_____________________________________________________________________________Справа№ 2-а-478/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2011 року                                                                                              м. Одеса

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Непоради М.П.

при секретарі -          Яіцької А.І.,

розглянувши в судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління ДАІ ГУМВС України в Одеській області, інспектора відділу ДАІ Біляївського району Петрусенко Віталія Олександровича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просить скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ВН № 228937 від 02.03.2010 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.122 КпАП України, посилаючись на те, що під час складання протоколу та постанови було порушено норми матеріального та процесуального права, його було незаконно притягнуто до адміністративної відповідальності, також зазначив, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності винесена без достатніх доказів.

Під час судового розгляду позивач адміністративний позов підтримав у повному обсязі, просив суд його задовольнити, посилаючись на те, що він не порушував Правила дорожнього руху, відповідач невірно трактував ситуацію на дорозі, у зв'язку з чим позивач був притягнутий відповідачем до відповідальності неправомірно.

Представник відповідача Управління ДАІ –Комарова А.В. позов не визнала, із заявленими доводами не погодилась та заперечувала проти його задоволення.

Інспектор профілактичної роботи ВДАІ Біляївського району капітан міліції Петрусенко В.О. в судове засідання не з’явився, надав до суду письмові пояснення, згідно яких доводи позивача вважає необ’єктивними, просив відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі.

Суд, вислухавши думку, доводи та пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, вважає адміністративний позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Правовідносини між сторонами по справі є адміністративно-правовими та врегульовані положеннями КАС України та КУпАП України.

Інспектор профілактичної роботи ВДАІ Біляївського району Петрусенко В.О. 07.09.2010, згідно розстановки сил та засобів здійснював контроль за дотриманням водіями правил дорожнього руху, ніс службу в с. Усатово по вул. Вернидуба виявив порушення п. 11.5 Правил дорожнього руху України, яке виразилося в тому, що водій автомобіля „Хонда”, д/н НОМЕР_1 ОСОБА_1, на дорозі, яка має дві смуги руху в одному напрямку, рухався у крайній лівій смузі при наявності вільної правої смуги.

Підставою для зупинки транспортного засобу було здійснення гр-ном ОСОБА_1 руху у крайній лівій смузі при наявності вільної правої смуги, що є грубим порушенням вимог, за що передбачена адміністративна відповідальність згідно ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Встановивши зазначене вище порушення, співробітник ДАІ зупинив водія транспортного засобу „Хонда”, д/н НОМЕР_1 ОСОБА_1, відповідно до ст. 254 КпАП України склав протокол про адміністративне правопорушення ВН1 № 131125 від 07.09.2010, та, на підставі ст. 222, ч. 2 ст. 255 КпАП України, виніс постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ВН № 252083 від 07.09.2010 р., якою притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст.122 КпАП України, наклавши на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень.

Відповідно до п. 11.5 ПДР України на дорогах,  які мають дві і більше смуги для  руху  в одному  напрямку,  виїзд  на  крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки (стоянки).

Посилання позивача на порушення порядку несення служби працівником ДАІ, що виразилося у некоректній поведінці не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 52 Закону України „Про дорожній рух", контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється в тому числі Державтоінспекцією Міністерства внутрішніх справ України (до складу якої входить УДАІ ГУМВС України в Одеській області). В свою чергу, Державтоінспекція МВС України здійснює свої функції відповідно до „Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ", затвердженого Постановою КМ України від 14.04.1997 року № 341.

Безпосередньо, контроль за безпекою дорожнього руху здійснюють працівники органів Державтоінспекцїї, до повноважень яких входить притягнення осіб винних у вчиненні адміністративних правопорушень до відповідальності.

Інспектор профілактичної роботи ВДАІ Біляївського району Петрусенко В.О. - працівник Державтоінспекції, при здійсненні відносно позивача владних повноважень, діяв у спосіб та у межах повноважень, які визначені вищезазначеними нормативно-правовими актами, в межах своєї компетенції, неупереджено, не зловживаючи своїм службовим положенням. З пояснень інспектора ДАІ вбачається, що згідно п. 15.5 Інструкції після зупинки позивача він привітався, чітко й зрозуміло відрекомендувався, назвав свою посаду, звання та прізвище, висловив вимогу про передачу водієм документів, зазначених в пункті 2.1 ПДР, для перевірки та повідомив про причину зупинки транспортного засобу і суть скоєного правопорушення. Тільки після чого інспектором було складено протокол про адміністративне правопорушення у відношенні водія за порушення п. 11.5 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність згідно ч. 2 ст. 122 КУпАП. Розгляд справи про адміністративне правопорушення, скоєне водієм, було проведено у відповідності до вимог статей 276, 278, 280 КУпАП на місці скоєння даного правопорушення, а винесена по даній справі постанова відповідає вимогам статей 283, 284, 285 КУпАП. Сума накладеного на водія штрафу відповідає санкції частини 2 статті 122 КУпАП (425-510 гривень) і накладена у мінімальному розмірі з урахуванням вимог статей 27, 33, 34, 35, 280 КУпАП.

З боку позивача, до суду, не надано жодного доказу, який би спростовував доводи викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, постанові в справі про адміністративне правопорушення та поясненнях інспектора Державтоінспекції.

Отже, висновки співробітника ДАІ, викладені в протоколі та постанові, знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, суд приходить до висновку, що позивачем було допущено правопорушення, в його діях присутній склад правопорушення, яке було правильно кваліфіковано відповідачем.

Відповідно до ст. 245 КУпАП –завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь –які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладив та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів, що мають функції фото- та кінозйомки відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Дорожня обстановка на даній ділянці автомобільної дороги не є обмежено оглядовою та фактично дозволяє бачити всі маневри, що вчиняються водіями транспортних засобів при їх русі. За таких обставин  належним доказом по справі, що підтверджує винність та подію адміністративного правопорушення є протокол про адміністративне правопорушення від 07.09.2010.

Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Серед вимог ч. 1 ст. 280 КУпАП вказано, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Згідно з вимогами ч. 2 ст.71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, гр-н ОСОБА_1 не скористався наданими йому ст. 63 КУ, 268 КУпАП правами, серед яких є право особи, що притягається до адміністративної відповідальності надавати письмові пояснення у протоколі та при наявності зазначити свідка який би міг підтвердити факт не скоєння адміністративного правопорушення. Позивачем не зазначено жодного свідка, який би міг підтвердити в його діях відсутність складу адміністративного правопорушення. Відмова позивача від підпису та пояснень у протоколі про адміністративне правопорушення та постанові в справі про адміністративне правопорушення являється правом позивача, та не може розцінюватися судом як обов’язок з боку позивача чи порушення з боку інспектора ДПС норм чинного законодавства при складенні протоколу про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування правомірності складання протоколу про адміністративне правопорушення та доказу порушення позивачем ПДР України інспектором ДПС було залучено понятих, які підтверджують факт відмови позивача від надання своїх пояснень з приводу незгоди зі складеним співробітником ДАІ протоколом про адміністративне правопорушення.

В судовому засіданні ОСОБА_1 надавав суперечливі пояснення щодо питання отримання протоколу про адміністративне правопорушення, підстав відмови від підпису з причини чого позивачем пропущено строк звернення до суду. Оскаржувана постанова була винесена 07.09.2010, а адміністративний позов подано з пропущенням строку, встановленого для оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, застосування саме цієї норми передбачено також ст. 99 КАС України.

Згідно до ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для залишення без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку, доводи та пояснення позивача щодо підстав пропуску строку для оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення суд дійшов до висновку про необхідність його поновлення..

Відповідно до вимог абзацу другого ч.2 ст.162 КАСУ суд може прийняти постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єкта владних повноважень. Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено форму й передбачено основні вимоги щодо змісту як протоколу про адміністративне правопорушення, так і рішення, що ухвалюються в конкретній адміністративній справі а також визначається компетенція осіб, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення.

Позивач не надав судові належних та допустимих доказів в обґрунтування своїх доводів щодо незаконності та протиправності дій відповідача відносно нього, які виразились у притягненні позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

За таких обставин, позивач, дійсно, порушив ПДР, у зв'язку з чим правомірно був притягнутий відповідачем до адміністративної відповідальності.

Враховуючи викладене, суд вважає, що приймаючи постанову про адміністративне правопорушення, відповідач - інспектор ДПС, допустив повноту при з'ясуванні всіх обставин справи, а відповідно дав їм належну оцінку, внаслідок чого правомірно зробив висновок про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд, виконавши всі вимоги адміністративно-процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

У рішенні суду (постанові) повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки, які є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

На підставі вищевикладеного та відповідно до ст. 293 КУпАП України, суд, як орган, що розглядає адміністративний позов (скаргу або протест) на постанову по справі про адміністративне правопорушення, перевіривши законність і аргументованість винесеної постанови, прийшов до висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у відношенні позивача підлягає залишенню без змін, а адміністративний позов - без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 8, 9, 17, 19, 159-163, 167, 171-2 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління ДАІ ГУМВС України в Одеській області, інспектора відділу ДАІ Біляївського району Петрусенко Віталія Олександровича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення –відмовити в повному обсязі.

Постанова суду у справах з приводу оскарження рішення, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточною та оскарженню не підлягає.

          Суддя                                                                      Непорада М.  П.