Справа №22ц-329/07                                                  Головуючий у 1 інстанції -Данилюк А.В.

Категорія - 29                                                               Доповідач - Русинчук М.М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

1   червня   2007   року   Колегія   суддів   судової   палати   у   цивільних   справах апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Сівчука Є.І.,

суддів - Мудренко Л.І., Русинчука М.М.,

при секретарі - Губарик К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, відкритого акціонерного товариства «Ківерцівське ремонтно-транспортне підприємство» (далі - ВАТ «Ківерцівське РТП»), виконкому Ківерцівської міської ради про визнання ордеру на квартиру недійсним за апеляційною скаргою відповідачки ОСОБА_2. на рішення Ківерцівського районного суду від 29 січня 2007 року,

ВСТАНОВИЛА:

14.11.2001 року ОСОБА_2звернулась в суд з позовом до ОСОБА_1. про виселення з квартири АДРЕСА_1(а. с. 2,3 том 1).

18.06.2003 року ОСОБА_1. пред'явила позов до ОСОБА_2., ВАТ «Ківерцівське РТП», виконкому Ківерцівської міської ради про визнання недійсним ордеру на вказану квартиру, виданого ОСОБА_2., поновлення її в черзі на отримання житла та зобов'язання ВАТ «Ківерцівське РТП» надіслати Ківерцівській міській раді повідомлення для видачі їй ордера на це жиле приміщення (а. с. 128, 129 т. 1).

Ухвалою Ківерцівського районного суду від 27 січня 2004 року справи за вказаними позовами об'єднані в одне провадження (а. с. 216 т. 1).

Ухвалою названого суду від 9 листопада 2004 року позов ОСОБА_2. залишено без розгляду (а. с. 13 т. 2).

Ухвалою цього ж місцевого суду від 29 січня 2007 року залишено без розгляду позовні вимоги ОСОБА_1. про поновлення її на черзі на отримання житла та видачу їй ордера на згадану квартиру (а. с.75 т. 2).

Розглянуті судом першої інстанції вимоги про визнання ордеру недійсним ОСОБА_1. обґрунтовувала тим, що спірна квартира надана їй із зняттям з черги

на отримання житла за спільним рішенням адміністрації і профкому ВАТ «Ківерцівське РТП» від 14 лютого 1995 року. В лютому того ж року вона перейшла з неповнолітнім сином жити в цю квартиру.

У вересні 1997 року на вимогу адміністрації названого підприємства вона написала письмове зобов'язання про звільнення раніше займаної квартири поАДРЕСА_1, але через те, що таке зобов'язання не дала її повнолітня дочка, позивачці було відмовлено у видачі ордеру на вселення у надану квартиру.

Натомість за рішенням виконкому Ківерцівської міської ради №271 від 27.06.2001 року ордер на згадану квартиру був виданий ОСОБА_2., яка перебувала в черзі на отримання житла після неї. 

Вважаючи, що вказаний ордер виданий з порушенням її прав і чинного житлового законодавства, ОСОБА_1. просила визнати його недійсним.

Рішенням Ківерцівського районного суду від 29 січня 2007 року позов задоволено.

Постановлено визнати недійсним ордер, виданий 2 липня 2001 року Ківерцівською міською радою ОСОБА_2. на квартиру АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі відповідачка просить скасувати вказане рішення, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення - скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові з таких підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що спірна квартира була зайнята ОСОБА_1., а отже не була вільною, у зв'язку з чим відповідно до правил ст. ст. 58, 59 ЖК УРСР виданий на ім'я ОСОБА_2. ордер на вселення в цю квартиру є недійсним.

Однак такі висновки зроблені судом внаслідок невірного тлумачення згаданих норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення розглядуваної справи.

З матеріалів справи вбачається, що за спільним рішенням адміністрації і профкому ВАТ «Ківерцівське РТП» від 14 лютого 1995 року (а. с. 131 т. 1) ОСОБА_1. на сім'ю з трьох чоловік (вона і двоє дітей) виділено квартиру по АДРЕСА_1 із зняттям з квартирного обліку. Вона поселилась в цю квартиру без ордера, який їй не був виданий через відмову її дочки звільнити раніше надану квартиру №4 по тій же вулиці.

Рішенням Ківерцівського районного суду від 4 травня 1998 року (а. с. 152, 153 т. 2), яке набрало законної сили в травні того ж року, оскільки не було оскаржене до вищої судової інстанції, постановлено на підставі статті 116 ЖК УРСР переселити ОСОБА_1. з сином ОСОБА_3з квартири по вулиці АДРЕСА_1 на тій же вулиці в м. Ківерці з тої причини, що в першу із вказаних квартир вона вселилась без ордеру і займала її незаконно.

В червні 1999 року вказане рішення суду було виконане, а відповідачка з сином виселені із незаконно зайнятої ними квартири в примусовому порядку (а. с. 234 т. 1).

Враховуючи преюдиціальне значення згаданого рішення суду (ч.3 ст. 61 ЦПК України), колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_1. незаконно займала спірну квартиру і тому не набула будь-яких прав щодо користування нею.

Наведена обставина вказує на те, що зазначене жиле приміщення юридично було вільним, і тому ордер на його зайняття міг бути виданий іншій особі, оскільки в контексті статті 58 ЖК УРСР для відповідності жилого приміщення поняттю вільного достатньо, щоб воно було юридично вільним, тобто не обтяженим правами інших осіб на нього.

Оскільки на день видачі 3 липня 2001 року відповідачці ОСОБА_2. ордеру на надану їй в порядку черговості спірну квартиру (а. с. 14 т. 1, 35 т. 2) це жиле приміщення відповідало зазначеній вимозі закону, висновок суду першої інстанції про його недійсність через те, що він був виданий на жиле приміщення, яке не є вільним, суперечить наведеній нормі права.

Інших передбачених статтею 59 цього Кодексу підстав для визнання оспорюваного ордеру недійсним судом не встановлено, у зв'язку з чим у задоволенні розглядуваного позову слід відмовити за його безпідставністю.

На підставі ст. ст. 58, 59 ЖК УРСР, керуючись ст.ст.307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу відповідачки ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Ківерцівського районного суду від 29 січня 2007 року в даній справі скасувати і ухвалити нове рішення.

В позові ОСОБА_1до ОСОБА_2, відкритого акціонерного товариства «Ківерцівське ремонтно-транспортне підприємство», виконкому Ківерцівської міської ради про визнання недійсним ордеру на квартиру АДРЕСА_2 відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.