Справа № 2-а-156/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

"01" квітня 2011 р.                                        Іванівський районний суд Одеської області у складі

головуючого судді –Погорєлова І.В.,

розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, що діє в інтересах та по довіреності ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Іванівському районі Одеської області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії   ,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1  звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Іванівському районі Одеської області, в якому просить визнати протиправними дії відповідача, при нарахуванні та виплаті позивачу пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, в частині застосування в період з 01 січня 2011 року   статей 50 та 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в  редакції Закону N 107-VI від 28.12.2007 року.

Представник позивач просить зобов'язати відповідача призначити   пенсію, як інваліду 2-ої групи та постраждалому внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1-ої категорії, з урахуванням його права на пенсію по інвалідності у розмірі не нижче восьми мінімальних пенсій за віком та на додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, за період з  01 січня 2011 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб , які втратили працездатність, встановленого законами України на відповідний рік  .

Також  просить зобов'язати відповідача зробити перерахунок призначеної пенсії по інвалідності та додаткової пенсії  з виплатою різниці між перерахованим розміром пенсії та фактично отриманим.

 У відповідності до ст. 183-2 КАС України суд   розглядає справу у порядку скороченого провадження за відсутності сторін на підставі наявних доказів, оскільки у справі мається достатньо матеріалів про їх права та правовідносини.

Представник відповідача надав суду заперечення, в яких позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що відповідач діяв у відповідності із законодавством, позивачу пенсію призначено відповідно до чинного законодавства та підстави для проведення перерахунку відсутні, розглядати справу у його відсутність  .

 Вивчивши  і дослідивши наявні докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають  задоволенню по наступних підставах.

Судом встановлено, що ОСОБА_2, як потерпілому унаслідок Чорнобильської катастрофи і інваліду 2-ої групи, видано відповідне посвідчення на пільги, передбачені законодавством України для інвалідів та ветеранів війни.

Як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС,  позивачу надано статус постраждалого унаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ої категорії та видано відповідне посвідчення.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.

Умови і порядок призначення пенсій інвалідам і учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, регулюється Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, потерпілих унаслідок  аварії на Чорнобильській АЕС».

Зокрема, ч.4 ст.54 Закону встановлено, що інвалідам 2-ої групи, яким надано статус постраждалого унаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ої категорії, призначається пенсія по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», проте у будь-якому випадку розмір пенсії повинен бути не менше восьми мінімальних пенсій за віком.

Згідно ст.49 Закону України «Про статус і соціальний захист…»пенсія особам, віднесеним до учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 1-й категорії, встановлюється у вигляді:

а) державної пенсії;

б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно ст.50 Закону, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю для інвалідів 2-ї групи учасників ліквідації 1-й категорії встановлюється у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Наявність такого права у позивача є визначальною для вирішення даного спору. Крім того, це право гарантується ч. 2 ст. 46 Конституції України.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, до яких відносяться і пенсії, визначаються Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії".

Відповідно до ст.ст. 17, 19 зазначеного Закону мінімальний розмір пенсії за віком, як основна державна соціальна гарантія, встановлюється законами.

Встановлення розміру мінімальної пенсії за віком постановами Кабінету Міністрів України суперечить наведеним нормам закону.

На підставі ч. 3 ст. 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно зі ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що набрав чинності з 01.01.2004 року, мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно до вимог ч. З ст. 45 Конституції України пенсії та інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, визначається Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії». За змістом абз. З ст. 1 вказаного Закону, державні соціальні гарантії - встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму.

           Відповідно до вимог Закону України «Про прожитковий мінімум», прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг необхідних для задоволення основних соціальних та культурних потреб особистості. Прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом Міністрів України і щороку затверджується Верховною Радою України в законі про державний бюджет на відповідний рік.

       Визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, є певним стандартом, в порівнянні з яким визначаються розміри інших видів виплат та допомоги.

Тобто, мінімальний розмір пенсії за віком для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, є виправною величиною від якої проводиться розрахунок  державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю призначеної Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Із врахуванням викладеного, суд приходить до висновку щодо не взяття до уваги положень ч. 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, як інваліду 2-ї групи учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1-ї категорії.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Таким чином, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсії позивача підлягають застосуванню ч. 3 ст. 46 Конституції України, ст. 49, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 17, 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", Закони України, якими встановлювався розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність,, ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а не постанови Кабінету Міністрів України, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав позивача на отримання пенсійного забезпечення.

З 1 січня 2008 року Закон України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»був змінений Законом України N 107-VI від 28.12.2007 року.

Згідно нової редакції статті 50 вказаного Закону, додаткова  пенсія за шкоду заподіяну здоров’ю для інвалідів 2-ї групи учасників ліквідації наслідків аварії 1-ї категорії встановлено в розмірі 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що становитиме 94 грн. (20% від 470 грн.);

Згідно нової редакції статті 54 вказаного Закону, пенсію інвалідам 2-ї групи учасникам ліквідації наслідків аварії 1-ї категорії встановлено у розмірі 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що становитиме 940 грн. (200% від 470 грн.).

Однак, Рішенням Конституційного Суду України N 10-рп/2008 від 22.05.2008 року зміну тексту  статей  50, 54 в редакції Закону N 107-VI від 28.12.2007 року визнано неконституційною і за таких обставин, з 1 січня 2008 року та по теперішній час, є діючими та підлягаючими виконанню норми статей 50 та 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, в редакції, що діяла за станом на 31 грудня 2007 року.

А тому, з 22 травня 2010 року та по теперішній час   розрахунок пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, позивачу повинен був здійснюватись відповідно до редакції статей 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, яка діяла за станом на 31 грудня 2007 року, тобто призначена позивачу пенсія по інвалідності повинна сплачуватись в розмірі не нижчому восьми мінімальних пенсій за віком та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, –в розмірі 75 процентів від мінімальної пенсії за віком.

Суд виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені ст.ст.1, 3, ч. 2 ст.6, ст.8, ч.2 ст.19, ст.ст.22, 23, ч.1 ст.24, 46 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов’язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як ст.8 Конституції України, так і ст.8  Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд з огляду на ч.2 ст.8 КАС України, якою принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, зазначає, що по спорам даної категорії, де судам було встановлено порушення п.1 ст.6 Конвенції  про захист прав людини і основоположних свобод, зазначено у рішеннях суду у справах „Проніна проти України”,  „Кечко проти України”.

Крім того, згідно ч.1 ст.2 Закону України „Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду” від 23.02.2006р., рішення Європейського суду з прав людини є обов’язковим для виконання Україною відповідно до ст.46 Конвенції. Згідно ст.17 Закону України „Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Враховуючи вищевикладене та той факт, що позивач перебуває на пенсійному обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Іванівському районі Одеській області, суд вважає, що є передбачені законодавством підстави для визнання протиправними дій відповідача, при нарахуванні та виплаті позивачу пенсії та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, в період з 01 січня 2011 року по день ухвалення рішення  в частині застосування Закону України N 107-VI від 28.12.2007 року, положення якого, щодо зміни тексту ст.ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, рішенням Конституційного Суду України N 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, визнано неконституційними.

Також, суд вважає необхідним поновити порушені права позивача шляхом зобов’язання відповідача призначити пенсію та провести відповідний перерахунок пенсії позивачу з урахуванням його права на пенсію по інвалідності у розмірі не нижче восьми мінімальних пенсій за віком та на додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, з виплатою різниці між перерахованим розміром пенсії та фактично отриманим, та зобов’язати відповідача, при розрахунку пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, керуватися розміром мінімальної пенсії за віком ,   виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб , які втратили працездатність, встановленого  Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»від 23.12.2010 року.

Відповідно до п.1 ч.1 ст..256 КАС України негайно виконуються постанови суду про: 1) присудження  виплати пенсій,  інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів -  у  межах суми стягнення за один місяць;  

            На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 1, 2, 4, 5, 6, 10, 11, 14, 15, 17, 23, 48, 58, 69-71, 79, 86, 87, 94, 98, 104, 105, 111, 112, 114, 121, 122, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 183-2254,256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1, що діє в інтересах та по довіреності ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Іванівському районі Одеської області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії   -  задовольнити  .

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Іванівському районі Одеської області з призначення та виплати ОСОБА_2, як інваліду 2-ої групи та постраждалому внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1-ої категорії, пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі меншому восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю , у розмірі меншому 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Іванівському районі Одеської області призначити та провести перерахунок пенсії ОСОБА_2, як інваліду 2-ої групи та постраждалому внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1-ої категорії, з урахуванням його права на пенсію по інвалідності у розмірі не нижче восьми мінімальних пенсій за віком та на додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, за період з 01 січня 2011 по 01 квітня 2011 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб , які втратили працездатність, встановленого  Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»від 23.12.2010 року відповідно, з виплатою різниці між перерахованим розміром пенсії та фактично отриманим.

Допустити негайне виконання постанови суду в частині стягнення невиплаченої частини пенсії у межах суми стягнення за один місяць .

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Іванівського районного суду Одеської області апеляційної скарги протягом десяти днів з  дня  отримання  копії постанови.

Суддя:І. В. Погорєлов