  нотаріально  письмової  згода  землекористувача (землевласника)   на   вилучення  (викуп)  земельної  ділянки  (її частини)  із  зазначенням  розмірів  передбаченої  для   вилучення (викупу) земельної ділянки та умов її вилучення (викупу).

         Частиною 7 ст. 151 Земельного кодексу України  передбачено, що відповідний орган  державної  влади  або  орган  місцевого  самоврядування  згідно  із  своїми  повноваженнями розглядає заяву (клопотання) і в тижневий строк з дня її реєстрації  направляє  її  копії  на розгляд територіальних органів виконавчої влади з питань  земельних  ресурсів,  органів  містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини, природоохоронних і санітарно-епідеміологічних органів, а також до відповідних  територіальних органів  виконавчої  влади  з  питань лісового або  водного господарства (у разі вилучення  (викупу),  надання, зміни цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення чи водного фонду).

         Статтею 27 Лісового кодексу України  визначені повноважені Кабінету Міністрів України у сфері лісових відносин. Зокрема, п. 5 зазначеної статті встановлено, що Кабінет  Міністрів України  передає у власність,  надає в  постійне  користування  для нелісогосподарських потреб земельні лісові ділянки площею більш як 1 гектар, що перебувають у державній власності.

Частиною 10 ст. 151 Земельного кодексу України  передбачено, що після  отримання висновків органів, зазначених у частині сьомій цієї статті, про можливість відведення  земельної  ділянки  для цілей,  зазначених у заяві (клопотанні),  та рішення Верховної Ради України (у разі  необхідності)  відповідний  орган  державної влади   або  орган  місцевого  самоврядування,  згідно  із  своїми повноваженнями,  у двотижневий строк  розглядає  матеріали  вибору земельної  ділянки  і  приймає рішення про затвердження зазначених матеріалів  та  надає  дозвіл  і  вимоги  на  розроблення  проекту  відведення земельної ділянки або мотивоване рішення про відмову.

Рішення Луганської міської ради від 31.03.2008 року № 32/32 «Про визначення земельної ділянки за адресою: вул. Угольная територією, призначеною для будівництва і обслуговування індивідуальних житлових будинків, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) прийнято без згоди на вилучення земель у постійного землекористувача та погодження територіального органу лісового господарства, що є порушенням ст. 151 п.п. 1,7, 10 Земельного кодексу України.

За таких обставин суд вважає, що відповідач мав підстави відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, а відтак не має підстав для скасування висновків відповідачів.

Згідно частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини 1 статті  69 КАС України  доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

З урахуванням усіх обставин у справі та доказів, які були надані сторонами по справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_4 до Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою Луганської міської ради, Луганського обласного управління лісового та мисливського господарства України, третя особа – Державне підприємство «Луганське лісомисливське господарство» про визнання висновків незаконними є безпідставними, а тому не підлягають задоволенню.

Питання щодо судових витрат судом вирішено у відповідно до статті 94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 71, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

                                                                                 ПОСТАНОВИВ:

   

          У задоволенні позовних вимог  ОСОБА_4 до Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою Луганської міської ради, Луганського обласного управління лісового та мисливського господарства України, третя особа – Державне підприємство «Луганське лісомисливське господарство» про визнання висновків незаконними відмовити.         

          Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 18 травня 2011 року.      

          


Суддя      Н.В. Кравцова    


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація