№ 1-62 2007
ВИРОК
іменем України
08 травня 2007 року Шишацький районний суд Полтавської області у складі головуючого - судді Колоса Ю.А. при секретарі Євченко О.В., за участю прокурора Тесленка А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Шишаки кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта повна загальна середня, не одруженого, не судимого, не працюючого, у скоєнні злочину передбаченого ст. 186 ч.2 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Судовим слідством встановлено, що 29 січня 2007 року приблизно о 19 годині ЗО хвилин на вулиці Будівельників в смт. Шишаки Полтавської області ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння шляхом виривання з рук потерпілої відкрито викрав мобільний телефон «Сіменс С-65» з чохлом та стартовим пакетом загальною вартістю 427, 5 гривні, чим спричинив потерпілій ОСОБА_2 матеріальні та моральні збитки.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у скоєнні інкримінованого йому злочину визнав повністю і показав, що 29 січня 2007 року після вживання спиртних напоїв він ішов по вулиці Будівельників в смт. Шишаки Полтавської області в напрямку підприємства «Сільгоспхімія» і побачив попереду себе незнайому жінку. У нього виникло бажання поспілкуватись з нею. З цією метою він почав наздоганяти жінку, яка прискорила крок. Він крикнув їй щоб вона зупинилась але вона продовжувала йти далі. Наздогнавши жінку, ОСОБА_1 схопив її за верхній одяг. Жінка стала вириватись в кликати на допомогу. Після цього він почав лаяти її брутальною лайкою і схопив за шию щоб втримати. В цей час у руці жінки він побачив мобільний телефон по якому вона намагалась кудись подзвонити. Він вихопив у неї з рук телефон і побіг в напрямку підприємства «Сільгоспхімія». По приходу додому мобільний телефон залишив у кишені куртки, де його і знайшли працівники міліції, які приїхали в цей же день близько 23 години.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 показала, що 29 січня 2007 року приблизно о 19 годині ЗО хвилин вона йшла на роботу по вулиці Будівельників в смт. Шишаки. її наздогнав ОСОБА_1, схопив за одяг а потім, коли вона стала кричати і кликати на допомогу, схопив за шию. При цьому він нічого не вимагав. Коли вона намагалась подзвонити по мобільному телефону ОСОБА_1 вихопив у неї з рук телефон і втік. На даний час ОСОБА_1 повністю відшкодував завдані збитки, тому від цивільного позову вона відмовляється.
Після роз'яснення учасникам судового розгляду статті 299 КПК України та за їх згодою суд визнав недоцільним дослідження тих фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються.
Органами досудового слідства дії ОСОБА_1 кваліфіковані по ст. 186 ч.2 КК України як відкрите викрадення чужого майна [грабіж) поєднане з насильством, що не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілого.
Проте, з такою кваліфікацією дій підсудного суд погодитись не може з наступних мотивів.
В судовому засіданні підсудний показав, що наздоганяючи незнайому жінку він хотів з нею поспілкуватись. Вимогу передати йому гроші чи інші цінності потерпілій не пред'являв. За шию потерпілу схватив тільки коли вона почала вириватись і кликати на допомогу. Умисел на заволодіння мобільним телефоном у нього виник вже після того, як потерпіла намагалась подзвонити і взяла телефон у руку. До цього телефону він не бачив.
Ці показання підтвердила і потерпіла ОСОБА_2, яка показала, що ОСОБА_1 наздогнав її, схопив за одяг, став брутально лаятись а коли вона стала кликати на допомогу -схопив за шию і утримував. При цьому ОСОБА_1 грошей чи інших цінностей не вимагав. Після того, як вона витягла телефон і хотіла подзвонити, ОСОБА_1 вихопив його у неї з рук і втік.
Аналогічні показання підсудний та потерпіла давали і в ході досудового слідства.
З урахуванням наведених обставин, суд дійшов висновку, що застосовуючи до потерпілої фізичну силу, ОСОБА_1 не мав на меті з використанням насильства заволодіти майном потерпілої. Умисел на заволодіння телефоном у нього виник уже після того, як насильство припинилось і потерпіла намагалась подзвонити по телефону.
Тому суд вважає необхідним перекваліфікувати дії підсудного ОСОБА_1 з ч.2 ст. 186 на ч.1 ст. 186 КК України і кваліфікує дії підсудного як відкрите викрадення чужого майна (грабіж).
При обранні міри покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених злочинів, особу винного, обставини, що пом'якшують покарання та обставини, що обтяжують покарання.
Підсудний до кримінальної відповідальності притягається вперше, вчинений ним злочин є злочином середньої тяжкості, за місцем проживання характеризується позитивно.
Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданих злочином збитків.
Обставиною, що обтяжує покарання суд визнає вчинення підсудним злочину у стані алкогольного сп'яніння.
Згідно медичного висновку Шишацької ЦР/1 ОСОБА_1 здоровий, працездатний, примусового лікування не потребує.
Враховуючи вищенаведені обставини, суд дійшов висновку, що виправлення ОСОБА_1 та попередження скоєння ним нових злочинів можливе без відбування покарання і його можна звільнити від відбування покарання з випробуванням. Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 186 ч.1 КК України і призначити йому покарання у виді двох років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком один рік.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 протягом іспитового строку не виїжджати за межі України без дозволу органів кримінально-виконавчої системи та періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити без змін - підписку про невиїзд.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Полтавської області на протязі 15 днів з наступного дня після його проголошення.