Справа № 4-2357/11
П О С Т А Н О В А
19 травня 2011 року cуддя Печерського районного суду Кірєєв Р. В. , при секретарі Огірко Т.Ю., за участі прокурора Панчишин М.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу за скаргою ОСОБА_1 на постанову старшого опер уповноваженого відділу карного розшуку Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві Рибачук О.М. від 22 квітня 2011року про відмову в порушенні кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ст. 190 КК України,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1, за заявою якої проводилась дослідча перевірка, звернулась до суду із зазначеною скаргою, в якій просить суд скасувати постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 22 квітня 2011року та направити матеріал прокурору міста Києва для прийняття рішення про порушення кримінальної справи щодо конкретних осіб: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за фактом вчинення вказаними особами злочину, передбаченого ст. 190 КК України. В обґрунтування скарги ОСОБА_1 посилається на те, що ст. о/у ВКР Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві частково прийнявши заходи для встановлення місця перебування гр..ОСОБА_3 та гр.. ОСОБА_4, але фактичних результатів не дочекавшись, встановивши факт виїзду ОСОБА_2 за кордон і його не повернення до цього часу, не дослідив мотиви залишення останнім території України і причини не повернення до цього часу. Скаржник стверджує, що вказані громадяни, користуючись її повною довірою до них та вмовивши її підписати договори поруки та іпотеки, уклали кредитні договори з банком без подальшого наміру виплачувати цей кредит, так як розраховували привласнити отримані кошти та погасили борг за рахунок коштів і майна поручителя. На думку скаржника, те, що вказані особи з 2009року переховуються від банку та поручителя, їх місцезнаходження невідомо, а також раптовий виїзд ОСОБА_2 у 2009році за кордон, є підтвердженням їх злочинних намірів у неповерненні кредиту, що, в свою чергу, є підставою для порушення кримінальної справи, так як є одною з ознак суб»єктивної частини складу злочину, передбаченого ст.. 190 КК України.
Скаргу до суду ОСОБА_1 направлено 6 травня 2011року (згідно штампу поштової установи на конверті).
Як вбачається з наданих суду матеріалів, скаржником копію постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 22 квітня 2011року отримано 5 травня 2011року (а.м. 54).
За вказаних обставин та виходячи з положень ст.ст.99-1, 236-1 КПК України, суд вважає, що скаргу подано в межах встановленого ст.236-1 КПК України строку подання скарги.
ОСОБА_1 в судове засідання не з»явилась, про час і місце розгляду справи повідомлена. Суд вважає можливим провести розгляд справи за її відсутності.
В судовому засіданні прокурор доводи, викладені у скарзі, не визнав, висловивши свою думку, вважає дотриманими вимоги КПК України при винесенні постанови та відсутніми підстави для її скасування.
Ознайомившись з наданими суду матеріалами №6-91, зареєстрованими у ЖРЗПЗ за №1129, на підставі яких прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи, вирішивши можливим розгляд скарги у відсутність заявника, оголосивши скаргу, заслухавши думку прокурора, вивчивши матеріали скарги, надходжу до наступних висновків.
ОСОБА_1 звернулась до прокуратури міста Києва з заявою про злочин, просила порушити кримінальну справу відносно : ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за фактом вчинення вказаними особами злочину, передбаченого ст.. 190 КК України.
Постановою ст. о/у ВКР Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві Рибачук О.М. від 10 лютого 2011року в порушенні кримінальної справи за ст.. 190 КК України відмовлено на підставі ст.. 6п. 2 КПК України.
Постановою заступника прокурора Печерського району м. Києва від 8 квітня 2011року постанову о/у ВКР Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві Рибачука О.М. від 10 лютого 2011року – скасовано, матеріали направлено начальнику Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві для організації додаткової перевірки із вказівкою про те,що в ході додаткової перевірки необхідно: встановити місце знаходження та відібрати детальні письмові пояснення у ОСОБА_3; надати відповідний запит до банківської установи; надати доручення щодо опитування ОСОБА_4; повторно опитати з усіх обставин справи заявницю; у разі перебування в Україні ОСОБА_2 та ОСОБА_5 опитати останніх з приводу доводів заявниці, а також перевірити факт виїзду останніх за межі України та встановити достовірні причини та мотиви виїзду і неповернення; виконати інші перевірочні дії.
Постановою ст.. о/у ВКР Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві Рибачук О.М. від 22 квітня 2011року в порушенні кримінальної справи за ст.. 190 КК України відмовлено
Відповідно до ст.236-2 КПК України, при розгляді скарг на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи суддя перевіряє виконання вимог ст.99 КПК України.
Відповідно до ст.99 КПК України при відсутності підстав до порушення кримінальної справи прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя своєю постановою відмовляють у порушенні кримінальної справи, про що повідомляють заінтересованих осіб і підприємства, установи, організації.
Відповідно до ст.94 КПК України підставами до порушення справи є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, які підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини здійснення злочину), тобто кримінальна справа може бути порушена лише при наявності достатніх даних, на основі яких встановлюються об’єктивні ознаки вчиненого злочину.
Відповідно до ст.98 КПК України за наявності приводів та підстав, зазначених у ст.94 КПК України, прокурор, орган досудового слідства або суддя зобов’язаний винести постанову про порушення кримінальної справи. Кримінальна справа порушується відносно особи, тільки у випадку, якщо на момент порушення кримінальної справи встановлено особу, яка вчинила злочин.
Як вбачається з оскаржуваної постанови, в порушенні справи за ст.190 КК України на підставі п.2 ст.6 КПК України відмовлено у зв’язку з наявністю між ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 цивільно-правових відносин, неможливістю встановити місця проживання громадянки ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та направленням до ОВС по місцю реєстрації останніх в м. Львів матеріалів в копіях для встановлення їх місця знаходження та опитування.
Між тим, як перевірено судом на підставі наданих матеріалів, висновок про відсутність в діянні складу злочину є передчасним та необґрунтованим, оскільки вказані вище обставини не виключають ознак злочину та підстав до порушення кримінальної справи, виходячи з наступного.
Ознаками злочину, передбаченого ст. 190 КК України є заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою.
Як вбачається з наданих суду матеріалів, перевірка заяви ОСОБА_1 належним чином не проводилась, висновок про відсутність в діянні складу злочину є передчасним, оскільки в ході дослідчої перевірки не вчинено дій з метою отримання даних та перевірки викладених в заяві обставин та наявності об»єктивних ознак злочину за ст.. 190 КК України, зокрема про час, місце спосіб вчинення та подію злочину, не було витребувано інформації та документів, не встановлено фактичного місця проживання гр. ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_2
Наявність між особами цивільного спору про право, неможливість встановлення місця проживання гр. ОСОБА_3 та гр.ОСОБА_2 та направлення копій матеріалів з метою встановлення місця знаходження та опитування ОСОБА_3 та ОСОБА_4, без перевірки даних про подію злочину, не виключає ознак злочину та підстав до порушення справи.
Ненадання в межах встановленого ст.97 КПК України строку дослідчої перевірки відповідей на запит слідчого про витребування даних, за наявності даних по подію злочину, не виключає ознак злочину і, згідно ст.97, 99 КПК України, не є підставою для відмови в порушенні справи.
Окрім того, невиконання вказівок прокурора органам дізнання і досудового слідства суперечить положенням ст. 227 ч. 3 КПК України.
Виходячи з вищевикладеного, суд надходить до висновку про передчасність та необґрунтованість викладених в постанові висновків, безпідставність відмови в порушенні кримінальної справи за ст. 190 КК України за вказаних в постанові обставин та підстав, а тому вважає недотриманими при винесенні даної постанови вимоги ст.99 КПК України, у зв’язку з чим постанова підлягає скасуванню, а матеріали справи направленню для проведення додаткової перевірки та з’ясування вищевказаних обставин.
Разом з тим, скарга підлягає частковому задоволенню, оскільки, враховуючи положення ст. 236-2 КПК України, згідно яких суддя розглянувши скаргу, залежно від того, чи були при відмові у порушенні справи виконані вимоги ст.. 99 цього Кодексу, приймає одне з таких рішень: 1) скасовує постанову про відмову в порушенні справи і повертає матеріали для проведення додаткової перевірки; 2) залишає скаргу без задоволення виходячи з визначеного ст.236-2 КПК України предмету судового дослідження за скаргою на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи та судових рішень за наслідками її розгляду, питання про направлення матеріалів для прийняття прокурором рішення про порушення кримінальної справи щодо конкретних осіб не можуть бути вирішені судом при розгляді даної скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.236-1, 236-2 КПК України, суддя,-
П О С Т А Н О В И В:
Скаргу ОСОБА_1 на постанову старшого опер уповноваженого відділу карного розшуку Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві Рибачук О.М. від 22 квітня 2011року про відмову в порушенні кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ст. 190 КК України – задовольнити частково.
Постанову старшого опер уповноваженого відділу карного розшуку Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві Рибачук О.М. від 22 квітня 2011року про відмову в порушенні кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ст. 190 КК України – скасувати.
Матеріали перевірки направити до Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві для організації додаткової перевірки.
В іншій частині – скаргу залишити без задоволення
На постанову судді може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва протягом семи діб з дня її винесення через Печерський районний суд м. Києва.
Суддя Р. В. Кірєєв