Судове рішення #1567336
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

 

 

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

________________________________________________________________________

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

20 листопада 2007 року                                                            № К-20521/06

 

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача           Рибченка А.О.

суддів:                                                         Брайка А.І.                                     

Карася О.В.

                                                                       Нечитайла О.М.

                                                                       Степашка О.І.

 

при секретарі судового засідання:    Каліушко Ф.А.

 

за участю представників:

позивача:                не з'явився;

відповідача 1:       Михайленко О.І., дов. № 1384/10/10-005 від 29.01.2007 р.;

відповідача 2:       не з'явився;

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська

 

на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.03.2006 р.

та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2005 р.

 

у справі № 38/228 господарського суду Дніпропетровської області

 

за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи               ОСОБА_1

до 1. Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська

2. Відділення Державного казначейства України у Ленінському районі                               м. Дніпропетровська

про стягнення грошового боргу вартості торгових патентів в розмірі 44021 грн., -

 

ВСТАНОВИВ:

 

Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з бюджету надміру сплаченої суми вартості торгових патентів у розмірі 44 021 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2005 р. у справі № 38/228, залишеним без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.03.2006 р., позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з відділу Державного казначейства України у Ленінському районі                                       м. Дніпропетровська на користь СПД ФО ОСОБА_1 надмірно сплачених коштів в розмірі 44 021 грн.

Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані, зокрема тим, що збільшення вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу Законом України «Про Державний бюджет на 2004 рік» суперечить приписам ст. 1, ч. 2 ст. 7 Закону України «Про систему оподаткування» та ч. 3 ст. 27 Бюджетного кодексу України.

Не погоджуючись з вищевказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська оскаржила їх в касаційному порядку.

В касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2005 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.03.2006 р., посилаючись на порушення судами норм матеріального права, та направити справу на новий судовий розгляд.

В судовому засіданні представник першого відповідача підтримав вимоги касаційної скарги, просив їх задовольнити.

Представники позивача та другого відповідача в судове засідання не з'явились, не зважаючи на те, що були належно повідомлені про день, місце і час розгляду справи.

Згідно ч. 4 ст. 221 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце касаційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, заслухавши пояснення представника першого відповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на слідуюче.

Задовольняючи позовні вимоги СПД ФО ОСОБА_1, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний господарський суд, виходили з того, що згідно п. 19 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування» плата за торговий патент з надання послуг у сфері грального бізнесу належить до загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів). Його ставка збільшена Законом України «Про Державний бюджет України на 2004 рік», який введено в дію з 01.01.2004 р. і діє протягом бюджетного року.

За приписами ст. 1 Закону України «Про систему оподаткування» зміни і доповнення до законів про оподаткування стосовно зміни ставок податків... вносяться до законів про оподаткування не пізніше, ніж за 6 місяців до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року, а за приписами ст. 7 цього ж Закону зміна податкових ставок і механізм справляння податків і зборів не може запроваджуватися законами України про Державний бюджет на відповідний рік.

На підставі ч. 3 ст. 27 Бюджетного кодексу України щодо строків оприлюднення законів, які впливають на формування доходної чи видаткової частин бюджету, суди зробили висновок про те, що вартість торгового патенту з надання послуг у сфері грального бізнесу, яка збільшена Законом України «Про Державний бюджет України на 2004 рік», не може бути застосована у І кварталі 2004 р., оскільки даний Закон введено в дію з 01.01.2004 р.

Також суди вказали, що оскільки плата за патенти за І квартал 2004 року була внесена позивачем у 2003 році, тобто в період дії ставок на патенти, передбачені ст. 5 вказаного Закону, то підлягала оплаті в розмірі, згідно вимог Закону, діючого на момент оплати, а не Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік», дія якого на періоди, до його прийняття, не розповсюджується.

Проте, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає дані висновки судів передчасними. 

Відповідно до положень ст. 5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», патентуванню підлягають операції з надання послуг у сфері грального бізнесу, які здійснюються суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами.

Вартість торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу встановлюється у фіксованому розмірі (за рік) і, зокрема, для використання грального автомата з грошовим або майновим виграшем становила у 2003 році 1400 грн. (ч. 3 ст. 5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»).

Оплата вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу провадиться щоквартально до 15 числа місяця, що передує звітному кварталу.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» (ст. 57) було встановлено, що у 2004 році збільшується вартість торгового патенту на здійснення діяльності з обміну готівкових валютних цінностей, надання послуг у сфері грального бізнесу. Встановлені частиною третьою статті 5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» стосовно вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг в сфері грального бізнесу цифри, зокрема «1400», замінено цифрами «2800» (2800 грн. на рік, 700 грн. на квартал).

Закон введено в дію з 1 січня 2004 року.

Наведена норма цього закону не визнана неконституційною.

Відповідно до ст. 75 Конституції України Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні.

Суди першої та апеляційної інстанцій помилково обґрунтували свої висновки неможливістю застосування ставок встановлених бюджетним законом на бюджетний рік, посилаючись на неузгодженість таких змін із загальними принципами оподаткування, встановленими Законом України «Про систему оподаткування» та Бюджетним кодексом України.

Згадані суди порушили правила застосування норм матеріального права. Перевагу надано Закону України «Про систему оподаткування» та Бюджетному кодексу, які в спірних відносинах є загальними. Перевагу ж мають спеціальні закони. Такими за наведених обставин є Закон України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» та Закон України «Про Державний бюджет України на 2004 рік».

Відповідно до абзацу 3 ч. 5 ст. 5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», попередня оплата вартості торгового патенту за весь термін дії торгового патенту звільняє від обов'язків додаткового внесення вартості торгового патенту в разі, якщо прийнятими після цього актами законодавства збільшується його вартість.

Судами встановлено, що позивач не сплачував вартість патентів за весь строк їх дії, а тому доводи ДПІ про обов'язковість щоквартальної сплати за ставками, встановленими бюджетними законами, відповідають вимогам чинного законодавства.

Плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності, згідно з пунктом 19 частини 1 статті 14 Закону України «Про систему оподаткування», належить до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до частини 3 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування», обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу), або його скасуванням, або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Отже, зі сплатою позивачем до 15 грудня 2003 року вартості торгових патентів за 1 квартал 2004 року у розмірі, встановленому чинним на той момент законодавством, його обов'язок зі сплати цих платежів припинився.

Проте, платежі, які здійснювались позивачем після вказаної дати (20.12.2003 р., 25.12.2003 р. згідно позовної заяви) за 4 квартал 2003 року, одноразова плата у розмірі вартості торгового патенту за 3 місяці та за І квартал 2004 р. повинні були у відповідній частині здійснюватися з врахуванням внесених змін до розміру вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу.

Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку про незаконність прийнятих у справі судових рішень, їх скасування та направлення справи на новий розгляд в суд першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ: 

 

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі                      м. Дніпропетровська задовольнити.

Скасувати ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.03.2006 р. та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2005 р.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня  відкриття таких обставин.

 

Головуючий                                  (підпис)                     Рибченко А.О.

 

Судді                                                (підпис)                     Брайко А.І.

 

(підпис)                     Карась О.В.

           

                                                           (підпис)                     Нечитайло О.М.

 

(підпис)                     Степашко О.І.

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація