ЗАОЧНЕ  РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

17.05.2011 р.                                                                                                                        № 2-2253/11

суддя Солом’янського районного суду м. Києва

при секретаріБобровник О.В.

Славовій Н.Ю.

розглянувши позовну заяву  ОСОБА_3

доОСОБА_4

простягнення суми позики, індексу інфляції, 3 % річних та процентів

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням індексу інфляції у розмірі 89 046,40 грн., 3 % річних від простроченої суми в розмірі 3 215,87 грн., проценти від суми позики за обліковою ставкою Національного банку України в розмірі 13 619,59 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що 21 квітня 2009 року він на підставі усного договору позики надав в борг останньому 10 000 доларів США. На підтвердження укладеного договору позики відповідачем була написана розписка. Вищезазначену суму грошей відповідач зобов’язався повернути до 21.09.2009 року. Однак у зазначений термін відповідач грошей не повернув.

Також позивач просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали у повному обсязі та просили задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з’явився та свого представника не направив, хоча про час та місце розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Надіславши до суду письмові заперечення, в яких позов визнав частково в розмірі 92 262,27 грн., а саме: суму боргу з урахуванням індексу інфляції у розмірі 89 046,40 грн., 3 % річних від простроченої суми в розмірі 3 215,87 грн. В решті просив відмови позивачу.

Згідно ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Заслухавши направлені відповідачем до суду заперечення, позивач та його представник не заперечували проти часткового задоволення позовних вимог, в частині яка була визнана відповідачем.

Суд, заслухавши пояснення сторін присутніх у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 21 квітня 2009 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 був укладений усний договір позики, відповідно до якого позивач передав відповідачу позику в розмірі 10 000 доларів США строком до 21 вересня 2009 року. У свою чергу відповідачем була написана розписка про отримання вказаної суми (а.с. 8). Однак у зазначений термін відповідач грошей не повернув.

Згідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні(позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені  родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів(суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду  та такої ж якості.

Відповідно до ч. 2 ст. 1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з того, що відповідач не виконав умови укладеного з позивачем договору позики, не повернув борг, а також те, що відповідача визнав позов частково в розмірі 92 262,27 грн., а саме: суму боргу з урахуванням індексу інфляції у розмірі 89 046,40 грн., 3 % річних від простроченої суми в розмірі 3 215,87 грн., а позивач та його представник не погодились з запереченнями відповідача та загальною сумою, яку він визнав, суд вважає, що вимоги позивача, підлягають частковому задоволенню, а сума боргу стягненню з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних.

З урахуванням задоволення позову, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати в сумі 922,62 грн. судового збору та 120 гривень на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.

За таких обставин та керуючись ст.ст. 526-530, 1046, 1047, 1167 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 212-215, 224 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В  :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 суму боргу з урахуванням індексу інфляції у розмірі 89 046,40 грн., 3 % річних від простроченої суми в розмірі 3 215,87 грн., а всього 92 262,27 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 922,62 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 1042,62 грн.

В решті позов залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення може бути переглянуто судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача, яка має бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії

Суддя: