Справа № 2-2202/11

Рішення

Іменем України

(2-2202/11)

13 травня 2011 року Дарницький районний суд м.Києва в складі судді Вовка Є.І., при секретарі Пінчук А.С., в приміщенні Дарницького районного суду м.Києва, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса –АДРЕСА_1, п/р НОМЕР_2, Вербицьке відділення №032 ПАТ „Укрсоцбанк”, МФО 300023, код отримувача 000390192) до Господарського багатогалузевого товариства з обмеженою відповідальністю „Кран” (ідентифікаційний код 16483259, м. Київ, вул.Лихачова, 6, п/р 26004200078101, в Станкобудівній філії АТ „КБ „Експобанк” м. Києва, МФО 322421) щодо трудових відносин, третя особа: ОСОБА_2,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовом, в якому просив: стягнути на користь ОСОБА_1 шляхом списання з усіх відомих рахунків з Господарського багатогалузевого товариства з обмеженою відповідальністю „Кран”: 40038 грн. 71 коп. заборгованості по заробітній платі; 5530 грн. 78 коп. суми компенсації втрати частини заробітної плати у зв”язку з затримкою термінів її виплати; 26269 грн. 08 коп. суми середнього заробітку за час затримки розрахунку; 3990 грн. 24 коп. суми втраченого заробітку за період вимушеного прогулу, а також 5000 грн. суми відшкодування моральної шкоди; визнати недійсним запис №23 у трудовій книжці позивача; зобов”язати відповідача видати новий наказ про звільнення позивача від 02.06.2010 року з формулюванням причини звільнення „Звільнена за власним бажанням у зв”язку з погіршенням здоров”я, ст.38 КЗпП України”; зобов”язати відповідача внести новий запис про звільнення у трудову книжку позивача наступного змісту: у графі 1 –„24”; у графі 2 –„02.06.2010р.”; у графі 3 „Звільнена за власним бажанням у зв”язку з погіршенням здоров”я, ст.38 КЗпП України”; у графі 4 –номер та дату відповідного наказу про звільнення позивача 02.06.2010р.          

В обґрунтування вимог заяви позивач зазначив, що вона ОСОБА_1 звільнена з підприємства відповідача 13 квітня 2010 року за власним бажанням за ст.38 КЗпП України, але писала заяву про звільнення за власним бажанням у зв”язку з погіршенням здоров”я. Заборгованість Господарського багатогалузевого товариства з обмеженою відповідальністю „Кран” по заробітній платі перед відповідачем за період з 01 квітня 2009 року по 13 квітня 2010 року складає суму 40038 грн. 71 коп., яку відповідач повинен виплатити позивачу відповідно до вимог діючого законодавства. Сума середнього заробітку позивача за час затримки розрахунку з ним відповідача, з вини останнього, станом на 23.03.2011 року складає суму 26269 грн. 08 коп., яку відповідач повинен виплатити позивачу відповідно до вимог діючого законодавства. Сума інфляційних збитків (компенсації  втрати  частини доходів у зв'язку з порушенням  строків  їх  виплати)  внаслідок несвоєчасної виплати вказаних сум відповідачем позивачу, за період з 1 квітня 2009 року до березня 2011 року, складає суму 5530 грн. 78 коп., яку відповідач повинен виплатити позивачу відповідно до вимог діючого законодавства. Сума середнього заробітку позивача за час затримки видачі  трудової книжки з вини відповідача за весь час вимушеного прогулу з 13 квітня 2010 року по 02 червня 2010 року складає суму, не меншу ніж 3990 грн. 24 коп., яку відповідач повинен виплатити позивачу відповідно до вимог діючого законодавства.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в сумі 5000 грн., заподіяну позивачу внаслідок погіршення здоров”я, фінансового становища позивача та неможливості для нього вести звичайний спосіб життя.

Позивач вважає, що відповідач незаконно та необгрунтовано вніс у трудову книжку позивача запис щодо дати її звільнення та причини –за власним бажанням, оскільки насправді позивач написала заяву про звільнення за власним бажанням у зв”язку з погіршенням здоров”я, а тому просить визнати недійсним запис №23 у трудовій книжці позивача; зобов”язати відповідача видати новий наказ про звільнення позивача від 02.06.2010 року, вказавши цю дату, оскільки саме цей день є днем видачі трудової книжки, з формулюванням причини звільнення „Звільнена за власним бажанням у зв”язку з погіршенням здоров”я, ст.38 КЗпП України”; зобов”язати відповідача внести новий запис про звільнення у трудову книжку позивача наступного змісту: у графі 1 –„24”; у графі 2 –„02.06.2010р.”; у графі 3 „Звільнена за власним бажанням у зв”язку з погіршенням здоров”я, ст.38 КЗпП України”; у графі 4 –номер та дату відповідного наказу про звільнення позивача 02.06.2010р.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив задовольнити позов.

          У судовому засіданні представник відповідача та третя особа просили відмовити в задоволенні позовних вимог.

Проаналізувавши наведені дані, письмові заперечення відповідача проти позову, всі інші матеріали справи, в тому числі, копії: трудової книжки позивача (а.с.10, 11); заяв позивача про звільнення та видачу трудової книжки з описом поштового відправлення та повідомленнями (а.с.12, 14-16); наказу про звільнення позивача 13.04.2010р. (а.с.13); листа відповідача (а.с.17); довідок по заробітній платі позивача (а.с.18-21, 87, 88, 90); посвідчення позивача (а.с.25); виписки з медичної картки позивача (а.с.26); договору від 3.06.2010 року (а.с.32); копії повідомлень телеграфом (а.с.92-94, 99-101), а також платіжне доручення №2 від 10.03.2011 року (а.с.96) та копія листа щодо його повернення (а.с.95), акт відповідача від 13.04.2010р. (а.с.77), розписку позивача щодо отримання трудової книжки (а.с.91), документи щодо трудової діяльності позивача, які містяться на а.с.78-86 та інші, суд вважає встановленими такі факти:

-          ОСОБА_1 звільнена з підприємства відповідача 13 квітня 2010 року за власним бажанням за ст.38 КЗпП України;

-          заборгованість Господарського багатогалузевого товариства з обмеженою відповідальністю „Кран” по заробітній платі перед відповідачем за період з 01 квітня 2009 року по 13 квітня 2010 року складає суму, не меншу ніж 40038 грн. 71 коп.;

-          арифметична сума середнього заробітку позивача за час затримки розрахунку з ним відповідача, з вини останнього, станом на 23.03.2011 року складає суму, не меншу ніж 26269 грн. 08 коп.;

-          арифметична сума інфляційних збитків (компенсації  втрати  частини доходів у зв'язку з порушенням  строків  їх  виплати)  внаслідок несвоєчасної виплати вказаних сум відповідачем позивачу, за період з 1 квітня 2009 року до березня 2011 року, складає суму не меншу, ніж 5530 грн. 78 коп.;

-          арифметична сума середнього заробітку позивача за час затримки видачі  трудової книжки з вини відповідача за весь час вимушеного прогулу з 13 квітня 2010 року по 02 червня 2010 року складає суму, не меншу ніж 3990 грн. 24 коп.   

          З ч.1 ст.115 Кодексу законів про працю України вбачається, що заробітна плата повинна виплачуватися працівникам не рідше двох разів на місяць.

          З положень ч.1 ст.ст. 116, 117 Кодексу законів про працю України вбачається, що при звільненні працівника виплата всіх сум,  що належать йому від підприємства,  установи,  організації,  провадиться  в  день звільнення.  Якщо працівник в  день  звільнення  не  працював,  то зазначені  суми  мають  бути  виплачені  не пізніше наступного дня після  пред'явлення  звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі невиплати з вини власника належних звільненому працівникові сум у зазначені строки, при відсутності спору про їх розмір підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

          З положень ст.ст.1-3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв"язку з порушенням строків їх виплати" від 19 жовтня 2000 року вбачається: підприємства,  установи  і  організації  всіх форм власності  та  господарювання  здійснюють  компенсацію  громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати,  у тому числі з  вини  власника  або  уповноваженого  ним органу (особи); компенсація  громадянам  втрати  частини доходів у зв'язку з порушенням  строків  їх  виплати  (далі  -  компенсація) провадиться  у  разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів,  нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом; під доходами  у  цьому  Законі, зокрема,   слід  розуміти заробітну плату (грошове забезпечення) та інші; сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після  утримання  податків  і  обов'язкових  платежів)  на індекс  інфляції  в  період  невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

          Відповідно до ч.4 ст.235 Кодексу законів про працю України, у разі  затримки  видачі  трудової книжки з вини власника або уповноваженого  ним  органу  працівникові  виплачується   середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

          Відповідно до положень ст.60 ЦПК України: кожна  сторона  зобов'язана  довести ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх  вимог  і  заперечень,  крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу; докази  подаються сторонами та іншими особами,  які беруть
участь у справі; доказуванню підлягають обставини,  які мають значення  для
ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які
беруть участь у справі, виникає спір; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

          Відповідно до положень ст.61 ЦПК України: обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню; обставини,  визнані судом загальновідомими не потребують доказування; обставини,  встановлені  судовим  рішенням  у   цивільній, господарській  або  адміністративній  справі,  що набрало законної сили,  не доказуються при розгляді  інших  справ,  у  яких  беруть участь   ті  самі  особи  або  особа,  щодо  якої  встановлено  ці обставини; вирок у кримінальній справі,  що набрав законної сили, або постанова   суду   у  справі  про  адміністративне  правопорушення обов'язкові для суду,  що розглядає справу про цивільно-правові наслідки  дій  особи,  стосовно  якої ухвалено вирок або постанову суду,  з питань,  чи мали місце ці дії та  чи  вчинені  вони  цією особою.

Враховуючи викладене, положення ст.ст.38, 47 КЗпП України,                            ІНСТРУКЦІЇ „Про порядок ведення трудових книжок працівників” (Назва в редакції Наказу Мінпраці та соцполітики N259/34/5 від 08.06.2001), суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, а саме належить: стягнути на користь ОСОБА_1 з Господарського багатогалузевого товариства з обмеженою відповідальністю „Кран”: 40038 грн. 71 коп. заборгованості по заробітній платі; 5530 грн. 78 коп. суми компенсації втрати частини заробітної плати у зв”язку з затримкою термінів її виплати; 26269 грн. 08 коп. суми середнього заробітку за час затримки розрахунку; 3990 грн. 24 коп. суми втраченого заробітку за період вимушеного прогулу, і заперечення відповідача та третьої особи та надані ними документи не спростовують вказаних висновків суду, в тому числі, телеграми (а.с.92-94, 99-101), які надсилалися на адресу позивача не від імені відповідача, не містили даних щодо характеру та розміру коштів, які пропонувалося отримати позивачу, що унеможливлює встановлення дійсних намірів відповідача щодо добровільної виплати позивачу заробітної плати у повному обсязі, як і направлення грошових коштів відповідачем на ім”я позивача 10.03.2011 року в сумі 10695 грн., з вказівкою коду банку, який не існує.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити як у неконкретних, необгрунтованих та безпідставних.

В тому числі, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на користь позивача вказаних сум шляхом списання з усіх відомих рахунків є неконкретним та необґрунтованими,  оскільки вказаний порядок виконання судових рішень регламентовані діючим законодавством, в тому числі ЦПК України та Законом України «Про виконавче провадження».

Крім того, суд вважає, що належить відмовити у задоволенні вимог щодо відшкодування відповідачем моральної шкоди, оскільки позивачем не надано належних доказів та не доведено факт заподіяння йому моральної шкоди, внаслідок вказаних подій, і надані позивачем документи не спростовують такого висновку суду, як не доведено позивачем і факту звільнення її у зв”язку з погіршенням здоров”я 02.06.2010 року, а отже необгрунтованими є вимоги позивача: визнати недійсним запис №23 у трудовій книжці позивача; зобов”язати відповідача видати новий наказ про звільнення позивача від 02.06.2010 року з формулюванням причини звільнення „Звільнена за власним бажанням у зв”язку з погіршенням здоров”я, ст.38 КЗпП України”; зобов”язати відповідача внести новий запис про звільнення у трудову книжку позивача наступного змісту: у графі 1 –„24”; у графі 2 –„02.06.2010р.”; у графі 3 „Звільнена за власним бажанням у зв”язку з погіршенням здоров”я, ст.38 КЗпП України”; у графі 4 – номер та дату відповідного наказу про звільнення позивача 02.06.2010р.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, судові витрати по справі у вигляді судового збору в сумі 758 грн. 29 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. належить стягнути з Господарського багатогалузевого товариства з обмеженою відповідальністю „Кран” в доход держави; решту судових витрат належить віднести за рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 208, 209, 214, 215 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

          Позов задовольнити частково.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з Господарського багатогалузевого товариства з обмеженою відповідальністю „Кран”: 40038 грн. 71 коп. заборгованості по заробітні платі; 5530 грн. 78 коп. суми компенсації втрати частини заробітної плати у зв”язку з затримкою термінів її виплати; 26269 грн. 08 коп. суми середнього заробітку за час затримки розрахунку; 3990 грн. 24 коп. суми втраченого заробітку за період вимушеного прогулу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Судові витрати по справі у вигляді судового збору в сумі 758 грн. 29 коп., витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. стягнути з Господарського багатогалузевого товариства з обмеженою відповідальністю „Кран” в доход держави.

Решту судових витрат віднести за рахунок держави.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом 10 днів.

СУДДЯ: