АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

      20 травня 2011 року                                                                                                    м. Одеса

      Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:          

       - головуючого судді – Заїкіна А.П.,

 - суддів: - Федорової А.Є., Процик М.В.,

при секретарі – Трошині К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Березівської міської ради, треті особи - Березівське відділення "ІМЕКСБАНКУ", Березівське відділення "ОЩАДБАНКУ", про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання спадкоємицею четвертої черги за законом, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Березівського районного суду Одеської області від 10 березня 2011 року,

встановила:

      У жовтні 2010 р. ОСОБА_3 звернулася до суду із вищеназваним позовом і вказала, що вона проживала однією сім'єю з ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 р., не менше п'яти років до часу відкриття спадщини і є спадкоємицею четвертої черги за законом після смерті останньої. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1264, 1297, 1298 ЦК, просила: 1) встановити факт її проживання однією сім'єю з ОСОБА_4 на протязі більш чим п'ять років по день смерті останньої - ІНФОРМАЦІЯ_1 р.; 2) визнати її спадкоємицею четвертої черги після смерті ОСОБА_4; 3) визнати за нею право спадкування грошових вкладів.

     Рішенням Березівського районного суду Одеської області від 10.03.11 р. у задоволенні позову відмовлено.

     В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким встановити факт проживання ОСОБА_3 однією сім'єю  з ОСОБА_4 протягом більш ніж п'ять років по день її смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 р.,  визнати ОСОБА_3 спадкоємицею четвертої черги за законом після смерті ОСОБА_4., посилаючись на те, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права: - ст. ст. 29, 1225, 1259, 1264, 1268 ЦК,  ст. 212 ЦПК.

     Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу треба відхилити за таких підстав.

     Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_4 проживала у АДРЕСА_2, померла вона - ІНФОРМАЦІЯ_1 р. ОСОБА_3 проживає у АДРЕСА_1. Разом з ОСОБА_4 ОСОБА_3 не проживала, вони часто спілкувалася між собою, їздили у гості одна до одної  (а. с. 112).                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                        

     Вказані в апеляційній скарзі доводи не спростовують цих висновків суду.

     Відповідно до ст. ст. 11, 60 ЦПК суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у  справі.

     Висновки суду першої інстанції щодо обставин справи та відповідних правовідносин між сторонами по справі зроблені на підставі наявних у справі і наданих сторонами доказів: свідоцтва про смерть ОСОБА_4 (а. с. 7); свідоцтва про народження ОСОБА_3 (а. с. 17); довідка Миколаївської МСЕК (а. с. 6, 96); пенсійного посвідчення ОСОБА_3 (а. с. 102); квитанцій поштового переказу (а. с. 103 - 104); спадкової справи щодо майна померлої ОСОБА_4 (а. с. 58 - 65).

     Апелянт не надав суду першої інстанції доказів, які б спростовували вищевказані висновки суду першої інстанції, як не надав апеляційному суду доказів на підтвердження доводів апеляційної скарги. В апеляційному суді представник апелянта не заперечувала факту окремого проживання позивачки з ОСОБА_4, однак пояснила, що сім'ю складають особи, які хоча і не

проживають разом, однак постійно спілкуються між собою, турбуються один про одного.

     Відповідно до ст. 3 СК сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв'язку з навчанням, роботою та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. ОСОБА_3 не є одним з подружжя, дитиною у тому значенні, як це передбачено ст. 3 СК.

     За правилами ст. 1264 ЦК у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

     Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що ОСОБА_3 не проживала однією сім'єю з ОСОБА_4 перед смертю останньої, а тому не є спадкоємцем четвертої черги.    

     Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308 ЦПК за наслідками  розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін. Апеляційний суд  відхиляє апеляційну скаргу і

залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

     Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, прийняв рішення на підставі наданих сторонами та досліджених у судовому засіданні доказів, повно і всебічно з’ясувавши обставини, на які посилалися сторони як на підставу своїх вимог і заперечень. Рішення суду є справедливим, законним та обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів,

ухвалила :

      Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.

      Рішення Березівського районного суду Одеської області від 10 березня 2011 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Березівської міської ради, треті особи - Березівське відділення "ІМЕКСБАНКУ", Березівське відділення "ОЩАДБАНКУ", про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання спадкоємицею четвертої черги за законом - залишити без змін.

      Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.  

       Головуючий суддя:                                                         А. П. Заїкін                                          

       Судді:                                                                                А. Є. Федорової

                                                                                                  М. В. Процик