Справа № 1-н-3/11

П О С Т А Н О В А  

іменем України

"02" лютого 2011 р.Святошинський  районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді -                                                                    Журибеди О.М.,

при секретарі -                                                                             Скиданенко Т.І.,

з участю прокурора -                                                                  Свєчнікової-Гамілякової В.Г.,

адвоката -                                                                                     ОСОБА_1,

та представника служби у справах дітей -                            Лук’янчук Р.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу порушену по факту скоєння суспільно небезпечного діяння, яка надійшла до суду з  постановою про закриття  кримінальної справи і застосування до неповнолітньої ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Київ, громадянки  України, українки, освіта неповна середня, не одруженої, не працюючої, учениці ЗСШ № 35 м.Києва Святошинського району 8-В класу, зареєстровану та проживаючу в АДРЕСА_1, раніше не судиму,

примусових заходів виховного характеру,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка не досягнула віку, з якого можлива кримінальна відповідальність, 27.09.2010 року, приблизно в 10 годин 15 хвилин, знаходячись в кабінеті № 320 середньої школи № 35, розташованої по вул. Гната Юри, 10-Б в м. Києві, побачила на столі вчителя –гр-ки ОСОБА_4 мобільний телефон «Самсунг Х830», який вирішила таємно викрасти.                                                                                          З метою виконання свого злочинного умислу ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка не досягнула віку, з якого можлива кримінальна відповідальність, продовжуючи знаходитись в кабінеті № 320 середньої шкоди № 35, розташованої по вул. Гната Юри, 10-Б в м. Києві, підійшла до письмового столу вчителя і, скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігав, з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, таємно викрала чуже майно, яке належить гр-ці ОСОБА_4, а саме мобільний телефон «Самсунг Х830», вартістю 900 гривень, в якому знаходилась сім-карта оператора мобільного зв’язку «Лайф», вартістю 25 гривень, на рахунку якої знаходились гроші в сумі 20 гривень, а всього майна на загальну суму 945 гривень.                                        Після цього ОСОБА_3 з вищевказаним чужим майном з місця скоєння злочину втекла, але була в подальшому затримана працівниками міліції.                                        В судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину не визнала та пояснила, що 27.09.2010 року, вона знаходилась на уроці іноземної мови, а саме в кабінеті № 320 приміщенні середньої школи № 35, розташованої по вул. Г.Юри, 10-Б в м. Києві. Вказаний урок викладає гр-ка ОСОБА_4. Після уроку іноземної мови 27.09.2010 року, приблизно в 10 годин 20 хвилин, всі учні її класу 8-В перейшли з кабінету № 320 до іншого на інший урок, а саме – урок фізики після якого на четвертий урок вони всім класом перейшли до іншого кабінету, де проводився урок світової літератури (кабінет вона не пам’ятає), вона на останній парті першого ряду від входу побачила мобільний телефон «Самсунг Х830»світло-зеленого кольору. Тоді вона, знайшовши даний мобільний телефон, дістала з корпусу сім-карту та викинула її в унітаз в жіночому туалеті вказаної школи, оскільки з вказаною сім-картою телефон не вмикався. Після чого вона вирішила користуватися даною річчю, оскільки не знала, що даний телефон було викрадено у її вчительки. Деякий час вона користувалася даним телефоном і не розповідала про це своїм батькам. В четвер 30.09.2010 року, вона розмовляла з своєю подругою в школі та дізналась, що у вчительки ОСОБА_4 зник мобільний телефон. ОСОБА_3 вирішила повернути даний телефон, однак на наступний день захворіла та не пішла до школи, а коли 02.10.2010 року по місцю проживання зателефонували працівники міліції, вона розповіла про даний факт своїй матері –ОСОБА_5 та телефон було у неї вилучено працівниками міліції.

Не дивлячись на те, що неповнолітня ОСОБА_3 свою вину не визнала, її вина повністю підтверджується:

