Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 травня 2011 р. справа № 2а/0570/7618/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Мандичева Д.В.
при секретарі Сніховської О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Макіївського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області
до громадянки Азербайджану ОСОБА_2
про видворення за межі території України у примусовому порядку,
за участю представників
від позивача: ОСОБА_3, за довір від 15.07.2010 р.
від відповідача: ОСОБА_2, особисто,
ВСТАНОВИВ:
Макіївське міське управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області звернулось до суду з позовною заявою до громадянки Азербайджану ОСОБА_2 про видворення за межі території України у примусовому порядку.
В обґрунтування позовних вимог, зазначив, що громадянка Азербайджану ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 р.н., мешкала в Україні за адресою: м. Макіївка, вул. АДРЕСА_1. Законне джерело існування відсутнє.
16 березня 2011 року начальником Кіровського РВ Макіївського МУ ГУМВС України в Донецькій області було прийняте рішення про видворення за межі України та заборону в’їзду на її територію громадянки Азербайджану ОСОБА_2 до 23 березня 2011 року.
Після закінчення зазначеного терміну, відповідач не виїхала з території України і продовжувала незаконно проживати без реєстрації за адресою: м. Макіївка, вул. АДРЕСА_1, мотивуючи не виконання рішення щодо виїзду з території України відсутністю коштів.
Таким чином, громадянка Азербайджану ОСОБА_2 порушує встановлений порядок перебування в Україні, проживає на території України з грубим порушенням встановленого порядку реєстрації, переміщення та вибору місця проживання, чим самим порушує вимоги п.п.19-33 «Правил в’їзду іноземців в Україну, виїзду з України і транзитного проїзду через її територію», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1074 від 29.12.1995 р.
Враховуючи те, що відповідач ухиляється від виїзду та самостійного залишення території України, є обґрунтовані підстави вважати, що він і у подальшому буде ухиляться від виїзду з України.
Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним в позові, просив задовольнити позовні вимоги.
Відповідач в судовому засіданні позов визнала та не заперечувала проти задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 3 ст. 112 КАС України, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.
Суд приймає визнання відповідачем адміністративного позову, оскільки визнання адміністративного позову відповідачем не суперечить закону та не порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, встановив наступне.
Громадянка Азербайджану ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 р.н, тимчасово проживала в Україні за адресою: м. Макіївка, вул. АДРЕСА_1. Близьких родинних відносин в Україні не має. Законне джерело існування відсутнє.
16 березня 2011 року начальником Кіровського РВ Макіївського МУ ГУМВС України в Донецькій області було прийняте рішення про видворення за межі України та заборону в’їзду на її територію громадянки Азербайджану ОСОБА_2 до 23 березня 2011 року.
З питання продовження терміну перебування в Україні, в органи внутрішніх справ відповідач не звертався. Живе в Україні тимчасовими заробітками.
Відповідно до ст. 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземець та особа без громадянства, які вчинили злочин або адміністративне правопорушення, після відбуття призначеного йому покарання чи виконання адміністративного стягнення може бути видворений за межі України. Рішення про видворення його за межі України після відбуття ним покарання чи виконання адміністративного стягнення приймається органом внутрішніх справ за місцем його перебування з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора про підстави прийняття такого рішення. За рішенням органу внутрішніх справ видворення іноземця та особи без громадянства за межі України може супроводжуватися забороною подальшого в'їзду в Україну строком до п'яти років. Строки заборони подальшого в'їзду в Україну обчислюються з дня винесення вказаного рішення. Порядок виконання рішення про заборону подальшого в'їзду в Україну визначається законодавством України.
Крім випадків, зазначених у частині першій цієї статті, іноземець та особа без громадянства можуть бути видворенні за межі України за рішенням органів внутрішніх справ, органів охорони державного кордону (стосовно осіб, які затримані у межах контрольованих прикордонних районів при спробі або після незаконного перетинання державного кордону в Україну) або Служби безпеки України з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора про підстави прийняття такого рішення, якщо дії іноземця та особи без громадянства грубо порушують законодавство про статус іноземців та осіб без громадянства, або суперечать інтересам забезпечення безпеки України чи охорони громадського порядку, або коли це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України.
Іноземець та особа без громадянства зобов'язані покинути територію України у строк, зазначений у рішенні про видворення. У разі прийняття рішення про видворення іноземця або особи без громадянства за межі України в її паспортному документі негайно анулюється віза і вилучаються документи на право перебування в Україні.
Іноземцю та особі без громадянства може надаватися строк до 30 днів для виїзду з України після прийняття зазначеного рішення.
Орган внутрішніх справ чи орган охорони державного кордону можуть затримати і примусово видворити з України іноземця або особу без громадянства тільки на підставі постанови адміністративного суду. Така постанова приймається судом за зверненням органу внутрішніх справ, органу охорони державного кордону або Служби безпеки України, якщо іноземець або особа без громадянства ухиляються від виїзду після прийняття рішення про видворення або є обґрунтовані підстави вважати, що вони будуть ухилятися від виїзду.
Іноземці та особи без громадянства, затримані за незаконне перебування на території України (в порушення заборони щодо в'їзду в Україну, за відсутності визначених законодавством та міжнародними договорами України підстав для перебування в Україні (транзитного проїзду через її територію), у тому числі перебування за чужими, підробленими, зіпсованими або такими, що не відповідають встановленому зразку, візою (дозволом), паспортним документом), розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, з регламентованим внутрішнім розпорядком на період, необхідний для підготовки їх видворення за межі України у примусовому порядку, але не більше ніж шість місяців.
Типове положення про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Рішення органів внутрішніх справ, органів охорони державного кордону або Служби безпеки України про видворення іноземця та особи без громадянства з України може бути оскаржено до суду. Оскарження зупиняє виконання рішення про видворення, крім випадків, коли необхідність негайного видворення зумовлена інтересами забезпечення безпеки України чи охорони громадського порядку.
Видворення іноземців та осіб без громадянства, які затримані у межах контрольованих прикордонних районів при спробі або після незаконного перетинання державного кордону в Україну, здійснюється органами охорони державного кордону, а в інших випадках - органами внутрішніх справ. Контроль за правильним і своєчасним виконанням рішення про видворення здійснюється органом, який його прийняв.
Іноземці та особи без громадянства, які підлягають видворенню, відшкодовують витрати, пов'язані з видворенням, у порядку, встановленому законом. Якщо зазначені іноземці та особи без громадянства не мають коштів для відшкодування витрат, пов'язаних з видворенням їх за межі України, видворення здійснюється за рахунок держави.
Згідно до ст. 28 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», правила в'їзду в Україну іноземців та осіб без громадянства, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію встановлюються відповідно до цього Закону Кабінетом Міністрів України і підлягають опублікуванню.
Відповідач, не маючи підстав для подальшого перебування на території України, не покинув територію України у встановлений строк в добровільному порядку, тобто проживає на території України з грубим порушенням встановленого порядку реєстрації, переміщення та вибору місця проживання, чим порушує вимоги п.п.19-33 «Правил в’їзду іноземців в Україну, виїзду з України і транзитного проїзду через її територію», а також Порядок перебування, реєстрації, вибору місця проживання в Україні.
Обставин, які б були правовою підставою для відмови в задоволенні позовних вимог позивача в судовому засіданні встановлено не було, тому вимоги позивача про видворення відповідача за межі України у примусовому порядку та розміщення його в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на строк, необхідний для підготовки видворення за межі України в примусовому порядку підлягають задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи питання про відшкодування витрат, пов’язаних з примусовим видворенням відповідача за межі України, суд враховує відсутність грошових коштів у відповідача для відшкодування витрат, а також відсутність інших фізичних чи юридичних осіб, на яких таке відшкодування можливо б було покласти у відповідності з діючим законодавством України, тому вважає за необхідне здійснити його видворення за рахунок держави.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов Макіївського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області до громадянки Азербайджану ОСОБА_2 про видворення за межі території України у примусовому порядку – задовольнити повністю.
Громадянку Азербайджану ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, піддати видворенню у примусовому порядку за межі території України.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 24 травня 2011 року.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги.
В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, з подачею копій апеляційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Суддя Мандичев Д. В.