Справа № 2-535/11

                                                        РІШЕННЯ
                                            ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ                                                                                                

10 березня 2011 року Жовтневий районний суд м. Маріуполя  у складі судді Соловйова О. Л., при секретарі Андрійчук М. В.,  розглянувши у відкритому судовому засіданні  в залі  суду в м. Маріуполі  цивільну справу за позовом   Публічного  акціонерного  товариства «Райффайзен Банк Аваль»до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення суми боргу за договорами кредиту, за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Публічного акціонерного  товариства «Райффайзен Банк Аваль», треті особи приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу ОСОБА_5, приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу  ОСОБА_6 про визнання кредитних договорів, договорів іпотеки, договорів застави недійсними,-

                                                       ВСТАНОВИВ:

             27.08.2009 року Відкрите акціонерне товариство  «Райффайзен Банк Аваль»звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2  про стягнення суми боргу за кредитним договором №  014\07-155\156 від  29.07.2008 року. Просили стягнути з ОСОБА_2  суму заборгованості  у розмірі 153647,85  грн. за кредитним договором  №  014\07-155\156 від  29.07.2008 року, судові витрати: державне мито у розмірі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення  у розмірі 120 грн.  В обґрунтування позовних вимог зазначили, що  29.07.2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір  № 014\07-155\156. Відповідно до умов  зазначеного договору ОСОБА_2  був наданий кредит у розмірі 29532,00 доларів США  строком погашення  по 27.05.2015 року зі сплатою 16,7 % річних  за користування кредитними коштами. Відповідно до п. 5.1  зазначеного Договору  ОСОБА_2 зобов'язався  погашати заборгованість за кредитом у відповідності  до графіку погашення заборгованості. Станом на 22.07.2009 року заборгованість ОСОБА_2 перед позивачем за зазначеним договором склала  249 015 грн. 09 коп. В судовому засіданні  01.03.2011 року  від позивача  надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором № 014\07-155\156 від  29.07.2008 року склала  15 647 грн. 85 коп., у зв'язку з тим, що 06.10.2010 року  на публічних торгах  було продано  нерухоме майно, належне відповідачу на загальну суму 179 000 грн.

27.08.2009 року Відкрите акціонерне товариство  «Райффайзен Банк Аваль»звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2  про стягнення суми боргу за кредитним договором № 014\07-155\157 від 29.07.2008 року. Просили стягнути з ОСОБА_2  суму заборгованості  у розмірі 352 586,15  грн. за кредитним договором  №  014\07-155\157 від 29.07.2008 року, судові витрати: державне мито у розмірі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення  у розмірі 120 грн.  В обґрунтування позовних вимог зазначили, що  29.07.2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір  № 014\07-155\157. Відповідно до умов  зазначеного договору ОСОБА_2  був наданий кредит у розмірі 42 000,00 доларів США  строком погашення  по 27.07.2013 року зі сплатою 16,7 % річних  за користування кредитними коштами. Відповідно до п. 5.1  зазначеного Договору  ОСОБА_2 зобов'язався  погашати заборгованість за кредитом у відповідності  до графіку погашення заборгованості. Станом на 22.07.2009 року заборгованість ОСОБА_2 перед позивачем за зазначеним договором склала  352 586 грн. 15  коп.

27.08.2009 року Відкрите акціонерне товариство  «Райффайзен Банк Аваль»звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення суми боргу за кредитним договором № 014\11-155\061 від 02.04.2007 року. Просили стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 у солідарному порядку суму заборгованості  у розмірі 803 912,63 грн. за кредитним договором  № 014\11-155\061 від 02.04.2007 року, судові витрати: державне мито у розмірі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення  у розмірі 120 грн.  В обґрунтування позовних вимог зазначили, що  02.04.2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір  № 014\11-155\061. Відповідно до умов  зазначеного договору ОСОБА_2  був наданий кредит у розмірі 80 000,00 доларів США  строком погашення  по 30.03.2017 року зі сплатою 13 % річних  за користування кредитними коштами. Відповідно до п. 1.5.1  зазначеного Договору  ОСОБА_2 зобов'язався  погашати заборгованість за кредитом у відповідності  до графіку погашення заборгованості. 04.06.2007 року  була прийнята додаткова угода № 1 до кредитного договору № 014\11-155\061  від 02.04.2007 року, відповідно до якої ОСОБА_2 було  надано ще 29 000 доларів США, загальна сума кредиту склала 109 000,00 грн. 02.06.2007 року  з метою забезпечення повернення кредиту  між банком та ОСОБА_4  було укладено договір поруки  № 014\11-155\061\2. Відповідно до умов зазначеного договору поруки  ОСОБА_4 зобов'язалась відповідати перед Банком  в повному обсязі по зобов'язанням ОСОБА_2, які виникають з умов кредитного договору № 014\11-155\061 від 02.04.2007 року. Станом на 22.07.2009 року заборгованість ОСОБА_2 перед позивачем за зазначеним договором склала  803 912 грн. 63  коп.

27.08.2009 року Відкрите акціонерне товариство  «Райффайзен Банк Аваль»звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення суми боргу за кредитним договором № 014\07-155\133 від 13.02.2008 року. Просили стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у солідарному порядку суму заборгованості  у розмірі 526 201,07 грн. за кредитним договором  № 014\07-155\133 від 13.02.2008 року, судові витрати: державне мито у розмірі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення  у розмірі 120 грн.  В обґрунтування позовних вимог зазначили, що  13.02.2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір  № 014\07-155\133. Відповідно до умов  зазначеного договору ОСОБА_2  був наданий кредит у розмірі 65 000,00 доларів США  строком погашення  по 08.02.2018 року зі сплатою 12,75 % річних  за користування кредитними коштами. Відповідно до п. 1.5.1  зазначеного Договору  ОСОБА_2 зобов'язався  погашати заборгованість за кредитом у відповідності  до графіку погашення заборгованості. 13.02.2008 року  з метою забезпечення повернення кредиту  між банком та ОСОБА_3  було укладено договір поруки  № 014\07-155\033\2. Відповідно до умов зазначеного договору поруки  ОСОБА_3 зобов'язалась відповідати перед Банком  в повному обсязі по зобов'язанням ОСОБА_2, які виникають з умов кредитного договору № 014\07-155\133 від 13.02.2008 року. Станом на 22.07.2009 року заборгованість ОСОБА_2 перед позивачем за зазначеним договором склала  526 201 грн. 07  коп.

Ухвалою суду від 10.11.2010 року  вищезазначені позови об'єднані в одне провадження.

09.12.2010 року  ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3  звернулись до суду  із позовом до Публічного акціонерного  товариства «Райффайзен Банк Аваль», треті особи приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу ОСОБА_5, приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу  ОСОБА_6 про визнання кредитних договорів, договорів  поруки, договорів іпотеки та договорів застави нерухомого майна недійсними. Просили  визнати недійсними кредитні договори  №  014\11-155\-61 від 02.04.2007 року, № 014\07-155\133 від 13.02.2008 року, № 014\07-155\156  від  29.07.2008 року, № 014\07-155\157 від 29.07.2008 року, укладені між ОСОБА_2 та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»; визнати договір поруки № 014\11-155\061\2 від 02.04.2007 року та додаткову угоду № 1 до договору поруки № 014\11-155\061\2 від 04.06.2007 року, укладені між ОСОБА_4 та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», визнати недійсним договір поруки № 013\07-155\133\2 від 13.02.2008 року, укладений між ОСОБА_3 та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»; зобов'язати приватного нотаріуса Маріупольського міського нотаріального округу  ОСОБА_5 виключити з реєстру іпотек  та заборону відчуження запис про іпотеку та заборону відчуження  нерухомого майна,  яке було передано  у іпотеку за договором  іпотеки № 014\07-155\156\1 від 29.07.2008 року , укладений між ОСОБА_2  та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», а саме нерухоме майно –чотирьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1; зобов'язати приватного нотаріуса Маріупольського міського нотаріального округу   ОСОБА_6  виключити з реєстру іпотек  та заборону відчуження запис про іпотеку та заборону відчуження  нерухомого майна,  яке було передано  у іпотеку за договором  іпотеки № 014\11-155\061\1 від 02.04.2007 року, укладений між ОСОБА_2  та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», а саме нерухоме майно –нежитлову будівлю АДРЕСА_2. В обґрунтування позовних вимог зазначили, що 02.04.2007 року між ОСОБА_2 (далі Позичальник), як фізичною особою та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»(далі Банк) було укладено  кредитний договір № 014\11-155\061 від 02.04.2007 року. Зазначений договір укладений сторонами  із визначенням його змісту  на основі стандартної форми, запропонованої Банком для клієнтів –фізичних осіб.

Відповідно до кредитного договору №014\11-155\061 Банк зобов'язався надати Позичальнику кредитні кошти в сумі 80 000 доларів США зі сплатою 13 % річних, з кінцевим терміном погашення - 30.03.2017 року, згідно графіку погашення, шляхом зарахування коштів на поточний рахунок Позичальника, окрім цього між Банком та ОСОБА_4 з метою забезпечення боргових зобов'язань ОСОБА_2 за договором №014\11-155\061 було укладено договір поруки № 014/11-155/061/2 від 02.04.2007 року, та додаткова угода №1 до цього ж договору поруки №014/11-155/061/2 .

Цільове призначення кредиту - на розвиток бізнесу.

У забезпечення виконання боргових зобов'язань за договором між Позичальником та Банком було укладено Договір іпотеки №014/11-155/061/1 від 02.04.2007 року. Відповідно до умов вказаного договору. Позичальник передав Банку в іпотеку нерухоме майно - нежитлову будівлю АДРЕСА_2 та додатковий договір №1  до договору іпотеки    №014/11-155/061/1   від 02.04.2007року.

13.02.2008 року між ОСОБА_2, як фізичною особою та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»було укладено  кредитний  договір №014/07-155/133   від 13.02.2008 року. Зазначений договір укладений сторонами із визначенням його змісту на
основі стандартної форми, запропонованої відповідачем для клієнтів - фізичних осіб.

Відповідно до кредитного договору №014/07-155/133  Банк зобов'язався надати Позичальнику кредитні кошти в сумі 65 000 доларів США, зі сплатою 12.75 % річних, з кінцевим терміном погашення - 08.02.2018 року, згідно графіку погашення, шляхом зарахування коштів на поточний рахунок позичальника, окрім цього між Банком та ОСОБА_3 з метою забезпечення боргових зобов'язань ОСОБА_2 за договором №014/07-155/133   було укладено договір поруки № 014/07-155/133/2 від 13.02.2008 року.

Цільове призначення кредиту - на розвиток бізнесу.

У забезпечення виконання боргових зобов'язань за договором між Позичальником та Банком було укладено Договір іпотеки №014/07-155/133/1 від 13.02.2008 року. Відповідно до умов вказаного договору, Позичальник передав Банку в іпотеку нерухоме майно - нежитлову будівлю №174, загальною площею 302,5 кв. метрів по вул. Кірова в м. Маріуполі.

29 липня 2008 року між ОСОБА_2, як фізичною особою та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»було укладено кредитний договір №014/07-155/156 від 29.07.2008 року. Зазначений договір укладений сторонами із визначенням його змісту на основі стандартної форми, запропонованої відповідачем для клієнтів - фізичних осіб.

Відповідно до кредитного договору Банк зобов'язався надати Позичальнику кредитні кошти в сумі 29 532 доларів США, строком на 84 місяця, із сплатою 16. 7 % річних, з кінцевим терміном погашення - 27.07.2015 року, згідно графіку погашення. шляхом зарахування коштів на поточний рахунок позичальника.

Цільове призначення кредиту —споживчі цілі.

       У забезпечення виконання боргових зобов'язань за договором між Позичальником

та  Банком  було  укладено Договір  іпотеки №014/07-155/156/1   від 29.07.2008  року.

Відповідно до умов вказаного договор Позичальник передав Банку в іпотеку нерухоме

майно - чотирьохкімнатну квартиру, загальною площею 76 кв. метрів,  АДРЕСА_1. 29 липня 2008 року   між ОСОБА_2, як

фізичною особою та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» було укладено  кредитний  договір  №014/07-155/157  від 29.07.2008 року. Зазначений договір укладений сторонами із визначенням його змісту на основі стандартної форми, запропонованої відповідачем для клієнтів - фізичних осіб.

Відповідно до    кредитного договору №014/07-155/156 від 29.07.2008 року Банк зобов'язався  надати  Позичальнику кредитні кошти в сумі 42 000 доларів США, строком на 60 місяців, із сплатою 16. 7 % річних, з кінцевим терміном погашення - 27.07.2013 року, згідно графіку погашення. шляхом зарахування коштів на поточний рахунок позичальника.

Цільове призначення кредиту - споживчі цілі.

Вважає, що при підписанні даних Договорів, Банком були порушені законні права Позичальника. Кредитні договори №014/11-155/061 від 02.04.2007 року, №014/07-155/133  від 13.02.2008 року, № 014/07-155/156 від 29.07.2008 року  та №014/07-155/157 від 29.07.2008 року за своїм змістом і текстом не відповідають законодавству України, інтересам та волі Позичальника, порушують його права та законні інтереси . Зазначив, що  при видачі Банком кредиту у іноземній валюті було істотне порушено діюче законодавство України, а саме ст. ст. 192, 524, 533  Цивільного Кодексу України (далі ЦК України).  Відповідно до положень зазначених статей ЦК  України іноземна валюта не є  предметом договору  споживчого кредиту, отже можна говорити про порушення Банком  умов договору , що стосується предмету договору. Вважає, що Банк скористався юридичною необізнаністю  Позичальника  при видачі Позичальникові кредиту у іноземній валюті, а тому  зазначені договори кредиту  повинні бути визнанні недійсними, оскільки вони суперечать діючому законодавству. За умов визнання недійсними договорів споживчого кредиту   в іноземній валюті  втрачають своє правове значення й інші правочини, укладенні на виконання   недійсного договору. Зокрема такими правочинами можуть бути  договори поруки, договори застави, іпотечні договори та інші способи забезпечення договорів.

          Вважає, що Банком при укладанні спірних договорів кредиту були також істотно порушені   положення Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки Банк не надав Позичальникові  в повному обсязі  інформації про умови кредитування, не повідомив позичальника у письмові формі про умови надання кредиту. Банк не повідомив Позичальника про те, що його послуги , зважаючи на їх вартість  не задовольняють  інтереси та вимоги Позичальника, про те, що вартість кредиту може істотно зрости .

          Зазначив,  що  при підписанні спірних кредитних договорів  Банк поставив Позичальника в невигідне становище, залишив за собою в односторонньому порядку  в будь-який час підвищувати  процентну ставку.

          Ухвалою суду від 01.03.2011 року  позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ПАТ  «Райффайзен Банк Аваль», треті особи  приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу  ОСОБА_5, приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу ОСОБА_6  в частині визнання  договору поруки  № 014\11-155\061\2 від 02.04.2007 року укладеного  між ОСОБА_4 та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»та договору поруки  № 014\07-155\133\2 від 13.02.2008 року  укладеного між ОСОБА_3 та ВАТ «Райффайзен  банк Аваль» недійсними залишено без розгляду  за заявою позивачів.

          В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги з зазначених у позовах підстав, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 не визнав, просив у задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 відмовити з наступних підстав. АТ «Райффайзен Банк Аваль»11.10.2006 року  отримав банківську ліцензію  № 10 та дозвіл № 10-4 Національного банку України, відповідно до якого Банк має право  на залучення та розміщення  іноземної валюти на валютному ринку України . Отже  спірні кредитні договори, договори поруки та договори іпотеки були  укладені, відповідно до вимог діючого законодавства України в межах повноважень Банку, щодо здійснення  валютних операцій на підставі  банківської ліцензії.

                    Відповідач  ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»не визнав.  Просив в задоволенні позовних вимог ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»відмовити. Свої позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3  до Публічного акціонерного  товариства «Райффайзен Банк Аваль», треті особи приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу ОСОБА_5, приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу  ОСОБА_6 про визнання кредитних договорів, договорів іпотеки та договорів застави нерухомого майна недійсними.

          Відповідачка  ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась з невідомих суду причин, про слухання справи була повідомлена у встановленому законом порядку.

          Від відповідачки  ОСОБА_4 до адреси суду надійшла заява про розгляд справи в її відсутність. Позовні вимоги, викладені у позові ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3  до Публічного акціонерного  товариства «Райффайзен Банк Аваль», треті особи приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу ОСОБА_5, приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу  ОСОБА_6 про визнання кредитних договорів, договорів іпотеки, договорів застави недійсними підтримує у повному обсязі.

Представник відповідачів  в судовому засіданні позовні вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»не визнала. Позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3  Публічного акціонерного  товариства «Райффайзен Банк Аваль», треті особи приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу ОСОБА_5, приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу  ОСОБА_6 про визнання кредитних договорів, договорів іпотеки та договорів застави нерухомого майна недійсними підтримала та просила задовольнити з підстав, зазначених у позові.

Треті особи в судове засідання не з'явились з невідомих суду причин, про слухання справи були повідомлені у встановленому законом порядку, причину неявки суду не повідомили.

           Вислухавши представника позивача, відповідача ОСОБА_2 та його представника, дослідивши матеріали справи, суд  вважає, що позов  Публічного  акціонерного  товариства «Райффайзен Банк Аваль»до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення суми боргу за договорами кредиту підлягає задоволенню, щодо зустрічного позову ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3  Публічного акціонерного  товариства «Райффайзен Банк Аваль», треті особи приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу ОСОБА_5, приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу  ОСОБА_6 про визнання кредитних договорів недійсними, договорів іпотеки, договорів поруки, то суд приходить до переконання , що в задоволенні зустрічних позовних вимог треба відмовити. При цьому суд виходить з наступного.

          Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

             Судом встановлено, що  02.04.2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»(далі за текстом Банк), правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»відповідно до  протоколу Загальних Зборів  акціонерів № 3б-45 від 14.10.2009 року, та  ОСОБА_2  було укладено  кредитний договір № 014\11-155\061, відповідно до п. 2 ч. 1 якого  Банк надає позичальнику кредит у розмірі 80 000 доларів США  на розвиток бізнесу  остаточною датою повернення кредиту  30.03.2017 року. Відповідно до п. 3 ч. 1 зазначеного Договору  фіксована процентна ставка за даним договором складає 13% річних, комісія банку  за оформлення  справи з відкриття Кредитного рахунку складає 0,99% від розміру Кредиту. Згідно із  п. 4 ч. 1 Договору  повернення кредиту  та сплата процентів  відбувається шляхом сплати  ОСОБА_2  платежів, що зменшуються  згідно з графіком  погашення, який додається до Договору. Погашення відповідної частини Кредиту здійснюється  Позичальником щомісяця у розмірі та строки, визначені у Графіку повернення кредиту та сплати процентів, шляхом внесення  готівки в касу Банку  або безготівковим перерахуванням на Поточний рахунок, відповідно до п.1.5.1 зазначеного Догоіору  /том справи № 2 а.с.107-117/.

          В забезпечення виконання ОСОБА_2 зобов'язань за договором кредиту № 014\11-155\061 від 02.04.2007 року, між  Банком  та ОСОБА_4 було укладено договір поруки № 014\11-155\061\2 від 02.04.2007 року, відповідно до п. 1.2. якого  сторони договору встановлюють, що Поручитель  на добровільних засадах  бере на себе зобов'язання  перед Банком відповідати  по зобов'язанням Боржника –ОСОБА_2, які виникають з умов кредитного договору  № 014\11-155\061 від 02.07.2007 року, а саме: повернути кредит в розмірі 80 000,00 доларів США, проценти за його користування,  комісійну винагороду, неустойку в розмірі, строки та у випадках, передбачених кредитним договором /том справи № 2 а.с. 122-123/.

          Також для забезпечення виконання Позичальником його Боргових зобов'язань перед Банком між сторонами укладено договір іпотеки № 014\11-155\061\1  від 02.04.2007 року предметом якого є нерухоме майно  - нежиле приміщення  загальною площею 302,5 кв. метрів, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2.

          04.06.2007 року між Банком та ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору № 014\11-155\061 від 02.04.2007 року відповідно до п. 1 якого  розділ «Розмір Кредиту. Валюта Кредиту»пункту 2 кредитного договору  № 014\11-155\061 від 02.04.2007 року викладено у наступній редакції Розмір та валюта кредиту становлять 109 000,00 доларів США. Відповідно до додаткової угоди № 1 в новій редакції також викладений  п 1 Додатка № 1 до кредитного договору № 014\11-155\061 від 02.04.2007 року /том справи № 2 а.с.118-120/

          04.06.2007 року  між Банком з однієї сторони та ОСОБА_4 із іншої  було укладено додаткову угоду № 1 до договору поруки № 014\11-155\061\2 від 02.04.2007 року, відповідно до п. 1 якої п. 1.2 розділу «Предмет договору»викладено у наступній редакції : «сторони договору встановлюють, що Поручитель  на добровільних засадах  бере на себе зобов'язання перед Банком  відповідати за зобов'язанням  Боржника –ОСОБА_2, які виникають з умов кредитного договору № 014\11-155\061 від 02.04.2007 року  та додатковій угоди № 1 від 04.06.2007 року  до кредитного договору  № 014\11-155\061 від 02.04.2007 року , а саме повернути кредит у розмірі 109 000,00 доларів США, проценти за його користування , комісійну винагороду, неустойку в розмірі, строки та у випадках, передбачених Кредитним договором , а також виконати  інші умови Кредитного договору  в повному обсязі. Згідно із п. 2 зазначеної додаткової угоди до кредитного договору п. 2.3 розділу «Права та обов'язки  сторін»викладено у наступній редакції; «сторони договору встановлюють, що Поручитель  після виконання взятих на себе зобов'язань по цьому договору  у відповідності до ст. 556 Цивільного Кодексу України. Набуває всіх прав Банку  по виконанню нім зобов'язанню –Кредитного договору № 014\11-155\061 від 02.04.2007 року  та додаткової угоди № 1 від 04.06.2007 року до кредитного договору   014\11-155\061 від 02.04.2007 року /том справи № 2 а.с.121/

          У зв'язку із неналежним виконанням  ОСОБА_2 його кредитних зобов'язань за кредитним договором № 014\11-155\061 від 02.04.2007 року, станом на 22.07.2009 року його заборгованість перед позивачем складає 104 943,95 доларів США, що еквівалентно 803 912 грн. 63 коп. за курсом НБУ з яких:

- залишок за кредитом –93 345, 76 доларів США, (еквівалент  715 065,86 грн.);

- заборгованість за відсотками –9 800,28 доларів США (еквівалент 75 074,06 грн.);

- пеня за порушення строків погашення кредитної заборгованості –892,57 доларів США (еквівалент 6 837,44  грн.);

- пеня за порушення строків погашення відсотків –905,34 доларів США (еквівалент  6 935,27 грн.);

          Згідно із п. 1.9.1  Кредитного договору Банк має право достроково вимагати у Позичальника погашення заборгованості за кредитом, включаючи нараховані проценти  за користування кредитом  та штрафні санкції, у випадку невиконання  Позичальником зобов'язань, передбачених п. 1.5.1 кредитного договору.

          Відповідно до листів Банку, позивач  звертався до Позичальника та Поручителя з вимогами про дострокове повернення кредитних коштів у зв'язку  з несвоєчасним та не в повному обсязі погашенням заборгованості за кредитом  /том справи № 2 а.с. 130-131/

          Вимоги позивача у встановлений строк ОСОБА_2. ОСОБА_4 не виконано.

          13.02.2008 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»(далі за текстом Банк), правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»відповідно до  протоколу Загальних Зборів  акціонерів № 3б-45 від 14.10.2009 року, та  ОСОБА_2  було укладено  кредитний договір № 014\07-155\133, відповідно до п. 2 ч. 1 якого  Банк надає позичальнику кредит у розмірі 65 000 доларів США  на розвиток бізнесу  остаточною датою повернення кредиту  08 лютого 2018 року. Відповідно до п. 3 ч. 1 зазначеного Договору  фіксована процентна ставка за даним договором складає 12,75 % річних, разова комісія за надання кредиту складає 0,99% від Розміру кредиту. Згідно із  п. 4 ч. 1 Договору  повернення кредиту  та сплата процентів  відбувається шляхом сплати  ОСОБА_2  платежів, що зменшуються  згідно з графіком  погашення, який додається до Договору. Погашення відповідної частини Кредиту здійснюється  Позичальником щомісяця у розмірі та строки, визначені у Графіку повернення кредиту та сплати процентів, шляхом внесення  готівки в касу Банку  або безготівковим перерахуванням на Поточний рахунок, відповідно до п.1.5.1 зазначеного Договору  /том справи № 2 а.с. 171-175/.

          В забезпечення виконання ОСОБА_2 зобов'язань за договором кредиту № 014\07-155\133 від 13.02.2008 року, між  Банком  та ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 014\07-155\133\2 від 13.02.2008 року, відповідно до п. 1.2. якого  сторони договору встановлюють, що Поручитель  на добровільних засадах  бере на себе зобов'язання  перед Банком відповідати  по зобов'язанням Боржника –ОСОБА_2, які виникають з умов кредитного договору  № 014\07-155\133 від 13.02.2008 року, а саме: повернути кредит в розмірі 65 000,00 доларів США, проценти за його користування,  комісійну винагороду, неустойку в розмірі, строки та у випадках, передбачених кредитним договором /том справи № 2 а.с. 176/.

          Також для забезпечення виконання Позичальником його Боргових зобов'язань перед Банком між сторонами укладено договір іпотеки предметом якого є нерухоме майно  - нежиле приміщення площею 302,5 кв. метрів, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2.

          У зв'язку із неналежним виконанням  ОСОБА_2 його кредитних зобов'язань за кредитним договором № 014\07-155\133 від 13.02.2008 року, станом на 22.07.2009 року його заборгованість перед позивачем складає 68 691,07 доларів США, що еквівалентно 526 201 грн. 07 коп. за курсом НБУ з яких:

- залишок за кредитом –61 208,00 доларів США, (еквівалент  468 877,76 грн.);

- заборгованість за відсотками –6 319,86 доларів США (еквівалент 48 412,66 грн.);

- пеня за порушення строків погашення кредитної заборгованості –572,76 доларів США (еквівалент 4 387,57  грн.);

- пеня за порушення строків погашення відсотків –590,45 доларів США (еквівалент  4 523,08 грн.);

          Згідно із п. 1.9.1  Кредитного договору Банк має право достроково вимагати у Позичальника погашення заборгованості за кредитом, включаючи нараховані проценти  за користування кредитом  та штрафні санкції, у випадку невиконання  Позичальником зобов'язань, передбачених п. 1.5.1 кредитного договору.

          Відповідно до листів Банку, позивач звертався до Позичальника з вимогами про дострокове повернення кредитних коштів у зв'язку  з несвоєчасним та не в повному обсязі погашенням заборгованості за кредитом  /том справи № 2 а.с. 180/

          Вимоги позивача у встановлений строк ОСОБА_2, ОСОБА_3 не виконано.

29.07.2008 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»(далі за текстом Кредитор), правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»відповідно до  протоколу Загальних Зборів  акціонерів № 3б-45 від 14.10.2009 року, та  ОСОБА_2 (далі за текстом Позичальник) було укладено  кредитний договір № 014\07-155\156, відповідно до п. 1.1 якого  Кредитор  на положеннях та умовах цього договору надає Позичальнику споживчій кредит за рахунок банківських коштів у сумі 29 532 доларів США  із сплатою 16,7 % річних та одноразової комісії у розмірі 0,99 % річних від суми кредиту строком  на 84 місяці  до 27.07.2015 року та з погашенням  відповідно до Графіка  погашення. Відповідно до п. 2.1 Договору кредитні кошти призначені на споживчі цілі. Згідно п. 5.1 Кредитного Договору Позичальник зобов'язався погашати заборгованість за кредитом  у відповідності до Графіка погашення заборгованості. Згідно із п. 6.5 Договору Кредитор має право достроково вимагати  погашення заборгованості  Позичальника за кредитом, включаючи нараховані проценти за користування кредитом та штрафні санкції, у випадку невиконання Позичальником зобов'язань, передбачених п. 5.1 Кредитного договору. Пунктом 3.6 Договору передбачено,  що забезпеченням Договору  буде виступати житлове приміщення: чотирьохкімнатна квартира загальною площею 76 кв.метрів, яке належить ОСОБА_2 та знаходиться за адресою АДРЕСА_1  /том справи № 2 а.с. 8-13/.

          У зв'язку із неналежним виконанням  ОСОБА_2 його кредитних зобов'язань за кредитним договором № 014\07-155\156 від 29.07.2008 року, станом на 22.07.2009 року його заборгованість перед позивачем складає 32 506,80 доларів США, що еквівалентно 249 015 грн. 09 коп. за курсом НБУ з яких:

- залишок за кредитом –29 050 доларів США, (еквівалент  222 540,90 грн.);

- заборгованість за відсотками –2 630,88 доларів США (еквівалент 20 153,59 грн.);

- пеня за порушення строків погашення кредитної заборгованості –559,90 доларів США (еквівалент 4 289,06  грн.);

- пеня за порушення строків погашення відсотків –265,20 доларів США (еквівалент  2 031, 54 грн.);

          06.10.2010 року  на публічних торгах  було продане нерухоме майно, а саме чотирьохкімнатна квартира загальною площею 76 кв.метрів, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1   та забезпечувала боргові зобов'язання  за кредитним договором № 014\07-155\156  від 29.07.2008 року на загальну суму 179 000,00 грн., отже станом на 3-.11.2010 року сума заборгованості Позичальника перед Кредитором за зазначеним Договором складає 19 355,99 доларів США, що еквівалентно 153 647 грн. 85 коп. за курсом НБУ.

29.07.2008 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»(далі за текстом Кредитор), правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»відповідно до  протоколу Загальних Зборів  акціонерів № 3б-45 від 14.10.2009 року, та  ОСОБА_2 (далі за текстом Позичальник) було укладено  кредитний договір № 014\07-155\157, відповідно до п. 1.1 якого  Кредитор  на положеннях та умовах цього договору надає Позичальнику споживчій кредит за рахунок банківських коштів у сумі 42 000 доларів США  із сплатою 16,7 % річних та одноразової комісії у розмірі 0,99 % річних від суми кредиту строком  на 60 місяці  до 27.07.2013 року та з погашенням  відповідно до Графіка  погашення. Відповідно до п. 2.1 Договору кредитні кошти призначені на споживчі цілі. Згідно п. 5.1 Кредитного Договору Позичальник зобов'язався погашати заборгованість за кредитом  у відповідності до Графіка погашення заборгованості. Згідно із п. 6.5 Договору Кредитор має право достроково вимагати  погашення заборгованості  Позичальника за кредитом, включаючи нараховані проценти за користування кредитом та штрафні санкції, у випадку невиконання Позичальником зобов'язань, передбачених п. 5.1 Кредитного договору. Пунктом 3.6 Договору передбачено,  що забезпеченням Договору  буде виступати житлове приміщення: чотирьохкімнатна квартира загальною площею 76 кв.метрів, яке належить ОСОБА_2 та знаходиться за адресою АДРЕСА_1  /том справи № 2 а.с. 61-64/.

          У зв'язку із неналежним виконанням  ОСОБА_2 його кредитних зобов'язань за кредитним договором № 014\07-155\157 від 29.07.2008 року, станом на 22.07.2009 року його заборгованість перед позивачем складає 46 027,12 доларів США, що еквівалентно 352 586 грн. 15 коп. за курсом НБУ з яких:

- залишок за кредитом –41 300,00 доларів США, (еквівалент  316 374,52 грн.);

- заборгованість за відсотками –3 244,40 доларів США (еквівалент 24 853,40 грн.);

- пеня за порушення строків погашення кредитної заборгованості –1 112,30 доларів США (еквівалент 8 520,66  грн.);

- пеня за порушення строків погашення відсотків –370,42 доларів США (еквівалент  2 837,37 грн.);

Відповідно до листа Банку, позивач звертався до Позичальника з вимогами про дострокове повернення кредитних коштів у зв'язку  з несвоєчасним та не в повному обсязі погашенням заборгованості за кредитом  /том справи № 2 а.с. 68/

          Вимоги позивача у встановлений строк ОСОБА_2 не виконано.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимогам Цивільного Кодексу України (дал за текстом ЦК України).

Відповідно до ст. 549 ЦК України боржник у разі порушення ним зобов’язань повинен сплатити кредитору неустойку (штраф, пеня), розмір якої відповідно зі ст. 551 ЦК України може бути встановленим договором.

Відповідно зі ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитор) зобов’язується передати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і умовах передбачених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит і сплатити відсотки.

Відповідно зі ст.1048 ЦК України  кредитор має право на отримання з позичальника відсотків на суму позики, якщо інше не встановлене договором або законом. Розмір і порядок отримання відсотків встановлюється договором.

За таких обставин позов Публічного  акціонерного  товариства «Райффайзен Банк Аваль»  до  ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4  про стягнення заборгованості за договорами кредиту  підлягає задоволенню, оскільки відповідачами були порушені умови кредитних договорів, внаслідок чого за зазначеними договорами утворилась заборгованість по сплаті  тіла кредиту, відсотків за користування кредитом, відповідно до умов зазначених договорів кредиту  була нархована пеня  за порушення строків погашення кредитної заборгованості  та строків погашення відсотків, яка також підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача.

За таких обставин суд вважає за доцільне в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Публічного акціонерного  товариства «Райффайзен Банк Аваль», треті особи приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу ОСОБА_5, приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу  ОСОБА_6 про визнання недісними договорів кредиту, договорів іпотеки та застави відмовити. При цьому суд виходить з наступного.

Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня. При цьому Основний закон держави не встановлює якихось обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Відповідно до ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Тобто відповідно до законодавства, гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак у той же час обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

Відповідно до ч.3 ст. 533 ЦК України використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Законодавчими актами, що встановлюють право банку здійснювати операції в іноземній валюті, є: Закон України «Про банки і банківську діяльність», Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», Закон України «Про Національний банк України». Зазначені нормативні акти  визначають, що банк має право здійснювати свою діяльність на підставі виданої ліцензії.

Відповідно до ч.3 ст. 14 ЦК України ліцензія - це документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності за умови виконання ліцензійних умов. Відносини, пов'язані з ліцензуванням певних видів господарської діяльності, регулюються законом.

Згідно зі ст.19 Закону України «Про банки і банківську діяльність»визначено, що Банк має право здійснювати банківську діяльність тільки після отримання банківської ліцензії, банківська ліцензія надається Національним банком України.

Відповідно до ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»на підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати операції з розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

Частиною 1 ст.49 цього Закону розміщення залучених коштів від свого імені визнається кредитною операцією. Відповідно до ст.2 Закону України  «Про банки і банківську діяльність»коштами є гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. Таким чином, відповідно до положень Закону України «Про банки і банківську діяльність»банк на підставі банківської ліцензії має право здійснювати кредитування в іноземній валюті.

Відповідно до ст. 5  Декрету Кабінету міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»(далі Декрету КМУ) операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій Національного банку України. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі генеральної ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до п. 2 ст. 5 цього ж Декрету.

Відповідно до п.2.3. Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, що затверджене Постановою Правління НБУ № 275 від 17.07.2001 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 21 серпня 2001 р. за № 730/5921) за наявності банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу Національного банку банки мають право здійснювати операції з валютними цінностями, серед яких:

- неторговельні операції з валютними цінностями;

- операції з готівковою іноземною  валютою (купівля, продаж, обмін), що здійснюються в пунктах обміну іноземної валюти, які працюють на підставі укладених банками агентських договорів з юридичними особами-резидентами;

- ведення рахунків клієнтів (резидентів і нерезидентів) в іноземній валюті та  клієнтів-нерезидентів у грошовій одиниці України;

- залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України;

- залучення та  розміщення іноземної валюти на міжнародних  ринках;

- інші операції з валютними цінностями на валютному  ринку України.

З вищенаведеного вбачається, що уповноважені банки на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями мають право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті.

На підставі наведеного суд приходить до висновку, що правовою підставою для здійснення банками кредитування в іноземній валюті згідно з вимогами статті 5 Декрету КМУ є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої у встановленому порядку.

Національний Банк України видав ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», відповідно до  протоколу Загальних Зборів  акціонерів № 3б-45 від 14.10.2009 року  банківську ліцензію №10   на право здійснювати   банківськи операції  визначені частиною першою  та пунктами 5-11 частини другої ст. 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність»та дозвіл №10-4  від 11.10.2006 року,  на підставі яких Банк має право здійснювати операції з валютними цінностями, в тому числі розміщення іноземної валюти на валютному ринку України / том справи № 2 а.с. 240-242/, що зазначено у пункті 1 додатку до дозволу № 10-4 .

Таким чином, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» має право здійснювати операції з іноземною валютою, у тому числі операції з надання кредитів в іноземній валюті на підставі отриманої від Національного банку банківської ліцензії та дозволу на здійснення валютних операцій, а тому вираження в іноземній валюті грошового зобов'язання за спірними Кредитними договорами відповідає вимогам законодавства.

Норми чинного законодавства чітко визначають, що у разі визначення   грошового  еквіваленту  в іноземній валюті,  сума, що підлягає сплаті у гривнях,  визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інше не встановлено договором або законом.   Офіційні курси іноземних валют, встановлюються НБУ і не є незмінними. Взявши на себе зобов’язання повернути отриманий кредит у вигляді іноземної валюти, відповідачі самостійно обрали вид кредитування в такий  спосіб. Позивач в свою чергу є особою, яка на власних умовах і на власний  ризик здійснює діяльність пов’язану із залученням грошових коштів, а отже уклавши з ОСОБА_2 кредитні договори в іноземній валюті розраховував на належне виконання позичальником своїх зобов’язань, а саме на повернення кредитних ресурсів, отриманих за вказаним договором.

          Суд приходить до висновків щодо необґрунтованості посилання відповідачів на істотне порушення Закону України «Про захист прав споживачів»при укладанні спірних договорів кредиту.

Діючим законодавством не передбачений стабільний курс долара США до національної валюти –гривні і, як убачається з матеріалів справи, при укладенні спірного договору відповідачам були відомі усі умови договору та не існувало ніяких інших умов, які б примусили відповідачам прийняти їх на вкрай невигідних для себе умовах.

За відсутності заборони використання іноземної валюти як засобу платежу за умов дотримання вимог валютного законодавства, це не може бути підставою для визнання договорів кредиту недійсними і, укладаючи такий договір, сторона з’ясовує, на яких умовах він укладається, а відтак з власної ініціативи на момент отримання коштів визначає для себе правила подальшої поведінки, які в подальшому не мають безпідставно змінюватися на вимогу однієї зі сторін.

Крім того, відмова від надання чи одержання кредиту не є односторонньою відмовою від зобов'язання, передбаченого ст. 615 ЦК України, або одностороннім його розірванням.

Зростання курсу долара США –валюти кредиту, за загальним правилом, саме по собі не є підставою для розірвання кредитного договору, оскільки у позичальника існувала можливість передбачити в момент укладення договору зміни курсу гривні по відношенню до долара США, виходячи з динаміки зміни курсів валют з моменту введення в обіг національної валюти –гривні та її девальвації й можливість отримання кредиту в національній валюті.

Крім того, п. 3.8 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, передбачено, що в разі надання кредиту в іноземній валюті банки зобов’язані під час укладення кредитного договору попередити споживача, що валютні ризики під час виконання зобов’язань за цим договором несе споживач. Про роз’яснення позичальникові інформації про можливі валютні ризики перед укладенням договору йдеться і в ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів».

Отже відсутні підстави вважати, що існує  істотний дисбаланс договірних прав та обов’язків на шкоду позивача, що має місце факт грубого порушення прав відповідачів. З огляду на вищенаведене відсутні  підстави для визнання правочину –а саме укладання між сторонами договорів кредиту –недійсними, оскільки судом не встановлено підстав які на це вказують.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню  понесені позивачем при розгляді даної справи судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

             Керуючись ст.ст. 10,60,88,212,213,215,218 ЦПК України, ст. 99 Конституції України, ст. ст. 199, 524, 526, ч. 3 ст. 533, 549, 1048, 1050, 1054 ЦК України, Законом України "Про банки і банківську діяльність", ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»,-

                                                      ВИРІШИВ:

    Позов Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення суми боргу за договорами про надання кредитів - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що мешкає в АДРЕСА_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що мешкає у АДРЕСА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»особі Донецької обласної дирекції  (юридична адреса 83086 м. Донецьк вул.. Ф.Зайцева б. 46 «в», МФО 335-76, код ЄДРПОУ 23346741, рр 29093131) заборгованість за кредитним договором №014/11-155/061 від 02.04.2007 року у розмірі 803 912 грн. 63 коп., а також державне мито у розмірі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн., а всього 805 732 ( вісімсот п'ять тисяч сімсот тридцять дві) грн. 63 коп.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, що мешкає в АДРЕСА_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, що мешкає в АДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»особі Донецької обласної дирекції (юридична адреса 83086 м. Донецьк вул. Ф.Зайцева б. 46 «в», МФО 335-76, код ЄДРПОУ 23346741, рр 29093131) заборгованість за кредитним договором №014/11-155/133 від 13.02.2008 року у розмірі 526 201 грн. 07 коп., а також державне мито у розмірі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн, а всього 528 021 (п'ятсот двадцять вісім тисяч двадцять одну) грн. 07 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що мешкає в АДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»особі Донецької обласної дирекції (юридична адреса 83086 м. Донецьк вул.. Ф.Зайцева б. 46 «в», МФО 335-76, код ЄДРПОУ 23346741, рр 29093131) заборгованість за кредитним договором №014/07-155/156 від 29.07.2008 року у розмірі 153 647грн. 85 коп. та за кредитним договором №014/07-155/157 від 29.07.2008 року у розмірі 352 586 грн.15 коп., а також державне мито у розмірі 3400 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 240 грн, а всього 509 874 (п'ятсот дев'ять тисяч вісімсот сімдесят чотири) грн.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», треті особи приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу ОСОБА_5, приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу  ОСОБА_6 про визнання кредитних договорів, договорів іпотеки та застави нерухомого майна недійсними, відмовити у повному обсязі.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя