ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.05.2011 року Справа № 5005/1920/2011
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Білецької Л.М.–доповідача
суддів: Тищик І.В., Верхогляд Т.А.
при секретарі судового засідання: Литвин А.П.
за участю представників сторін:
від відповідача: ОСОБА_1, довіреність №148 від 27.04.11р., представник;
представники позивача та третьої особи у судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Кратос”,
м. Кривий Ріг
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.11 р.
у справі №5005/1920/2011
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю “Кратос”, м. Кривий Ріг
до відповідача: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ
третя особа Геологорозвідувальна експедиція “Кривбасгеологія” Казенного підприємства “Південукргеологія”, м. м. Кривий Ріг
про визнання договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №12/02-1560-ОД від 01.06.2005р. чинним та продовженим на 5 років, визнання не чинним наказу №12/03-300-ПО від 23.03.2009р.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Кратос" звернулося до господарського суду із позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровської області; за участю Геологорозвідувальної експедиції "Кривбасгеологія" Казенного підприємства "Південукргеологія" про визнання договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-1560-ОД від 01.06.2005р. чинним та продовженим на 5 років, визнання не чинним наказу № 12/03-300-ПО від 23.03.09р.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.11р. у справі № 5005/1920/2011 (суддя Дубінін І.Ю.) відмовлено у задоволенні позову повністю.
Рішення мотивовано тим, що з огляду на приписи ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, встановлений в інших судових рішеннях факт припи нення договору №12/02-1560-ОД з 01.03.09р. не потребує доказування.
Не погодившись з зазначеним рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю “Кратос”, м. Кривий Ріг, звернулось з апеляційною скаргою до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в якій вважає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, а також неповно з’ясовано обставин, що мають значення для справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги
ТОВ “Кратос” у повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що ТОВ “Кратос” не має юридичного факту встановлення договору нечинним, отже, має переважне право на пролонгацію за Законом та виграло конкурс на новий договір. Крім того, договір оренди РВ ФДМУ не може розривати за власною ініціативою в односторонньому порядку з порушенням Законодавства, адже РВ ФДМУ є державною установою з чітко визначеним законодавством межами повноважень та компетенцій.
Також, позивач не надсилав відповідачу рекомендованого листа з повідомленням про вручення та описом вкладення, А саме за умови такого відправлення можна вважати належним чином повідомленням відповідача з приводу розірвання договору, оскільки така інформація містилася б в опису вкладення. А повідомлення про вручення свідчило б про надходження листа до адресата.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.04.11р. апеляційну скаргу призначено до розгляду.
Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області надано відзив на апеляційну скаргу ТОВ “Кратос”, в якому зазначено, що в ході розгляду справ № 14/98-10 та 11/112-10, судом встановлено факт припинення договору № 12/02-1560-ОД з 01.03.09р., та на цій підставі правомірно відмолено в задоволенні позовних вимог. Просить, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду –без змін.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Як видно із матеріалів справи, між відповідачем, як орендодавцем, та позивачем, як орендарем, 01.06.2005р. було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-1560-ОД, згідно з п. 1.1 розділу 1 якого, орендодавець передає, в орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно - приміщення в адміністративній будівлі площею 48,4 кв. м, що розташоване за адресою м. Кривий Ріг, пр. К. Маркса, 30, на другому поверсі двоповерхового будинку, що знаходиться на балансі Геологорозвідувальної експедиції "Кривбасекологія" казенного підприємства "Південукргеологія", вартість якого, згідно незалежної оцінки становить 21 780,00 грн.
Пунктом 10.1 Договору сторонами встановлено строк чинності договору до 01.05.05р. Додатковою угодою до Договору від 22.08.08 до п. 10.1 сторонами були внесені зміни та встановлено, що Договір діє до 01.03.09р.
На виконання умов договору, орендодавець передав орендарю в оренду майно згідно по акту приймання - передачі майна, який підписаний одночасно з договором.
Сторонами 22.08.2008 року укладено додаткову угоду, якою внесено зміни до договору оренди нерухомого майна від 01.06.2005 року № 12/02-1560-ОД, відповідно до розділу II якої, договір оренди діє до 01.03.2009 року.
Пунктом 10.1 Договору сторони визначили, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, повній оплаті за договором і при наданні інформації щодо виконання умов цього договору, а саме: наявності договору страхування, дозволу пожежної інспекції та узгодження балансоутримувача, Договір, за заявою орендаря щодо продовження терміну дії, може бути продовжений на тих самих умовах, які передбачені у Договорі.
Крім того, додатковою угодою від 22.08.2008 року про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 01.06.2005р. №12/02-1560-ОД визначено, що орендар, у разі наміру продовжити строк дії договору оренди, зобов'язаний за два місяці до закінчення терміну дії договору оренди подати орендодавцю про це заяву з документами щодо виконання умов договору оренди (дозвіл пожежників, копія договору страхування державного майна, платіжні доручення про сплату страхового платежу та ін.).
У разі неподання орендарем до орендодавця заяви протягом встановленого даним пунктом договору терміну, або відмови орендодавця від продовження строку дії договору оренди на новий термін, договір припиняє свою дію, а орендар зобов'язаний виселитися у день, визначений за договором, як кінцевий термін дії договору оренди, та надати орендодавцю акт повернення орендованих площ балансоутримувачу.
Відповідно до п. 2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та умов договору оренди передбачено, що чинність договору припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.
Як встановлено господарським судом та слідує з матеріалів справи, 23.03.09р. відповідач направив на адресу позивача лист № 16-03-02248 про припинення дії договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, в якому повідомив позивача, що договір оренди припинив свою дію 01.03.09р.
Відтак, спірний договір є припиненим з 01.03.09р.
Отже, з огляду на викладене, апеляційна інстанція погоджується із думкою господарського суду Дніпропетровської області, що договір оренди від 01.06.2005р. року № 12/02-1560-ОД закінчив свою дію 01.03.2009 року, а Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні" набрав чинність 30.12.2009 року - спірний договір не міг бути продовжений п'ять років.
Більш того, згідно з ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
В ході розгляду справ № 14/98-10 та 11/112-10, судом встановлено факт припинення договору № 12/02-1560-ОД з 01.03.09р., отже на цій підставі правомірно відмолено в задоволенні позовних вимог.
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дав їм правильну юридичну оцінку, прийняв законне і обґрунтоване рішення, підстави для скасування якого відсутні.
Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду, а тому її слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст.101, 103-105 ГПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.11р. у справі № 5005/1920/2011 –залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Кратос”, м. Кривий Ріг –без задоволення.
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Л.М. Білецька
Суддя І.В. Тищик
Суддя Т.А. Верхогляд