_____________________________________________________________________________

                                                                                                         Справа№2-2940/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

           19 квітня 2011 року Київський районний суд міста Одеси в складі:

          Головуючого          –            судді  Непорада М.П.

          при секретарі                                    Яіцької А.І.,

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

ВСТАНОВИВ:

          12.02.2011 року позивач ОСОБА_1  звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі 1000,00 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

В якості обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначила, що вона знаходилась з відповідачем з 2005 року в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 14 липня 2009 року.

Від даного шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 року народився син ОСОБА_3, який проживає з позивачем та знаходиться на її утриманні.

19.08.2008 року відповідач, після залишення сім'ї, припинив надання матеріальної допомоги на утримання сина, не бере участь у вихованні дитини.

Позивач вказала, що її син ОСОБА_3 має слабке здоров'я та потребує батьківської уваги і допомоги, а відповідач добровільно ухиляється від виконання батьківських обов'язків.

В судовому засіданні позивач та представник наполягали на задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідач та його представник позов не визнали, заперечували проти його задоволення.

Відповідач в своїх запереченнях зазначив, що після фактичного припинення шлюбних відносин між ним та позивачем було досягнуто угоду про утримання сина, та він зобов'язався на добровільній основі сплачувати кошти на утримання сина приблизно в розмірі ј частини зі всіх видів заробітку (доходу) щомісячно.

Протягом 31 місяця, за час коли сторони мешкають окремо, відповідач сплатив 11 951 грн. шляхом внесення коштів на банківський рахунок позивача, що приблизно становить 385,50 грн. щомісячно.

Відповідач вказав, що біль ніж зазначену суму він не може сплачувати, так як на сьогоднішній день його заробітна плата становить 850 грн. щомісячно, інших доходів у нього не має, він проживає сумісно зі своїми батьками, батько його з 2003 року ніде не працює, а мати –інвалід 2 групи.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, доглянувши та з'ясувавши надані докази, суд  вважає, що позов підлягає частковому задоволенню  по наступних підставах:

У відповідності зі ст. 180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

У судовому засіданні безперечно встановлено і це не заперечувалося відповідачем  що відповідач є платоспроможний, дієздатний та нікому іншому аліменти не сплачує тощо, але на думку суду відповідач не має можливості сплачувати  аліменти у розмірі, визначеному позивачем, тобто 1000,00 грн. щомісячно, так як відповідач має дохід (заробіток) у вигляді заробітної плати в розмірі близько 850 грн. щомісячно, інших доходів у нього не має.

                При визначенні розміру аліментів що повинно стягуватися з відповідача, суд вважає необхідним визначити їх твердій грошовій сумі, враховуючи стан здоров’я та матеріальне становище як дитини так і платника аліментів, та інші обставини, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 60 ЦПК  України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З урахуванням всіх досліджених доказів, суд вважає необхідним стягнути з відповідача в твердій грошовій сумі в розмірі 30 % від прожиткового мінімуму встановленого законодавством для дитини відповідного віку, так як відповідач надав суду відповідні докази й аргументи, про його заробіток та про те, що інших доходів у нього не має.

Також суд враховує той факт, що відповідач протягом 31 місяця добровільно сплачував кошти на утримання дитини.  

                  На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 174, 213-215, 218, 223 ЦПК України, ст.ст. 60, 180, 182 СК України, суд -

                  Керуючись ст.ст. 130, 174, 213-215, 218, 223 ЦПК України,  180, 182, 183 СК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини  - задовольнити частково.

          Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження в твердій грошовій сумі в розмірі 249 (двісті сорок дев'ять) грн. 60 коп., що становить 30 відсотків від прожиткового мінімуму дітям відповідного віру з 12 лютогшо 2011 року до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

В решті частині позову відмовити.

Мінімальний розмір аліментів не може бути менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного року, встановленого законодавством. Якщо після збільшення встановленого законом прожиткового мінімального розміру аліментів на дитину розмір аліментів, визначених судом у частці від заробітку (доходу) буде меншим ніж мінімальний розмір аліментів, одержувач аліментів має право звернутися до суду із позовом про відповідне збільшення розміру аліментів до платника аліментів.

          Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави держмито в сумі 51 (п’ятдесят одна) грн. 00 коп.

Допустити негайне виконання рішення щодо стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.  

           Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею Ії копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя :                                                                      Непорада М.  П.