АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 квітня 2011 рік м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого Ступакова О. А.
суддів: Бабія А.П., Станкевича В.А.
при секретарі: Мандрик А.В.
розглянувши цивільну справу за позовом Київської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_2, треті особи: Одеська міська рада, ОСОБА_5, про знесення самочинно зведених будівель за апеляційною скаргою ОСОБА_4 представника ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 13 грудня 2010 року,
встановила:
У листопаді 2009 року Київська районна адміністрація Одеської міської ради звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи: Одеська міська рада, ОСОБА_5. в якому просила ухвалити рішення про приведення у попередній стан частини будинку за адресою: АДРЕСА_1 що зазначені у технічному паспорті КП «ОМБТІ та РОН» від 25 лютого 2009 року, реєстровий номер 3003-кн.3-ст. 27, на житловий будинок індивідуального житлового фонду, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, під літ. «О» - житловий будинок, літ. «Т, П» - літня кухня, літ. «С, У, Р» - сараї, за рахунок відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем проведено самовільне будівництво житлового будинку та господарських споруд за зазначеною вище адресою.
Відповідач перед початком будівельних робіт по будівництву нових об’єктів містобудування не отримав належних дозволів на їх проведення.
Самовільно реконструйований позивачем об’єкт розташованих на самовільно зайнятій земельній ділянці, власником якої є Одеська міська рада чим порушено право власності територіальної громади м. Одеси на земельну ділянку.
На підставі наведеного, посилаючись на ст. 376 ЦК України позивач просив задовольнити позов.
При розгляді справи позивач уточнив позовні вимоги і просив знести самочинно зведені будівлі, що зазначені у технічному паспорті КП «ОМБТІ та РОН» від 25 лютого 2009 року, реєстровий номер 3003-кн.3-ст. 27, на житловий будинок індивідуального житлового фонду, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, під літ. «О» - житловий будинок, літ. «Т, П» - літня кухня, літ. «С, У, Р» - сараї, за рахунок відповідача.
Відповідач позов не визнав.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 13 грудня 2010 року позов задоволено в повному обсязі.
Не погодившись з зазначеним рішенням суду ОСОБА_4. представник ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду в зв’язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, і ставиться питання про ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог Київської районної адміністрації Одеської міської ради.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги Київської районної адміністрації Одеської міської ради, суд першої інстанції посилався на те, що відповідач є власником 47/100 частин будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 16.11.2007 року.
53/100 частин вказаного будинку належать третій особі ОСОБА_5
23 жовтня 2009 року Київською районною адміністрацією Одеської міської ради на адресу відповідача було надіслано припис про зупинення усіх видів будівельних робіт та надання проектно-правової документації і правовстановлюючих документів на домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, який відповідач проігнорував.
Перевіркою, проведеною Київською районною адміністрацією Одеської міської ради за заявою ОСОБА_5, встановлено, що ОСОБА_2 самовільно без оформлення проектно-правової документації і дозволу інспекції ДАБК на здійснення будівельних робіт побудував споруди, вказані у технічному паспорті КП «ОМБТІ та РОН» від 02.11.2006 року під літерами «О» житловий будинок, «Т, П» літня кухня, «С, У, Р» сараї, про що було складено відповідний Акт 27 жовтня 2009 року.
Відповідно до ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів місцевого самоврядування є обов'язковими до виконання усіма підприємствами, установами, організаціями і громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Згідно зі ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (реконструкція) об'єкта здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил.
Згідно зі ст. 18 Закону України «Про основи містобудування» будівництво об'єктів містобудування незалежно від форм власності здійснюється з дозволу відповідних рад, що можуть делегувати дане право своїм виконавчим органам.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про планування і забудову території» здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України самочинним будівництвом вважається житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Виходячи з аналізу наведених норм матеріального права суд першої інстанції з огляду на відсутність у відповідача належного дозволу на проведення будівельних робіт та належно затвердженого проекту будівництва вважав встановленим факт здійснення самочинного будівництва наступних споруд: під літерами «О» житловий будинок, «Т, П» літня кухня, «С, У. Р» сараї (згідно з даними Технічного паспорту виготовленого станом на 25 лютого 2009 року).
Відповідно до ч. 7 ст. 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила(здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
Таким чином, зі змісту даної норми права позов пред'являється про зобов'язання особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову і лише у разі неможливості такої перебудови або відмови особи провести перебудову нерухоме майно підлягає знесенню.
Відповідач здійснивши самочинне будівництво, створив незручності суміжному землекористувачу ОСОБА_5, порушив правила добросусідства, права ОСОБА_2 на користування земельною ділянкою, що підтверджується зібраними у справі доказами.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов до висновку, що самочинно побудовані ОСОБА_2 споруди підлягають знесенню, а позов Київської районної адміністрації Одеської міської ради задоволенню.
З таким висновком суду першої інстанції колегія не погоджується.
Суд правомірно посилався на до ч. 7 ст. 376 ЦК України вказуючи, що зі змісту даної норми права у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила(здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
Разом з тим встановивши, що позивачем Київською районною адміністрацією Одеської міської ради до подання позовної заяви не подавався і не вирішувався позов про зобов'язання відповідача, який здійснив (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову, суд першої інстанції помилково дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в зв’язку з порушенням прав третьої особи ОСОБА_5, який є суміжним землекористувачем відповідача, оскільки третьою особою ОСОБА_5 позовні вимоги до відповідача про знесення самочинного будівництва не заявлялися, а Київською районною адміністрацією Одеської міської ради в обґрунтування позовних вимог не зазначалося підстави для задоволення позову порушення прав суміжного землекористувача ОСОБА_5 Також Київська районна адміністрація Одеської міської ради відповідно до положень ст. ст. 3, 15 ЦПК України неправомочна ставити питання про знесення самочинного будівництва здійсненого відповідачем в зв’язку з порушенням прав та інтересів іншої особи, а третьою особою ОСОБА_5. відповідно до матеріалів справи повноважень Київській районній адміністрації Одеської міської ради на подання позовних вимог в своїх інтересах не надавалося.
Таким чином суд першої інстанції вийшов за межі заявлених позовних вимог чим порушив принцип диспозитивності визначений ст. 11 ЦПК України.
Крім того зі змісту позовних вимог вбачається, що здійсненим відповідачем самочинним будівництвом порушені права Одеської міської ради, яка є власником земельної ділянки на якій відповідачем було здійснено самочинне будівництво, однак Одеська міська рада не подавала позов для захисту своїх порушених прав, а була залучена до участі у справі в якості третьої особи.
На підставі наведеного колегія вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог Київської районної адміністрації Одеської міської ради.
Керуючись ст. ст. 307 ч.1 п.2, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, судова колегія,
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 представника ОСОБА_2 задовольнити частково. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 13 грудня 2010 року скасувати.
Ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог Київської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_2, треті особи: Одеська міська рада, ОСОБА_5, про знесення самочинно зведених будівель.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення однак може бути оскаржено до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів.
Головуючий О.А. Ступаков
Судді А.П. Бабій
В.А. Станкевич