АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2011 рік                                                                                                          м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Ступакова О.А.                                                                                                          

суддів: Варикаші О.Д., Станкевича В.А.

при секретарі – Мандрик А.В.

розглянувши цивільну справу за позовом ВАТ КБ «Надра» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договорами за апеляційною скаргою Беренді Олега Олеговича представника ВАТ КБ «Надра» на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 9 грудня 2010 року,

встановила:

ВАТ КБ «Надра» звернулось до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Авторай», ОСОБА_1Р, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договорами №05/06/2008/840-К/9 від 17 іервня 2008 року та №05/08/2007-840/К7576 від 23 серпня 2007 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що між банком та ТОВ Авторай» укладені кредитні договори про надання кредитної лінії з траншевим режимом кредитування. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 взяли на себе зобов'язання перед Банком відповідати по зобов'язанням Товариства за кредитними договорами, про що з ними були укладені договори поруки. Однак, ТОВ «Авторай» у встановлені Договором терміни повернення наданого йому кредиту (основної суми) та терміни сплати відсотків за кредит не дотримуються, що вимусило банк звернутися до суду з вимогами про стягнення заборгованості за договорами.

Ухвалою суду від 23 листопада 2010 року, за заявою банку, в порядку п.5 ч.1 ст.207 ЦПК України, позовні вимоги ВАТ КБ «Надра» до ТОВ «Авторай» про стягнення заборгованості за кредитними договорами залишені без розгляду.  

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив тягнути в солідарному порядку з поручителів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь банку заборгованість а кредитним договором № 05/06/2008/840-К/9 від 17 червня 2008 року в сумі 4 672 793.26 гривень та заборгованість за кредитним договором № 05/08/2007/840-К/576 від 23.08.2007 року в сумі 19 401832,99 гривень, а всього 24 074 626 гривень 25 копійок.

    Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 9 грудня 2010 року в задоволенні позовних вимог ВАТ КБ «Надра» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договорами відмовлено.

    Не погодившись з зазначеним рішенням суду Беренді О.О. представник ВАТ КБ «Надра» подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду в суду в зв’язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права і ставиться питання про ухвалення нового рішення про задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції посилався на те, що 23 серпня 2007 року між ВАТ КБ «Надра» (Кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю «Авторай» (Позичальник) укладений кредитний договір №05/08/2007/840-К/576. (т. 1 а.с. 48-52)

Згідно п.1.1 кредитного договору банк надає товариству кредитні кошти в межах відкритої кредитної лінії на наступних умовах: банк встановлює ліміт заборгованості за кредитною лінією в сумі, що не може перевищувати 2000000 дол. США.

Термін користування кредитною лінією встановлюється з 23.08.2007р. по 21.08.2009р. (п.1.1.2 зговору)

Відсоткова ставка за користуванням кредитною лінією складає: строком до 60 днів - 12,00 % річних, строком до 90 днів - 12,5 відсотків річних.

У відповідності до п.3.1.1 кредитного договору банк зобов'язується після підписання окремих додаткових угод відповідно до п. 3.2.1 цього договору, відповідно до п.1.2 цього договору надати позичальнику транші у безготівковій формі з позичкового рахунку № 20635002449501, шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника №26004002449501.

На підставі Додаткових угод до кредитного договору від 23.08.2007р.: № 47 від 07.07.2008р., № 49 від 16.07.2008р., № 50 від 29.07.2008р., № 51 від 04.08.2008р., № 52 від 04.08.2008р., № 53 від 07.08.2008р., № 54 від 08.08.2008р., № 55 від 15.08.2008р., № 56 від 26.08.2008р., № 57 від 29.08.2008р., № 58 від 04.09.2008р., №59 від 17.09.2008р. та платіжних доручень: №111 від 07.07.2008р. на суму 90,209дол.США; №4 від  29.07.2008р. на суму 86,713дол.США; №103 від 16.07.2008р. на суму 217019дол.США; №100 від 04.08.2008р. на суму 41958дол.США; №99 від 04.08.2008р. на суму 83916дол.США; №104 від 07.08.2008р. на суму 212587дол.США., №99 від 08.08.2008р. на суму 63636дол.США., №16 від 15.08.2008р. на суму 202097дол.США., №101 від 26.08.2008р. на суму 207692дол.США., №1 від 29.08.2008р. на суму 153146 дол.США., №106 від 04.09.2008р. на суму 217 252 дол.США., № 26 від 17.09.2008р.. які банк перерахував на поточний рахунок TOB «Авторай».

17 червня 2008 року між ВАТ КБ «Надра» (Кредитор) та ТОВ «Авторай» (Позичальник) укладений кредитний договір про надання кредитної відновлювальної лінії з траншевим режимом кредитування № 05/06/2008/840-К/9.

Згідно п.1.1 кредитного договору банк надає товариству кредитні кошти в межах відкритої кредитної лінії на наступних умовах: банк встановлює ліміт заборгованості за кредитною лінією в сумі, що не може перевищувати 1 000 000 доларів США.

Відсоткова ставка за користуванням кредитом складає 13,5 відсотків річних, (п.1.1.3 Договору)

Строк користування кредитною лінією встановлюється з 17.06.2008р. по 26.01.2009р.. Відповідно до п.3.1.1 кредитного договору банк зобов'язується після підписання окремих додаткових угод відповідно до п.1.2.3 цього договору, відповідно до п.1.2 цього договору надати позичальнику транші у безготівковій формі з рахунку № 20624002449501 шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника № 26004002449501.

На підставі Додаткових угод до кредитного договору від 17.06.2008р.: №1 від 18.06.2008р., №2 від 5.06.2008р., № 3 від 02.07.2008 року, № 4 від 10 липня 2008 року, № 5 від 16 липня 2008 року, № 6 від 19 вересня 2008 року банк перерахував кредитні кошти загальною сумою 1 181 286 доларів США на поточний рахунок товариства.

Вказані кредитні договори були забезпечені порукою. Так, 23 серпня 2007 року та 17 червня 2008 року, між Банком та ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були укладені договори поруки № 05/06/2008-П/327 та № 05/06/2008-П/328 та №05/08/2007-П/61 та № 05/08/2007-П/62, умови яких є ідентичними. (т.1 а.с. 38-41, 79-82)

Згідно з пунктом 1.1 договорів поруки, поручителі поручаються перед кредитором за виконання/належне виконання Позичальником своїх зобов'язань, що витікають із кредитних договорів.

Згідно п. 2.1 Договорів кредитор набуває право вимагати від поручителя виконання зобов'язання, що витікає із кредитного договору при умові, якщо в установлений Кредитним договором строк виконання позичальником зобов'язання в цілому чи в будь-якій його частині не будуть виконані, а також при умові обов'язкового направлення Поручителю повідомлення з вимогою виконати Зобов'язання позичальника в цілому (або в тій чи іншій частині).

Поручителі зобов'язані виконати взяті на себе зобов'язання по цьому договору, не пізніше 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання повідомлення від кредитора про невиконання Позичальником зобов'язання (його частини) необхідність їх виконання поручителем, (п.2.2 Договорів)

П.2.3 договорів передбачено, що у повідомленні повинно бути визначено розмір невиконаного позичальником зобов'язання (його частини), а також розрахунок суми штрафних санкцій, в разі їх наявності, що необхідно сплатити. При цьому, невиконання Позичальником зобов'язань (його частина), в тому числі сплата суми штрафних санкцій буде вважатись виконаним належним чином з моменту зарахування на рахунок Кредитора необхідної суми грошових коштів в рахунок погашення зобов'язання (його частини) позичальника, яка буде визначена на день фактичного погашення Зобов'язання (його частини) може бути відмінною від суми, вказаної у повідомлені з чим поручитель згодний.

Відповідно п.2.4 повідомлення, що направляється кредитором поручителю, повинно бути здійснено у письмовій формі і буде вважатися поданим належним чином, якщо воно надіслано рекомендованим чи цінним листом (за адресою, що вказана у договорі) чи надано особисто поручителю.

П. 1.5 договорів поруки кожний з поручителів засвідчив, що він ознайомлений та згодний з умовами Кредитної угоди.

01 жовтня 2008 року між ВАТ КБ «Надра» та ВАТ «Авторай» укладена додаткова угода № 7 до кредитного договору від 17.06.2008р.. В угоді зазначено, що підпункт 1.1.3 п.1.1. розділу І «Предмет договору» Договору викласти у наступній редакції: 1.1.3 відсоткова ставка за користування кредитною лінією складає 15,5 відсотків річних, (т.1 а.с. 30)

01 жовтня 2008 року між ВАТ КБ «Надра» та ВАТ «Авторай» укладена додаткова угода № 60 до кредитного договору від 23.08.2007р. зазначено, що підпункт 1.1.3 п.1.1 розділу 1 «Предмет договору» Договору викласти у наступній редакції: 1.1.3 відсоткова ставка за користування кредитною лінією складає строком до 60 днів - 14 відсотків річних, строком до 90 днів - 14,5 річних.

Банком складені претензії, що адресовані позичальнику TOB «Авторай» та поручителям ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про наявність заборгованості за кредитним договором № 05/08/2007/840-К/9 від 23 серпня 2007 року, яка 08 квітня 2009 року отримана TOB «Авторай». Проте повідомлення про їх направлення та отримання відповідачами суду не надані. (т.1 а.с.83-88) Також, банком складені претензії, що адресовані позичальнику TOB «Авторай» та поручителям ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про наявність заборгованості за кредитним договором № 05/06/2008/840-К/9 від 17 червня 2008 року, договорами поруки №05/08/2007-П/61 та №05/06/2008-П/328, проте повідомлення про їх направлення та отримання адресатами суду не надані.

