ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

2007 року травня місяця 29 дня                               Судова колегія Одеського апеляційного

адміністративного суду

у складі:

головуючого - Бітова А.І.

суддів              - Золотнікова О.С.

- Милосердного М.М. при секретарі - Усенко С.М.

з участю: представника Білгород-Дністровської митниці - Бурдюжа Вікторії Анатоліївни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Білгород-Дністровської митниці на постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 26 квітня 2007 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1до Білгород-Дністровської митниці про визнання неправомірними дій посадових осіб Білгород-Дністровської митниці,

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2007 року ОСОБА_1. звернувся до суду з адміністративним позовом до Білгород-Дністровської митниці про визнання неправомірними дій посадових осіб, вказуючи, що посадові особи Білгород-Дністровської митниці відмовляють йому у оформлені в пільговому режимі легкового автомобілю, який він ввіз на територію України у зв'язку з переїздом до України на постійне місце проживання. Ці дії позивач вважає незаконними та такими, що порушують його конституційні права.

Посилаючись на наведене, позивач просив суд задовольнити його позов, визнати дії Білгород-Дністровської митниці в частині відмови у митному оформлені з наданням пільг належного йому на праві власності автомобіля "Нісан Максима", двигун НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2, 2004 року випуску, чорного кольору - неправомірними. Зобов'язати посадових осіб Білгород-Дністровської митниці провести митне оформлення належного йому автомобілю "Ніссан Максима", двигун НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2, 2004 року випуску, чорного кольору з наданням передбачених діючим законодавством пільг для вищевказаного автомобілю, як такого, що ввозиться ОСОБА_1. при переїзді на постійне місце проживання в Україну.

Представник Білгород-Дністровської митниці позов не визнав, вказуючи, що оскільки позивач був власником автомобілю в країні попереднього постійного проживання менше року, він не має права на оформлення автомобілю в пільговому режимі.

Постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 26 квітня 2007 року адміністративний позов ОСОБА_1. задоволений.

Визнані неправомірними дії Білгород-Дністровської митниці в частині відмови в митному оформленні з наданням пільг належного гр. ОСОБА_1. на підставі свідоцтва про

Головуючий І інстанції суддя -Смаглій М.В. Доповідач суддя Бітов А.І.

Справа №22а-272/2007 р. Категорія № 36

2

реєстрацію НОМЕР_3, виданим Державтоінспекцією ПМР автомобілю "Ніссан Максима", двигун НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2,2004 року випуску, чорного кольору.

Зобов'язано посадових осіб Білгород-Дністровської митниці провести митне оформлення належного гр. ОСОБА_1. на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3, виданим Державтоінспекцією ПМР автомобілю "Ніссан Максима", двигун НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2, 2004 року випуску, чорного кольору, з наданням передбачених діючим законодавством пільг для вищевказаного автомобілю, як такого, що ввозиться громадянином ОСОБА_1. при переїзді на постійне місце проживання в Україну.

В апеляційній скарзі Білгород-Дністровської митниці ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Білгород-Дністровської митниці, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Білгород-Дністровської митниці не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до вимог п.13 ст.8 Закону України "Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України" дозволяється ввезення (без оподаткування) у разі переселення на постійне місце проживання на кожного повнолітнього громадянина одного механічного транспортного засобу за кодами 87.01, 87.02, 87.03, 87.04, 87.05 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності за умови, що він є власником такого транспортного засобу не менше року та за умови перебування такого транспортного засобу на обліку в країні постійного місця попереднього проживання не менше року.

Судом встановлено, що з 28 грудня 2004 року по 28 лютого 2006 року позивач постійно проживав уАДРЕСА_1

03  лютого 2006 року позивач придбав легковий автомобіль "Ніссан Максима", двигун

НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2, 2004 року випуску, чорного кольору та поставив його на

облік по місту свого проживання, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію

вищевказаного автомобілю НОМЕР_3, виданим Державтоінспекцією ПМР.

У березні 2007 року позивач переїхав на постійне місце проживання до України, отримав паспорт громадянина України та був зареєстрований за місцем проживання у м. Білгород-Дністровському Одеської області.

04  квітня 2007 року позивач зняв належний йому автомобіль з обліку у Р. Молдові в

зв'язку з його переїздом на постійне місце проживання до України.

У квітні 2007 року позивач звернувся до Білгород-Дністровської митниці з заявою про оформлення в пільговому режимі належного йому автомобілю.

10 квітня 2007 року Білгород-Дністровська митниця відмовила позивачу у задоволенні його заяви, посилаючись на те, що він є власником автомобілю в країні попереднього постійного проживання менше року, та автомобіль знаходився на обліку у країні попереднього місця проживання менше року.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що належний позивачу автомобіль перебував на обліку у Р. Молдова з 03 лютого 2006 року по 14 квітня 2007 року, тобто позивач є власником цього автомобілю більше року та автомобіль перебував а обліку у попередньому місці постійного проживання позивача - Р. Молдові більше року.

Таким чином, суд вважав, що позивачем витримані усі умови для проведення пільгового розмитнення належного йому автомобілю у відповідності до п.5 ч.ІЗ ст.8 Закону України "Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України".

Виходячи з вищенаведеного, суд першої інстанції вважав позовні вимоги ОСОБА_1. обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Головуючий І інстанції суддя -Смаглій М.В.                                                      Справа №22а-272/2007 р.

Доповідач суддя Бітов А.І.    Категорія № 36

з

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 7, 10, 11, 70, 71 КАС України, п.13 ст.8 Закону України "Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України".

В апеляційній скарзі Білгород-Дністровської митниці вказується, що 06 березня 2007 року позивачем отримано паспорт громадянина України та зареєстровано за місцем проживання у м. Білгород-Дністровському Одеської області, тобто на момент реєстрації позивача зазначений автомобіль значився за ним на території Молдови менше одного року, на момент переселення до України позивач не ввозив зазначений автомобіль на митну територію України, а прийняв рішення ввести належний йому автомобіль вже будучи резидентом-громадянином України.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, оскільки Закон України "Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України" не обмежує термін у який громадянин, що переїжджає на постійне місце проживання до України, повинен перевезти на митну території України належні йому речі, в тому числі і транспортні засоби.

Встановлення таких термінів суб'єктом владних повноважень - митницею є порушенням прав позивача та вимог ст. 19 Конституції України, згідно якої, - правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195,196; п.1 ч.І ст. 198; ст. 200; п.1 ч.І ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Білгород-Дністровської митниці залишити без задоволення, а постанову Білгород-Дністровського міськрайонного Одеської області суду від 26 квітня 2007 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали виготовлений ЗО травня 2007 року.

Головуючий:

Головуючий І інстанції суддя -Смаглій М.В. Доповідач суддя Бітов А.І.

Справа №22а-272/2007 р. Категорія № 36