Справа № 2а-1987/11

П О С Т А Н О В А  

іменем України

"22" квітня 2011 р.   суддя Дарницького  районного суду м. Києва  Ящук Т.І. , розглянувши у порядку скороченого провадження  справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1   до Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва  про зобов’язання суб’єкта владних повноважень нарахувати несплачену державну соціальну допомогу як дитині війни, -

встановив:

          26.01.2011 року позивач ОСОБА_1  звернувся  до Дарницького районного суду м. Києва  з адміністративним позовом до  Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва, в якому просив :   - визнати бездіяльність та відмову в перерахунку Управлінням Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва в нарахуванні несплаченої державної соціальної допомоги як дитині війни  - протиправними ;

- зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва нарахувати та виплатити  в повному обсязі недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну 30 % надбавку, що передбачена ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з 01.01.2006 року і довічно, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»,

- зобов’язати відповідача  здійснити вищевказаний перерахунок та виплату щомісячного підвищення до пенсії  в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з нарахуванням та сплатою компенсації втрати частини доходів за весь період невиплати сум, відповідно до ст. 3, 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати».

При цьому позивач посилається на те, що він  на підставі Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має статус «дитина війни», а отже, відповідно до вимог ст. 6  вказаного Закону, має право на отримання надбавки до пенсії в розмірі 30 % від мінімального розміру пенсії за віком.  Відповідачем вказана соціальна надбавка до пенсії  позивачу  виплачувалась не в повному розмірі, що позивач  вважає порушенням своїх прав та законних інтересів.

          Ухвалою судді від 31.03.2011 року позов ОСОБА_1   в частині позовних вимог за період часу з 01.01.2006 року  по 26.07.2010  року –залишено без розгляду.

          Представник  відповідача  подав заперечення на позов, в яких  зазначив , що  позовні вимоги суперечать чинному законодавству, оскільки статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції Закону від 28.12.2007 року встановлена доплата до пенсії дітям війни в розмірі 10 %, яка починаючи з 01.01.2008 року виплачується позивачу щомісячно. Просив у задоволенні позову відмовити.

                   Справа розглядається судом в порядку скороченого провадження.   

          Вивчивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

          Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, отримує пенсію за віком, нарахування якої проводиться Управлінням Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва.  Відповідно  до  ст.  1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  позивачу  встановлено статус «дитина війни», про що зазначено  в пенсійному посвідченні  позивача .

          22.12.2010 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва з заявою про перерахунок та виплату  щомісячної надбавки до пенсії у розмірі 30 %  від розміру мінімальної пенсії за віком, що передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

          05.01.2011 року позивачу була надана відповідь, що виплати дітям війни здійснюються в розмірах, передбачених діючим законодавством, тому підстав для перерахунку немає.

          Однак, статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  до внесення змін Законом від 28.12.2007 року, було передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

          Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»було зупинено та ст. 111 передбачено, що підвищення дітям війни виплачується особам, які є інвалідами, у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Однак, Конституційний Суд України у рішенні від 09.07.2007 року за № 6рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) сформулював правову позицію, згідно з якою Законом про Державний бюджет України, який має особливий предмет регулювання, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних Законів України, а також встановлюватися інше ( додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.

          З врахуванням зазначеного, пункт 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», яким зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 цього Закону, визнано  неконституційним, тобто таким, що не відповідає Конституції України та втрачає чинність з дня ухвалення даного рішення.

          Відповідно до розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 року  зміст  ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»було викладено у новій редакції, відповідно до якої дітям війни до  пенсії  або  щомісячного  довічного грошового  утримання  чи   державної   соціальної   допомоги,   що виплачується  замість  пенсії,  виплачується  підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

          Відповідно до ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»в редакції Закону від 05.10.2005 року, підвищення учасникам війни  складає 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

          Вищевказана редакція ст. 6 Закону набула чинності з 01.01.2008 року та втратила чинність 22.05.2008 року на підставі рішення Конституційного суду України ( справа щодо предмета та змісту Закону України про Державний бюджет).

          З прийняттям рішення Конституційним Судом України  22.05.2008 року відновлена чинність первинної редакції ст. 6 Закону, а саме, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання , державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.

          Відповідно до ст. 152 Конституції України, закони та інші правові акти, які за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом  України рішення про їх неконституційність.

          Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»встановлені доплати дітям війни у твердій грошовій сумі : з  22.05.2008 року   -  48,10  грн. ,  з 01.07.2008 року  - 48,20 грн.  та з  01.10.2008 року - 49,80 грн. Постанова набрала чинності та відповідач проводив нарахування підвищення дитині війни в розмірах,  встановлених даною постановою.  Проте, дана постанова суперечить Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

          Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами при розрахунку пенсії позивача застосуванню підлягає підвищення в розмірі 30 %  мінімальної пенсії за віком, як це визначено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а не в сумах, визначених Постановою Кабінету Міністрів України № 530.

          Посилання представника відповідача у відповіді на звернення позивача  про перерахунок надбавки до пенсії як дитині війни  про те, що 10 % надбавка до пенсії дітям війни визначена ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд не приймає до уваги, оскільки вказане положення визнане неконституційним.

          Враховуючи, що Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»є єдиним законодавчим актом , який визначає розмір мінімальної пенсії за віком, суд вважає за можливе застосувати ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»для розрахунку зазначеного підвищення дітям війни. Крім того, у даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії,  а лише як розрахункова величина для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Законом України  «Про соціальний захист дітей війни», оскільки цей Закон передбачає в якості критерію визначення розміру щомісячної доплати до пенсії саме із розрахунку мінімальної пенсії за віком, що не суперечить вимогам ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

          Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення «Про Пенсійний фонд України»і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 вказаного Положення через створені в установленому порядку територіальні управління.

          Відповідно до Закону України  «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», рішення щодо призначення, донарахування , перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

          Таким чином, обов’язок по нарахуванню доплати до пенсії позивачу, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», покладено на територіальні управління за місцем проживання позивача.

          За таких обставин суд приходить до висновку , що бездіяльність відповідача щодо  перерахунку щомісячної надбавки до пенсії позивачу є протиправною, тому необхідно  зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва здійснити перерахунок пенсії позивачу з нарахуванням щомісячної надбавки до пенсії  в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період  з  26.07.2010 року  по день винесення даної постанови.

Що стосується  позовних вимог  про зобов’язання відповідача в подальшому , довічно виплачувати  щомісячну надбавку до пенсії  як дитині війни відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком ,  то в даній частині позову необхідно відмовити.

Так, відповідно до ч. 1 ст.  2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Захист прав, свобод та інтересів осіб є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення. Таким чином, неможливо зобов'язати відповідача на майбутнє вчиняти певні дії, оскільки відсутні факти порушення  прав позивача в майбутньому.

          В задоволенні позовних вимог в частині  нарахування компенсації  втрати частини доходів   - невиплаченої надбавки до пенсії  також необхідно відмовити, оскільки такі вимоги не ґрунтуються на нормах законодавства.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням  строків їх виплати», компенсація  громадянам  втрати  частини доходів у зв'язку з порушенням  строків  їх  виплати  провадиться  у  разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів,  нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.    Під доходами  у  цьому  Законі  слід  розуміти грошові доходи громадян,  які вони одержують на території України і які не  мають
разового характеру:  пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.      

Однак , згідно із п. 3 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України  від 17.07.2003 року №1078 до об’єктів індексації не відносяться, зокрема:     соціальні  виплати, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму   (пенсії,  обчислені з урахуванням абзацу першого  частини першої  статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; додаткова пенсія, підвищення, компенсаційні  виплати,  надбавки  та інші доплати до пенсії,  які визначаються залежно від прожиткового мінімуму).

          На підставі викладеного, ст. 19, 46,  64, 152 Конституції України, ст. 1, 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», керуючись ст. 9, 11,70, 71, 99, 100,  159, 160, 163 , 183-2  КАС України,  -

постановив :

Позов задовольнити  частково.

Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому  районі м. Києва щодо ненарахування ОСОБА_1  щомісячної надбавки до пенсії  у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком  у відповідності до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»- протиправною.

Зобов’язати  Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1  недоплаченої як дитині війни  щомісячної надбавки до пенсії  в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої   ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»у розмірі  прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом   , за період з 26 липня   2010 року по 22 квітня  2011 року, з урахуванням проведених виплат.

В задоволенні іншої частини позову ОСОБА_1 –відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через  Дарницький  районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня отримання її копії,  з одночасним направленням апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. Якщо було подано апеляційну скаргу постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.   

Суддя :    підпис