Справа №  2-а-1789/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

18 травня 2011 року

Суддя Свердловського міського суду Луганської області Александрина І.О., розглянувши у порядку скороченого провадження у залі судових засідань Свердловського міського  суду у місті Свердловську Луганської області  адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Свердловську Луганської області про визнання дій неправомірними і зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ

21 квітня 2011 року позивач звернулась до суду з адміністративним позовом в якому просить суд повити трок звернення до суду; визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловськ Луганської області щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії згідно зі ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України м. Свердловську Луганської області провести перерахунок її пенсії у відповідності до ст.6 «Про соціальний захист дітей війни» та збільшити її на 30% з 01 січня 2009 року та нарахувати на її користь недоплачену їй, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу з 01 січня 2009 року.

Відповідач – Управління пенсійного фонду України в м. Свердловськ Луганської області надав суду свої письмові заперечення, вказує, що пунктом 10 Положення про Пенсійний фонд встановлено, що кошти Пенсійного фонду України використовуються виключно за призначенням і вилученню не підлягають. В бюджет Пенсійного фонду України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, не включено витрати на виплату підвищення до пенсії дітям війни. Враховуючи, що механізм реалізації положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відсутній, то вирішити питання про реалізацію вказаного положення можливо лише внесенням змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Здійснити виплату підвищення до пенсії позивачу як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком у Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області немає юридичних підстав. Просить розглянути справу без участі представника УПФУ в м. Свердловську, відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, застосувати строки звернення до суду, встановлені ст.99 КАС України.

Дослідивши і оцінивши представлені письмові докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що заявлені позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.     

Відповідно до вимог п. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Ухвалою суду від 22 квітня 2011 року адміністративна позовна заява позивача в частині визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити підвищення пенсії як дитині війни за період з 01 січня 2009 року по 20 жовтня 2010 року залишена без розгляду у зв’язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду. Вказана ухвала суду в частині залишення позову без розгляду ні позивачем, ні відповідачем оскаржена не була.

Відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Згідно паспорту на ім’я ОСОБА_1 (а.с.4) убачається, що вона ІНФОРМАЦІЯ_1 і є громадянкою України.

Судом встановлено, що позивач має статус дитини війни, що підтверджується посвідченням, виданим Свердловським УПФУ Луганської області  19 лютого 1997 року (а.с.7).

Згідно повідомлення Управління Пенсійного Фонду України в м. Свердловську Луганської області № 4604 від 23 березня 2011 року (а.с.5) надбавка до пенсії, призначена згідно із законом України «Про соціальний захист дітей війни» ОСОБА_1 нараховувалась та виплачувалась з 01 січня 2008 року по 31 березня 2008 року у розмірі 47,00 грн., з 01 квітня 2008 року по 30 червня 2008  року – у розмірі 48,10 грн., з 01 липня 2008 року по 30 вересня 2008 року – у розмірі 48,20 грн., з 01 жовтня 2008 року – у розмірі 49,80 грн. та позивачу було відмовлено у виплаті щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитиній війни у 2006-2010 роки за відсутністю на це юридичних підстав.

Розглядаючи позовні вимоги щодо визнання дій УПФУ в м. Свердловську неправомірними в частині виплати не в повному обсязі позивачу щомісячної державної соціальної допомоги згідно із Законом України „Про соціальний захист дітей війни” з 21 жовтня 2010 року, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав. Право позивача на отримання щомісячного підвищення до пенсії з 21 жовтня 2010 року підтверджується безпосередньо вимогами ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», які з вказаного часу по день винесення рішення є чинними.

Відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно зі ст.52 Закону України „Про державний бюджет України на 2010 рік” № 2154-УІ від 27 квітня 2010 року у 2010 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність встановлено: з 1 січня - 695 гривень, з 1 квітня  -  706  гривень,  з 1 липня - 709 гривень,  з 1 жовтня - 723 гривень, з 1 грудня - 734 гривень.

Статтею 70 Закону України „Про державний бюджет України на 2010 рік” Кабінету Міністрів надано право у 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до  законодавства  визначаються  залежно  від  розміру мінімальної заробітної  плати,  в  абсолютних сумах у межах  асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Вказана норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно, її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із законом „Про соціальний захист дітей війни” залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Згідно зі ст.21 Закону України „Про державний бюджет України на 2011 рік” N 2857-VI від 23 грудня 2010 року у 2011 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність встановлено: з 1 січня - 750 гривень, з 1 квітня - 764 гривні, з 1 жовтня - 784 гривні, з 1 грудня - 800 гривень.

Отже розмір підвищення до пенсії особі, яка має статус „дитина війни” у 2010-2011 роках має визначатися відповідно до Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, а саме, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Враховуючи вказані положення частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та положення ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, якою встановлено право особи зі статусом «дитина війни» на отримання щомісячного підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, суд вважає, що відповідач зобов’язаний призначити, нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком, встановленого у жовтні 2010 року - травні 2011 року.

На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком згідно ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” дорівнює прожитковому мінімуму встановлених для осіб, що втратили працездатність.

Відповідно до ст.2 ч.1 Закону України „Про прожитковий мінімум” від 15 липня 1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлених розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Статтею 147 Конституції України передбачено, що єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є Конституційний Суд України. Лише Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.

Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України. Наведене свідчить, що відповідач повинен був здійснювати нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії після винесення Конституційним судом  рішення від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.  Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.  Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Суттю положень ст. 46 Конституції України  є те, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.  Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом    

Згідно  ст.55  Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

На  вимогу  п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01 листопада 1996 року  № 9  «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», оскільки Конституція України, як зазначено в її ст. 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що дії відповідача - Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області в частині виплати не в повному обсязі позивачу державної соціальної  допомоги  до пенсії, як дитині війни  у період з 21 жовтня 2010 року є неправомірними, тому суд вважає зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області перерахувати та виплатити на користь позивача підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 21 жовтня 2010 року з урахуванням  фактично  здійснених виплат.

На підставі ст.ст. 8, 19, 46, 55, 147, 152 Конституції України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01 листопада 1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», Закону України „Про соціальний захист дітей війни” від 19 грудня 2006 року № 489-V, Рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року, Закону України «Про прожитковий мінімум», Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік” № 2154-УІ від 27 квітня 2010 року, Закону України „Про державний бюджет України на 2011 рік” N 2857-VI від 23 грудня 2010 року, керуючись ст.ст.2, 6, 17, 18, 87, 94, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області, про визнання дій незаконними і зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області щодо виплати не в повному обсязі ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 21 жовтня 2010 року.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 21 жовтня 2010 року з урахуванням здійснених виплат.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в десятиденний строк з дня отримання постанови суду апеляційної скарги до апеляційного адміністративного суду через Свердловський міський суд Луганської області. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

СУДДЯ                                                                                                    І.О. Александрина