АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 березня 2011 рік м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого Ступакова О.А.
суддів: Варикаші О.Д., Станкевича В.А.
при секретарі – Мандрик А.В.
розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 17 грудня 2010 року,
встановила:
У березні 2010 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей в розмірі 1402 грн., щомісячно. Під час розгляду справи позивачка уточила свої позовні вимоги та росила суд стягнути з відповідача на її користь щодо утримання неповнолітніх дітей 8127 грн. 25 коп. на кожну дитину щомісячно до досягнення ними повноліття.
В обґрунтування позовних вимог позивачка посилалася на те, що з травня 1999 року вона перебуває у шлюбі з відповідачем. Від шлюбу мають двох неповнолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Діти проживають з відповідачкою та знаходяться на її утриманні. Відповідач працюючи приватним підприємцем матеріальної допомоги на утримання дітей не надає, хоча має таку можливість.
Оскільки відповідно до довідки Білгород-Дністровської об’єднаної податкової інспекції дохід відповідача за 3-4 квартали 2010 рогу склав 195054 грн. в зв’язку з чим середньомісячний дохід позивача складає 32509 грн. і він як вважає позивачка - відповідач може сплачувати на кожну неповнолітню дитину аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 8127,25 грн. щомісячно.
Відповідач позов не визнав в повному обсязі.
Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 17 грудня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково. Стягнуто з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання неповнолітній дітей в розмірі 250 грн. щомісячно до досягнення кожним з дітей повноліття.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду в суду в зв’язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та права, невідповідності висновків суду обставинам справи і ставиться питання про ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 суд першої інстанції посилався на те, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 24.05.1999 року, від якого у сторін є неповнолітні діти: донька ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, донька ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3.
Неповнолітні діти знаходяться на утриманні позивачки, яка на даний час в наслідок розриву відносин з її чоловіком вимушена покинути їх спільний будинок та наймати квартиру.
Позивачка мешкає з малолітніми дітьми у найманому житлі та витрачає грошові коти за його найм, догляд за дітьми займає весь вільний час позивачки.
Відповідач приймає безпосередньо участь у вихованні та утриманні своїх неповнолітніх дітей, крім того, відповідачем надано докази про те, що він не має стійкого здоров’я та постійного доходу що б сплачувати аліменти у розмірах, що заявлені позивачкою.
Згідно ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення повноліття.
Відповідно до ч.1 ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини
Згідно ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
На підставі наведеного суд першої інстанції вважав, що матеріальний стан відповідача, його стан здоров’я дозволяють йому сплачувати аліменти в розмірі 250 грн. на кожну дитину щомісячно.
Колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач може сплачувати аліменти, однак не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині визначення розміру аліментів які підлягають стягненню з відповідача.
Доводи суду першої інстанції що відповідач внаслідок захворювання може платити лише 250 грн. щомісячно не відповідає матеріалам справи.
Надана відповідачем довідка, відповідно до якої у нього виявлені захворювання у вигляді остеохондрозу, грижі дисків в зв’язку з чим йому запропоновано лежати на ортопедичному матраці, проводити ранкову гімнастику, ходити пішки, плавати не піднімати більше 5 кг., а також самостійно пройти курс лікування який не пов’язаний зі значними витратами не свідчить, що захворювання на яке посилається позивач перешкоджає платити аліменти і пов’язано зі значними фінансовими витратами.
Посилання суду першої інстанції на те, що відповідач приймає участь у вихованні та утриманні дітей, не є підставою для визначення розміру аліментів.
Інших підстав для визначення розміру аліментів суд першої інстанції не вказував.
Відповідно до положень ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Позивачка надала суду довідку про те, що відповідач за 3-4 квартали року отримав дохід в суму 195054 грн. Відповідач надав довідку, що його дохід з 2010 рік склав 219637 грн.
При задоволенні позовних вимог позивачки про стягнення на кожну дитину аліментів у розмірі 8127,27 грн. щомісячно загальна сума розміру аліментів які будуть стягуватися з відповідача за рік буде дорівнювати 195054,48 грн. при розмірі його сукупного річного доходу за 2010 рік в сумі 219637 грн.
Колегія вважає, що розмір аліментів, які відповідач може сплачувати на користь позивачки на утримання двох неповнолітніх дітей повинен бути визначений у розмірі 1000 грн. на кожну дитину до досягнення нею повноліття.
На підставі наведеного рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині визначення розміру аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки на утримання неповнолітніх дітей шляхом збільшення з 250 грн. щомісячно до 1000 грн. щомісячно на кожну дитину, а також визначення розміру судових витрат. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
При постановленні рішення колегія стягує з ОСОБА_1 14 грн. 75 коп. в доход держави витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ. З ОСОБА_2 стягує в доход держави 105 грн. 25 коп. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ, 120 грн. судового збору.
Керуючись ст. ст. 307 ч.1 п.2, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, судова колегія,
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 17 грудня 2010 року змінити в частині визначення розміру аліментів які підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання двох неповнолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 року визначивши розмір аліментів які підлягають стягненню на кожну дитину в сумі 1000 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 в доход держави 120 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ, 240 грн. судового збору.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 14 грн. 75 коп. в доход держави витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ. Стягнути з ОСОБА_2 в доход держави 105 грн. 25 коп. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ, 120 грн. судового збору.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення однак може бути оскаржено до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів.
Головуючий О.А. Ступаков
Судді В.А. Станкевич
О.Д. Варикаша