Як вбачається із наданих суду розрахунків, станом на 20 січня 2010 року загальний розмір заборгованості ТОВ «Авторай» перед банком за договором № 05/06/2008-840/К/9 складає 4 672 793,26 гривень, які складаються з: основний борг по кредиту 3 748 377, 96 гривень; заборгованість по відсоткам 398 622,37 гривень;сума пені по відсоткам 24 668,53 гривень; розрахунок пені по основному боргу 501 124,39 гривень. Розрахунки зроблені з відсоткової ставки за користування кредитною лінією 15,5 % річних, (т.1 а.с. 142) Заборгованість за кредитом по договору № 005/08/2007/840-К/576 складає 19 401 832,99 (дев'ятнадцять мільйонів чотириста одна тисяча вісімсот тридцять дві) гривні, а саме: основний борг по кредиту 14 768 194,16 гривень; відсоткам 1 426 565,73 гривень; сума пені по відсоткам 304 302,50 гривень; розрахунок пені по основному боргу 2 902 770.61 гривень. Розрахунки зроблені з відсоткової ставки за користування кредитною лінією 14,5 % річних.

ТОВ «Авторай» у встановлені Договором терміни повернення наданого йому кредиту (основної суми) та терміни сплати відсотків за кредит не дотримуються. Вказану заборгованість з позичальника банк має намір стягнути в порядку господарського судочинства, про що повідомив представник банку в судовому засіданні.

Відповідно до додаткової угоди №7 від 01.10.2008р. до кредитного договору про надання кредитної лінії з траншевим режимом кредитування №05/06/2008/840-К/9, відсоткова ставка за користування кредитною лінією збільшилась з 13,5 відсотків річних до 15,5 відсотків річних. Згідно додаткової угоди № 60 від 01.10.2008р. до кредитного договору про надання кредитної лінії з траншевим режимом кредитування № 05/08/2007/840-К/576, відсоткова ставка за користування кредитною лінією збільшилась з 12,5 відсотків річних до 14,5 відсотків річних.

Суду не надано належних та допустимих доказів того, що відповідачі були належним чином повідомлені про збільшення обсягу відповідальності.

Згідно ст.553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно ст.638 Цивільного кодексу України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно статті 559 Цивільного кодекс України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

У зобов'язаннях, в яких беруть участь поручителі, збільшення кредитної процентної ставки навіть за згодою банку та боржника, але без згоди та відома поручителя, не дає підстав покладати на останнього відповідальність за невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань перед банком.

На підставі наведеного суд першої інстанції прийшов до висновку, що в зв'язку зі збільшенням обсягу відповідальності без згоди поручителів не підлягають задоволенню вимоги про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № 05/06/2008/840-К/9 від 17 червня 2008 року в сумі 4 672 793,26 гривень та заборгованість за кредитним договором № 05/08/2007/840-К/576 від 23.08.2007 року в сумі 19 401832,99 гривень, а всього 24 074 626 гривень 25 копійок.

    Колегія погоджується з зазначеним висновком суду першої інстанції.

    В обґрунтування апеляційної скарги представник ВАТ КБ «Надра» посилався на те, що відповідачі підписуючи договори поруки були заздалегідь повідомлені та знали про можливі укладання додаткових угод до кредитних договорів. Зазначена умова договорів поруки є результатом домовленості сторін, які вільні у визначенні зобов’язань за договором та будь-яких інших умов своїх взаємовідносин, що не суперечать законодавству України. Тож, з аналізу змісту договорів поруки, укладених між Позивачем та Відповідачами випливає, що згода відповідачів на укладення додаткових угод не була потрібною та обов’язковою.

    Зазначені доводи апеляційної скарги не тільки не спростовують, а навпаки підтверджують висновок суду першої інстанції, що позивач збільшуючи процентну ставку не отримав на це згоди відповідачів які є поручителями, оскільки як зазначено в апеляційній скарзі, позивач вважав, що згода відповідачів на укладення додаткових угод не була потрібною та обов’язковою.

Посилання на те, що відповідачі підписуючи договори поруки були заздалегідь повідомлені та знали про можливі укладання додаткових угод до кредитних договорів. Зазначена умова договорів поруки є результатом домовленості сторін, які вільні у визначенні зобов’язань за договором та будь-яких інших умов своїх взаємовідносин, що не суперечать законодавству України нічим не підтверджені як в суді першої інстанції так і при поданні апеляційної скарги і при розгляді справи в апеляційній інстанції.

Інші доводи апеляційної скарги стосуються правовідносин, що склалися між позивачем та TOB «Авторай» пов’язаних з укладанням кредитних договорів і не стосуються висновків суду першої інстанції, які були підставою для ухвалення рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

На підставі наведеного колегія вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи висновок суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст. ст. 307 ч.1 п.1, 308, 313-315 ЦПК України, судова колегія,

ухвалила:

Апеляційну скаргу Беренді О.О. представника ВАТ КБ «Надра» відхилити. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 9 грудня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів.

Головуючий                                                                   О.А. Ступаков

        Судді                                                                      О.Д. Варикаша

                                          В.А. Станкевич