Справа 22Ц-12057/2006 Головуючий в 1 інстанції Дивляш О.В.
Категорія 11 (ІІІ) Доповідач Неклеса В.І.
РІШЕННЯ
Іменем України
2007 року квітня 11 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді: Неклеси В.І.,
суддів: Карнаух В.В., Братіщевої Л.А.
при секретарі: Бондаренко І.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства відкритого типу „Криворізький Домобудівельник" на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 04 серпня 2006 року по справі за позовом Акціонерного товариства відкритого типу „Криворізький Домобудівельник" до Товариства з обмеженою відповідальністю. Домобудівельник", до ОСОБА_1, третьої особи Комунальне підприємство „Криворізьке Бюро технічної інвентаризації", приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання договорів іпотеки недійсними, за позовом прокурора Довгинцівського району м. Кривого Рогу в інтересах держави в особі Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі до Товариства з обмеженою відповідальністю „Домобудівельник", ОСОБА_1, треті особи Комунальне підприємство „Криворізьке бюро технічної інвентаризації" та Акціонерного товариства відкритого типу „Криворізький Домобудівельник" про визнання договору іпотеки недійсним та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Домобудівельник", треті особи: прокурор Довгинцівського району м. Кривого Рогу, Акціонерне товариство відкритого типу „Криворізький Домобудівельник", Комунальне підприємство „Криворізьке Бюро технічної інвентаризації" про визнання права власності на нерухоме майно за іпотечними договорами.
Особи, які беруть участь у розгляді справи: ліквідатор АТВТ "Криворізький Домобудівельник" - ОСОБА_3 та його представники - ОСОБА_4, ОСОБА_5; представник відповідача ТОВ "Домобудівельник" - ОСОБА_6, ОСОБА_7; відповідач - ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_8; представник третьої особи КП "Криворізьке БТІ" - ОСОБА_9; представник приватного нотаріуса ОСОБА_2 - ОСОБА_10.
ВСТАНОВИЛА:
В березні 2006 року Акціонерне товариство відкритого типу „Криворізький Домобудівельник" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю. Домобудівельник" та ОСОБА_1, треті особи на стороні відповідачів
Комунальне підприємство „Криворізьке бюро технічної інвентаризації" та приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання договору іпотеки №2 від 27 жовтня 2005 року та договору іпотеки № від 27 жовтня 2005 року, укладених між ТОВ „Домобудівельник" та ОСОБА_1, недійсними та про виключення з Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна павільйону (інвентарний НОМЕР_1) складу (інвентарний НОМЕР_3) будинку побутового (інвентарний НОМЕР_2) розташованих за АДРЕСА_1 та побутового приміщення (інвентарний НОМЕР_4) інструментального цеху (інвентарний НОМЕР_5) гаражів (інвентарний НОМЕР_6), складу (інвенарний НОМЕР_7), розташованих за АДРЕСА_2, та про покладення обов'язку на КП „Криворізьке БТІ" про реєстрацію вказаних об'єктів нерухомості за АТВТ „Криворізький домобудівельник".
В обґрунтування позовних вимог позивач вказував на те, що на момент укладення договорів іпотеки нерухоме майно не належало відповідачу ТОВ. Домобудівелник" на праві власності, оскільки рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2004 року договір купівлі-продажу №2 від 10 травня 2000 року був визнаний недійсним.
ТОВ. Домобудівельник" не виконало вимог рішення господарського суду Дніпропетровської області, а КП „Криворізьке БТІ" не зняло з реєстрації нерухоме майно з ТОВ „Домобудівельник" і не зареєструвало його за АТВТ „Криворізький домобудівельник", тобто вказане нерухоме майно не могло бути предметом іпотеки згідно ст.5 Закону України „Про іпотеку". Позивач просив задовольнити позовні вимоги на підставі ст.5 Закону України "Про іпотеку", п.1 ст.203, ст.ст.638,214,328 ЦК України.
В травні 2005 року прокурор Довгинцівського району м. Кривого Рогу звернувся з позовом в інтересах держави в особі Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі до ТОВ „Домобудівельник", до ОСОБА_1, треті особи Комунальне підприємство „Криворізьке Бюро технічної інвентаризації", АТВТ „Криворізький домобудівельник" про визнання договорів іпотеки від 27.10.2005 року, укладених між ТОВ „Домобудівельник" та ОСОБА_1 недійсними на підставі ст.5 Закону України „Про іпотеку" та ст.638 ЦК України.
В червні 2006 року відповідач ОСОБА_1 звернувся з зустрічним позовом до ТОВ „Домобудівельник", треті особи прокурор Довгинцівського району м. Кривого Рогу, АТВТ „Криворізький Домобудівельник", КП „Криворізьке Бюро технічної інвентаризації" про визнання за ним права власності на майно, яке є предметом по договорам іпотеки № 2 та №3 від 27.10.2005 року.
В обґрунтування вимог ОСОБА_1 в позові зазначав, що в забезпечення договору позики від 27.10.2005 року, по якому він передав ТОВ .Домобудівельник" 60000 грн., між ним та ТОВ .Домобудівельник" був укладений договір іпотеки №2 від 27.10.2005 року та договір іпотеки №з від 27.10.2005 року, предметом яких було нерухоме майно загальною вартістю 27127,58 грн. (20961,01 + 6166,57).
Оскільки до ТОВ .Домобудівельник" та до нього були заявлені позовні вимоги про визнання договорів іпотеки недійсними, а відповідач ТОВ „Домобудівельник" не може достроково повернути йому гроші одержані за договором позики, ОСОБА_1 просив визнати за ним право власності на будівлі - предмети договорів іпотеки і провести відповідну державну реєстрацію права власності в КП „Криворізьке БТІ". Позовні вимоги просив задовольнити на підставі Закону України "Про іпотеку".
Ухвалою суду від 07 червня 2006 року зустрічна позовна заява була об'єднана в одне провадження по справі за позовом АТВТ „Криворізький Домобудівельник" до ТОВ „Домобудівельник" та до ОСОБА_1, і за позовом
прокурора Довгинцівського району м. Кривого Рогу в інтересах держави в особі Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі до ТОВ „Домобудівельник" до ОСОБА_1, про визнання договорів іпотеки недійсними.
Рішенням суду в задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства відкритого типу „Криворізький Домобудівельник" до Товариства з обмеженою відповідальністю. "Домобудівельник", до ОСОБА_1. про визнання договорів іпотеки недійсними і позовних вимог прокурора Довгинцівського району м. Кривого Рогу в інтересах держави в особі Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі до ТОВ „Домобудівельник" та до ОСОБА_1 про визнання договорів іпотеки недійсними відмовлено.
Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені. Визнано за ОСОБА_1 право власності на шлакобетонний побутовий корпус А-1 площею 327,7 кв. м., шлакобетонний гараж „Б" площею 153,3 кв. м. цегляний склад „В" площею 550,5 кв. м., шлакоблочний інструментальний цех „Г" площею 257,7 кв. м., розташованих за АДРЕСА_2, та на залізобетонний панельний побутовий корпус А-1, площею 95,0 кв. м., залізобетонний павільйон „Б" площею 62,8 кв. м., залізобетонний панельний склад „В" площею 506,0 кв. м., розташованих за АДРЕСА_1.
Рішенням суду покладено обов'язок на КП „Криворізьке БТІ" про проведення державної реєстрації права власності за ОСОБА_1 на зазначені споруди.
З ТОВ. Домобудівельник" стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 302 грн.
