ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
02.10.06р. | Справа № А9/351-06 |
За позовом Управління Пенсійного Фонду України в Дніпровському районі м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області,
м.Дніпродзержинськ Дніпропетровської області
до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних
випадків на виробництві та професійних захворювань України
в м.Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, м.Дніпродзержинськ
Дніпропетровської області
про стягнення 2070 грн.68 коп.
Суддя Подобед І.М.
При секретарі Фуркаленко І.Л.
Представники сторін:
Від позивача - Федорова О.М. - гол. спеціаліст - ю/к, довіреність № 1265/04-27 від
27.07.06 р.
Від відповідача - Михайленко Т.В. - гол. спеціаліст - ю/к, довіреність № 08-1369 від
23.05.06 р.
СУТЬ СПОРУ:
до господарського суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Дніпродзержинську і просить суд відшкодувати понесені УПФУ витрати по виплаті та доставки пенсій у загальній сумі 2070 грн. 68 коп. за період з 01.06.05р. по 31.05.06р., що були призначені громадянці Кириленко І.І. за втратою годувальника, якому заподіяно смерть внаслідок трудового каліцтва під час виконання трудових обов’язків.
Відповідач у відзиві позовні вимоги не визнає. Вказує у відзиві на позов, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України здійснює виплати з того часу, коли підприємства в установленому порядку передали документи, що підтверджують право працівника (членів їх сімей), що потерпіли на виробництві до 01.04.2001р. , на такі соціальні виплати та соціальні послуги. Звертає увагу, що діючим законодавством не передбачено право Пенсійного фонду України передавати Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України документи на проведення соціальних виплат у формі виплати пенсій по інвалідності і пенсій у зв’язку із втратою годувальника. Вважає, що оплату таких пенсій на даний час здійснює Пенсійний фонд України, згідно з Законом України „Про пенсійне забезпечення” та Законом України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”. Окрім того, вважає, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України діє в межах України і здійснює страхування застрахованих в Україні осіб з 01.04.2001р. - дати набрання чинності Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, а потерпілий Кириленко О.В. отримав ушкодження за межами України на території Російської Федерації на час існування СРСР. Вважає, що спірне питання повинно бути врегульовано міжнародним законодавством (докладніше у відзиві на позовну заяву).
В судовому засіданні оголошувалась перерва з 06.09.06р. до 20.09.06р.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд –
ВСТАНОВИВ:
Громадянці Кириленко Ірині Іванівні, яка перебуває на обліку в Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області (далі –позивач), було призначено пенсію за втратою годувальника –Кириленко Олександра Васильовича, якому заподіяно смерть внаслідок трудового каліцтва під час виконання трудових обов’язків на АТП-2 ПСМО „Тюменьнафтогазбуд” Тюменської області.
Факт заподіяння каліцтва та смерті підтверджується витягом із акту форми Н-1 за №6 від листопада 1990 року про нещасний випадок.
З 01.06.2005р. по 31.05.2006р. позивач виплачував гр. Кириленко Ірині Іванівні пенсію за втратою годувальника внаслідок нещасного випадку на виробництві на сина потерпілого Кириленко Максима Олександровича, 1988 р.н.
Загальна сума виплаченої та не відшкодованої пенсії за вказаний період складає 2070,68 грн.
З 01.04.2001р. –дати набрання чинності Законом України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 22.02.2001 року відповідальність за відшкодування шкоди заподіяної внаслідок трудового каліцтва покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Посилаючись на положення Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, що призвело до втрати працездатності”, Закону України “Про пенсійне забезпечення”, ст.7 Закону України “Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, ст. 1191 Цивільного кодексу України, позивач вимагає стягнення в порядку регресу з відповідача 2070,68 грн., які були виплачені гр. Кириленко І.І. у якості пенсії за втратою годувальника.
З урахуванням встановлених обставин позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Статтею 7 Закону України “Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, який набрав чинності з 01.04.2001р., передбачено, що Фонд соціального захисту населення від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України здійснює виплати з того часу, коли підприємства в установленому порядку передали документи, що підтверджують право працівника (членів їх сімей), що потерпіли на виробництві до 01.04.2001р. на такі соціальні виплати та соціальні послуги.
Позивач не надав доказів про передачу відповідачу документів для проведення соціальних виплат у формі виплати пенсії гр. Кириленко І.І. у зв’язку з втратою годувальника.
Механізм відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, визначено Порядком відшкодування витрат пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій, у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (далі –Порядок відшкодування витрат), який затверджено постановою правління Пенсійного фонду, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків від 04.03.2003 № 5-4/4 і зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.05.2003 за № 376/7697.
В основу цього механізму покладено щомісячне проведення органами Пенсійного фонду з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків в районах та містах обласного значення звірок витрат на відповідні виплати до 10 числа, наступного за звітним (пункт 5 Порядку відшкодування витрат). Акти цих звірок подаються головним управлінням Пенсійного фонду та управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування відповідних витрат та до 20 числа, наступного за звітним, подають її Пенсійному фонду та Фонду страхування від нещасних випадків (пункт 6 Порядку відшкодування витрат). Зазначена довідка є підставою для перерахування Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідних коштів Пенсійному фонду до 25 числа місяця, наступного за звітним (пункт 7 Порядку).
Таким чином, у зазначеному Порядку передбачено здійснення відповідних розрахунків на централізованому рівні, тобто між Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України і Пенсійним фондом.
До актів щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, які складались сторонами згідно положень вищевказаного Порядку відшкодування витрат, суми пенсій, якій були виплачені позивачем гр. Кириленко І.І., не включено.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 2070,68 грн. поза межами встановленого порядку –є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.
Судові витрати у справі, сплату яких позивач не здійснював, з відповідача не стягуються, відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. ст. 5, 7-12, 19, 69-71, 87, 94, 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
У позові відмовити.
Постанова набуває законної сили після закінчення десятиденного строку для подання заяви про апеляційне оскарження, протягом якого може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя | І.М. Подобед |
|
|
|