АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 травня 2011 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
- головуючого судді – Заїкіна А.П.,
- суддів: - Федорової А.Є., Процик М.В.,
при секретарі – Трошині К.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Приморському районі м. Одеси про перерахунок розміру щомісячного відшкодування шкоди, завданої каліцтвом та стягнення щомісячних виплат за минулий час, за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Приморському районі м. Одеси (далі - відділення Виконавчої дирекції Фонду) на рішення Київського районного суду м. Одеси від 09 листопада 2010 року,
встановила:
У березні 2010 р. ОСОБА_3 звернувся до суду з вищеназваним позовом, який уточнив у жовтні 2010 р., і вказав, що 05.10.95 р. під час виконання роботи на малому державному підприємстві "Мортехсервіс" він отримав травму, про що було складено Акт №2 про нещасний випадок на виробництві. 01.07.97 р. медико-соціальною експертною комісією йому було встановлено 40% втрати професійної працездатності та ІІІ група інвалідності безстроково. 01.04.01 р. його справа була передана до відділення Виконавчої дирекції Фонду, щомісячне відшкодування шкоди на той час складало - 98 грн., розраховане з середньомісячного заробітку - 245 грн.. В подальшому щомісячне відшкодування шкоди щорічно збільшувалося відповідно до ст. 29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" на коефіцієнт зростання заробітної плати у галузях національної економіки і складає - 366 грн.. Відповідно до ст. 1197 ЦК, чинного з 01.01.04 р., розмір втраченого заробітку внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, що підлягає відшкодуванню, у випадку, якщо середньомісячний заробіток (дохід) потерпілого є меншим від п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, обчислюється виходячи з п'ятикратного розміру заробітної плати, тобто у більшому розмірі. За період з 01.01.04 р. по 01.10.10 р., у результаті поступового збільшення розміру мінімальної заробітної плати, розмір недоплаченого відшкодування шкоди складає - 54426,64 грн.. З 01.10.10 р. йому повинні щомісячно виплачувати відшкодування шкоди у розмірі - 1814 грн.. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 268, 1197 ЦК, Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", остаточно просив: - стягнути з відділення Виконавчої дирекції Фонду недораховану щомісячну виплату з відшкодування шкоди у розмірі - 54426,64 грн.; - зобов'язати відділення Виконавчої дирекції Фонду здійснити перерахунок і виплату щомісячного відшкодування шкоди з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України на час виплати, тобто з 01.10.10 р. у розмірі - 1814 грн.
У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі в просила задовольнити позов.
Представник відповідача позов не визнала, посилаючись на те, що ст. 1197 ЦК не може бути застосована у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 09.11.10 р. позов задоволено. Зобов'язано відділення Виконавчої дирекції Фонду виплачувати щомісячне відшкодування шкоди на користь ОСОБА_3, починаючи з 01.10.10 р., у розмірі - 1814 грн. з послідуючою індексацією та компенсацією згідно діючого законодавства. Стягнено з відділення Виконавчої дирекції Фонду на користь ОСОБА_3 заборгованість по щомісячному відшкодуванню шкоди за період з 01.01.04 р. по 01.10.10 р. у розмірі - 54426,64 грн..
В апеляційній скарзі відділення Виконавчої дирекції Фонду просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на те, що рішення ухвалено з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права: - помилково застосовано ст. 1197 ЦК, в той час як підлягали застосуванню ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", ст. 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", ст. 53 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням", Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМ України від 26.09.01 р. № 1266.
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення осіб, які з’явилися у судове засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню за таких підстав.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 працював в МДП "Мортехсервіс" Міністерства транспорту України на посаді водія. 05.10.95 р. стався нещасний випадок на виробництві, внаслідок чого з 01.07.97 р. йому встановлена ІІІ гр. інвалідності та втрата 40% професійної працездатності у зв'язку з травмою на виробництві. Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" ОСОБА_3 була призначена і виплачувалась щомісячна страхова виплата у розмірі - 98 грн., розрахована із середньомісячної заробітної плати у розмірі - 245,00 грн.. Оскільки з 01.01.04 р. набрав чинності Цивільний Кодекс України, згідно п. 4 Прикінцевих положень якого до правовідносин, які виникли до набрання ним чинності та продовжують існувати після набрання ним чинності повинні застосовуватись норми ЦК України. Професійне захворювання може бути пов'язане тільки з умовами праці і тому застосування ст. 1197 ЦК при визначенні середньомісячного заробітку для розрахунку щомісячного відшкодування правомірно (а. с. 46 - 46 зворотна сторона).
Вказані в апеляційній скарзі доводи не спростовують цих висновків суду.
Відповідно до ст. ст. 11, 60 ЦПК суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Висновки суду першої інстанції щодо обставин та відповідних ним правовідносин між сторонами по справі зроблені на підставі наявних у справі і наданих сторонами доказів: акту про нещасний випадок на виробництві від 10.10.95 р. (а. с. 5 - 8); довідки МСЕК від 01.07.97 р. (а. с. 9); постанови виконавчої дирекції Фонду від 10.08.01 р. (а. с. 16); рішення Приморського районного суду м. Одеси (а. с. 17).
Апелянт не надав суду першої інстанції доказів, які б спростовували вищевказані висновки суду першої інстанції, як не надав апеляційному суду доказів на підтвердження доводів апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 1197 ЦК, яка має назву - "Визначення заробітку (доходу), втраченого внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я фізичної особи, яка працювала за трудовим договором", розмір втраченого фізичною особою внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я заробітку (доходу), що підлягає відшкодування, визначається від середнього місячного заробітку (доходу), який потерпілий мав до каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, з урахуванням ступеня втрати потерпілим професійної працездатності. Середньомісячний заробіток (дохід) обчислюється за бажанням потерпілого за дванадцять або за останні три місяці роботи, що передували ушкодженню здоров'я або втраті працездатності внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я. Якщо середньомісячний заробіток (дохід) потерпілого є меншим від п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, розмір втраченого заробітку (доходу) обчислюється виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.
Розмір заборгованості із сплати відшкодування шкоди внаслідок каліцтва з 01.01.04 р. та щомісячного відшкодування завданої шкоди з 01.10.10 р. на думку колегії суддів обґрунтований нормами діючого законодавства України.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно врахував відповідні роз'яснення постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.92 р. "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", з подальшими змінами та доповненнями, визначив характер спірних правовідносин і дійшов вірного висновку про розповсюдження на ці правовідносини дії ЦК України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308 ЦПК за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін. Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і
залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, прийняв рішення на підставі наданих сторонами та досліджених у судовому засіданні доказів, повно і всебічно з’ясувавши обставини, на які посилалися сторони як на підставу своїх вимог і заперечень. Рішення суду є справедливим, законним та обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів,
ухвалила :
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Приморському районі м. Одеси - відхилити.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 09 листопада 2010 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Приморському районі м. Одеси про перерахунок розміру щомісячного відшкодування шкоди, завданої каліцтвом та стягнення щомісячних виплат за минулий час - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий суддя: А. П. Заїкін
Судді: А. Є. Федорова
М. В. Процик