УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
______________________________________________________________________
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Від "31" травня 2011 р. Справа № 21/5007/33/11
Господарський суд Житомирської області у складі:
Головуючого судді
судді Вельмакіної Т.М.
судді
за участю представників сторін
від позивача ОСОБА_1. - довіреність від 10.05.11р.;
від відповідача не з'явився.
розглянув справу за позовом Підприємства "Кобальт" Харківської міської асоціації воїнів - інтернаціоналістів (м.Харків)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт" (смт. Миропіль Романівський район Житомирська область)
про стягнення 19960,00 грн.
Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 19960,00 грн., з яких 13110,92 грн. заборгованості, 1205,78 грн. відсотків за користування чужими коштами, 5643,30 грн. інфляційних.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. В адресованій господарському суду копії клопотання, що надійшло факсимільним зв'язком, відповідач просить суд відкласти розгляд справи, у зв'язку з неможливістю направлення свого представника (а.с. 86).
Представник позивача заперечує щодо відкладення розгляду справи.
При розгляді клопотання відповідача, суд врахував, що: відповідач не був позбавлений права направити в судове засідання іншого повноважного представника; розгляд справи, з часу порушення провадження у справі, неодноразово відкладався (ухвали від 26.04.11р., 11.05.2011р. (а.с.31, 84)), чим учасникам судового процесу забезпечувалась можливість подати або надіслати суду необхідні докази в обґрунтування своїх доводів, а відповідачу, зокрема, - надати суду письмовий відзив на позовну заяву, перевірити розрахунок позовних вимог, наявні заперечення обґрунтувати документально з посиланням на конкретні норми закону; у кожній з вищевказаних ухвал про відкладення розгляду справи, суд попереджав відповідача, що у випадку неподання відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів, справа буде розглянута за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.
Враховуючи вищевказане, а також зважаючи на заперечення позивача проти відкладення розгляду справи, приймаючи до уваги закінчення 11.06.11р. строку розгляду спору та недостатність часу, що залишився до його закінчення, для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи та відсутність клопотання сторін про його продовження, суд відхиляє клопотання відповідача.
Спір вирішується, у відповідності до ст.75 ГПК України, за наявними документами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з позовної заяви, 28.09.07р. між Підприємством "Кобальт" ХМАВІ (позивач/виконавець) та ТОВ "Граніт" (відповідач/замовник) був укладений договір на технічне обслуговування техніки в гарантійний строк та по його закінченню (далі - Договір, а.с. 9-10).
На виконання умов договору, позивач у період з 29.09.07р. по 26.05.08р. надав відповідачеві передбачені договором послуги, на підтвердження чого предоставлено акти виконаних робіт (а.с. 58,61,64, 70, 73, 76, 79) та видаткові накладні (а.с. 57, 63, 65-66,69, 72, 75, 78) на загальну суму 13110,92грн.
Проте відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати наданих послуг не виконав, внаслідок чого у останнього утворилася заборгованість перед позивачем у сумі 137 617,06 грн.
Позивач зазначив також, що відповідач борг визнав частково на суму 7041,48грн., підписавши акт звірки станом на 25.05.08р. (а.с. 15-16).
У зв'язку з неоплатою відповідачем наданих послуг, 30.12.08р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 829/08 з вимогою оплатити суму основного боргу за надані послуги у розмірі 13110,92грн. протягом 7 днів з моменту отримання претензії (а.с. 13,14).
За даними позивача, станом на день звернення його з позовом до суду та на день вирішення спору, відповідач не оплатив існуючу заборгованість у розмірі 13110,92грн.
Крім того, посилаючись на ч.2 ст. 625 ЦК України, позивач просить суд стягнути з відповідача 1205,78грн. відсотків за користування чужими коштами (а.с. 5) та 5643,30грн. інфляційних (а.с. 6-7).
Відповідач позов за підставами пред'явлення та предметом не оспорив, доказів погашення боргу не надав.
Оцінивши в сукупності матеріали справи, врахувавши пояснення представника позивача, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні відносини, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів та інших правочинів.
У відповідності до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач грунтує свої вимоги на договорі №91/К/ТО від 28.09.07р. на технічне обслуговування техніки в гарантійний строк та по його закінченню (а.с. 9-10), який за своїм змістом є договором про надання послуг.
Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Так, відповідно до умов договору №91/К/ТО відповідач (замовник) поручає, а позивач (виконавець) приймає на себе обов'язки щодо технічного обслуговування Погрузчика фронтального FOTON AULION FL 956 F-53H1, заводський №9F6F06817MH. двигун НОМЕР_1 (п.п. 1.1 Договору).
При цьому, згідно п.п. 1.2-1.4 Договору, до технічного обслуговування віднесено, зокрема, постачання запасними частинами.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач у період з 29.09.07р. по 26.05.08р. надав відповідачеві передбачені договором послуги, що підтверджується актами виконаних робіт (а.с. 58,61,64, 70, 73, 76, 79) та видатковими накладними (а.с. 57, 63, 65-66,69, 72, 75, 78) на загальну суму 13110,92грн.
Відповідно до п. 3.3. Договору, оплата здійснюється шляхом зарахування Замовником грошових коштів на розрахунковий рахунок на протязі трьох банківських днів з моменту виставлення рахунку.
При кожному зверненні замовника, після спливу гарантійного строку, виконавець направляє кошторис, в якому вказується об'єм (перелік) виконаних послуг (робіт) по технічному обслуговуванню і ремонту Техніки, їх вартість, а також перелік і вартість використаних при цьому запасних частин і видаткових матеріалів. За фактом виконаних робіт (послуг), вказаних в кошторисі, виконавець оформляє Акт виконаних робіт і видаткову накладну (п. 3.6. Договору).
