Справа № 1-339/11

В И Р О К  

іменем України

"15" березня 2011 р. Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді -                                                                    Журибеди О.М.,

при секретарі -                                                                             Скиданенко Т.І.,        

з участю прокурора -                                                                  Амельченка В.В.,

та потерпілого -                                                                           ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Нерубайка, Новоархангельського району, Кіровоградської області, громадянина України, українця, освіта неповна середня, не одруженого, не працюючого, зареєстрований та проживаючий в АДРЕСА_1, раніше судимий: 19.03.1997 року Уманським міським судом Черкаської області по ст. 229-6 ч.2 КК України (в редакції 1960 року) до 2 років позбавлення волі з примусовим лікуванням від наркоманії з приєднанням не відбутого строку покарання, згідно вироку Уманського міського суду Черкаської області від 28.11.1996 року до 3 років позбавлення волі; 03.02.1999 року Уманським міським судом Черкаської області по ст. 229-6 ч.2 КК України (в редакції 1960 року) до 3 років 3 місяців 28 днів позбавлення волі; 08.04.2003 року Уманським міським судом Черкаської області по ст. 187 ч.2, 186 ч.2 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений з місць позбавлення волі 23.06.2010 року по відбуттю строку покарання,

          у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 04.11.2010 року, приблизно в 00 годин 10 хвилин, знаходячись біля будинку АДРЕСА_2 побачив автомобіль «ВАЗ-21013»державний номерний знак НОМЕР_1, який належить гр. ОСОБА_1 В цей час, ОСОБА_2 вирішив скоїти крадіжку чужого майна, яке належить гр. ОСОБА_1, а саме його запасного колеса з багажного відділення вказаного автомобіля. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 підійшов до автомобіля «ВАЗ-21013», державний номерний знак НОМЕР_1 і зламавши замок кришки багажника, з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, повторно, таємно викрав чуже майно, яке належить гр. ОСОБА_1, а саме: запасне автомобільне колесо, вартістю 350 гривень.

З викраденим чужим майном ОСОБА_2 з місця скоєння злочину втік, завдавши потерпілому гр. ОСОБА_1 матеріальну шкоду.

          Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину свою визнав повністю та підтвердив обставини вчинення злочину, що викладені вище.

В зв’язку з тим, що учасники судового розгляду не заперечували, дослідження інших доказів, крім показів підсудного, стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорювалися, відповідно до вимог ст. 299 КПК України не проводилось.

Таким чином, оцінюючи докази, що дослідженні в судовому засіданні, суд визнає винним підсудного ОСОБА_2 у вчинені злочину, а його вину повністю доведеною, в тому що він повторно, таємно викрав чуже майно.

Дії підсудного ОСОБА_2 кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України  правильно.

Обставиною, що пом’якшує покарання підсудного ОСОБА_2, є щире каяття у вчиненому злочині.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_2, судом не встановлено.

Вирішуючи питання про вид покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, відношення до скоєного, особу  підсудного, який характеризується посередньо по місцю тимчасового утримання та характеризується позитивно за місцем мешкання, раніше судимий, обставину, що пом’якшує покарання та вважає за необхідне обрати міру покарання  у виді позбавлення волі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 321-324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Визнати винним ОСОБА_2 в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.           

Строк відбуття покарання засудженому рахувати з 04 листопада 2010 року.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу засудженому ОСОБА_2 залишити без змін –тримання під вартою в СІЗО № 13 м. Києва Державного департаменту України з питань виконання покарань.

Речові докази по справі, а саме: автомобільне колесо до автомобіля «ВАЗ-21013»державний номерний знак НОМЕР_1, що зберігається під розписку у ОСОБА_1 –залишити за належністю останньому.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м.Києва протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку, шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд м.Києва.

Суддя: