Справа № 1-125/11

В И Р О К

іменем України

"01" червня 2011 р.                     Липовецький районний суд Вінницької області

В складі: головуючого судді                               Кривенка Д.  Т.

за участю секретаря                                          Марчук Н. А.,

прокурора                                                          

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Липовець    кримінальну справу про обвинувачення            ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта середня - спеціальна, не одруженого, раніше судимого 12.10.2009 року Липовецьким районним судом Вінницької області за ст. 164 ч. 1 КК України до 80 годин громадських робіт у вчиненні злочину, передбаченого ст. 164 ч. 2 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

Підбудний ОСОБА_1, будучи раніше судимий 12.10.2009 року Липовецьким районним судом Вінницької області за ст. 164 ч. 1 КК України до 80 годин громадських робіт, достовірно знаючи, що згідно рішення Липовецького районного суду від 21.11.2007 року він зобов'язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4, в розмірі 250 гривень щомісячно, починаючи з 12.11.2007 року і до повноліття дитини, маючи намір на злісне ухилення від сплати аліментів, аліменти не сплачував зовсім, не дивлячись на те, що неодноразово отримував попередження від державного виконавця 02.03.2011 року та 11.03.2011 року, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість по сплаті аліментів в період з 01.03.2010 року по 1.04.2011 року на загальну суму 3250 гривень. За цей час підсудний ОСОБА_1 мав реальну можливість сплачувати аліменти, оскільки отримував неофіційні доходи та утримував домашнє господарство, до Липовецького центру зайнятості в пошуках роботи не звернувся..

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю та показав що дійсно не сплачував аліменти, хоча мав доходи, однак кошти витрачав на інші цілі. На даний час, він ОСОБА_1 обіцяє протягом місяця погасити заборгованість і в подальшому регулярно платити аліменти.

Оскільки підсудний ОСОБА_1 визнав фактичні обставини справи, які викладені вище, суд вважає за недоцільне досліджувати докази стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчинені злочину повністю знайшла своє підтвердження в ході судового слідства, а тому його дії суд кваліфікує за ст. 164 ч. 2 КК України, як злісне ухилення від сплати встановлених рішення суду коштів на утримання дітей (аліментів), вчинене особою раніше судимою особою за злочин передбачений цією статтею.

Обставиною, яка пом’якшують покарання підсудного є щире каяття.                                                             Обставин, яка обтяжують покарання підсудного судом не встановлено.                                                  При обранні виду та міри покарання підсудному, суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, обставини які пом’якшують та обтяжують його покарання, те що ОСОБА_1 раніше судимий, позитивно характеризується за місцем свого проживання.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи,  обставин, що пом”якшують та обтяжують покарання підсудного, особи підсудного, суд вважає, що підсудному ОСОБА_1 необхідно призначити покарання у вигляді обмеження волі і звільнити його  від відбування даного покарання з випробовуванням.

До вказаного висновку суд прийшов з тих мотивів, що враховуючи характер злочину та протиправної поведінки ОСОБА_1  його сімейний стан, сукупність пом»якшуючих та обтяжуючих обставин, враховуючи принцип справедливості, при призначенні покарання –мета покарання виправлення і перевиховання підсудного, може бути досягнута без реального відбуття ним покарання.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, ст. 65 КК України, суд –

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 164 ч. 2 КК України і призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк два роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування даного покарання з випробовуванням, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає всі покладені на нього обов’язки.

          На підставі п. 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов»язок не виїжджати за межі України на  постійне  проживання  без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.

          Запобіжний захід засудженому до набрання вироком законної сили залишити без змін підписку про невиїзд.

          На вирок суду  може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя:Д. Т. Кривенко