Судове рішення #15674275


Справа № 11-342/11 Головуючий у І інстанції Соловей В.В.

Категорія - ст.185 ч.3 КК Доповідач Григор’єва В. Ф.


У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

 19 травня 2011 року  колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:


Головуючого-суддіГригор’євої В. Ф.


суддів                           -     Демченка  О.В., Трейтяк О.П.,

з участю прокурора    -     Басюка С.В.

захисника                    -      ОСОБА_2

обвинуваченого          -      ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 30 березня 2011 року,

                                             ВСТАНОВИЛА:

Цією постановою кримінальна справа по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, не одруженого, тимчасово безробітного, з середньою освітою, раніше судимого: 22 червня 1995 року Харцизьким міським судом Донецької області за ст.ст. 94,  222 ч.1, 42 КК України в редакції 1960 року до 11 років позбавлення волі, звільнений 06 липня 2005 року по відбуттю строку покарання, -

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України, повернута для проведення додаткового розслідування.

Органами досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що він 11 грудня 2005 року на невстановленому досудовим слідством мотоциклі марки „МТ” приїхав до магазину № НОМЕР_1 Остерського споживчого товариства в с. Дешки Козелецького району Чернігівської області. З метою вчинення крадіжки ОСОБА_3 підійшов до магазину з тильної сторони будівлі, де за допомогою викрутки пошкодив замки дверей підсобного приміщення, та проник у середину. Після чого, з торгової зали та підсобного приміщення магазину викрав спиртні напої, тютюнові вироби, продукти харчування та інші товарно-матеріальні цінності на загальну суму 1949,13 грн.

Вказані дії обвинуваченого  ОСОБА_3 органом досудового слідства кваліфіковані за ст. 185 ч.3 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням в інше приміщення.

Повертаючи кримінальну справу на додаткове розслідування, суд першої інстанції вказав, що органи досудового слідства допустили неповноту та однобічність досудового слідства, яку неможливо усунути  в судовому засіданні. Зокрема, пред’явлене органами досудового слідства обвинувачення є неконкретним, оскільки не зазначено місце вчинення злочину – точне місце знаходження вказаного магазину, зокрема назва вулиці у с. Дешки, не перелічені найменування, кількість, асортимент викрадених товарно-матеріальних цінностей, їх вартість і фактично за основу обвинувачення прийняті відомості Остерсського споживчого товариства про нестачу товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 1949,13 грн. Також залишилися не досліджені показання ОСОБА_3 про те,  що він ніколи не мав у власності і користуванні  мотоциклу марки „МТ”, а інкриміновану крадіжку не вчиняв, оскільки у вказаний час  проживав і працював у м. Арзамас Російської федерації. Відсутні відомості щодо рішень  по матеріалам кримінальної справи, які були виділені в окреме провадження, по факту місця знаходження товарно-матеріальних цінностей, викрадених із магазину № НОМЕР_1 у с. Дешки, у ніч 11 грудня 2005 року, та по факту місця знаходження мотоциклу марки „МТ”, належного ОСОБА_3

В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить скасувати постанову суду, а справу направити на новий судовий розгляд. Посилається на те, що підстав для направлення кримінальної справи на додаткове розслідування не вбачається, судом не було надано можливості для зміни обвинувачення. Вважає, що досудове слідство проведено в повному обсязі, проведені всі процесуальні дії, які необхідні для встановлення істини по справі. Вказує на те, що ненадання в судове засідання інформації з Козелецького РВ про прийняті рішення в порядку ст. 97 КПК України, за виділеними під час досудового слідства в окреме провадження матеріалами, не впливає на суть пред’явленого ОСОБА_3 обвинувачення, тим більше, що злочин мав місце в 2005 році.

Не погоджуючись з поданою апеляцією, адвокат - захисник ОСОБА_2 надав заперечення, в яких  просить постанову суду про повернення справи для проведення додаткового розслідування залишити без зміни, а апеляцію прокурора - без задоволення, оскільки вона є безпідставною та такою, що не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Заслухавши доповідача по справі, думку прокурора, який підтримав         апеляцію і просив її задовольнити з вказаних у ній  підстав, постанову суду скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суду,  пояснення обвинуваченого ОСОБА_3 та захисника – адвоката ОСОБА_2, які  просили апеляцію прокурора залишити без задоволення, а постанову суду – без зміни, оскільки вона обґрунтована, так як в ході досудового слідства ОСОБА_3 пред’явлено неконкретне обвинувачення, порушення права обвинуваченого на захист,  перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені у апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 281 КПК України, можливе направлення кримінальної справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

Згідно ст. 22 КПК України прокурор, слідчий і особа яка проводить дізнання, зобов’язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об’єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдують обвинуваченого.

Згідно до вимог ст.ст.131, 132 КПК України підставою для притягнення особи в якості обвинуваченого є достатність доказів, які вказують на вчинення злочину. Обвинувачення повинно бути конкретним та зрозумілим.

Так, органи досудового слідства не виконали вимог вказаного закону, щодо всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, допустили неповноту досудового слідства, яку неможливо усунути в судовому засіданні.

Неконкретність обвинувачення  порушує право обвинуваченого на захист, що є істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону

Як слідує з матеріалів кримінальної справи і доводів, викладених в постанові, приймаючи рішення про направлення справи на додаткове розслідування, суд вжив всіх заходів по всебічному дослідженню обставин справи і обґрунтовано дійшов висновку, що у справі має місце неповнота досудового слідства, яка не може бути усунута в судовому засіданні.

Так, своє рішення суд ґрунтував тим, що органи досудового слідства вказані вимоги кримінально-процесуального закону належним чином не виконали, оскільки ОСОБА_3 пред’явлене неконкретне обвинувачення.  З даним твердженням суду, колегія суддів погоджується, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, в постанові про пред’явлення обвинувачення та в обвинувальному висновку  не зазначено місце вчинення злочину - точне місце знаходження вказаного магазину,  зокрема назва вулиці у с. Дешки,  не перелічені найменування, кількість, асортимент викрадених товарно-матеріальних цінностей, їх вартість. За основу обвинувачення фактично прийняті відомості Остерського споживчого товариства про нестачу товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 1949.13 гривень. Колегія суддів вважає, що суд дійшов обгрунтованого висновку, що органи досудового слідства повинні були встановити найменування, кількість, асортимент і вартість товарно-матеріальних цінностей, викрадених у ніч на 11 грудня 2005 року із магазину у с. Дешки.

Як вбачається із протоколу виявлення, огляду і вилучення від 16 грудня 2005 року, що у будинку в АДРЕСА_2, у присутності ОСОБА_4 виявлені і вилучені чай, вагою приблизно 400 г, у поліетиленовому пакеті, упаковка із-під чаю «Домашній чай», упаковка із-під чаю «Гіта медіум», етикетка із-під консерви «Кілька в томаті», дві бляшанки консерви і викрутка (а.с. 45).

Проте, із протоколу судового засідання вбачається, що ОСОБА_3 зазначив у суді, що  вказані чай,  консерви придбав у магазині в с. Одинці. Вказані  показання ОСОБА_3 необхідно  перевірити, оскільки є сумніви щодо наявності у продажу у грудні 2005 року в магазині в с. Дешки зазначених продуктів харчування. Також підлягає перевірці спосіб проникнення ОСОБА_4 до приміщення магазину з використанням викрутки для пошкодження замків дверей, оскільки дані  протоколу огляду місця події' від 11 грудня 2005 року  про спосіб проникнення до приміщення магазину є суперечливими ( а.с. 3-9).

Органами досудового слідства належним чином не перевірені показання  ОСОБА_3 про те, що на момент скоєння злочину він перебував у м. Арзамас Російської Федерації. Як вбачається з матеріалів справи, в ході  досудового слідства - 15 вересня 2010 року матеріали кримінальної справи по факту місця знаходження товарно-матеріальних цінностей, викрадених у ніч на 11 грудня 2005 року   із магазину № НОМЕР_1 у с. Дешки, та по факту місця знаходження мотоцикла марки «МТ», належного ОСОБА_4, виділені в окреме провадження для додаткової перевірки (а.с. 141, 142). Вказані матеріали кримінальної справи, що виділені в окреме провадження, для дослідження у судове засідання органами досудового слідства не надані, інформація про прийняті у порядку ст. 97 КПК України рішення відсутня.

Доводи прокурора про те, що судом не було надано можливості для зміни обвинувачення, безпідставні, оскільки  розгляд справи судом розпочато 13 січня 2011року, а закінчено – 30 березня 2011 року. Також була винесена постанова Козелецького районного суду Чернігівської області від 2 березня 2011 року відповідно до вимог ст. 315-1 КПК України з метою перевірки та уточнення фактичних даних, проте, слідчим відділенням Козелецького РВ УМВС України в Чернігівській області не виконана.

З врахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд був позбавлений можливості прийти до висновку про винуватість або невинуватість  ОСОБА_3 у вчиненні зазначеного злочину.

 Колегія суддів вважає, що органами досудового слідства ОСОБА_3 було пред’явлене неконкретне обвинувачення, що є порушенням його права на захист.

Викладене свідчить, що суд першої інстанції не мав можливості розглянути справу по суті у судовому засіданні і обґрунтовано повернув її на додаткове розслідування.

За таких обставин постанова суду є законною, обґрунтованою і підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.

В ході додаткового розслідування необхідно виконати вказівки суду в повному обсязі, ретельно перевірити доводи, викладені у апеляції прокурора та захисника, викладені у запереченнях та у відповідності до здобутих доказів, прийняти законне  і обгрунтоване рішення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366, 379, 382 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення, а постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 30 березня 2011 року про повернення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України, прокурору Козелецького району для проведення  додаткового розслідування  –  без зміни.             

СУДДІ:

Демченко О.В.                          Григор’єва В.Ф.                                   Трейтяк О.П.








Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація