Справа № 2-2735/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем   України

( заочне)

"18" квітня 2011 р.  Дарницький районний суд м. Києва  в складі :  головуючого

судді                                                     Ящук Т.І.

при секретарі                                       Жиленко Ю.Г.   

з участю представника позивачки       ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу  за позовом   ОСОБА_2 до  ОСОБА_3   про  розірвання  шлюбу,-

встановив:

         Позивачка  ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3  , просить розірвати зареєстрований між ними 04.03.2006  року шлюб, посилаючись на те, що сумісне подружнє життя із відповідачем не склалося .  Відповідач є громадянином Ісламської Республіки Пакистан.

          Перші два роки подружнього життя сторони прожили у відносному порозумінні , за час  подружнього життя  відповідач декілька разів їздив до себе на батьківщину для вирішення сімейних питань, оскільки за його релігією чоловіку дозволено мати декілька дружин і , як згодом стало відомо, він був заручений. Кожна поїздка тривала приблизно по 5-6 місяців. Останні два роки між сторонами стали виникати сварки, приводом яких стало намагання відповідача  переконати дружину переїхати до Пакистану та  прийняти мусульманство.

          В березні 2010 року позивачці випала нагода  поїхати до іншої країни на тривалий час у відрядження, і вона погодилась, а відповідач поїхав до Пакистану.  З того часу вони не  проживають разом, не ведуть спільного господарства, не підтримують подружніх стосунків і не телефонують один одному.

          Оскільки відповідач вирішив повернутися проживати до Пакистану, то  позивачка дійшла остаточного висновку про необхідність розірвати шлюб.

          В судовому засіданні представник  позивачки ОСОБА_2  ОСОБА_1, уповноважений довіреністю від 01.10.2010 року, посвідченою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6,  позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити. Після розірвання шлюбу просив залишити позивачці прізвище «ОСОБА_2».

          Відповідач ОСОБА_3    в судове засідання не з’явився , про розгляд справи повідомлявся належним чином  за зареєстрованою у встановленому порядку адресою місця проживання   : АДРЕСА_1, а також через оголошення у пресі –газеті  «Урядовий кур’єр» № 57 від 30.03.2011 року.  Судом відповідно до положень ст. 224 ЦПК України   визнано за можливе ухвалити по даній справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Вислухавши представника позивачки,  вивчивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні обставини  та відповідні їм правовідносини .

Позивачка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка України,   та відповідач ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянин Ісламської Республіки Пакистан ,  перебувають в шлюбі з  04.03.2006 року, зареєстрованому Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім’ї , актовий запис № 363  ( копія свідоцтва  про шлюб –а.с. 7).

Від шлюбу дітей не мають.

Спільне життя у сторін  не склалось через відсутність взаєморозуміння, різні погляди на   шлюб, сім’ю,  релігію, загальнолюдські цінності,  що викликало конфлікти  та  призвело до втрати почуттів любові та поваги  між подружжям .  

З  березня 2010  року   сторони не підтримують сімейно-шлюбних стосунків,  не мають спільного бюджету , не ведуть спільного господарства ,  проживають за різними адресами ,  примирення між ними  неможливе.           

Статтею 24 СК України встановлено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування  жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

          Згідно зі ст. 112 Сімейного кодексу України , шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя  та  збереження шлюбу  суперечить інтересам  одного із подружжя.   

 Отже, судом встановлено, що  сім’я сторін розпалась остаточно , подальше спільне життя сторін  неможливе,  зберігання шлюбу  є недоцільним і суперечить інтересам позивачки , тому суд приходить до висновку, що позов  підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, ст.ст. 110 –112 Сімейного кодексу України , керуючись ст.ст. 10,11, 57, 60, 209, 212 - 215, 218, 224  ЦПК України ,суд ,-

вирішив:

   Позов   задовольнити.

Шлюб, зареєстрований  04.03.2006  року у Центральному відділі реєстрації шлюбів  м. Києва з державним Центром розвитку сім’ї    , актовий запис № 363 , між  ОСОБА_2 та ОСОБА_3   -   розірвати.

          Після  розірвання шлюбу  ОСОБА_2   залишити  прізвище «ОСОБА_2».

 Шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

За письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом 10 днів з дня отримання копії заочного рішення до суду першої інстанції, заочне рішення може бути переглянуто Дарницьким районним судом м. Києва.

          У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

          За загальним правилом  рішення може бути оскаржено  до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва шляхом  подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення , а у разі оскарження рішення особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення,  -  протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.            

   Суддя :    підпис