Справа № 22ц-2114/2007 Головуючий у суді 1 інстанції: Янжула С. А.
Категорія 21 Доповідач: Перцова В.А.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 квітня 2007 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:
Головуючого судді: Перцової В.А.
Суддів: Козлова СП., Повєткіна В.В.
При секретарі: Білоус A.M.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Першотравенську про відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Першотравенську і просив стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у сумі 77 000 грн.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що він тривалий час знаходився у трудових відносинах з підприємством ВАТ „Павлоградвугілля". За час роботи на підприємстві в підземних, шкідливих умовах позивач отримав професійне захворювання, а саме: пиловий бронхіт 1-2 ст. , емфізема легень 1-2 ст. , ДН - 2 ст. , про що було складено акт від 27 травня 2003 року.
Згідно висновку МСЕК від 28 серпня 2003 року позивачу було встановлено втрату професійної працездатності у розмірі 35 %, а також його було визнано інвалідом третьої групи.
У зв'язку з отриманими захворюваннями він відчуває фізичний біль, вимушений лікуватись, втратив працездатність, змінилось його життя і душевний стан, тобто йому спричинена моральна шкода, яку повинен відшкодувати відповідач.
Рішенням Першотравенського міського суду від 29 грудня 2006 року позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача стягнуто 28 000 грн.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду з тих підстав, що рішення суду грунтується на недоведених та неповно з'ясованих обставинах, які суд безпідставно визнав встановленими, та не відповідає фактичним обставинам справи і добутим у справі доказам по встановленню заподіяння моральної шкоди позивачу, ухвалено з порушенням норм матеріального права.
При розгляді справи суд першої інстанції встановив, що позивач тривалий час знаходився у трудових відносинах з підприємством ВАТ „Павлоградвугілля". За час роботи на підприємстві в підземних, шкідливих умовах позивач отримав професійні захворювання, а саме: пиловий бронхіт 1-2 ст. , емфізема легень 1-2 ст. , ДН - 2 ст. , про що було складено акт від 27 травня 2003 року.
Згідно висновку МСЕК від 28 серпня 2003 року позивачу було встановлено втрату професійної працездатності у розмірі 35 %, а також його було визнано інвалідом третьої групи.
Враховуючи, що в результаті професійного захворювання позивач втратив працездатність, відчуває фізичний біль, душевні переживання, вимушений тривалий час лікуватись, застосовувати додаткові зусилля для організації свого життя, апеляційний суд
2
вважає, що суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про спричинення йому моральної шкоди і що страхові виплати за цю шкоду йому повинен сплатити відповідач на підставі ст. ст. 21, 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
Доводи в апеляційній скарзі про необхідність медичного висновку щодо спричинення позивачу моральної шкоди не ґрунтуються на законі.
Посилання на відсутність доказів спричинення такої шкоди є безпідставним, оскільки в матеріалах справи є документи підтверджуючі втрату позивачем працездатності, стан його здоров'я, проходження лікування. Наявність вини відповідача у спричиненні моральної шкоди позивачу не є умовою для страхової виплати.
Не може бути прийнято до уваги і те, що на 2006 рік зупинена дія норм вищезазначеного Закону щодо відшкодування моральної шкоди, так як втрата працездатності йому встановлена до 2006 року.
Разом з тим, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції безпідставно зависив розмір страхової виплати і вважає за необхідне зменшити цей розмір з урахуванням розміру втрати позивачем працездатності, групи інвалідності, характеру і ступеню спричинених моральних страждань з 28 000 грн. до 14 000 грн., змінивши в цій частині рішення суду і частково задовольнивши апеляційну скаргу.
Керуючись ст. 307, пп. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, апеляційний суд, -
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Першотравенську задовольнити частково.
Рішення Першотравенського міського суду від 29 грудня 2006 року змінити в частині розміру відшкодування моральної шкоди, яка підлягає стягненню, зменшивши її з 28 000 грн. до 14 000 (чотирнадцяти тисяч) гривень.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення; може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з цього часу.