Справа № 33-ц-204/07                             Головуючий у І інстанції - Денисова Т.С.

Категорія - 34                                                          Доповідач - Стрільчук В.А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 червня 2007 року колегія суддів з розгляду цивільних справ у касаційному порядку апеляційного суду Волинської області в складі: Русинчука М.М., Расевича С.І., Стрільчука В.А.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в місті Луцьку справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, Горошівської сільської ради про визнання недійсними заповіту та рішення ради за касаційною скаргою ОСОБА_1на рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 2 листопада 2004 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 25 січня 2005 року,

встановила:

У вересні 2004 року ОСОБА_1звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що вона є спадкоємцем за законом майна своєї двоюрідної тітки ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1року. 12 лютого 2003 року ОСОБА_3. вчинила заповіт, посвідчений секретарем Горошівської сільської ради, належної їй на праві користування земельної ділянки площею 0,10 га на користь відповідачки ОСОБА_2. На підставі цього заповіту рішенням Горошівської сільської ради від 31 травня 2004 року надано дозвіл на розробку проекту для передачі земельної ділянки безоплатно у приватну власність ОСОБА_2. для ведення особистого селянського господарства. При вчиненні заповіту ОСОБА_3. не розуміла значення своїх дій і не могла керувати ними. Тому просила визнати згадані заповіт і рішення ради недійсними.

Рішенням Борщівського районного суду Тернопільської області від 2 листопада 2004 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 25 січня 2005 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати судові рішення, посилаючись на невідповідність висновків судів обставинам справи.

Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для перегляду судових рішень відсутні, виходячи з наступного.

Відмовляючи в позові, місцевий суд обгрунтовано виходив з того, що оспорюваний заповіт не породжував для сторін ніяких правових наслідків, оскільки ОСОБА_3. не мала правовстановлюючих документів на земельну ділянку, яка перебувала у власності сільської ради, а отже цим заповітом права позивачки не порушені. Рішення ради про надання дозволу на розробку проекту для передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_2. прийнято в межах її компетенції з дотриманням вимог законодавства.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції та залишив його рішення без змін.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно зі ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалені з додержанням судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, а також відсутні передбачені ч. 1 ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення. Наведені в касаційній скарзі доводи висновок судів не спростовують.

Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів з розгляду цивільних справ у касаційному порядку апеляційного суду Волинської області

ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_1відхилити.

Рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 2 листопада 2004 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 25 січня 2005 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.