№ 1-69 2007

ВИРОК

ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

18 травня 2007 року Шишадький районний суд Полтавської області в складі: головуючої-судді Кудрі З.В. при секретарі Срібній О.Ю. з участю прокурора Ілляшевич Р.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.    Шишаки справу про обвинувачення:

ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1,    уроженця і жителя смт.    Шишаки Шишацького району Полтавської області,     українця,     гр.України,     освіта середня,     одруженого,     має на утриманні неповнолітню дитину 4-х років,     приватного підприємця,     всилу     ст.     89 КК України раніше не судимого,     в скоєнні злочину,     передбаченого     ст.     122 КК України,   

встановив:

02 лютого 2007 року приблизно о 19 годині 30 хвилин в смт.    Шишаки Полтавської області на вул.     Будівельників,     поблизу контори Шишацького УЕГГ ОСОБА_1 під час сварки,     на грунті особистих неприязнених відносин наніс потерпілому ОСОБА_2 декілька ударів,     чим спричинив останньому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Допитаний по справі підсуднім ОСОБА_1 визнав вину в чсатині спричинення потерпілому тілесних пошкоджень,     які не потягли за собою розладу здоров'я і пояснив,     що 02 лютого 2007 року приблизно о 19 годині ЗО хвилин разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 догнали ОСОБА_2 і ОСОБА_5 на машині і він вилізши з машини зразу наніс удар в обличчя ОСОБА_5,     а ОСОБА_3 підійшов до ОСОБА_2,     став його бити. В цей час він і ОСОБА_4 знаходились біля ОСОБА_5,     розмовляли з ним.     Пізніше підійшли до ОСОБА_2 і ОСОБА_3. ОСОБА_2 лежав на землі. Він наніс йому один удар ногою в область обличчя,     а потім чи він чи хтось інший підняли ОСОБА_2.

Не дивлячись на невизнання вини у причиненні тілесних пошкоджень середньої тяжкості,     вина ОСОБА_1 у скоєнні злочину доводиться отриманими по справі доказами.

Допитаний по справі потерпілим ОСОБА_2 пояснив,     що разом з ОСОБА_5 і ОСОБА_6 вечером ішли на роботу. їх догнали на машину ОСОБА_1 ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Його зразу ж ударив ОСОБА_3 в обличчя,     збивши з ніг і продовжував наносити удари по голові і тулубу ногах. Пізніше до нього долучився і ОСОБА_1. ОСОБА_3 наносив удари по тілу зліва,     а ОСОБА_1 бив справа. В цей час їхала машина по дорозі і ОСОБА_4 підійшов і відтягнув його з дороги,     що було далі,     він не пам'ятає. На дорозі він лежав на спині,     а удари наносились по боках.

Допитаний свідком ОСОБА_3 пояснив,  що 02 лютого 2007 року коли догнали хлопців,  які раніше побили його,  він,  вилізши з машини зразу ударив ОСОБА_2 в обличчя. Від удару ОСОБА_2 упав,  а він продовжував наносити йому удари по тілу. Пізніше до нього долучився ОСОБА_1. Він наносив удари по лівій частині тулуба ОСОБА_2,  а ОСОБА_1 - по правій частині.

Допитаний свідком ОСОБА_5 пояснив,  що йому наносив удари ОСОБА_1 ,  а ОСОБА_2 ,  який лежав на дорозі горілець справа наносив удари ногами по тілу ОСОБА_1,  а зліва- ОСОБА_3 Ю.В.

Допитаний свідком ОСОБА_4 пояснив,  що біля ОСОБА_2 був ОСОБА_3,  пізніше підійшов ОСОБА_1,  але всього,  що там відбувалося,  він не бачив.

Також     вина     підсуднього     підтверджується     іншими зібраними по справі доказами.

Згідно висновку судово- медичної експертизи у ОСОБА_2 виявлено синець навколо лівого ока і перелом 10 ребра справа без зміщення,  що відноситься до пошкоджень середньої тяжкості,  так як спричинили довгостроковий розлад здоров'я.

Ці пошкодження могли утворитись при обставинах вказаних ОСОБА_2,  ОСОБА_5 та манжурою,  що також підтверджує вину підсуднього.

Органами попереднього слідства дії підсуднього вірно кваліфіковані за  ст.  122 ч.1 КК України,  як умисне спричинення середньої тяжкості тілесного ушкодження,  що найшло своє повне підтвердження в судовому засіданні.

При виборі міри покарання суд враховує обставини скоєння злочину,  обставини,  що передували його скоєнню,  особу підсуднього,  те,  що в нього малолітня дитина,  стан його здоров'я і вважає,  що він може бути виправлений без ізоляції від суспільства.

Заявлений судом позов про відшкодування матеріальних збитків не може бути розглянутий в судовому засіданні,  так як потерпілим не надані документи,  які б підтверджували матеріальні збитки.

Заявлений позов про відшкодування моральних збитків суд визнає таким,  що підлягає до часткового задоволення. До моральних збитків суд відносить фізичний біль та страждання,  які особа зазнала в зв'язку з переломом ребра.

Керуючись  ст.  ст.  323, 324 КПК України,  суд

ПРИСУДИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним в скоєнні злочину,  передбаченого  ст.  122 ч.1 КК України і призначити покарання в 2 роки позбавлення волі.

В силу  ст.  75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням,  призначивши іспитовий строк в один рік.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити без зміни- підписку про невиїзд.

В силу  ст.  76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 не міняти місця проживання без погодження з органами кримінально-виконавчої системи.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральні збитки в сумі 2500 ( двітисячі п'ятсот ) гривень.

Для вирішення питання про стягнення матеріальних збитків надати право потерпілому звернутися з позовом в суд в порядку цивільного судочинства.

Вирок   може   бути   оскаржений   до   апеляційного суду Полтавської області в термін 15 діб з дня його проголошення.