Судове рішення #15672713

Копія

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

26 квітня 2011 року                                                                                        м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати з цивільних справ

апеляційного суду Хмельницької області  

        в складі :  головуючого судді Шершуна В.В.

   суддів Корніюк А.П., П’єнти І.В.                       

                                                  при секретарі Лапко Ю.В.

                                                      

розглянула в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Хмельницької міської ради  на  постанову   Хмельницького міськрайонного суду  05 травня 2010 року по справі за позовом  ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Хмельницької міської ради про визнання незаконними дій та стягнення суми недоплаченої щорічної разової допомоги як інваліду війни 3-ї групи, суми недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів  

в с т а н о в и л а :

15 січня 2010 року ОСОБА_1 звернувся в суд. Він вказував, що є ліквідатором аварії на Чорнобильській АЕС, має статус учасника ліквідації І категорії та є інвалідом ІІІ групи довічно, крім того він має статус інваліда війни ІІІ групи.

В зв’язку з цим, як інвалід війни згідно ст. 13 Закону України № 3551-ХІІ від 22 жовтня 1993 року „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” він має право щорічно до 05 травня отримувати допомогу в сумі 6 мінімальних пенсій за віком. Однак в 2008 році він отримав таку допомогу в сумі - 350 грн. а в 2009 році - 380 грн.

Крім того, як інвалід ІІІ групи на підставі ст. 48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” він має право на щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 4 місячних заробітних плат, однак в 2008-2009 роках така допомога була виплачена йому лише в сумі 90 грн. щорічно.

В зв’язку з викладеним позивач просив визнати дії управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради незаконними і стягнути на його користь суму недоплаченої одноразової грошової допомоги, як інваліду війни ІІІ групи за 2008-2009 роки 2608 грн. та 2510 грн. недоплати в 2008-2009 роках допомоги на оздоровлення як інваліду ІІІ групи Чорнобильської катастрофи.

         Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 травня 2010 року позов задоволено. Постановлено визнати дії УПСЗН Хмельницької МР щодо відмови ОСОБА_1 виплатити недоплачену щорічну допомогу як інваліду війни ІІІ групи за період з 2008 року по 2009 рік та недоплачену щорічну допомогу на оздоровлення при встановленні ІІІ групи інвалідності неправомірною.

         Стягнуто з УПСЗН Хмельницької МР на користь ОСОБА_1 недоплачену щорічну допомогу як інваліду війни ІІІ групи за період з 2008 року по 2009 рік відповідно до ст. 13

________________________________________________________________________________

Головуючий  у першій інстанції –          Вознюк С.О.                                          Справа № 22а-2134

Доповідач –Шершун В.В.                                                                                 Категорія №  10.3.2

Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та недоплачену щорічної допомоги на оздоровлення при встановлені ІІІ групи інвалідності відповідно до ст. 48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” із врахуванням виплачених сум.

          Не погоджуючись з постановою суду УПССЗН Хмельницької МР оскаржило її в апеляційному порядку. Апелянт  просить постанову скасувати і постановити нову постанову якою відмовити позивачеві в задоволені його позовних вимог. При цьому апелянт посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

          Апелянт вказує, що згідно Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік” інвалідам війни ІІІ групи належить виплатити допомогу до 5 травня в сумі 350 грн. ( на підставі Постанови КМУ № 183 від 12 березня 2008 року), згідно Постанови КМУ № 211 від 18 березня 2009 року,  до 5 травня ОСОБА_1 було виплачено допомогу в сумі 380 грн. Такі виплати апелянт вважає законними і обґрунтованими.

          Крім того,  апелянт вказує, що згідно ст. 48  Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”  інвалідам ІІІ групи було встановлено щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 4-х місячних зарплат.

          Однак в 2008-2009 роках розмір цієї доплати визначався Постановою КМУ № 562 від 12 лютого 2005 року „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, яка в 2008-2009 роках складала 90 грн. щорічно. Крім того,  апелянт вказує, що може виплатити допомогу лише в межах бюджетних асигнувань, а тому не є суб’єктом правовідносин щодо встановлення розміру допомоги.

          У відповідності зі ст. 1 Закону України Про внесення змін до розділу XII «Прикінцеві положення»Закону України «Про судоустрій і статус суддів»щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами, справи розглянуті судами першої інстанції в порядку, визначеному КАС України і передані на розгляд судам загальної юрисдикції, на підставі Закону України № 1691-VI від 18.02.2010 року „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами”, розглядаються судами апеляційної інстанції у порядку адміністративного судочинства.

          В судове засідання сторони не з’явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та дату судового засідання, а тому керуючись п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України справа підлягає розгляду в порядку письмового провадження.

Колегія суддів вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню.

