Справа № 2-а-2000/11

П О С Т А Н О В А  

іменем України

"12" травня 2011 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Гончарука В.П., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративну позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва про визнання дій протиправними, стягнення суми заборгованості, зобов»язання вчинити дії -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання неправомірною відмови Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва щодо нарахування та виплати несплаченої державної соціальної допомоги як дитині війни, починаючи з 01.01.2007р. по 31.03.2011 р. та просив стягнути з Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва заборгованість по виплаті державної соціальної 30 % надбавки, передбачену ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за вказаний період, зобов»язавши їх в подальшому провадити виплату спірної надбавки до пенсії в повному обсязі.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що має статус дитини війни та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на підвищення пенсії на 30% мінімального розміру пенсії за віком, при цьому вказана норма вступила в дію з 01 січня 2006 року, однак до цього часу призначена на підставі наведеного Закону державна соціальна допомога їй не виплачується, тому він вимушений звернутись за захистом своїх інтересів до суду.

Позивач надав в судове засідання заяву, в якій підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача надав суду письмові пояснення, в яких проти позову заперечує в повному обсязі.

Сторони просили розглянути справу у їх відсутність, що дає підстави постановити рішення в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до наступного.

В судовому засіданні встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду у Дніпровському районі м. Києва та отримує пенсію за віком, та має статус дитини війни.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно п.1 Розділу 4 «Заключного положення»вказаного Закону останній вступає в силу з 01 січня 2006 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»було зупинено дію положень окремих законів в частині надання пільг, гарантій, компенсацій окремим категоріям громадян.

Згідно з ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 року»від 19 грудня 2006 року, який набрав чинності з 01 січня 2007 року, зокрема, ст. 111 було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 09 липня 2007 року положення ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 року»визнано неконституційним.

Відповідно до ст. 152 Конституції України - закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність, тобто відповідні норми вищезазначеного Закону втратили чинність з 09 липня 2007 року.

Розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Відповідно до ст. 2 ч.1 Закону України «Про прожитковий мінімум»від 15 липня 1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Пунктом 41 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік»від 28 грудня 2007 року в ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»внесені зміни, відповідно до яких дітям війни (крім тих, на які поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України по справі №1-28/2008 від 22 травня 2008 року  за конституційним поданням Верховного Суду України і 101 народного депутата щодо відповідності Конституції України окремих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» визнано такими, що не відповідають Конституції України положення пункту 41 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік».

Рішення Конституційного Суду України мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Положення Законів України, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України відповідного рішення. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими для виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Таким чином, Закон України «Про соціальний захист дітей війни»(ст. 6) в редакції 01 січня 2006 року є чинним і підлягає застосуванню.

Згідно Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік»від 28 грудня 2007 року були скасовані відповідні соціальні допомоги оспорюваній категорії громадян.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 року»щодо скасування відповідної допомоги визнано неконституційним. З цього дня, відповідно до положень ст. 152 Конституції України, зазначений закон втратив чинність.

Така позиція суду також базується на рішенні Європейського Суду з прав людини, яка викладена у рішенні по справі «Кечко проти України»від 08 листопада 2005 року.

Як зазначається у вищезазначеному рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Кечко проти України» про незворотність дії у часі законів та інших нормативно-правових актів, крім випадків, коли вони пом'якшують, або скасовують відповідальність особи, реалізація особою права на отримання бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно - правових актах національного законодавства не може бути поставлена в залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, судами не повинні прийматися до уваги, у випадках, коли з набуттям чинності певним законом, його нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятий раніше. До спірних правовідносин застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи відповідного права.

Крім того, відповідно до положень ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік», ст.70 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік», Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році та у 2010 році відповідно встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідним бюджетними програмами.

Проте, згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується дітям війни замість пенсії, визначаються не від розміру мінімальної заробітної плати, а від мінімальної пенсії за віком. Отже, розмір визначених  у ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»виплат (30% мінімальної пенсії за віком) Законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік»законом України «Про державний бюджет України на 2010 рік»та законом України «Про державний бюджет України на 2011 рік»не був обмежений.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії, згідно із ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», однак розрахунок, наведений позивачем суд не може прийняти як дійсний, адже повноваження щодо здійснення розрахунку належних до виплаті особі сум пенсії, підвищенням до якої є спірна соціальна надбавка, згідно ст. 81 ЗУ «Про пенсійне забезпечення»покладені виключно на органи Пенсійного фонду України, при цьому жодних розрахунків існуючої заборгованості по виплаті спірної надбавки, зроблених відповідачем суду надано не було, тобто заявлена сума, заявлена позивачем орієнтовна та жодними доказами не підтверджується.

Згідно вимог ст.. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Щодо вимоги про зобов»язання виплачувати спірну надбавку в подальшому, суд також не вбачає підставі для її задоволення, оскільки зобов»язання вчинити дії в майбутньому нормами КАС України не передбачено.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в частині визнання дій відповідача протиправними.

Судові витрати по справі підлягають розподілу у відповідності до ч. 1, 3 ст. 94 КАС України.

Керуючись ч.2 ст.19, ст. 152 Конституції України, рішенням Європейського Суду з прав людини у справі «Кечко проти України»від 08.11.2005 року, рішенням Конституційного Суду України №1-28/2008 від 22.05.08 року, ст.ст.1,6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15.08.1999 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»від 28.12.2007 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»,  ст.ст.1, 2, 5, 159-163, 183-2 Кодексу Адміністративного судочинства України,  суддя, -

                                                  п о с т а н о в и в:

Позов задовольнити частково.

Визнати дії Управління пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва  щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 як дитині війни щомісячної державної соціальної  надбавки у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей  війни»- протиправними.

В задоволенні решти позовних вимог –відмовити.

Стягнути з державного бюджету України на користь ОСОБА_2 03 грн. 40 коп. судового збору.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпровський районний суд міста Києва протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

С у д д я: