_____________________________________________________________________________

                                                                                                         Справа№2-3208/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

          13 квітня 2011  року                                                                                                        м. Одеса

Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого    –    судді  Непоради М.П.                               

при секретарі   -                 Яіцької А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

                                     ВСТАНОВИВ:

          Сторони зареєстрували шлюб 03 листопада 1996 року у Вересницької сільської раді Житковичського району Гомельської області, за актовим записом № 21.

          Шлюб у сторін другий.

          Дошлюбна фамілія позивача –«ОСОБА_1».

          Від даного шлюбу є неповнолітня дитина –ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з позивачем.

          Позивач в своєї позовної заяві зазначила, що підставою розірвання шлюбу стало те, що у неї з відповідачем різні погляди на ведення спільного господарства, виховання дитини, відповідач матеріальної допомоги не надає, зловживає алкогольними напоями, застосовує до неї психологічне насилля, а саме оскорбляє її, що призводить до конфліктів у сім'ї, які спостерігає дитина та даний факт негативно впливає на її психологічний стан, між ним та відповідачем припинені шлюбні стосунки в 2007 році,  позивач втратила почуття поваги та любові до відповідача, спільного господарства не ведеться. На перемирення і подальше подружнє життя позивач не згодна.

          У  судове засідання з’явилися позивач та відповідач.

          В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на зазначені в позовній заяві обставини.

                  Відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі, не заперечував проти задоволення позову.

Згідно ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

                Згідно п. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

          Згідно п. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить інтересам  одного з них, інтересам їх дітей, маючих істотне значення.

Як убачається із пояснень позивача, не спростовуваних і відповідачем, сторони припинили шлюбні відносини в 2007 році. В теперішній період сторони сумісного господарства не ведуть, подружніх відносин не підтримують.  На перемирення позивач  не згоден. Відповідач також визнав, що на даний час сім’ї фактично не існує.

          Все вищезазначене свідче про те, що даний шлюб розпався, зберегти сім’ю не можливо, про що свідчить відмова позивача від примирення. Також збереження шлюбу буде суперечить інтересам  позивача та дитини,  які мають істотне значення.

           На підставі вищезазначеного збереження сім’ї стало неможливим.

          Керуючись ст.ст.  174, 213,  214-215, 218, 223 ЦПК України, ст.ст. 110, 112, 114, 115 СК України, суд –

ВИРІШИВ:

                    Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

 Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований 03 листопада 1996 року у Вересницької сільської раді Житковичського району Гомельської області,  актовий запис № 21 - розірвати.

           При отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути ОСОБА_2 держмито на користь держави в сумі 51 грн., позивача звільнити від сплати держмита.

          Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2  вважати розірваним у день набрання чинності цим рішенням.

           Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею Ії копії до апеляційної інстанції або в порядку, встановленому ЦПК України.

Суддя :                                                                      Непорада М.  П.