          У відповідності до  ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови  суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є  порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Судом правильно встановлено, що ОСОБА_1 є інвалідом війни ІІІ групи, оскільки цей факт підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 Хмельницьким ОВК 27 грудня 2006 року, а також відповідно довідки СЕК..

Крім того, судом встановлено і те, що ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії, оскільки це підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2

18 лютого 2008 року та 06 листопада 2009 року ОСОБА_1 було виплачено по 90 грн. на оздоровлення відповідно до Поста станови КМУ № 562 від 12 травня 2005 року „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Задовольняючи позовні вимоги позивача в частині стягнення допомоги на оздоровлення, суд першої інстанції виходив з того, що в 2008 і 2009 роках діяла первинна редакція ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Однак повністю з таким висновками суду погодитись не можна, оскільки вони зроблені з порушенням норм матеріального права.

Згідно п. п. 11, п. 28 Розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України»ст. 48 Закону України №769-ХП викладена в новій редакції, відповідно до якої одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та роз мірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Виплата позивачеві допомоги у 2008 році здійснювалася за нормами Постанови Кабінету Міністрів № 562 від 12 липня 2005 р. «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 визнані таки ми, що не відповідають Конституції України положення п. п. 11, п. 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України»стосовно виплати щорічної допомоги на оздоровлення інвалідам ЧАЕС.

Таким чином, протягом періоду з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»діяла у новій редакції.

Виплати щорічної допомоги на оздоровлення позивачеві провадились 18 лютого 2008 р., тобто до прийняття Конституційним судом України рішення          №10 рп/2008 від 22.05.2008 року, тому відповідачем було правомірно застосовані при визначені розміру допомоги позивача відповідні постанови Кабінету Міністрів України.

Щодо вимог про перерахунок та ви плату допомоги на оздоровлення за 2009 рік.

Законом України «Про державний бюджет на 2009 рік»дія ст. 48 Закону України «Про соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»щодо визначення розміру допомоги у відношенні до законодавче встановленого розміру мінімальної заробітної плати не зупинялась, що свідчить про обов'язок відповідача виконувати приписи зазначеної норми права.

Відповідно до абзацу третього частини четвертої статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інвалідам III групи, щорічна допомога на оздоровлення виплачується у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.

Як передбачено ч.7 ст. 48 Закону України, розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Згідно ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

В зв’язку з викладеним рішення суду першої інстанції в частині зобов’язання відповідача виплатити позивачеві допомогу на оздоровлення в 2009 році є законним і обґрунтованим.

З цих же підстав незаконним є рішення суду першої інстанції в частині зобов’язання відповідача виплатити ОСОБА_1 допомоги до 5 травня 2008 року оскільки така виплачена йому 29 лютого 2008 року, коли діяли зміни до Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” внесені Законом України „Про державний бюджет України на 2008 рік” названі зміни були визнані не конституційними згідно рішення Конституційного суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року.

В зв’язку з цим,  на момент виплати допомоги в 2008 році її розміру був законним і обґрунтованим, а тому постанова в цій частині підлягає скасуванню із відмовою в позові в цій частині.

Разом з тим оскільки з 22 травня 2008 року вказані зміни були визнані не конституційними  в 2009 році, виплата позивачеві допомоги на підставі  Постанови КМУ № 211 від 18 березня 2009 року „Про розмір разової грошової допомоги, що виплачується в 2009 році” відповідно до Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та „Про жертви нацистських переслідувань” є незаконною оскільки в 2009 році були чинними положення ст. 14 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” якою визначено щорічну разову грошову допомогу інваліду ІІІ групи в розмірі 6 місячних пенсій за віком.

КМУ не наділений повноваженнями щодо зміни діючих законів України, а виходячи із засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.

Керуючись Законом України Про внесення змін до розділу XII «Прикінцеві положення»Закону України «Про судоустрій і статус суддів»щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами, ст.ст. 197, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія  суддів,  

                                                          п о с т а н о в и л а :

        Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Хмельницької  міської ради задовольнити частково.

           Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 травня 2010 року скасувати.

Постановити нову постанову.

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати дії УПСЗН Хмельницької МР щодо відмови ОСОБА_1 виплатити недоплаченої щорічної допомоги як інваліду війни ІІІ групи за  2009 рік та недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення при встановленні ІІІ групи інвалідності неправомірною.

          Стягнуто з УПСЗН Хмельницької МР на користь ОСОБА_1 недоплачену щорічну допомогу як інваліду війни ІІІ групи за  2009 рік відповідно до ст. 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та недоплачену щорічної допомоги на оздоровлення при встановлені ІІІ групи інвалідності відповідно до ст. 48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” із врахуванням виплачених сум.

          В решті позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили  до Вищого адміністративного суду України.

               Головуючий  /підпис/                    

                           Судді /підписи/          

З оригіналом згідно

Суддя апеляційного суду

Хмельницької області                                                                      В.В. Шершун

   

























Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація