_____________________________________________________________________________

                                                                                                         Справа№2-2739/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

          26          квітня 2011 року                                                                                          м. Одеса

Київський   районний суд м.Одеси у складі:

Головуючого судді – Непоради М.П.   

при секретарі –           Яіцької А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовом ВАТ Комерційний банк «НАДРА»до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд -

                    ВСТАНОВИВ:

04.02.2011 року представник ВАТ КБ «НАДРА» звернувся до суду  з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором по поверненню кредиту, сплаті відсотків та пені в розмірі 21 461,17 грн.

В якості обґрунтування позовних вимог, представник позивача посилається на те, що 25 вересня 2005 року між ВАТ КБ «НАДРА»та ОСОБА_5 (надалі Позачальник) було укладено кредитний договір № 05/09/2005/840-К/587, відповідно до якого Банк надав Позичальнику в тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти в сумі 7000,00 доларів США, цільове призначення –споживчі цілі.

Кредит видавався позичальнику строком до 22.09.2010 року.

Відсотки за користування кредитом розраховувались банком на підставі відсоткової ставки в розмірі 13% річних.

В якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 23.09.2005 року були укладені договори поруки з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 згідно яким, вони виступили поручителями по кредитному договору № 05/09/2005/840-К/587 та зобов'язались солідарно з позичальником відповідати перед банком за виконання зобов'язань щодо погашення кредиту, сплати відсотків, штрафних санкцій, а також інших витрат.

Відповідно до умов договору позичальник повертає кредит та сплачує передбачені договором платежі шляхом перерахування мінімального необхідного платежу, який згідно п. 3.3.2 складає 175,00 доларів США на рахунок № НОМЕР_1 щомісячно до 07 числа поточного місяця.

Відповідно до п. 4.2.4 кредитного договору банк має право вимагати від позичальника дострокового виконання зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків, інших платежів, передбачених договором та можливих штрафних санкцій, якщо позичальник не вніс мінімально необхідний платіж у термін, визначений п. 3.3.3. договору кредиту.

Позивач зазначив, що у зв'язку з невиконанням умов кредитного договору 11.07.2008 року ВАТ КБ «НАДРА»звернувся до суду із позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 32 394,80 грн.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси позовні вимоги ВАТ КБ «НАДРА»було задоволено, та після набрання законної сили рішенням суду було відкрито виконавче провадження.

Представник позивача вказує, що після сплати боржниками боргу за договором кредиту, цієї суми не вистачало для повного погашення кредиту, у зв'язку з чим станом на 25.11.2010 року виникла прострочена заборгованість по поверненню кредиту: а саме основний борг по кредиту –1920,13 доларів США (що екв. 15 243,34 грн.), про строчка по тілу відсотків –69,83 долара США (що екв. 554,36 грн.), пеня за порушення стооку сплати ануітетного платежу –13,40 долара США (що екв. 106,38 грн.), штраф –700,00 доларів США (що екв. 5 557,09 грн.) що взагалі складає 21 461,17 грн.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача витрати по сплаті держмита  в розмірі 214,61 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення  судового процесу в сумі 120 гривень.

          Представник позивача в судове засідання  з'явилася, наполягала на задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на зазначені в позові обставини.

В судове засідання з'явились відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4, заперечували проти задоволення позову в повному обсязі посилаючись на те, що вони в повному обсязі виконали рішення Київського районного суду м. Одеси від 08 грудня 2008 року, та сплатили заборгованість в розмірі 32 394,80 грн. через відділ Київської ДВС ОМУЮ на підставі виконавчого провадження № 14419175, та виконавче провадження постановою від 16.09.2010 року було закінчено.

На підставі вищевикладеного, відповідачі просять суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.   

                Суд, заслухавши думку представника позивача, відповідачів, дослідивши матеріали справи,  вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

У судовому засіданні встановлено, що заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 08 грудня 2008 року було задоволено позов ВАТ КБ «НАДРА»до відповідачів, та було стягнуто в солідарному порядку з відповідачів заборгованість по кредитному договору № 05/09/2005/840-К/587 від 23 вересня 2005 року в розмірі 32 394,80 грн., а також суму судового збору та витрат на ІТЗ.  Рішення набрало законної сили.

Позивач 19.03.2009 року отримав виконавчий лист та звернув його до виконання до Першого Київського ВДВС ОМУЮ, на підставі чого було відкрито виконавче провадження.

Постановою про закінчення виконавчого провадження від 16.09.2010 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-4833/08 від 19.03.2009 року про стягнення грошової суми з відповідачів на користь ВАТ КБ «НАДРА»в розмірі 32 394,80 було закрито, так як боржники сплатили заборгованість в повному обсязі, що підтверджується довідкою № 775 від 18.05.2010 року, № 1556 від 03.09.2010 року, які свідчать про повне фактичне виконання рішення суду.

Згідно рішення Київського районного суду м. Одеси від 08.12.2008 року заборгованість відповідачів склалась з: основного боргу за кредитом в розмірі 5 444,63 доларів США, що складає 27 495,38 грн., заборгованість по відсоткам –125,84 доларів США, що складає 635,50 грн., сума пені по відсоткам –2,75 доларів США, що складає 13,91 грн., сума пені по кредиту –103,79 доларів США, що складає 524,12 грн., заборгованості по комісії –37,89 доларів США, що складає 190,89 грн., сума штрафу –700,00 доларів США, що складає 3 535,00 грн.

Згідно попереджень та наданих позивачем розрахунків, які були надіслані відповідачам 01.12.2010 року заборгованість відповідачів перед позивачем становить 2 703,36 доларів США.

Як убачається із наданих суду документів, відповідач ОСОБА_1 отримала від позивача кредит в розмірі 7 000,00 доларів США.

Станом на 04 березня 2008 року ОСОБА_1 сплатила позивачу за тілом кредиту 1555,37 доларів США, залишок по тілу кредиту залишився в розмірі 5 444,63 доларів США, який разом із відсотками, штрафом та пенею були остаточно  сплачені відповідачами 03.09.2010 року за виконавчим документом.

Згідно вимог позивача, який надав розрахунок заборгованості відповідачів –станом на 25.11.2010 року основний борг по кредиту (по тілу кредиту) становить 1920,13 доларів США.

          Ч. 1 ст. 1054 ЦК України, встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов’язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 даною статтею передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовується положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Отже, згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Відповідно до  ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або за законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісячно до дня повернення позики.  

          Відповідно до ст. ст.  525, 526 ЦК України, зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов кредитного договору.

          Частиною 1 ст. 530 ЦК України, передбачено, якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

          В судовому засіданні представник позивача не надала суду пояснень, що до залишку суми заборгованості за тілом кредиту відповідно до позовної заяви в розмірі 1920,13 доларів США (що становить 15 243,34 грн.), а також не надала пояснень щодо стягнення з відповідачів відповідно до умов кредитного договору штрафних санкцій в розмірі 700 доларів США.

          Згідно п.п. 1.3.1 та 1.3.2 кредитного договору № 05/09/2005/840-К/587 від 23 вересня 2005 року відсотки за користування кредитом розраховуються банком на підставі відсоткової ставки у розмірі 13% річних, плата за управління кредитом сплачується позичальником щомісячно протягом всього терміну користування кредитними коштами із розрахунку 0,18% від суми кредиту.

          Строк дії договору до 22.09.2010 року.  

          Відповідно до п. 5.2. зазначеного кредитного договору у разі порушення позичальником вимог договору, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 10% від суми кредиту (7000,00 доларів США) за кожен випадок.

Але, як вбачається із матеріалів справи, відповідачі розрахувались із позивачем, шляхом внесення коштів на рахунок ДВС 31 серпня 2010 року, а строк дії договору до 22.09.2010 року, тобто суд вважає, що вимоги щодо порушення вимог договору зі сторони відповідачів не було, та штрафні санкції не повинні були застосовуватися до відповідачів.

Також, на думку суду, надані позивачем розрахунки заборгованості по кредитному договору не відповідають дійсності, так як в рішенні Київського районного суду м. Одеси від  08.12.2008 року заборгованість відповідачів була чітко визначена та склалась з основного боргу за кредитом в розмірі 5 444,63 доларів США, що складає 27 495,38 грн., заборгованість по відсоткам –125,84 доларів США, що складає 635,50 грн., сума пені по відсоткам –2,75 доларів США, що складає 13,91 грн., сума пені по кредиту –103,79 доларів США, що складає 524,12 грн., заборгованості по комісії –37,89 доларів США, що складає 190,89 грн., сума штрафу –700,00 доларів США, що складає 3 535,00 грн.

Щодо суми залишку заборгованості за тілом кредиту то було визначено вказаним рішенням суду - залишок заборгованості за тілом кредиту становить –5 444,63 долара США.

В наданих позивачем розрахунках по заборгованості за договором кредиту суду не зрозуміло, на яку саме суму заборгованості за тілом розраховувалися відсотки за користування кредитом у розмірі 13% річних, так як відповідно наданих документів, заборгованість за тілом кредиту відповідачами сплачена.

Представник позивача в судовому засіданні наполягала на задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що розрахунок заборгованості по кредитному договору зроблений вірно, та просила суд позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні страви не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Рішення суду як найважливіший акт правосуддя, покликане забезпечувати захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійсненого проголошення Основним Законом України принципу верховенства права.

Рішення суду є законним тоді, коли суд, виконав всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 Цивільного процесуального кодексу України, вирішив справу згідно  з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 Цивільного процесуального кодексу України, також правильно тлумачив ці норми.

Обґрунтованим визнається рішення, яке ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу свої вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність або допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинами, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи вище перелічене, суд приходить до висновку, що позивач не довів суду доказів та не навів обставин, на які він посилається в своєму позові, а саме те, що з відповідачів повинно стягнути заборгованість за кредитним договором, яку відповідачі сплатити до закінчення строку кредитного договору, тобто виконали свої зобов'язання перед позивачем (виконали належній особі, в належному місті, в належний строк (термін), з додержанням усіх інших вимог і принципів виконання зобов'язання, тому суд вважає за доцільне в задоволенні позову відмовити, при цьому виходячи з засад розумності та справедливості.

Керуючись ст. ст. 3, 11, 118, 151- 153, 212-215, 223 ЦПК України, ст. ст. 525, 526, 530, 549, 599, 624, 629, 651, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ВАТ Комерційний банк «НАДРА»до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором –відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку через Київський районний суд міста Одеси шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження рішення суду і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги або в порядку п. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя :                                                                      Непорада М.  П.