Головуючий у 1 інстанції - Женеску Е.В.
Суддя-доповідач - Шишов О.О.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 травня 2011 року справа №2а-462/11/1221 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Шишова О.О.
суддів Сіваченка І.В. , Дяченко С.П.
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області на постанову Перевальського районного суду Луганської області від 04 березня 2011 р. у справі № 2а-462/11/1221 (головуючий І інстанції Женеску Е.В.) за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області про перерахунок пенсії, -
В С Т А Н О В И Л А:
Постановою Перевальського районного суду Луганської області позовні вимоги ОСОБА_2 про нарахування пенсії у розмірі 10 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 100 відсотків мінімальної пенсії, відповідно Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» задоволені.
З постановою суду першої інстанції не погодився відповідач та звернувся з апеляційною скаргою у якій вказав, що позивач отримує пенсію відповідно вимогам Постанови Кабінету міністрів № 1 від 03 січня 2002 року «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» виходячи з розміру 19,91грн. Просили суд скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові· особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Той факт, що позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 30.05.1986 року по 25.06. 1986 року, є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, з 24 листопада 2010 року є інвалідом 1 групи захворювання, яке пов'язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, із значним обмеженням життєдіяльності, підтверджується довідкою Луганської обласної МСЕК та відповідачем не оспорюється.
Постановою Донецького Апеляційного Адміністративного суду пенсія нарахована ОСОБА_2 по 2 групі інвалідності згідно ст. 50, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та складає: державна пенсія - 8 мінімальних пенсій за віком та додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю 75% мінімальної пенсії за віком з 01 листопада 2007 року. Відповідач у своєму листі цього не заперечує.
У постанові Донецького Апеляційного Адміністративного суду розрахунок пенсії позивача згідно ст. 50, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» стосується лише розрахунку пенсії для громадян які мають 2 групу інвалідності, тому пенсія по 1 групі інвалідності повинна розраховуватися з норм цього же Закону, але вже для 1 групи інвалідності.
Статтею 49 даного Закону передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді : а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Стаття 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає що особам , віднесеним до категорії 1 призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у відповідних розмірах, зокрема інвалідам 1 групи - 100% мінімальної пенсії за віком, виплата зазначеної пенсії відповідно до ст. 53 даного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Частина 4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає що в усіх випадках розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по І-ій групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком».
Згідно з ч.3 статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» яка набрала чинності 31.10.2006р. у разі збільшення визначеного законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищується розмір пенсії визначений відповідно до ст.54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам віднесеним до категорії 1,2,3,4. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсій є мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно зі ст.28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему порушення прав соціально не захищених верст населення, що зазначено в Рішеннях Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року N 8-рп/99 (справа щодо права на пільги), від 20 березня 2002 року N 5-рп/2002) справа щодо пільг, компенсацій і гарантій), від 17 березня 2004 року N 7-рп/2004) (справа про соціальний захист військовослужбовців та працівників правоохоронних органів), від 01 грудня 2004 року N 20-рп/2004) (справа про зупинення дії або обмеження пільг, компенсацій і гарантій), від 09.07.2007 p. N 6-рп/2007, (справа про соціальні гарантії громадян), від 22.05.2008 року N І0-рп/2008, від 27 .ll.2008pоку N 26 рп/2008.
Про це також зазначено у рішенні Конституційного Суду України N 8-рп/2005 від 11 жовтня по справі N 1-21/2005, пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами.
Конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1,3, ч. 2 ст. 6, ст. 8, ч. 2 ст. 19, ст. 22, 23, ч. 1 ст. 24, ст. 46 Конституції України, набуті в сфері пенсійного забезпечення, не можуть бути скасовані, звужені. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як ст. 8 Конституції України, так і ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України.
В даному випадку є порушене право позивача на отримання пенсії у повному обсязі.
При таких обставинах колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, про задоволення позовних вимог.
Статтею 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення а постанову суду без змін.
Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області на постанову Перевальського районного суду Луганської області від 04 березня 2011 р. у справі № 2а-462/11/1221 – залишити без задоволення.
Постанову Перевальського районного суду Луганської області від 04 березня 2011 р. у справі № 2а-462/11/1221 – залишити без змін.
Рішення набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.
Головуючий О.О.Шишов
Судді І.В.Сіваченко
С.П.Дяченко