2-а-1928/11

 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

          26.05.2011  року                                                                                            

Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді -  Пасинок В.С.,

при секретарі –Василенко Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м.Києва про призначення наукової пенсії,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся із адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва, в якому просить визнати незаконною відмову відповідача про призначення йому пенсії за віком, відповідно до статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (наукову пенсію), зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність"(наукову пенсію).

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим , що на його звернення управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва та Головне управління пенсійного Фонду України в місті Києві відмовили йому в призначенні наукової пенсії через відсутність відомостей про проходження атестації підприємствами, на яких від працював.

Позивач вважає, що має право на отримання пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (наукову пенсію), посилаючись при цьому на вимоги статей 22-1, 22-3, 24 Закону, на Постанову Кабінету Міністрів України від 04.03.2004р. №257, на той факт, що у 1986 році захистив кандидатську роботу та отримав кандидатський ступінь кандидата технічних наук на підставі рішення Ради інституту кібернетики ім..В.М.Глушкова АН УССР від 17 лютого 1987 року та обіймав посади за своєю спеціальністю, про що надав копію трудової книжки та відповідну довідку підприємства «Метако».

У судовому засіданні позивач повністю підтримав свої позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти позовних вимог ОСОБА_1, посилаючись на те, що вимоги позивача не обґрунтовані та суперечать діючому пенсійному законодавству, посилався на відсутність необхідного стажу для призначення наукової пенсії позивачу, передбаченого для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність".

Суд, вислухавши в судовому засіданні сторони , дослідивши письмові докази, приходить до висновку про наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений за клопотанням особи, яка бере участь у справі. 

Позивач у своїй позовній заяві просить суд поновити строк для звернення до адміністративного суду за захистом його прав, посилаючись на поважність причин пропуску зазначеного строку.

           Суд вважає можливим визнати поважними, причини пропуску строку, зазначені позивачем та поновити процесуальний строк, встановлений законом.

В іншій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" пенсія науковому (науково-педагогічному) працівнику призначається при досягненні пенсійного віку чоловікам - за наявності стажу роботи не менше 25 років, у тому числі стажу наукової роботи не менше 20 років.

Відповідно до п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 4 березня 2004 року N 257 "Про затвердження переліку посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" до наукового стажу, який дає право на призначення пенсій та виплат грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", зараховується час роботи наукових(науково-педагогічних) працівників на посадах, передбачених переліком, у наукових установах, організаціях, вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації недержавної форми власності, які пройшли державну атестацію згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", у порядку, визначеному Міністерством  освіти і науки за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики. Відповідно до частини п'ятої статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" пенсії науковим (науково-педагогічним) працівникам призначаються у розмірі 80 відсотків заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника, що визначається відповідно до статей 65 і 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Статтею 1 цього ж Закону визначено наступне.

"Науковий працівник - вчений, який за основним місцем роботи та відповідно до трудового договору (контракту) професійно займається науковою, науково-технічною, науково-організаційною або науково-педагогічною діяльністю та має відповідну кваліфікацію незалежно від наявності наукового ступеня або вченого звання, підтверджену результатами атестації.

Відповідно до статті 11 Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" з метою оцінки ефективності діяльності наукових установ, відповідності одержуваних ними результатів державним науково-технічним пріоритетам та завданням науково-технічного розвитку, а також з метою визначення необхідності надання їм підтримки держави не менше одного разу на п'ять років провадиться державна атестація наукових установ у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державній атестації підлягають наукові установи усіх форм власності, що внесені або претендують на внесення до Державною реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави.

Отже відповідно до вищенаведеного законодавства державній атестації підлягають наукові установи усіх форм власності.

Таким чином, для зарахування періоду роботи до стажу наукової роботи необхідна атестація наукової установи, тобто підтвердження наукового напряму роботи даної установи.

Судом в судовому засіданні досліджено копію диплома кандидата технічних наук (а.с.12), копію титутульної сторінки автореферату дисертації кандидата технічних наук (а.с.13), витяг з трудової книжки позивача (а.с.6-11), досліджено довідку Спільного акціонерного товариства «МЕТАКО»(а.с. 18), в якій зазначено періоди створення та реєстрації Виконавчим комітетом Печерської районної ради народних депутатів міста Києва НВВМТ «ПІНТА»та ЗАТ «МЕТАКО», ЗАТ «ПРОТОКА», ЗАТ «ІНВЕКО», та вбачається що діяльність зазначених підприємств не відповідає вимогам статей 1, 7, 11, 12, 21 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" та не можуть бути визнаними науковими організаціями, державну атестацію підприємства не проходили, результатом роботи підприємств були проекти автоматизації, науковою та науково-технічною діяльністю підприємства не займалися, тому виробнича діяльність зазначених підприємств не підпадає під дію Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність.

Крім того, позивач не надав суду доказів стосовно наукового напрямку діяльності підприємств, на яких він працював протягом 10.08.1993-05.02.2005 років та особисто позивача на посадах керівників, зазначених підприємств.

З відомостей трудової книжки позивача та наданої довідки не вбачається науковий характер його роботи особисто.

Відповідно до вимог статті 69 КАСУ доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

За умовами ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва правомірно відмовило позивачу у призначенні наукової пенсії.

Позивач не довів в судовому засіданні обставин, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги.

З огляду на викладене, позовні вимоги є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст.1, 7, 11, 12, 21 , 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", ст. ст. 10,11, 18, 51, 71, 99, 102, 161, 162, 163, 185, 186 КАС України, суд

постановив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м.Києва про призначення наукової пенсії –відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського адміністративного апеляційного суду через суд першої інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Суддя