показаннями потерпілої гр-ки ОСОБА_4, яка під час досудового слідства пояснила, що 27.09.2010 року в денний час вона знаходилась на своєму робочому місці та проводила третій урок згідно графіка в 8-А класі. ЇЇ мобільний телефон «Самсунг Х830», серійний номер якого НОМЕР_2, вартістю 900 гривень, в якому знаходилась сім-картка оператора мобільного зв’язку «Лайф», вартістю 25 гривень, на рахунку якої знаходились гроші у сумі 20 гривень, знаходився на столі вчителя перед вказаним уроком. Перед цим, приблизно в 10 годині 15 хвилин, на перерві між другим та третім уроком, вона вийшла з кабінету № 320, розташованого на третьому поверсі середньої школи № 35, розташованої по вул. Г. Юри, 10Б в м. Києві, оскільки одній з її учениць стало погано, залишивши вищевказаний мобільний телефон на столі. Коли вона повернулась назад, то не одразу помітила відсутність свого мобільного телефону і вона зрозуміла, що її річ викрали. Після цього вона вирішила звернутись до працівників міліції з заявою про скоєний злочин відносно неї, а саме –таємного викрадення її майна, що і зробила. В подальшому вона дізналась від працівників міліції про те, що за вказаний злочин було затримано ученицю 8-го В класу малолітню ОСОБА_3, яка під час перерви між другим та третім уроком викрала її мобільний телефон.                                                                                показаннями свідка малолітньої ОСОБА_6, яка під час досудового слідства пояснила, що вона навчається у 8-В класі середньої школи № 35, розташованої по вул. Г.Юри, 10-Б в м. Києві. 27.09.2010 року, приблизно в 09 годин 30 хвилин в їхньому класі розпочався урок іноземної мови, а саме –в каб. 320 приміщенні вищевказаної школи. Вказаний урок викладає гр-ка ОСОБА_4. Після даного уроку всі учні перейшли з кабінету № 320 до іншого, на інший урок, а перед цим всі учні її групи бачили як вищевказана вчителька залишила свій мобільний телефон «Самсунг»світло-зеленого кольору, яким вона користувалась до цього, на столі вчителя. Після уроку фізики, тобто третього уроку, вона разом з іншими учнями їхнього класу побачила в руках їхньої однокласниці ОСОБА_3 точно такий же мобільний телефон як у гр-ки ОСОБА_4, при цьому ОСОБА_3 хизувалась, що вказану річ їй подарували її батьки, що це її мобільний телефон. А ще через деякий час, приблизно через декілька днів, вона дізналась про те, що у гр-ки ОСОБА_4 було викрадено її мобільний телефон, який вона під час їхнього уроку залишила на своєму столі та вийшла з кабінету. Крім цього, 27.09.2010 року, приблизно в 11 годин 30 хвилин, ОСОБА_3 підійшла до неї та попросила вставити її сім-карту до корпусу свого нібито нового вищевказаного мобільного телефону, пояснивши при цьому, що в неї на даний час із собою немає своєї сім-картки. Вона передала їй свою сім-картку за номером НОМЕР_1, і ОСОБА_3 вставивши дану картку до корпусу мобільного телефону «Самсунг»світло-зеленого кольору, через 5 хвилин повернула картку їй назад.          показаннями свідка гр-на ОСОБА_7, який під час досудового слідства пояснив, що він працює о/у ВКМСД Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві. Так, у нього на виконанні знаходився матеріал з приводу крадіжки мобільного телефону вчительки з с/ш № 35, а саме –у гр-ки ОСОБА_4 Під час відпрацювання даного матеріалу ним було встановлено, що даний телефон було викрадено малолітньою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження. Після цього, коли останню було затримано та доставлено до Святошинського РУ, то ним в присутності двох понятих було вилучено вказаний викрадений телефон у малолітньої ОСОБА_3 та опитано останню в присутності її матері –ОСОБА_5, під час чого малолітня ОСОБА_3 пояснила, що користуючись тим, що за нею ніхто не спостерігає, вона таємно викрала мобільний телефон «Самсунг»зі столу вчительки, після чого сім-картку, яка знаходилась в корпусі вищевказаного телефону, вона викинула в туалет, після чого малолітня ОСОБА_3 почала користуватись даним телефоном. Першочергові пояснення були прочитані малолітньою ОСОБА_3 та її матір’ю, а також підписані вказаними особами.                                                                                                    Крім показів потерпілої та свідків вина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка не досягла віку, з якого можлива кримінальна відповідальність, в скоєнні суспільно-небезпечного діяння також підтверджується іншими зібраними по справі доказами, а саме:                                                                                                    протоколом огляду та вилучення від 02.10.2010 року, згідно якого працівники міліції виявили та в подальшому вилучили у малолітньої ОСОБА_3 мобільний телефон «Самсунг Х830», серійний номер якого НОМЕР_2, який остання таємно викрала у гр-ки ОСОБА_4;                                                                                                               протоколом очної ставки від 06.12.2010 року, проведеної між малолітньою ОСОБА_3 та свідком гр-ном ОСОБА_7;                                                                                постановою про визнання та прилучення до справи речових доказів від 12.10.2010 року, згідно до матеріалів кримінальної справи було прилучено в якості речового доказу копію гарантійного талону на мобільний телефон марки «Самсунг Х830», серійний номер якого НОМЕР_2, який було таємно викрадено у гр-ки ОСОБА_4                                        Таким чином вина ОСОБА_3 в діянні, передбаченого ст. 185 ч.1 КК України, повністю доведена. Але на час скоєння злочину, ОСОБА_3 не досягла 16 років -  віку, з якого наступає кримінальна відповідальність за даний злочин.                                        Тому згідно ст. 97 ч. 2 КК України  неповнолітня ОСОБА_3  звільняється  від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру, оскільки вона щиро розкаялася в скоєному та не потребує застосування покарання.                              Керуючись ст.ст. 447 - 449 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Визнати винною ОСОБА_3 в діянні передбаченого ст. 185 ч.1 КК України та застосувати до неповнолітньої примусовий захід виховного характеру –передати під нагляд батьків строком на 1 (один) рік.

Речові докази по справі, копію гарантійного талону на телефон «Самсунг Х830»та ксерокопія з-під паперової коробки, на якій зазначено серійний номер даного телефону –зберігати при матеріалах справи.

На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду м. Києва протягом п’ятнадцяти діб з моменту її проголошення.

Суддя: