Категорія №11.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 травня 2011 року Справа № 2а-3407/11/1270

          Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді:                               Пляшкової К.О.,

при  секретарі:                    Бурихіні О.С.,

за участю представників

позивача:                              ОСОБА_1 (довіреність № 2/113 від 10.01.2011),

відповідача:                              не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради до відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області про скасування постанови ВП № 15572632 від 17.03.2011 про арешт грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

21 квітня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради до відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області, у якому позивач просив скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області від 17.03.2011 ВП № 15572632 про арешт грошових коштів управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради, що містяться на розрахунковому рахунку в управлінні Державного казначейства України у м. Рубіжне Луганської області № 35413074000633 у сумі 2274,53 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що виконанні у підрозділі примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області (далі - ППВР ВДВС ГУЮ у Луганській області) знаходиться виконавчий лист № 2а-147 від 07.10.2009, виданий Рубіжанським міським судом у Луганській області, про стягнення з УПСЗН Рубіжанської міської ради на користь ОСОБА_2 недоплаченої грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за рахунок Державного бюджету України у сумі 2046,64 грн.

17.03.2011 старшим державним виконавцем ППВР ВДВС ГУЮ у Луганській області винесено постанову ВП 15572632 про арешт грошових коштів боржника на суму 2274,53.

Позивач вважає дії державного виконавця неправомірними та такими, що суперечать вимогам чинного бюджетного законодавства.

Так при стягненні коштів з вказаного рахунку, буде допущено нецільове використання бюджетних коштів. Статтею 3 Бюджетного кодексу України визначено, що бюджетний рік для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему, починається з 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Виділення коштів на надання грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачається щорічно Законом України «Про державний бюджет» на відповідний рік, використання яких здійснюється протягом календарного року. На рахунок УПСЗН Рубіжанської міської ради надходять бюджетні кошти тільки на проведення виплат поточного 2011 року. Рішення ж суду стосуються виплат, проведених у минулі роки.

Законом України «Про державний бюджет на 2011 рік» кошти Державного бюджету на виконання у 2011 році рішень суду з соціальних питань не виділено.

На даний час видатки на виконання рішень суду у кошторисах розпорядників бюджетних коштів не затверджувались, до відповідних паспортів бюджетних програм не включались.

Згідно порядку обліку зобов’язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державного казначейства України, затвердженого наказом Державного казначейства України від 09.08.2004 № 136, розпорядники бюджетних коштів мають право брати бюджетні зобов’язання за загальним фондом бюджету в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисом, виходячи з потреби в забезпеченні виконання пріоритетних заходів поточного бюджетного року та з урахуванням необхідності здійснення платежів для погашення бюджетних зобов’язань минулих періодів.

Використання частини бюджетних призначень поточного року на виконання рішень суду про доплату за минулі роки зробить неможливим проведення виплати поточного року у повному обсязі і частина громадян, які мають право на отримання по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, не отримають зазначену допомогу через нестачу грошових коштів.

На підставі викладеного, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

До відкриття провадження в адміністративній справі, позивач 04 травня 2011 року уточнив адміністративний позов та зазначив належного відповідача – відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, надав пояснення аналогічні викладеним у позові.

Відповідач явку свого повноваженого представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, до початку судового засідання надіслав до суду письмові заперечення на адміністративний позов, у яких зазначив, що 08.04.2011 державним виконавцем на підставі ст.11,52 Закону України «Про виконавче провадження», ст.59 Закону України «Про банки та банківську діяльність» винесено постанову про арешт коштів боржника на відповідному цільовому розрахунковому рахунку, яку направлено до управління Державного казначейства України у м. Рубіжне для виконання. Відповідач вважає дії державного виконавця правомірними та такими, що вжиті відповідно до вимог чинного законодавства.

На підставі викладеного відповідач просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

З огляду на положення ст.128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу за відсутності належним чином повідомленого про дату, час та місце розгляду справи відповідача – суб’єкта владних повноважень.

Заслухавши пояснення  представника позивача, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 КАС України, суд  прийшов до такого.

Згідно із ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, відповідно до якого усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.

Згідно із ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У відповідності до ч.1 ст.181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до ч.2 ст.181 КАС України позовна заява може бути подана до суду в десятиденний строк з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод або інтересів.

УПСЗН Рубіжанської міської ради до адміністративного суду із позовною заявою щодо оскарження рішення державного виконавця звернувся у десятиденний строк у відповідності до ч. 2 ст. 181 КАС України, оскільки про порушення своїх прав, свобод та інтересів позивач дізнався 12.04.2011, про що свідчить відмітка на постанові про арешт коштів боржника, а позовна заява надійшла до суду 21.04.2011.

У судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи, що на виконанні у відповідача знаходиться виконавчий лист № 2а-147, виданий 07.10.2009 Рубіжанським міським судом Луганської області про стягнення з УПСЗН Рубіжанської міської ради на користь ОСОБА_2 недоплаченої грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за рахунок Державного бюджету України у сумі 2046,64 грн.

Постановою від 12.10.2009 відкрито виконавче провадження з виконання вищезазначеного виконавчого листа (а.с.6).

У зв’язку з невиконанням боржником – УПСЗН Рубіжанської міської ради Луганської області вказаного судового рішення у добровільному порядку державним виконавцем винесено постанову від 17.03.2011 ВП № 15572632 про накладення арешту на кошти боржника в межах суми 2274,53 грн., що знаходяться на розрахунковому рахунку 35413074000633 в УДК у м. Рубіжне ГУДКУ у Луганській області, МФО 804013, код 03196860 (а.с.7).

При цьому, з постанови про арешт коштів боржника від 17.03.2011 вбачається, що відповідачем накладено арешт на кошти УПСЗН Рубіжанської міської ради Луганської області в межах суми 2274,53 грн., з яких 2046,64 грн. – кошти, стягнуті за рішенням суду, 204,66 грн. – виконавчий збір, 23,23 грн. – витрати на проведення виконавчих дій.

Відносини щодо здійснення примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) врегульовані Законом України «Про виконавче провадження» (у новій редакції).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі – Закон № 606-XIV) виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно п.6 ч.3 ст.11 Закону № 606-XIV державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Заходами примусового виконання рішень є, зокрема звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб (п.1 ч.1 ст.32 Закону України «Про виконавче провадження»).

Порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника встановлено ст.52 Закону № 606-XIV.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

Відповідно до ч.2 ст.57 Закону № 606-XIV арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом, зокрема винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах.

Згідно ч.3 ст.57 Закону № 606-XIV постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети.

Відповідно до ч.3 ст.65 Закону № 606-XIV державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в податкових органах, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Згідно з ч.1 ст.59 Закону України «Про банки і банківську діяльність», арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, а так само арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, накладається виключно за санкціонованою прокурором постановою слідчого, за постановою державного виконавця у випадках, передбачених законами України, або за рішенням суду.

Крім того, ч.6 ст.59 зазначеного Закону передбачено, що стягнення на грошові кошти та інші цінності фізичних чи юридичних осіб, що знаходяться у банку, може бути звернене за виконавчими документами, передбаченими законами України.

Відповідно до ст.1071 Цивільного кодексу України банк може списати грошові кошти з рахунку клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунку клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених договором між банком та клієнтом.

УПСЗН Рубіжанської міської ради Луганської області є розпорядником бюджетних коштів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2008 № 609 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ» (далі - Постанова № 609) встановлений порядок накладання арешту на кошти, що перебувають на відкритих в органах Державного казначейства рахунках.

Так, згідно з п.30 Постанови № 609 арешт на кошти установ та організацій, що перебувають на відкритих в органах Державного казначейства рахунках, може накладатися тільки на підставі ухвали суду, постанови слідчого або державного виконавця (далі - постанова про арешт).

Постанова про арешт може виконуватися протягом бюджетного періоду, але не пізніше ніж протягом останнього робочого дня з обслуговування клієнтів, визначеного регламентом роботи у період завершення бюджетного року. Постанова про арешт знімається з обліку в останній робочий день одночасно із закриттям рахунка боржника, після чого повертається протягом трьох робочих днів органу, який її прийняв, з повідомленням про стан її виконання або причини невиконання.

Згідно з п.32 Постанови № 609 постанова про арешт та за наявності копія виконавчого документа і рішення суду надсилається органу Державного казначейства, який обслуговує боржника, для визначення коду економічної класифікації видатків бюджету, на який накладатиметься арешт.

Арешт накладається на відкриті асигнування, які обліковуються на рахунках загального та спеціального фонду бюджету за відповідними кодами економічної класифікації видатків, та на кошти, які обліковуються на рахунках спеціального фонду в частині власних надходжень у межах загальної суми їх залишку на рахунку.

Орган Державного казначейства приймає до виконання постанову державного виконавця про арешт коштів боржника, оформлену в порядку, встановленому Мін'юстом, із зазначенням найменування боржника та суми коштів, яка підлягає арешту та списанню.

У разі потреби накладення арешту на окремий рахунок боржника чи окремий код економічної класифікації видатків бюджету державний виконавець у постанові про арешт може зазначити номер такого рахунка чи коду економічної класифікації.

В оскаржуваній постанові про арешт коштів боржника від 17.03.2011 державним виконавцем накладено арешт на кошти, що знаходяться на розрахунковому рахунку 35413074000633 в УДК у м. Рубіжне ГУДКУ у Луганській області, МФО 804013, код 03196860.

Згідно листа управління Державного казначейства України у м. Рубіжне від 18.04.2011 № 04-06/468 розрахунковий рахунок № 35413074000633, відкритий УПСЗН Рубіжанської міської ради Луганської області в УДК у м. Рубіжне ГУДКУ у Луганській області, є цільовим рахунком та призначений для виплат допомоги на догляд за дитиною віком до 3 років (а.с.10).

Відповідно до ч.8 ст.7 Бюджетного кодексу України бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями.

          Статтею 23 Бюджетного кодексу України передбачено, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення.

Таким чином, враховуючи, що відповідачем винесено постанову про арешт коштів боржника без врахування положень Бюджетного кодексу України та цільового призначення рахунку, на який накладено арешт, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, а постанова відповідача про накладення арешту скасуванню в частині включення до постанови сум виконавчого збору та сум витрат на проведення виконавчих дій.

Згідно із частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України у судовому засіданні 10 травня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог ч.4 ст.167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 71, 87, 94, 158-163, 167, 181, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

          Адміністративний позов управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради до відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області про скасування постанови ВП № 15572632 від 17.03.2011 про арешт грошових коштів, - задовольнити частково.

Скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області від 17.03.2011 ВП № 15572632 про арешт грошових коштів управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради, що містяться на розрахунковому рахунку в управлінні Державного казначейства України у м. Рубіжне Луганської області № 35413074000633 в частині включення до постанови суми виконавчого збору в розмірі 204,66 грн. та суми витрат на проведення виконавчих дій в розмірі 23,23 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради (місцезнаходження: 93010, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Руденка, 7) судовий збір у розмірі 1,70 грн. (одна гривня сімдесят копійок).

          Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання  апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 16 травня 2011 року.

           СуддяК.О. Пляшкова