26.05.2011
Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ц–549/11р. Головуючий в першій
інстанції Фисюк О.І.
Категорія 48 Доповідач в апеляційній
інстанції Моцний М.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 травня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого судді - Володіної Л.В.,
суддів - Моцного М.В., Сундукова М.В.,
за участю секретаря - Одажиу Л.І.,
позивача - ОСОБА_3,
представника відповідача - ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 22 грудня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання дітей, -
В С Т А Н О В И Л А :
У березні 2010 р. ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2. Уточнивши протягом розгляду справи свої позовні вимоги ОСОБА_3 просила стягнути з відповідача аліменти на утримання їх неповнолітніх дітей ОСОБА_6, ОСОБА_7, а також ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, в твердій грошовій сумі в розмірі 10000,00 грн. на кожну дитину до досягнення ними повноліття.
Позов мотивований тим, що відповідач є батьком дітей, однак у добровільному порядку відмовляється надавати матеріальну допомогу на їх утримання. Вимогу про стягнення аліментів в твердій грошовій формі позивач пояснює тим, що відповідач не декларує свій фактичний дохід, який є значно більшим, ніж згідно наданих ним довідок.
Рішенням Ленінського районного суду м. Севастополя від 22 грудня 2010 року позовні вимоги задоволено частково. Постановлено стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 на утримання дітей: доньки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в загальному розмірі 3/5 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше ЗО відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання позову 29.03.2010 року та до повноліття дітей. В задоволенні вимог ОСОБА_3 про стягнення аліментів з ОСОБА_5 на утримання дітей в твердій грошовій сумі в загальному розмірі 30000,00 грн. відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції з підстав порушення судом норм матеріального права, а також неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи, з ухваленням нового рішення про задоволення її позовних вимог у повному обсязі.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення позивача в підтримання апеляційної скарги, представника відповідача, який просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає відхиленню з наступних підстав.
Постановляючи рішення суд першої інстанції виходив із того, належних та допустимих доказів в обґрунтування стягнення з відповідача аліментів у твердій грошовій сумі позивачем не надано, а тому визначив розмір аліментів у вигляді 3/5 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше ЗО відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
З таким висновком погоджується колегія суддів апеляційного суду, оскільки він ґрунтується на нормах чинного законодавства України.
За положеннями ст. ст. 180 - 183 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст. 184 цього Кодексу. Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Аліменти у твердій грошовій сумі стягуються лише у тих випадках, коли їх стягнення у частці від заробітку (доході) платника неможливе або викликає труднощі.
Відповідно до ч. 1 ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення (ч. 1 ст. 282 СК України).
Судом першої інстанції встановлено, що до 22.10.2009 р. сторони перебували у шлюбі, від якого мають дітей: доньку ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, та сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. Місце проживання дітей визначено з матір'ю ОСОБА_3, про що також свідчить довідка про склад сім'ї № 480, видана КП СМР "РЕП № 1" від 13.03.2010 р.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач працює директором на трьох підприємствах, а саме, в TOB "ЕС.Т.КОМ", TOB "НВП "ЕС.Т.КОМ" та TOB "Курута". Згідно довідкам TOB "ЕС.Т.КОМ", TOB "НВП "ЕС.Т.КОМ" від O7.O6.2010 р. вих. № 40, TOB "Курута" від 07.06.2010 р. вих. № 32 посадовий оклад директора ОСОБА_5 складає 1350,00 грн., тобто загальний розмір місячного доходу, якій відповідач одержує, працюючи у зазначених підприємствах, становить 4050,00 грн. (а.с. 35-39).
Згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця серії НОМЕР_1, виданого 25.11.2004 року Балаклавською районною державною адміністрацією м.Севастополя ОСОБА_5 є приватним підприємцем. З довідок Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя від 16.12.2010 р. № 1996 та від 18.05.2011 року № 717/9/17-123, суб'єкт господарської діяльності ОСОБА_5 перебуває на податковому обліку у Балаклавському районі. Згідно облікових даних розмір виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) за 2008 рік склав -499500,00 грн.; за 2009 рік – 498765,00 грн., за 1 півріччя 2010 року – 153210,00 грн. За 2 півріччя 2010 року дохід від підприємницької діяльності склав нульове значення.
Відповідно до відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів від 25.05.2011 року № 6220/29 ОСОБА_5 з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року регулярно отримував доходи в грошовому вигляді.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Водночас згідно зі ст. 60 ЦПК України позивач ОСОБА_3 не довела, що відповідач має нерегулярний, мінливий дохід, отримує частину доходу в натурі, що може бути підставою для призначення аліментів у твердій грошовій сумі.
Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач ОСОБА_5 є приватним підприємцем і його неофіційний дохід є високим з огляду на те, він проводить погашення кредиту та відсотків і не має заборгованості за цим кредитом, а також про те, що відповідач надавав у 2004 році значні кошти в позику юридичним особам, побудовані на припущеннях, тоді як за приписом ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Посилання позивача на розміри виручки від підприємницької діяльності відповідача є безпідставними, оскільки поняття виручки приватного підприємця та його середній заробіток (дохід) не аналогічні за змістом.
Наявність майна для утримання якого необхідні значні кошти, на думку колегії суддів апеляційного суду, також не може бути підставою для призначення аліментів у твердій грошовій сумі.
Посилання позивача на потребу в додаткових витратах на утримання дітей, а саме продовження навчання дочки, заняття спортом синів, також жодним чином у позові не підтвердженні. У випадку зазнання або передбачування таких витрат позивач вправі звернутися з такими вимогами у визначеному законодавством порядку.
Правильно врахувавши викладені обставини справи, вимоги закону, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача аліментів у твердій грошовій сумі, оскільки довідки, наявні в матеріалах справи з його місця роботи та Державної податкової інспекції і балаклавському районі м. Севастополя свідчать про стабільність доходу ОСОБА_5
Крім того слід зазначити, що розмір аліментів, визначений позивачем (30 тис. грн.), перевищує розумні потреби дітей для забезпечення нормальної їх життєдіяльності з урахуванням прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку.
Стосовно ж максимального розміру аліментів, визначеного судом першої інстанції в 3/5 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше ЗО відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, колегія суддів апеляційного суду вважає, що ОСОБА_5 така частка не оспорюється, а в судовому засіданні апеляційного суду його представник повідомив, що відповідач згоден виплачувати аліменти в розмірі 20 відсотків свого заробітку (доходу) на кожну дитину.
Порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів також не встановлено.
Інших доводів, які б ставили під сумнів законність та обґрунтованість рішення суду в апеляційній скарзі не наведено.
За таких обставин, з урахуванням вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України, слід визнати, що суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду – без змін.
Крім того, відповідно до ч.3 ст. 81 ЦПК України з ОСОБА_3 підлягають стягненню 120 грн. витрат на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись викладеним, ст.ст.303, 304, п.1 ч.1 ст.307, п.1 ст.308, ст.ст. 313, 314 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 22 грудня 2010 року – залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_3 витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120 грн. Банк одержувача - ГУДК в м. Севастополі; одержувач платежу - місцевий бюджет Ленінського району (для Апеляційного суду м. Севастополя); МФО 824509, ОКПО 24035598, р/р 31213263700007, код платежу 22050002; призначення платежу - оплата інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи для Апеляційного суду м. Севастополя.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: /підпис/ Л.В.Володіна
Судді: /підпис/ М.В.Моцний
/підпис/ В.М.Сундуков
З оригіналом згідно:
Суддя Апеляційного суду
м. Севастополя М.В.Моцний