№ 1-60  2007

ВИРОК

 ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

16 травня 2007 року Шишацький районний суд Полтавської області в складі: головуючої-судді Кудрі З.В. при секретарі Кирда Н.М.  з участю прокурора Ілляшевич Р.В. адвоката ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Шишаки справу про обвинувачення:

ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1,  українця,  гр.України,  уродженця і жителя с. Куйбишево Шишацького району Полтавської області,  освіта середня,  не одруженого,  працююого різноробочим ПП " Агроекологія",  раніше судимого: Шишацьким райсудом за  ст.  289 ч.1 КК України 29.08.2006 року до 3 років позбавлення волі,  в силу  ст.  75 КК України звільнений від відбування покарання з випробу­ванням з іспитовим терміном в 2 роки,  в скоєнні злочинів,  передбачених  ст.  ст.  296 ч.1,  162 ч.1 КК України,

встановив:

15 лютого 2007 року близько 19 годин ОСОБА_2 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння шляхом вибивання вхідних дверей в присутності господарки,  незаконно проник до житлового будинку громадянки ОСОБА_3 в с. Куйбишево Шишацького району Полтавської області.

Як указано в звинуваченні ОСОБА_2 діяв з прямим умислом,  направленим на незаконне проникнення до житла громадян та на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства і діяв з особливою зухвалістю безпричинно і з хуліганських спонукань.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину в скоєнні злочинів визнав частково і пояснив,  що 15 лютого 2007 року прийшов до господарства ОСОБА_3 для того,  щоб купити самогон,  стукав у двері,  наміру порушувати громадський порядок не мав.

Допитана потерпілою ОСОБА_3,  пояснила,  що 15 лютого 2007 року була вдома,  дивилась телевізор. Двері в будинок були зачинені на замок і засув. Після 18 годин вона почула стук в двері. Стукали ногами. Вона запитала хто там і при світлі на вулиці побачила жителя с.  Куйбишево ОСОБА_2 і запитала що йому потрібно,  на що ОСОБА_2 наполягав,  щоб вона відчинила двері,  а коли вона не відчиняла,  розбив стеклину вікна коло вхідних дверей. Вона стала кричати,  зайшла в кімнату і закрила двері. ОСОБА_2 вибив вхідні двері і став стукати у двері кімнати де вона була. Потім оббіг будинок,  обірвав плівку на вікні кімнати,  де вона була. Вона кричала,  крик почув ОСОБА_4,  прийшов до її будинку ,  а ОСОБА_2 втік.

Допитаний свідком ОСОБА_4 пояснив,  що 15 лютого 2007 року вечером повертався з роботи і почув крик в господарстві ОСОБА_3 пішов до неї і побачив,  що у вікні веранди розбиті пару стекол,  на дверях були сліди,  що ногами гупали у двері. Крім баби у дворі нікого не було,  а вона говорила,  що на неї напали,  побили вікна. Хто це зробив,  не говорила.

Допитана свідком ОСОБА_5 показала,  що 15 лютого 2007 року її зять ОСОБА_4 прийшов з роботи і розповів,  що почув крик. ОСОБА_3 зайшов до неї,  нікого не бачив і вона просила,  щоб до неї прийшла свідок. ОСОБА_3 стояла на вулиці,  перелякана,  пояснила,  що до неї прийшов ОСОБА_2 п'яний,  забрав ключі,  стукав у двері і тепер вона боїться ночувати. Потерпіла пояснила, що ОСОБА_2 ломився в двері,  зайшов у веранду,  а в будинку не був. Коли ОСОБА_2 зайшов в веранду,  баба повз нього вискочила на вулицю. На другий день до ОСОБА_3 приходив ОСОБА_2,  просив вибачення і приніс скло.

Також вина підсуднього ОСОБА_2 в скоєнні злочину підтвенрджується іншими матеріалами справи,  а саме заявою ОСОБА_3 ( а.с. 7),  протоколом огляду місця події ( а.с.  8-16) та іншими матеріалами кримінальної справи в їх сукупності.

В судовому засіданні не найшло свого підтвердження особлива зухвалість в діях підсуднього,  не було нахабного поводження,  тривалого порушення спокою громадян,  було лише незначне пошкодження майна,  що не потягло збитків.

В справі є адміністративні матеріали,  згідно яких ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння дрібного хуліганства. В поясненнях потерпілої ОСОБА_3,  які знаходяться в матеріалах адміністративної справи указано,  що ОСОБА_2 висловлювався на її адресу нецензурною лайкою,  сильно ударив в двері,  вибивши замок та вибив шибки в вікнах веранди.По адміністративній справі ОСОБА_2 притягнуто до відповідальності і на нього накладено адміністративне стягнення.

Таким чином в вину підсудньому  вміняється ті ж самі події,  за які він уже поніс адміністративну відповідальність.

Так як постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності не вмінена,  а особа за одні і ті ж дії не може нести відповідальність двічі,  суд приходить до висновку,  що  ст.  296 ч.1 КК України з звинувачення підсуднього повинна бути виключена. так як підсудній ОСОБА_2 неправомірно проник в веранду будинку ОСОБА_3 суд визнає,  що його дії в цій частині вірно кваліфіковано за  ст.  162 ч.1 КК України.

При виборі міри покарання суд враховує особу підсуднього,  добровільне відшкодування шкоди,  що підтверджує його каяття в скоєному і важає,  що до нього може бути примінена міра покарання,  не пов'язана з позбавленням волі.

Керуючись  ст.  ст.  323, 324 КПК України,  суд

Присудив:

Визнати ОСОБА_2 винним в скоєнні злочину,  передбаченого  ст.  162 ч.1 КК України і призначити покарання у вигляді штрафу в сумі 850 ( вісімсот п'ятдесят) гривень.

Запобіжний   захід   до    вступу    вироку    в    законну    силу залишити без зміни- підписку про невиїзд.

Вирок   може    бути    оскаржений    до    апеляційного    суду Полтавської області на протязі 15 діб з дня його проголошення.