В апеляційній скарзі ліквідатор Акціонерного товариства відкритого типу „Криворізький Домобудівельник" ОСОБА_3 просить рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 04 квітня 2006 року скасувати та постановити нове рішення про задоволення позову АТВТ „Криворізький домобудівельник" та про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 так як суд порушив ст.5 ЗУ „Про іпотеку", не дав належної оцінки діям ТОВ .Домобудівельник" по невиконанню рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12 серпня 2004 року. Суд не взяв до уваги рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12 серпня 2004 року, яким визнано недійсним договір купівлі-продажу від 10 травня 2000 року, згідно якого ТОВ "Домобудівельник" купив спірне нерухоме майно у АТВТ "Криворізький Домобудівельник" крім того суд не взяв до уваги вимогой ст.216, ч.2 ст.328 ЦК України та неправомірність відмови КП "Криворізьке БТІ" в реєстрації нерухомого майна за АТВТ "Криворізький домобудівельник". Також суд помилково керувався ст. 334 ЦК України, не дав належної оцінки всім доказам, не навів в рішенні обґрунтування висновків і послався на ст.ст.33, 35 ЦК України, які регулюють інші правовідносини, не встановив обставини, які б давали право ОСОБА_1, згідно ст. 12 ЗУ „Про іпотеку", вимагати дострокового виконання договору іпотеки.
В іншій частині рішення суду не оскаржувалось.
Перевіривши законність на обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ліквідатора АТВТ "Криворізький Домобудівельник" підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що постановою господарського суду Дніпропетровської області від 27 лютого 2004 року було визнано ВАТ "Криворізький Домобудівельник" банкрутом і було призначено ліквідатором ОСОБА_3 (а.с. 112 т.1).
Ухвалою судді господарського суду Дніпропетровської області від 27 жовтня 2006 року ліквідаційна процедура по ліквідації ВАТ "Криворізький Домобудівельник" була продовжена до 01 липня 2007 року.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12 серпня 2004 року, яке набрало законної сили, був визнаний недійсним договір купівлі-продажу № 2-Н від 10 травня 2000 року, укладений між АТВТ "Криворізький Домобудівельник" та ТОВ "Домобудівельник", і сторони були приведені в первісний стан.
22 квітня 2005 року господарським судом Дніпропетровської області було видано наказ № 25/145 про примусове виконання вказаного вище рішення господарського суду в частині стягнення з АТВТ „Криворізький домобудівельник" на користь ТОВ. Домобудівельник" вартості будівель в сумі 31883 грн.
Постановою державного виконавця державної виконавчої служби у Довгинцівському районі м. Кривого Рогу від 24 травня 2005 року на підставі ст.65 ЗУ „Про виконавче провадження" було відмовлено у відкритті виконавчого провадження по примусовому виконанню рішення господарського суду від 12 серпня 2004 року і наказ № 25/145 ВІД 22 квітня 2005 року в частині стягнення з АТВТ „Криворізький Домобудівельник" на користь ТОВ „Домобудівельник" 31883 грн. був направлений на виконання арбітражному керуючому АТВТ „Криворізький Домобудівельник".
Для примусового виконання вказаного рішення господарського суду в частині покладання зобов'язання на ТОВ „Домбудівельник" про повернення АТВТ „Криворізький Домобудівельник" будівель, розташованих за АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3, був виданий другий наказ № 25/145 від 22 квітня 2005 року, на підставі якого було відкрито виконавче провадження постановою державного виконавця державної виконавчої служби Довгинцівського району м. Кривого Рогу від 28 квітня 2005 року.
Станом на 27 жовтня 2005 року рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12 серпня 2004 року виконане не було, тобто ТОВ „Домбудівельник" не повернув АТВТ „Криворізький Домобудівельник" будівлі, а АТВТ „Криворізький Домобудівельник" не повернув ТОВ. Домбудівельник" вартість цих будівель, які на цей час були зареєстровані на праві власності за ТОВ. Домбудівельник" в КП „Криворізьке БТІ".
ТОВ. Домбудівельник" 27 жовтня 2005 року уклав з фізичною особою ОСОБА_1 договір позики, згідно якого ОСОБА_1 передав ТОВ „Домобудівельник" свої гроші в сумі 60000 грн. на строк до 27 жовтня 2010 року шляхом переводу на його розрахунковий рахунок (а.с. 116,117 том 1).
27 жовтня 2005 року ТОВ „Домобудівельник" в забезпечення виконання договору позики від 27 жовтня 2005 року уклав з фізичною особою ОСОБА_1 іпотечний договір №2 предметом якого було вказано комплекс будівель вартістю 20961 грн., розташованих за АДРЕСА_2, та іпотечний договір №3 предметом якого було вказано комплекс будівель вартістю 6166 грн. 57 коп., розташованих за АДРЕСА_1, в яких зазначили, що договори укладаються з накладенням заборони на відчуження предметів іпотеки (а.с. 118-121 том.1). 30 грудня 2005 року ОСОБА_1 подав до КП „Криворізьке БТІ" заяву про накладення заборони на відчуження будівель, які були зазначені в договорах іпотеки та витяги про реєстрацію в Єдиному реєстрі іпотеки цих нерухомих об'єктів за АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 (а.с.122).
12 грудня 2005 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Дніпропетровської області були
складені акти про вилучення у ТОВ. Домбудівельник" будівель та споруд за АДРЕСА_2 і по АДРЕСА_1 та про їх передачу представнику АТВТ „Криворізький Домобудівельник".
На підставі вказаних актів ліквідатор АТВТ „Криворізький Домобудівельник" звернувся 14 грудня 2005 року з заявою до КП „Криворізьке БТІ" про реєстрацію права власності за АТВТ „Криворізький Домобудівельник" на об'єкти нерухомості зазначених у вказаних актах державного виконавця.
На заяву ліквідатора АТВТ „Криворізький Домобудівельник" КП „Криворізьке БТІ" повідомило, що зареєструвати об'єкти нерухомості на праві власності за АТВТ „Криворізький Домобудівельник" неможливо, оскільки споруди зазначені в актах, знаходяться в іпотеці і на їх накладений арешт (а.с. 12 том1).
22 березня 200б року ОСОБА_1 на підставі п.п. 5.1, 5.2 договорів іпотеки №2 та №3 від 27 жовтня 2005 року звернувся до ТОВ „Домбудівельник" з досудовою вимогою про повернення йому 60000 грн. за договором позики від 27 жовтня 2005 року з тих підстав, що в судовому порядку оспорюються договори іпотеки.
ТОВ. Домбудівельник" у своїй відповіді відмовив ОСОБА_1 повернути 60000 грн. за договором позики із-за відсутності грошових коштів.
На підставі зазначених вище матеріалів справи, встановлених обставин, районний суд дійшов висновку про відмову в задоволені позовних вимог АТВТ „Криворізький Домобудівельник" та прокурору Довгинцівського району м. Кривого Рогу про визнання договорів іпотеки недійсними і про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 з визнанням за ним права власності на об'єкти предмети договорів іпотеки.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні позовних вимог АТВТ „Криворізький Домобудівельник", оскільки такий висновок суду першої інстанції відповідає встановленим обставинам та матеріалам справи.
Суд вірно зазначив, що ТОВ. Домбудівельник" на підставі ст.5 ЗУ „Про іпотеку", мав право передати спірні об'єкти нерухомості в іпотеку, з тих підстав, що на момент укладення договорів іпотеки спірні об'єкти нерухомості, які стали предметами іпотечних договорів, були зареєстровані на праві власності за ТОВ „Домобудівельник" в КП „Криворізькому БТІ" і не знаходились під арештом.
Доводи в апеляційній скарзі про те, що після вступу в законну силу рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18 серпня 2004 року, право власності на спірні будівлі у відповідача ТОВ „Домобудівельник" припинилось і він не мав права передавати ці будівлі в іпотеку, спростовуються матеріалами справи та висновками суду.
Факт визнання рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18 серпня 2004 року договору купівлі-продажу № 2-Н від 10 травня 2000 року, укладеного між АТВТ „Криворізький Домобудівельник" та ТОВ. Домобудівельник", недійсним на підставі ст.48 ЦК України (редакція 1963 p.), зобов'язував обидві сторони по договору повернути другій стороні все, що вона одержала при виконанні договору, а якщо неможливо, то відшкодувати вартість одержаного про що і було зазначено в указаному рішенні господарського суду.
З матеріалів справи вбачається, що після визнання недійсним вказаного договору купівлі-продажу, сторони по цьому договору , для яких одночасно наступили правові наслідки - двостороння реституція, не виконали покладені на них обов'язки про повернення другій стороні всього, що вона одержала при виконанні договору, тобто АТВТ „Криворізький Домобудівельник" не передав ТОВ. Домобудівельник" грошей в сумі 31883 грн., а ТОВ „Домобудівельник" не передав АТВТ „Криворізький Домобудівельник" куплені будівлі.
Виходячи з того, що АТВТ „Криворізький Домобудівельник" і ТОВ „Домобудівельник" добровільно не виконали рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18 серпня 2004 року і воно не було виконано в примусовому порядку, колегія суддів вважає, що у КП „Криворізьке БТІ" не було правових підстав для державної перереєстрації права власності на спірні будівлі з ТОВ „Домобудівельник" на АТВТ „Криворізький Домобудівельник".
Згідно ч.1 СТ.128 ЦК України (редакція 1963 p.), право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.
Вказане положення про момент набуття права власності за договором зазначено і в ч.1 ст.з34 ЦК України. Якщо договір підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації (ч.4 ст.334 ЦК України).
Позивач не надав суду доказів про передачу спірних будівель від ТОВ. Домобудівельник" до АТВТ „Криворізький Домобудівельник" і про передачу грошей за ці будівлі від АТВТ „Криворізький Домобудівельник" до ТОВ „Домобудівельник".
Оцінюючи вище зазначене, колегія суддів вважає, що висновок районного суду про те, що на момент укладення договорів іпотеки №2 і №3 від 27 жовтня 2005 року власником спірних будівель був ТОВ „Домобудівельник" є обґрунтованим.
В матеріалах справи відсутні докази про виконання АТВТ „Криворізький Домобудівельник" вимог ч.2 ст.65 ЗУ „Про виконавче провадження", тобто про виконання АТВТ „Криворізький Домобудівельник" наказу господарського суду Дніпропетровської області від 22 квітня 2005 року № 25/145 в частині повернення грошей ТОВ „Домобудівельник" в зв'язку з визнанням договору купівлі-продажу будівель недійсним.
Наведене свідчить про те, що АТВТ „Криворізький домобудівельник", не будучи власником спірних будівель, безпідставно вимагає від ТОВ. Домобудівельник" повернення йому спірних будівель в порядку односторонньої реституції та визнання договорів іпотеки недійсними.
Таким чином, колегія суддів, виходячи з викладеного, приходить до висновку, що районний суд обґрунтовано, відповідно до ст.5, 18 ЗУ „Про іпотеку", ст.ст.203,215 ЦК України відмовив АТВТ „Криворізький Домобудівельник" в задоволення позовних вимог про визнання договорів іпотеки недійсними.
Разом з тим, колегія суддів приходить до висновку, що районний суд необгрунтовано задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання за ним права власності на спірні будівлі, та про їх державну реєстрацію в КП „Криворізьке БТІ" на його ім'я.
Правовими підставами для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, як зазначено в ст.37 ЗУ „Про іпотеку", є договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ. Домобудівельник" 27 жовтня 2005 року уклав з фізичною особою ОСОБА_1 безпроцентний договір позики, згідно якого ОСОБА_1 передав ТОВ. Домобудівельник" гроші в сумі 60000 грн. на строк до 27 жовтня 2010 року.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором позики, ТОВ „Домобудівельник" та ОСОБА_1 уклали 27 жовтня 2005 року договори іпотеки, в яких були вказані предметами спірні будівлі за АДРЕСА_2 та за АДРЕСА_1.
22 березня 2006 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ. Домобудівельник" з досудовою вимогою про повернення йому 60000 грн. на підставі п.п. 5.1, 5.2 договорів іпотеки №2 і №3 від 27 жовтня 2005 року, оскільки право власності ТОВ „Домобудівельник" на предмети договорів іпотеки оспорюється в суді.
ТОВ. "Домобудівельник" повідомив ОСОБА_1, що його досудова вимога не може бути виконана в зв'язку з відсутністю грошей.
На підставі зазначених обставин районний суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані і на підставі ст.ст. 12,33 ЗУ „Про іпотеку", ч.2 ст.530 ЦК України задовольнив позовні вимоги.
Колегія суддів вважає, що такий висновок не відповідає встановленим обставинам та вимогам закону.
Згідно ч.1 ст.12 ЗУ „Про іпотеку", у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.
Суд першої інстанції не встановив і в рішенні не зазначив конкретні обов'язки по договору іпотеки які були порушені іпотекодавцем і які давали право ОСОБА_1 вимагати від іпотекодавця дострокового визнання основного зобов'язання, тобто повернення йому грошей в сумі 60000 грн. за договором позики.
Строк виконання зобов'язання встановлено ст.530 ЦК України.
Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції помилково застосував положення ч.2 ст.530 ЦК України, оскільки згідно умов п.п."б", п.2 і п.5 договору позики від 27 жовтня 2005 року, строк виконання зобов'язання по договору позики зазначений 27 жовтня 2010 року.
Також районний суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 на підставі ст.3 ЗУ „Про іпотеку" обґрунтовано звернувся з позовом про визнання за ним права власності на предмети за договорами іпотеки.
Виходячи з положень розділу V ЗУ „Про іпотеку" та ст.33 цього закону, колегія суддів вважає, що районний суд не вірно застосував їх при вирішенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1
Згідно ст.33 ЗУ „Про іпотеку", у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Положення ст.ст. 12,33 ЗУ „Про іпотеку" встановлюють право іпотекодержателя задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а не шляхом визнання за ним права власності на предмет іпотеки, а тому вказані положення закону суд застосував не вірно. Приймаючи до уваги що строк виконання обов'язку - повернення грошей за договором позики, не настав і зазначені положення закону не передбачають визнання права власності іпотекодержателя на предмети договорів іпотеки, то вказаний висновок районного суду є незаконним, а тому рішення суду в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 підлягає скасуванню з постановлениям, відповідно до п.3 ч.1 ст.309 ЦПК України, нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 303, 307, п.3 ч.1 ст.309, ст.ст.313,316 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства відкритого типу „Криворізький Домобудівельник" задовольнити частково.
Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 04 серпня 200б року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Домобудівельник" про визнання права власності на нерухоме майно - предмет договору іпотеки №2 від 27 жовтня 2005 року та №3 від 27 жовтня 2005 року а саме: шлакобетонний побутовий корпус А-1 площею 327,7 кв. м., шлакобетонний гараж „Б" площею 153,3 кв. м., цегляний склад „В" площею 550,5 кв. м., шлакоблочний інструментальний цех „Г" площею 257,7 кв. м., розташованих за АДРЕСА_2, та залізобетонний панельний побутовий корпус А-1, площею 95,0 кв. м., залізобетонний павільйон „Б" площею 62,8 кв. м., залізобетонний панельний склад „В" площею 506,0 кв. м., розташованих за АДРЕСА_1, та стягненню досудового збору з ТОВ „Домобудівельник" на користь ОСОБА_1 в сумі 272+30=302 грн. скасувати та постановити в цій частині позовних вимог нове рішення.
В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Домобудівельник", треті особи прокурор Довгинцівського району м. Кривого Рогу, Акціонерне товариство відкритого типу „Криворізький Домобудівельник", Комунальне підприємство „Криворізьке бюро технічної інвентаризації" про визнання за ним права власності на нерухоме майно по іпотечним договорам №2 і №3 від 27 жовтня 2005 року та про їх державну реєстрацію в Комунальному підприємстві „Криворізьке бюро технічної інвентаризації" на його ім'я відмовити.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.