Додатковою угодою №1 від 28.01.08р. (а.с. 12), сторони внесли зміни до Договору №91/К/ТО від 28.09.07р, зокрема, п.3.3. Договору виклали у наступній редакції: "Замовник здійснює передоплату за два банківських дні до моменту проведення технічного обслуговування. Оплата здійснюється шляхом перерахування Замовником грошових коштів на поточний рахунок виконавця.
Тобто, вказаною додатковою угодою від 28.01.08р., сторони домовилися здійснювати у погоджені строки наступне технічне обслуговування після отриманої передоплати від замовника.
Таким чином, у відповідача по актам №ОУ-29/09-2 від 29.09.07р., №ОУ-01/10-11 від 01.10.07р., №ОУ-31/10-3 від 31.10.07р., та по видатковим накладним №29/09-2л від 29.09.07р., №01/10-10л від 01.10.07р., №31/10-8л від 31.10.07р., №24/12-1с від 24.12.07р. виник обов'язок розрахуватися на підставі п. 3.2. Договору у строк 3-х банківських днів з моменту виставлення рахунку. Слід зазначити, що у вищевказаних накладних, які підписані сторонами, зроблено посилання на відповідні рахунки-фактури, що вказує на факт отримання останніх відповідачем на дату підписання накладних.
По актам №ОУ-28/01-3 від 28.01.08р., №ОУ-04/03-3 від 04.03.08р., №ОУ-05/05-14 від 05.05.08р., №ОУ-26/05-13 від 26.05.08., та по накладним №28/01-3 від 28.01.08р., №04/03-4с від 04.03.08р., 05/05-15с від 05.05.08р., №26/05-16с від 26.05.08р. - у відповідача, за умовами п.3.3. Угоди, виник обов'язок здійснити передоплату за два банківських дні до моменту технічного обслуговування.
Оскільки сторонами не заперечується, а матеріали справи не містять доказів здійснення відповідачем попередньої оплати на підставі п.3.3. Угоди, для визначення строку оплати по вказаних актах та накладних слід керуватися ч.2 ст.530 ЦК України, яка передбачає, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Так як претензія була направлені відповідачу 30.12.08р. (а.с. 13, 14), заборгованість у останнього по актам №ОУ-28/01-3 від 28.01.08р., №ОУ-04/03-3 від 04.03.08р., №ОУ-05/05-14 від 05.05.08р., №ОУ-26/05-13 від 26.05.08., та по накладним №28/01-3 від 28.01.08р., №04/03-4с від 04.03.08р., 05/05-15с від 05.05.08р., №26/05-16с від 26.05.08р. на загальну суму 10066,16грн. виникла з 12.01.09р. (30.12.08р. + 5 днів на поштовий обіг + 7 пільгових днів).
Однак, відповідач у встановлені строки за технічне обслуговування не розрахувався, оскільки доказів здійснених оплат на день вирішення спору не надав.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Вказане кореспондується зі ст.193 Господарського кодексу України, згідно якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 13110,92 грн. основного боргу обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.
Слід зазначити, що з підписаного сторонами акту звірки станом на 25.05.08р. (а.с. 15-16) дійсно вбачається, що відповідач на вказану дату не заперечував факт наявності боргу на суму 7041,48грн.
Однак, як вбачається з вказаного акту звірки, до нього не включено поставку товарів по накладним №05/05-15с (1640) від 05.05.08р. на суму 234,72грн. (а.с. 75), №26/05-16с (1773) від 26.05.08р. на суму 1800,72 грн. (а.с. 78) та надані послуги по актам здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-05/05-14 від 05.05.08р. на суму 2514,00грн. (а.с. 76) та №ОУ-26/05-13 від 26.05.08р. на суму 1520,00грн (а.с. 79).
Що стосується нарахованих позивачем 1205,78грн. відсотків за користування чужими коштами (а.с. 5) та 5643,30грн. інфляційних (а.с. 6-7), суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Господарський суд, здійснивши перевірку 3% річних та інфляційних, з урахуванням вищевикладених обставин щодо періоду виникнення заборгованості, встановив, що до стягнення підлягає 980,13 грн. 3% річних та 3831,79 грн. інфляційних нарахувань.
За вказаних обставини у стягненні 225,65 грн. 3% річних та 1811,51 грн. інфляційних слід відмовити, оскільки їх нараховано до стягнення безпідставно.
Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін.
Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими, заявленими у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню на суму 17922,84грн. з яких: 13110,92грн. основного боргу, 3831,79грн. інфляційних, 980,13грн. річних.
У задоволенні 1811,51грн. інфляційних та 225,65грн. річних суд відмовляє.
Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 69, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт" (13033, Житомирська обл., Романівський р-н., смт. Миропіль, вул. Леніна, 89, код 13563220)
на користь Підприємства "Кобальт" Харківської міської асоціації воїнів-інтернаціоналістів (61003, м. Харків, вул. Гамарника, 7/9, код 30655306):
- 13110,92грн. основного боргу;
- 3831,79грн. інфляційних;
- 980,13грн. річних;
- 179,23грн. державного мита;
- 211,91грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. У задоволенні 1811,51грн. інфляційних та 225,65грн. річних відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до ст. 85 ГПК України.
Суддя Вельмакіна Т.М.
Повне рішення складено 02 червня 2011 року.
Віддрукувати:
1 - у справу
2- позивачу
3 - відповідачу - рек. з повідомл. про вруч.